Загальні та специфічні принципи роботи з музичного виховання

Методика музичного виховання як педагогічна наука підкоряється закономірностям загальної педагогіки і, подібно будь-якої методики, спирається на дидактичні принципи і методи.
Загальна педагогіка школи, як ми знаємо, визначила загальнодидактичні принципи: доступність, наочність, науковість, зв'язок із життям, систематичність і послідовність засвоєння знань. Однак, кожний предмет має свої особливості, специфіку, свої принципи і методи викладання. Таким чином, музичне мистецтво як навчальний предмет та складова освітніх галузей “Мистецтво” та “Естетична культура” Державних стандартів освіти повинен мати свою власну дидактику - художню дидактику, тобто принципи і методи, що розкривають його специфіку.

Викладання музичного мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах будується на основі загальнодидактичних принципів:

- принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва;

- принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу;

- принцип тематизму;

- принцип зв'язку музичного навчання з життям;

- принцип систематичного включення учнів у самостійну (творчо-виконавчу) діяльність, що реалізується в процесі виконання творчих завдань;

- принцип відбору організаційних форм, методів і засобів навчання, розвитку та виховання, що відповідають поставленим завданням професійної діяльності вчителя;

- принцип оптимізації процесу навчання, котрий характеризує діяльність учителя на уроці й звернений до процесу навчання з виявленням особливостей розвитку кожного учня, його музикальності, спостереженням за засвоєнням змістового музичного матеріалу;

- принцип захопленості, позитивного ставлення до уроків музики.

Методика музичного виховання як наука підпорядковується закономірностям педагогіки і спирається на дидактичні принципи:

принцип виховуючого навчання;

науковість і доступність матеріалу;

наочність при його подачі;

міцність знань, умінь та навиків;

активність музичної діяльності учнів, їх самостійність;

зв’язок музичного виховання з життям..

Разом з тим у відповідності з особливостями шкільного предмету "Музика" методика музичного виховання пропонує і свої специфічні при­нципи:

єдність емоційного і свідомого;

художнього і технічного;

єдність розвитку ладового; ритмічного відчуття і відчуття форми (принцип комплексності).

Специфічні принципи направлені на розвиток музичних здібностей, Інтересу до музики, виховання смаку і музичної культури, в цілому.

Необхідність першого, специфічного принципу зумовлена специфікою музичного мистецтва і особливостями його сприймання. Сприймання музики вимагає усвідомлення емоційних вражень, а також осмислення доступних засобів музичної виразності. Осмислення музичного твору сприяє розкриттю його змісту, накопиченню, учнями музичного досвіду. Завдяки викорис­танню цього принципу, в учнів розвивається здібність оцінювати музику і, таким чином, виховуються їхні інтереси і смаки.

Принцип єдності художнього і технічного основується на тому, що ху­дожнє виконання, твору вимагає відповідних навиків та вмінь. В будь-якому випадку засвоєння виконавських навиків повинно підпорядковуватись художнім завданням, спрямованим на розкриття і втілення музичного образу твору. Єдність художнього і технічного в роботі над твором досягається при умові розвитку творчої ініціативи учнів.

Принцип єдності розвитку ладового, ритмічного відчуття і відчуття форми повинен лежати в основі різних видів музичної діяльності. Завдяки послідовному розвитку музичних здібностей в учнів формуються уявлення про музичну мову, музичні форми /одночастинну, двочастинну, поліфонічну, варіаційну і т.д./

В основі угорської народної музики лежить пентатоніка /п’ятиступеневий лад/. Після того, як учні її засвоїли - їх знайомлять з європейсь­кою мажоро-мінорною системою. Система Кодая знайшла своїх послідовників в США, Канаді, Франції, Японії, Аргентині та ряді Інших країн. Серед
країн бувшого СРСР - в Прибалтиці.

Німецький музикант і педагог Карл Орф результати своєї дослідниць­кої роботи з музичного виховання узагальнив в посібнику, який має назву „Шульвєрк” /Музика для дітей/. Він п'ятитомний) і основний акцент зроблено на музично-ритмічне виховання учнів. Цей посібник широко застосовується в музичному вихованні ряду зарубіжних країн. Орф вважав, що його посібник в кожній зарубіжній країні потрібно збагачувати і доповнювати характерною народною музикою, особливо дитячим фольклором. Через це існу­ють різні національні варІанти "Шульверка"- французький, англійський, канадський, Іспанський, японський та інші. Посібник також застосовують в школах для сліпих і глухонімих дітей, в логопедичних школах. Система Орфа включає в себе і спів, але він не є основним видом музичної діяльності. Орф вважав, що рух появився на більш ранній стадії людського життя, ніж спів.

Програми з музичного виховання розроблені колективом авторів під керівництвом професора Ніжинського педагогічного Інституту О.Ростовського на основі-педагогічної концепції видатного російського композитора, вченого та педагога Д.Кабалевського. Особливості Програм в тому, що вони побудовані з опорою на три основні типи музики - пісню, танець і марш. В давнину існувала легенда, що земля тримається на трьох китах. За образним вислівом Д. Кабалевського, пісня танець і марш являються трьома "китами" на яких тримається вся музика. Особливістю Програм являється також їх ТЕМАТИЧНА побудова. Кожна чверть навчального року має свою тему, яка по­слідовно поглиблюючись, розвивається від уроку до уроку. Між чвертями та між усіма роками навчання здійснюється також внутрішня наступність. Тематична побудова Програм створює умови для досягнення цілісності уроку, єдності всіх його елементів, оскільки в основу цієї побудови по­кладені різні грані музики як єдиного цілого. Критерієм успішності навчан­ня стане те, наскільки учні відчули і зрозуміли основну тему. Робота з учнями щодо оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними навичками проводиться у тісному зв’язку з засвоєнням конкрет­ної теми. Опора на три основні типи музики-пісню, танець марш - дає змогу поєднати велике музичне мистецтво з музичними заняттями в школі, забезпечити тісний, зв’язок цих занять з повсякденним життям школярів, зро­бити процес навчання емоційно привабливим і захоплюючим.

Контрольні завдання і запитання

1. Якою конкретно має бути методика викладання музики в школі? Які наукові принципи мають лежати її основі?

2. Як ви розумієте сутність музичного навчання і музичного виховання? Який взаємозвя'зок між цими педагогічними явищами?

3. Чи здатне музичне навчання впливати на музичний розвиток учнів? Поясніть свою думку.

4. Як ви розумієте навчально - виховну мету (як загальний орієнтир, що вивчає напрям діяльності вчителя і учнів? Як перелік знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень у першому, другому і подальших класах? Як встановити рівень розвитку, якогоучень має досягти на певному етапі навчання? Поясніть свою думку.

5. Якою мірою ефективність музичного навчання і виховання залежить від особистості вчителя?

6. Підберіть у методичній літературі періодичні приклади, які розвивають значення культури педагога у формуванні особистості учня засобами музичного мистецтва.

7. На прикладі музичного твору, який вивчаєте у класі основного інструменту (на вибір), розкрийте роль музики у збагаченні духовного світу людини.

Поиск по сайту: