З мирного договору між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною (9 лютого 1918 р.)

стаття І

Українська Народня Республіка з одної і Німеччина, Австро-Угорщина, Бол­гарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, заключуючі договір, рішилися надалі жити взаїмно в мирі і дружбі.

стаття II

1) Між Українською Народньою Республікою з одної і Австро-Угорщиною з другої сторони, оскільки ті дві держави граничитимуть з собою, будуть ті границі, які існували між Австро-Угорською Монархією і Росією перед вибухом війни.

2) Дальше на північ ітиме границя Української Народньої Республіки по­чинаючи від Тарнограду, загально по лінії Білгорай - Щебогшин - Красностав — Пугачів - Радин - Межиріче - Сарнаки - Мельник - Високо Литовськ -Каменець Литовськ - Прушани - Вигоновське Озеро.

Подрібно установлюватиме границю мішана комісія після етнографічних иідносин і з узглядненєм бажань населення.

3) На випадок, якби Українська Народня Республіка мала граничити ще з якою іншою державою Почвірного Союза, то щодо того застерігають ся окремі умови.

стаття ІІІ.

Опорожнюванє занятих областей пічнеться негайно по ратифікації сього мирового договору.

Спосіб переведення опороженя і передачі спорожнених областей означуть повновласники інтересованих сторін.

стаття IV.

Дипльоматичні і конзулярні зносини між сторонами, що заключують дого­вір, почнуться зараз по ратифікації мирового договору. Для можливо найбіль­шого допущення конзулів обох сторін застерігаються окремі умови.

стаття V.

Сторони, що заключують договір, зрікають ся взаімно звороту їх воєнних коштів, себто державних видатків на проваджене війни, як також звороту їх воєнних шкід, то є тих шкід, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях через військові зарядження з включенєм всіх реквізицій, зроблених у ворожому краю.

стаття VI.

Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені до дому, хибаби вони схо­тіли за згодою держави, в котрій вони перебувають, залишитися в її областях або удатися до іншого краю.

Питання, що з тим стоять у звязку, полазгоджуються в окремих договорах, передбачених в VIII статі.

стаття VII.

Сторони, які заключують договір, прийшли в справі господарських їмо син до слідуючої згоди:

Сторони, які заключують договір, зобов’язують ся взаїмно негайно господарські зносини і устроїти обміну товарів на підставі слідуючих постанов:

До 31 липня біжучого року треба буде переводити взаїмну обміну лишків найважнійших сільськогосподарських і промислових виробів для покритя біжучих потреб згідно з оттакими постановами:

а) Кількість та рід витворів, котрих обміну передбачені но в попередному уступі, означить по обох сторонах комісія, яка складаєть ся з однакової кількости членів з обох сторін і збираєть ся негайно після підпису мирового договору.

б) Ціни витворів при згаданій обміні товарів означує по взаїмній згоді ко­місія, котра складаєть ся з рівної кількости представників обох сторін.

в) Розрахунок відбуваєть ся в золоті на такій основі: 1000 німецьких дер­жавних марок в золоті рівні 462 карбованцям в золоті Української Народньої Республіки, а також рівні 462 рублям в золоті бувшого російського цісарства (1 рубель рівнається 1/15 імперіяла), або 1000 автрійських і угорських корон в золоті рівні 393 карбованцям 78 грошам в золоті Української Народньої Ре­спубліки, рівні 393 рублям 78 копійкам в золоті бувшого і російського цісарс­тва (1 рубель рівнається 1/15 імперіяла).

Проаналізуйте зміст досягнутої угоди між Центральною Радою і кра­їнами Четверного союзу.

Чи стабілізував мирний договір позиції Центральної Ради?

Поиск по сайту: