Особливості філософії Епохи Середньовіччя

Філософія Середньовіччя - європейська філософія у 5—15 столітті. Середньовічна філософія мала інші завдання і цілі, ніж антична, вона невіддільна в епоху патристики від історії християнської догматики, а схоластичний період являє собою спробу примирення католицької догми з філософією. Схоластика починаться з Йоана Скотта Еріугени (9 століття) і найбільш повно представлена Фомою Аквінським (13 століття). З Йоана Ерігени переривається зв'язок західної думки зі Сходом, з Фомою Аквінським знову з'являється знайомство з усіма творами Аристотеля.

Головний філософський інтерес середніх віків - арабська філософія (Аверроес, Маймонід, аль-Кінді, аль-Фарабі, Ібн Сіна) залишається в колі понять грецької перипатетики. Основними питаннями, які хвилювали середньовічних філософів, були питання доказу існування Бога, розмежування теології та філософії. Важливий диспут про універсалії - співвідношення загального і одиничного, суперечка реалістів, які стверджували існування загальних понять поза людським розумом і до одиничних речей, з номіналістами, що визнавали реальне існування лише одиничних речей. Концептуалісти (Абеляр, Іоанн Солсберійський) в спорі про універсалії вважали, що загальні поняття не існують незалежно від окремих речей, визнавали існування в розумі загальних понять, як особливої форми пізнання дійсності. Головний недолік середньовічної філософії - відсутність природознавства і виняткове панування абстрактних, переважно теологічних інтересів.

Періоди:

Ø Патристика (II–VII ст.) - сукупність філософських доктрин християнських мислителів (отців церкви) II–VII ст.

Ø Схоластика (VIII–XV ст.) - філософське вчення, в якому поєднані релігійно-філософські засновки з раціоналістичною методикою та формально-логічними проблемами.

Середньовічний світогляд:

· політеїзм (багатобожжя).

· боги є частиною природи або уособленням природних стихій.

· вихідні якості богів: сила, могутність.

· боги впорядковують та оздоблюють світ.

· космос, природа - загальні умови існування богів і людей.

· людина спирається у своїх вчинках на знання.

· головне життєве завдання людини - здійснення подвигу.

· у сприйнятті дійсності акцент падає на зовнішнє; внутрішнє проявляє себе лише через зовнішнє

· люди поділяються за етнічними та родовими ознаками.

· панування натуралістичного світосприйняття.

· монотеїзм (єдинобожжя).

· Бог є духовною сутністю, яка перебуває за межами світу (трансцендентність).

Поиск по сайту: