АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕХНОЛОГІЯ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

Читайте также:
  1. Автоматизація виробництва
  2. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  3. Аналіз технологічної схеми виробництва плавлених сирів
  4. Взаємозв’язок потреб, виробництва і попиту
  5. Вибір обсягів виробництва у короткотерміновому періоді
  6. Види (типи) виробництва і характеристика їх технологічних процесів. Організаційні форми роботи.
  7. Визначення категорії «технологія навчання». Технологія та методи навчання
  8. Визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції
  9. Витрати виробництва, їх сутність та види
  10. Витрати виробництва, прибуток і рентабельність.
  11. Економічна ефективність виробництва.
  12. Економічний контроль суб’єктів підприємницької діяльності агропромислового виробництва

 

Технологія виробництва борошна складається із процесу очистки зерна і його підготовки до помелу в зерноочисному відділенні і переробки зерна в борошно у розмельному відділенні.

У зерноочисному відділенні борошномельного заводу із зернової маси видаляють домішки (органічні і неорганічні) за допомогою сепараторів, аспіраторів, кукуле- і овсюговідбірних машин і магнітних сепараторів; очищають поверхню зерна від пилу і бруду, видаляють оболонку і зародок, використовуючи для цього оббивні машини з абразивними і стальними циліндрами, а також щіткові мийні машини.

Другою важливою операцією підготовки зерна до помелу є його зволоження (кондиціювання).

Волого-теплова (гідротермічна) обробка (ГТО)це сукупність заходів при підготовці зерна до переробки, в результаті яких посилюється еластичність оболонок і послаблюються зв’язки між оболонками і ендоспермом.

Розрізняють холодне і гаряче кондиціювання.

Холодне кондиціювання без підігріву зерна і води проводять за умови, коли температура зерна і води не нижча від 20оС, що характерно для літніх умов роботи. В зимовий період, коли температура зерна і води більш низька, ускладнюється проникнення води в зерно проводять холодне кондиціювання з підігрівом. При цьому температуру зерна доводять до 20-25 оС, води до 40-50 оС.

Для гарячого кондиціювання використовують спеціальні апарати-кондиціонери. Зерно, зволожене до 14-16%, проходить тепловий обробіток у кондиціонері при 45-47 оС, тривалість процесу 11-12 год.

Після ГТО зерно змішують за певною рецептурою, тобто складають помольні суміші.

Всі помели поділяють на разові і повторювальні (багаторазові). Останні, в свою чергу, діляться на прості і складні. Сортове борошно можна отримати лише при повторювальних помелах, просте – при разових.

Разові помели. Цей вид помелу є найбільш простим методом подрібнення зерна в борошно шляхом пропускання його через подрібнювальний механізм або машину (жорнові посади, молоткові дробарки) для одержання борошна з достатнім ступенем подрібнення. Борошно разового помелу має низьку якість, тому що всі подрібнені оболонки разом з ендоспермом попадають в борошно, що надає йому темного кольору і зменшує харчову цінність.

Повторювальні помели більш довершені. Метод багаторазового помелу полягає в тому, що зерно подрібнюється не за один пропуск через машину, а поступово, проходячи через них. Багаторазові помели можуть відбуватися різними способами: простими, в результаті яких одержується борошно з більш високим вмістом частин оболонок та складними, при яких виробляється борошно з меншим вмістом оболонок зерна, тобто кращої якості.

Процес подрібнення зерна при сортових помелах складається з трьох етапів: крупоутворення з вимолочених оболонок (драний процес); збагачення проміжних продуктів (шліфувальний процес); тонке подрібнення з вимолоченням оболонок, що залишилися (розмелювальний процес).

Процес подрібнення зерна і його частинок являє собою систему, яку називають драною або крупоутворюючою системою.

Процес подрібнення проміжних продуктів (крупок і дунстів) називають розмельною системою.

Крупки і дунсти – це середні фракції помелу між крупою і борошном. Розмір крупок коливається від 0,35 до 3,25 мм, а дунстів від 0,2 до 0,35 мм.

Призначення драного процесу полягає в добуванні максимальної кількості крупок і дунстів з мінімальною зольністю і невеликою кількістю борошна, а на послідуючих системах відокремити від оболонок частини ендосперму, що залишилися.

У цьому процесі приймає участь 4-6 систем вальцьових станків (1 драна, 11 драна, 111 драна і т.д.). Причому із збільшенням номеру системи зменшується відстань між вальцьовими станками.

Подрібнений продукт подається на просіювальні машини (розсійники, ситовійки). Розсійник складається з секцій в яких встановлені ситові рами. Розміри отворів решіт зменшуються зверху вниз. Кожна група решіт, сортуючи вихідний продукт, поділяє його на дві фракції: схід (більш крупна) та прохід (дрібна) і виводить із розсіву одну фракцію, а другу направляє на слідуючу групу решіт для подальшого сортування.

Продукт, який одержують після просіювання, на 90% складається із крупної фракції (верхній схід) – його направляють знову на вальцьові станки драного процесу, де відбувається подальше виділення ендосперму.

Одну із фракцій крупної крупи, яку дістають на ситовійках, називають манною крупою. Вихід її при помелі пшениці – 2-3 %.

Збагачення продуктів помелу проводять шляхом сортування крупок і дунстів по добротності за питомою вагою. Тобто на ситовійних машинах суміш ділять на фракції, що відрізняються аеродинамічними властивостями, щільністю і формою частинок.

Збагачені в ситовійних машинах крупки відправляють на верстати шліфувальних або розмельних систем для подальшого подрібнення.

Шліфувальним процесом в борошномельному виробництві називається звільнення крупок (крупних, середніх і дрібних) від оболонок шляхом пропускання через вальцьові верстати. Після шліфування крупні крупки стають середніми, середні – дрібними, а дрібні – дунстами.

Завершальним етапом в технологічному процесі одержання борошна є розмельний процес. Його призначення – подрібнення в борошно крупок і дунстів, одержаних в драному і шліфувальному процесах. З кожної розмельної системи намагаються отримати максимальну кількість борошна з мінімальним вмістом золи. Кількість розмельних систем при сортових помелах пшениці становить 8-12.

 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)