Предмет і завдання курсу методики музичного виховання

Музичне виховання взагальноосвітніх закладах виступає як важливий чинник духовного, громадського і творчого становлення особистості школяра. Воно спрямоване на цілеспрямоване формування активного естетичного ставлення людини до музичного мистецтва.

Музично - естетична свідомість формується як сукупність естетичних почути. художніх смаків, потреб, ідеалів оцінок, завдяки яким людина дістає особливе емоційно - образне уявлення про музику і виражає цінністно -орієнтаційне особистісне ставлення до неї. Музично –естетична свідомість формується тільки в процесі музичної діяльності особистості.

Методика - цегалузь педагогічної науки, яка вивчає теоретичні аспекти навчання певному предмету.

Методика музичного навчання і виховання як складова частина педагогічної науки, вивчає: закономірності, принципи, завдання, зміст, організацію, форми і методи музично-освітньої та музично - виховної роботи з дітьми. Однак методика музичного навчання і вихованця виступає не тільки галуззю педагогічної науки, але і значною мірою галуззю музикознавства, психології музичних здібностей і музичної діяльності тощо.

Складність теоретичні і практичних проблем музичною навчання і виховання, опора музично – педагогічних знань на досягнення багатьох наук, які безпосередньо чи опосередковано вивчають різні аспекти художньо-творчої діяльності людини (фізіології, психології, соціології, семіотики, кібернетики, естетики, культурології, мистецтвознавства, музикознавства тощо), специфічність організації музичної діяльності дітей дають підставу розглядати методику музичного навчання і виховання значно ширше – як музичну педагогіку.

Професійне становлення майбутніх вчителів музики значною мірою спирається на знання і уміння, набуті студентами при вивчення філософських, психолого-педагогічних, музикознавчих і виконавських дисциплін. Зокрема, психолого – педагогічні дисципліни дають можливість зрозуміти завдання, які постають перед учителем; пізнати закономірності, принципи і структуру навчально - виховного процесу, вікові особливості учнів різних класів тощо, без чого неможливо осягнути мету, зміст і структуру музичного навчання і виховання школярів.

Музикознавчі дисципліни допомагають усвідомити шляхи прилучення школярів до музичного мистецтва, осмислення ними його специфіки, аналізу музичних творів, виховання музичних смаків дітей, їх музичної культури.

Виконавські дисципліни (навчання грі на музичних інструментах, сольному співу диригуванню хором) готують музиканта-педагога, здатного не тільки виконувати музику, але й навчити учнів мистецтву співу, гри на інструментах, розвивати їх музичні та художньо-творчі здібності.

Через усі заняття з методики музичною виховання має пройти думка про те, що не може бути універсальної методики для всіх учителів. Адже уся історія музичної педантки педагогіки показує, що неможливо знайти єдину формулу осягнення музичного мистецтва, зробити універсальним те, що за природою своєю одиничне, індивідуальне. Методичні знахідки повинні випливати з духовної сутності особистості вчителя, його власного бачення музики, сприйняття конкретного музичного твору. Відповідно й педагогічні вміння мають ґрунтуватися на здатності вчителя "заражати" учнів своїм прагненням пізнані світ своїх почуттів у музичному творі.

Мета, зміст і завдання курсу методики музичною виховання, її зв'язок з іншими предметами навчального плану музичних факультетів. Необхідність розуміння вчителем природи музичного мистецтва і закономірностей сприймання його школярами. Розвинутий внутрішній план дій, чутливість до реакцій учнів та гнучкість у педагогічних впливах як умова доцільної організації музичного навчально - виховного процесу.

Висвітлення питань музичною виховання у науково - методичній літературі. Дослідження музикознавців (розкриття сутності музичного змісту, специфіки музичного мислення, взаємозв'язок соціального й особистісного у процесі сприймання, триєдності музичного мистецтва, інтонаційна теорія Б.В.Асаф'єва тощо) і психологів (вчення про поетапне формування перцептивних образів, психологічні механізми і соціальну детермінацію пізнавальних процесів, природу музичних здібностей: теорія перцептивної діяльності тощо) як теорія музичного навчання і виховання школярів.

Поиск по сайту: