 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Зміст теми
Семінарське заняття № 5.
Тема: Українська національна революція (1917-1921 рр.)
Курс: II, 2
Факультет: лікувальна справа (фельдшерське відділення)
Кількість годин: 2
Мета:
Знати: основні поняття та терміни по темі (Анархізм. Акт злуки УНР та ЗУНР. «Воєнний комунізм.»Гетьманський переворот. Громадянська війна. Директорія. УЦР. Українсько - польська війна. Універсали УЦР. Політичний компроміс);
видатних діячів (Андрієвський О.М., Антонов – Овсієнко В.О., Винниченко В.К., Грушевський М.С., Макаренко А. Г., Махно Н.І., Скоропадський П.П., Пілсудський Юзеф);
хронологію основних подій (лютий 1917р.; 4 березня 1917р.; 5- 7 квітня 19117 р.; 10 червня 1917р.; 15 червня 1917р.; 3 липня 1917р.; 24- 25 вересня 1917 р.; 28 жовтня – 1 листопада 1917р.; 7 листопада 1917р.; 4 грудня 1917р.;12 грудня 1917р.; 23 грудня 1917р.; 9 січня 1918р.; 18 січня 1918р.;27 січня 1918р.; 3 березня 1918р.; 229 квітня 1918р.; 5- 12 липня 1918р.; 13 листопада 1918р.; 14 листопада 1918р.; грудень 1918р.; 22 січня 1919р.; 11 лютого 1919р.; 6-10 березня 1919р.; 1 червня 1919р.; 25 червня 1919р.; квітень 1920 р.; 12 жовтня 1920р.; 14 листопада 1920р.; 28 грудня 1920р.)
Вміти: працювати із історичними джерелами,мапою, науковою та художньою літературою.
Контроль знань: проблемні питання,відповіді на завдання для самоконтролю, тестовий контроль.
План
1. Лютнева буржуазна революція в Петрограді. Революційні події в Україні. Утворення Української Центральної Ради.
2. Проблема державності України та ставлення до неї різких політичних сил. І та II Універсали Центральної Ради.
3. Жовтнева революція а Петрограді та ставлення до неї Центральної Ради. II! Універсал. Проголошення УНР.
4. Проголошення Радянської влади в Україні. Загострення відносин між більшовицькою владою та Центральною Радою.
5. IV Універсал Центральної Ради. Проголошення самостійності України.
6. Берестейський мир. Окупація України німецькими та австрійськими військами.
7. Гетьманщина. Внутрішня і а зовнішня політика П. Скоропадського.
8. Західноукраїнські землі в 1918-1919 роках. Проголошення Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР). Спроба об'єднати УНР і ЗУНР.
9. Директорія. Протиборство політичних сил в Україні. Громадянська війна та її наслідки.
Питання для самостійного вивчення:
1. Утворення Рад на Україні.
2. Інтервенція військ Антанти. Денікінщина.
Теми доповідей та повідомлень:
1.Грушевський Михайло Сергійович - видатний вчений і політичний діяч, перший Президент України.
2. Винниченко В.К - видатний український письменник, публіцист і політик.
3. Аграрна і національно - культурна політика гетьмана П. Скоропадського.
4. Політика "воєнного комунізму" та її здійснення в Україні.
5. Н. Махно проти всіх режимів.
7. Українські збройні формування 1917-1921 років.
8. Історичний портрет С. В.Петлюри.
Література:
1. Бойко О.Д. Історія України: Посібник. К., 2004.
2. Винниченко В.К. Відродження нації. - К, 1990.
3. Горелов В. Павло Скоропадський - гетьман Української Держави. - К., 1495.
4. Грамота до всього українського народу (П. Скоропадський) //Там само. -С К2 НЗ. І
5. Історія України: Курс лекцій: У 2 кн. - К., 1992. - Кн. 2.
6. Історія України: нове бачення: У 2 т. - К.т Україна, 1995.
7. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: Довідник з історії України. - К.. 1993.
8. "Манифест Временного рабоче-крестьянского правительства на Украине": //Конституційні акти України 1917-1920. - К., 1992.-С. 221-225.
9. Нагаєвський. Історія Української держави двадцятого століття. - ІС, 1995.
10. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1919 роках К., 1995.
11. Реєнт О. Українська революція. - К., 1996.
12. Солдатенков В.Ф Українська революція концепція та історіографія (1918-1930 роки) -К.. 1999.
13. Сторінки історії України ХХ ст. ІС 1992.
14. Субтельний О. Україна: Історія. К., 1992.
15. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали Т.1. - К., 1995; Т.2 - К., 1997.
16. Українська державність у XX столітті. - К, 1996.
17. Універсали Української Центральної Ради //Конституційні акти України 1917-1920 К.. 1992.-С. 58-63, 67-72.
18. Універсали Директорії Української Народної Республіки //Там само. - С. 107.
Зміст теми
На початку І917 року Російська імперія опинилася на межі краху. Зростала недовіра народних мас до державних органів влади, які погано контролювали ситуацію і демонстрували спою нездатність поліпшиш ситуацію на фронті і в тилу. Більша частина підприємств країни не працювала, що спричинило зростання безробіття. Почалися перебої з постачанням продовольства (хліба) в містах. Країну охопили інфляція, стрімко зростали ціни. Звичним явищем стали виступи селян, солдат, робітників. Невдоволення економічними труднощами, викликані Першого світовою війною, прискорили падіння самодержавства. 27 лютого 1917 року цар Микола II зрікся престолу. Лютнева буржуазно-демократична революція перемогла. Влада перейшла до рук Тимчасового комітету Державної Думи, який, у свою чергу, сформував новий Тимчасовий уряд країни. Що таке двовладдя? Назвіть ще один орган влади, крім Тимчасового уряду, який діяв у той час у Петрограді.
Перемога революції відкрила широкі можливості для легалізації діяльності політичних партій, створення різноманітних громадських організацій. Як демократизація суспільства позначилась на українському русі? Треба відзначити, що під впливом революційних подій навесні 1917 року відновили свою діяльність в Україні "старі" політичні партії та виникали нові партії громадські організації (назвіть основні з них). Наведіть факти, які свідчать про розгортання та посилення національно – визвольного) руху в Україні.
Важливою подією в політичному житті України стало створення Української Центральної Ради (УЦР). Спочатку вона відігравала роль
Київської міської організації і в перші тижні свого існування переживала процес організаційного та ідейного становлення. Як революційний парламент вона була визнана Українським Національним Конгресом (6-11 квітня 1917) і з того часу очолила національно-визвольний рух, стала ініціатором відродження державності України. Які політичні сили були представлені в Центральній Ралі? Схарактеризуйте їх програмні вимоги щодо подальшої долі української державності. Розкрийте сутність суперечок між "самостійниками" та "автономістами'.
Проаналізуйте основні етапи діяльності Центральної Ради. Зверніть увагу на такі її моменти: обнародування 1 Універсалу (проголошення курсу на здобуття автономії України), переговори з Тимчасовим урядом і видання II Універсалу, внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради. Спробуйте відповісти на запитання: чому Центральна Ради, досить популярна на початку своєї діяльності, втратила підтримку деяких (яких?) верств населення до осені 1917 року? Зверніть увагу на стосунки між Центральною Радою і Тимчасовим урядом влітку і на початку осені 1917 року. Розкрийте сутність виданої Тимчасовим урядом "Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні". Які права за цією «інструкцією» надавались Україні? Зверніть увагу на те, що хоча Центральна Рада і мали значну підтримку з боку населення України, уже в 1918 році на владу в країні претендували і інші політичні сили. Навесні в Україні почалися масові виступи робітників, солдат, селян, які вимагали негайно вирішиш соціальні проблеми, припинити війну. В різких регіонах України, в містах і селах почали виникати нові органи влади, які не підпорядковувались Центральній Раді - Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Ці органи перебували під виливом різних політичних партій: есерів, меншовиків, більшовиків. Вплив останніх у нараді неухильно зростав.
25 жовтня (7 листопада) 1917 року до влади в Петрограді прийшли більшовики. Як ця подія була сприйнята Центральною Радою? Яка ситуація склалась в Києві і як проходила боротьба за владу в Україні? Чим вона закінчилась? Розкрийте зміст Ш Універсалу Центральної Ради. Чому значна частина положень II[ Універсалу не була виконана? Обґрунтуйте висновок, що проголошення Української Народної Республіки стало визначною історичною подіто, яка знаменувала відродження Української державності в XX ст. Спробуйте довести неминучість конфлікту між Центральною Радою і більшовицьким Раднаркомом.
Внаслідок агресії більшовицької Росії в грудні 1917 року в Харкові було проголошено утворення Української Радянської Республіки. Зупиніться на цьому питанні докладніше. Таким чином, в Україні з'явилось два уряди: Генеральний секретаріат з Центральною Радою в Києві і більшовицький Народний секретаріат у Харкові. Харківський уряд, спираючись на підтримку більшовиків Росії, відразу оголосив про відміну всіх указів Центральної Ради і почав збройну боротьбу за владу (зупиніться на цьому докладніше). Розкрийте основні полії першої війни між УНР і Радянською Росією, агресія якої прикривалась Харківською більшовицькою владою. Чим вона була спричинена і які результати мала? Зверніть увагу, що ситуація ускладнювалась тим, що до цього часу авторитет Центральної Ради в суспільстві остаточно впав, тому що вона по суті не проводила обіцяних і декларованих III Універсалом соціально-економічних перетворень. Опору в масах вона практично втратила, навіть у Києві підтримки не мала, оскільки влітку та восени 1917 року відчувала спротив Тимчасового уряду і не мала реальних важелів влади, а в грудні 1917 року зазнала агресії з боку більшовицької Росії, втративши протягом місяця майже всю Лівобережну Україну. До того ж вона відкладала вирішення нагальних питань, насамперед аграрного, до закінчення Першої світової війни. Не останню роль відіграло й те, що на чолі Центральної Ради стояли автономісти, які сподівалися, що "демократична" Росія надасть Україні державність.
Проголошення Радянської влади в Україні розкололо українське суспільство на два непримиренних ворожих табори. Подальші події набули характеру громадянської війни - пової національної трагедії, в ході якої в котрий раз гинули українці. Чи не першими жертвами цієї війни стали старшокласники-гімназисти, яких Центральна Рада кинула захищати станцію Крути від радянських військ. З 500 захисників у живих лишилися одиниці. 300 киян-робітників загинули під час повстання проти Центральної Ради на заводі '"Арсенал". До кінця громадянської війни кількість жертв зросла до кількох мільйонів.
У цих умовах в ніч на 12 січня 1918 року Центральна Рада спромоглася зробити рішучий крок і проголосила незалежність України (IV останній Універсал Центральної Ради). Дайте коротку характеристику змісту та визначте історичне значення IV Універсалу. Як розвивалися події далі? Поясніть, що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами Четвертного союзу? Чи була альтернатива Брестському миру? Які зобов'язання брала на себе Центральна Рада і чи могла вона їх виконати? Чому? Як і чому армія союзників, що прийшла па допомогу Центральній Раді, перетворилась на окупаційну? Чому в умовах окупаційного режиму Центральна Рала не могла продовжувати здійснювати реформи і остаточно втратила підтримку народу. Радянська Росія, підписавши сепаратний мир з країнами Четвертного союзу, була змушена офіційно визнати незалежність Української Народної Республіки. Більшовики покинули Україну і знайшли притулок у Росії. Таким чином, перша спроба встановити Радянську владу в Україні зазнала поразки.
Але і Центральна Рада не багато виграла від союзу з німцями. Марними виявилися сподівання на допомогу Німеччини та Австро -Угорщини. Нові союзники втручались у внутрішні справи УНР, а Центральна Рада втрачала реальну владу в країні, скомпрометувавши себе співробітництвом з окупантами.
Дайте оцінку останнім політичним крокам Центральної Ради (прийняття Конституції, вибори першого Президента України). В чому, на вашу думку, причина політичного падіння Центральної Ради? Спробуйте коротко, спираючись на конкретні факти, розкрити історичне значення Центральної Ради, уроки її діяльності.
День 29 квітня 1918 року став останнім у діяльності Центральної Ради. Із санкції німецької адміністрації в Україні відбувся державний переворот і влада перейшла до рук П. Скоропадського, який був проголошений гетьманом України. Чому прихід до влади П. Скоропадського в історичній літературі оцінюється як державний переворот.
Дайте характеристику внутрішньої і зовнішньої політики гетьманського уряду. Як вирішувалось аграрне питання в Україні? Розкажіть про діяльність Гетьманату в галузі культурною будівництва та державотворення. Як поставились до нової влади та її політики різні верстви українського населення? Як ви вважаєте, чи було майбутнє в гетьманківського уряду в Україні? У чому, на вашу думку, виявилася нестабільність гетьманату? П.Скоропадський залучив до своєї влади не лише українські політичні сили, а й російських монархістів, які не були зацікавлені в існуванні незалежної України, а бачили її як плацдарм для відновлення "єдиної і неподільної Росії". Сам гетьман II. Скоропадський, постійно хитаючись між цими двома політичними силами, зробив остаточний вибір на користь не більшовицької Росії, проголосивши 14 листопада
1918 року грамоту «До всіх українських громадян», у якій закликав до створення федерації України з не більшовицькою Росією і підновлення
«Великої Росії». При цьому він навіть був згоден відмовитися від суверенітету Української держави.
Підводячи підсумок даного періоду української історії, можна зазначити, що Українська Держава часів Гетьманату мала найбільш чіткі обриси держави, хоч і не зуміла (не встигла?) остаточно визначити свої кордони, прийняти Конституцію, створити власні збройні сили. Водночас це була держава, в якій переплелися характерні риси монархічної, республіканської та диктаторської форм правління. Внутрішня політика Гетьманату не могла не викликати масового незадоволення населення. П.Скоропадський у своїй політиці опирався на підтримку поміщиків, буржуазію, заможних селян, але не задовольняв інтересів та вимог широких верств населення. У таких умовах навіть безперечні досягнення уряду в міжнародник відносинах і сфері освіти та культури дуже мало впливали на авторитет режиму.
Кінець Української Держави прискорила революція в Німеччині, вихід її з війни та діяльність нової опозиції, яку сформували представники українських національних сил соціалістичної орієнтації. 14 листопада 1918 року вони
утворивши Директорію на чолі з В. Винниченком та С. Петлюрою. Головним завданням Директорії була підготовка збройного повстання проти гетьманської влади. У повстанському русі брали участь значні сили українського суспільства, яких не задовольняв режим Гетьманату: робітники, селяни, ліберальна і соціалістична інтелігенція, партії, рухи, представники національних меншин. Опираючись на всі анти гетьманські сили, Директорія перейшла в рішучий наступ проти гетьмана. Повстанський рух охопив майже всю Україну. Втративши підтримку німецького командування, під тиском збройної опозиції П.Скоропадський склав свої повноваження, а його уряд передав владу Директорії по всій Україні. 14 грудня 1918 року війська Директорії увійшли до Києва. Новий орган влади оголосив гетьмана "поза законом", всі декрети гетьмана були анульованими, а уряд гетьмана розпущений. Схарактеризуйте Заходи Директорії у сфері державного будівництва. Чому в цілому демократична, соціально спрямована програма Директорії не була реалізована? Чому невдовзі після приходу до влади Директорії проти неї почався повстанський рух та масовий перехід українських повстанців на бік Радянської влади і Червоної Армії. Які причини, на. вашу думку, призвели до політичних розколів у Директорії, до розпаду її армії? Чому влада Директорії, на яку покладали великі надії українці, закінчилась установленням фактичної диктатури С. Петлюри? В чому полягала сутність розходжень у поглядах В. Винниченка та С. Петлюри? Назвіть основні причини поразки Директорії. Чому Антанта підтримувала Польщу і Денікіна, а не Україну?
Добу Директорії можна схарактеризувати як невдалу спробу відродити Українську Народну Республіку і утворити єдину незалежну Соборну Україну в досить несприятливих зовнішньополітичних умовах. Директорія, яка намагалася зберегти свою владу, зіткнулась з протидією Радянської Росії, Польщі, Антанти, армії Денікіна та радянським урядом України. Розкажіть, як, та за яких умов більшовикам вдалося відновити Радянську владу на частині (якій?) території України. Проаналізуйте діяльність Тимчасового робітничо - селянського уряду України.
Як розвивались події в західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської монархії? Зверніть увагу на те, що в умовах поразки австро-німецького блоку у Першій світовій війні, під тиском національно-визвольної боротьби поневолених народів Австро - Угорська імперія розпалася на кілька незалежних держав. З'явилась можливість заявити про своє прагнення утворити власну державу і в українців на західноукраїнських землях. Розкажіть про умови утворення та діяльність Українського генерального військового комісаріату (УГВК) та Української Національної Ради? За яких обставин і коли була проголошена Західно - Українська Народна Республіка (ЗУНР)? Дайте коротку характеристику Тимчасового Основного закону (Конституції) ЗУНР. Назвіть основні причини і трагічні наслідки для України українсько-польської війни (1918-1919). За яких умов було підписано угоду про об'єднання ЗУНР і УНР в "єдину незалежну Українську Народну Республіку"? Які причини заважали фактичному державному об'єднанню УНР та ЗУНР? Чи мала, на вашу думку, ЗУНР реальні шанси вистояти? Чому?
Громадянська війна в Україні відзначалась особливою запеклістю та жорстокістю, що призвело до остаточного розвалу влади і всеохоплюючої анархії. Шість різних збройних політичних сил діяли на її території (назвіть їх). Єдиною визнаною по всій Україні владою була влада зброї. Розкажіть про основні події громадянської війни в Україні і про причини поразки тих чи інших політичних сил, у тому числі і про поразку Директорії. Що сприяло відновленню Радянської влади в Україні наприкінці листопада 1918 року? Чим Радянська влада приваблювала місцеве українське населення, а чим відштовхувала? Поясніть, у чому полягала політика більшовицького режиму щодо селянства в роки громадянської війни. Розкрийте сутність політики "воєнного комунізму" і реакцію на нього українського селянства.
Це цікаво!
Звичайно, політика „ воєнного комунізму" були викликана насамперед надзвичайно складними політичними та економічними обставинами, що виникли в ході громадянської війни. В той же час політика «воєнного комунізму» мала сприяти планам більшовиків, прискорити світову революцію і здійснити швидкий перехід від товарно-грошинах, відносин до економіки без ринку і грошей.
Наприкінці 1920 року громадянська війна в Україні закінчилась перемогою більшовиків. Чим це можна пояснити?Які наслідки це мало для України?
Уроки боротьби українського народу за утворення власної держави переконливо свідчать про те, що значних політичних і соціальних результатів можна було досягти тільки за умов єдності соціального і національного рухів. І навпаки, їх роз'єднаність та використання у своїй боротьбі третіх, інколи навіть зовнішніх сил, сприяли розгортанню громадянської війни, іноземної інтервенції, захопленню сусідніми державами частини українських земель і врешті, поразці національно-визвольної революції.
Поиск по сайту: