Особливості кінцевого продукту інформаційного виробництва

Концепцiя iнформацiйного продукту базується на визначеннi iнформацiї як знання, наданого в узагальненiй та вiд­стороненiй вiд безпосереднього творця формi.

Тобто знання розглядаються як власне людський феномен, а iнформацiя — як певна форма знань, яка забезпечує їх соцiальне функцiонування, зокрема можливiсть соцiального збереження та розповсюдження. В свою чергу, отримана iнформацiя перетворюється на новi знання користувача, з наданої вiдповідної iнфор­мацiї вiн може вiдiбрати необхiднi йому знання.

Інформаційні продукти і послуги є результатом поєднання засобів виробництва (до яких відносять предмети і засоби праці) та людської праці. Особливості ІПП визначаються особливістю всіх елементів «ланцюжка». Основні особливості інформаційного продукту, які кардинально відрізняють інформацію від інших товарів, такі:

Корисність. Її визначає, з одного боку, релевантнiсть отри­маної iнформацiї (ступінь відповідності інформації розв’язуваній задачі (проблемі), здатність сприяти вирішенню задачі), з iншого — значимiсть цього знання, тобто важливість інформації в даний момент часу для прийняття конкретного рішення.

Тиражування. Тиражування матерiального продукту потре­бує майже таких самих витрат, що й створення першої одиницi. Тиражування iнформацiї, навпаки, дуже дешеве через мiнiмальні матерiальні витрати, що дає змогу нарощувати обсяги продукцiї без суттєвих витрат матерiальних, людських ресурсiв і часу. Просте вiдтворення (копiюванням та тиражуванням), можливiсть не­вiдкладної миттєвої доставки споживачевi дає змогу забезпечити високi прибутки виробникам i посередникам від продажу iнфор­мацiйного товару. Завдяки тиражуванню можна продати iнфор­мацiйний продукт i вiн може залишитися у власностi виробника. Тобто можлива множинна власнiсть на інформаційний продукт. Цю властивість інформації — її незнищенність можна проілюструвати відомою притчею Б. Шоу: «Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко і якщо ми обміняємося цими яблуками, то у вас і у мене залишиться по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея і ми обміняємося ідеями, то у кожного з нас буде по дві ідеї». Iнформацiйний продукт зберiгає iнформацiю, яку в нього вкладено, незалежно вiд того, скiльки разів вона тиражувалася.

Старiння. Інформаційний продукт з часом зазнає своєрідного «морального зносу». Хоча інформація і не зношується у процесі споживання, вона може втрачати свою цінність в міру того як знання, що надаються нею, перестають бути актуальними. Iнформацiйнi продукти з часом втрачають свою первiсну споживчу вартiсть, оскiльки в суспiльствi, що розвивається, змiни iнформацiйних потреб роблять ранiше накопиченi iнформацiйнi продукти (тобто знання, якi вони вiдображають) менш придатними для вiдтворення їх. Приклад: старiння наукової лiтератури. Але старiння iнформацiйного продукту зумовлене вiддаленням у часi вiд моменту його створення, а не втратою його цiнностi внаслiдок багаторазового використання.

У різних областях науки і техніки темпи знецінювання знання неоднакові, процес «старіння» інформації може тривати від п’яти до 15 років і більше.

Додаткова вартiсть. Новi знання не з’являються як готова iнформацiя. Необхiдно здiйснити низку складних операцiй (процедур), якi перетворюють їх на продукт чи послугу, тобто необхiднi додатковi витрати. Наприклад: для надання експертним знанням форми iнформацiї в експертних системах необхiдно розробити спецiальнi когнітивні методики, якими оперують фахiвцi (тобто здiйснити операцiї з перетворення знань на спеціальний iнформацiйний продукт). Виробництво нової інформації потребує витрат значно більших за витрати на її тиражування. У зв’язку із цим за обміну на інформаційному ринку споживач купує носій, а не право копіювання.

Ця властивість інформаційного продукту — складність виробництва і відносна простота тиражування — створює чимало проблем, зокрема у зв’язку із визначенням прав власності на інформаційний продукт. Вартiсть iнформацiї визначається не стiльки витратами на виробництво, скiльки очікуваною мiрою впливу на виробництво нового продукту (не обов’язково інформаційного), що створюється з її допомогою, та ринковою кон’юнктурою. Вартiсть будь-яких предметiв в мiру їх використання зазвичай знижується, iнформацiї — навпаки. Невикористана iнформацiя не має нiякої цiнностi, тоді як iнформацiя, яку найчастіше потребують користувачi, зазвичай буває найбiльш цiнною.

Адреснiсть. Існують різні способи надання інформації, зручні різним споживачам інформаційних товарів і послуг, оскільки споживання інформаційного продукту вимагає певних зусиль. У цьому полягає властивість адресності інформації.

Через цю властивість, так само, як і властивість старіння, потреба в інформаційному продукті ніколи не може бути задоволена один раз і назавжди. «Створення і використання інформаційного продукту, — зазначає Ю. Шрейдер, — це завжди спроба прокласти міст через безодню, що розділяє знання та інформацію». Виробляючи інформаційний продукт (послугу), необхiдно враховувати особливостi тих чи iнших груп користувачiв, їх iнформацiйнi потреби.

Наукомісткість. Інформаційний продукт є одним з най­бiльш наукомістких. Створення та вдосконалення IПП багато в чому залежить вiд iнтелектуальних зусиль у процесi їх виробництва. Це зумовлено двома факторами:

1) для iнформацiйного виробництва необхiднi все бiльш досконалі технiчнi засоби i програмно-лiнгвiстичне забезпечення (тобто засоби працi). Наприклад: паралельнi процесори, iнтелек­туальнi iнтерфейси, автоматизованi засоби отримання знань, оперування мовами програмування високого рiвня, БД з великими навiгацiйними можливостями тощо.

2) використання цих засобів iнформацiйного виробництва є можливим тiльки за умови значних iнтелектуальних зусиль, оскiльки iнформацiйне виробництво великою мірою включає в себе отримання нових знань про нього. Наприклад, iнтелектуа­льнi iнформацiйнi системи не звiльняють тих, хто їх розробляє, i тих, хто їх використовує, вiд iнтелектуальної працi, а навпаки, значно ускладнюють її. Інтелектуальна сутнiсть iнформації впливає і на створення нового, як iнтелектуального (проекти, прогнози, iдеї, оцiнки тощо), так і матерiального (зразки технiки, виробiв тощо) продукту.

Якість. Специфiчними для iнформацiйного товару є вимоги до його якостi. Це зумовлено тим, що iнформацiя є продуктом дорогим i таким, що швидко «псується» (морально застарiває). Звiдси основними критерiями оцiнки його якостi є:

повна вiдповiднiсть змiсту попиту конкретного споживача (категорiї споживачiв);

надiйнiсть (повнота, вiдсутнiсть «шуму», новизна, достовiр­нiсть);

оперативнiсть (своєчаснiсть надання);

вiдповiднiсть форми товару (яснiсть, доступнiсть, стислiсть викладу) споживчим вимогам покупців.

Цi якостi в основному i визначають успiх iнформацiйного товару в конкуренцiї на iнформацiйному ринку.

Поиск по сайту: