 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема: ОСОБИСТІСТЬ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Семінарське заняття 3
Кількість годин - 2
Тема: ОСОБИСТІСТЬ. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Студент повинен знати:
• специфіку соціологічного підходу до вивчення особистості;
• основні соціологічні концепції особистості та її структуру;
• соціальний зміст понять «соціальний статус» і «соціальна роль»;
• компоненти, етапи, основні підходи до визначення сутності соціалізації;
Студент повинен вміти:
• розкрити сутність соціологічної теорії особистості та її проблематику;
• охарактеризувати основні соціальні типи особистості та їхні характерні риси;
• розкрити суть основних тенденцій взаємодії людини й суспільства у сучасних умовах
Основні ключові поняття та терміни: девіантна поведінка, індивід, інтеріоризація, потреби, рольовий набір, соціалізація, соціальний престиж, спрямованість особистості, статус здобутий, соціальні типи особистості, цінності, адаптація соціальна, агенти соціалізації, інтереси, особистість, рольовий конфлікт, санкції, соціальна роль, соціальний статус, статус аскриптивний (приписаний), структура
особистості, ціннісні орієнтації.
Методичні рекомендації до вивчення теми:
Проблема вивчення особистості в соціології є однією з центральних, оскільки кожен студент для розуміння сутності соціальних явищ, системи взаємозв’язку повинен з’ясувати, чим зумовлені конкретні дії кожної людини. Індивідуальна поведінка, таким чином, представляє собою основу сприйняття життя всієї соціальної групи або суспільства.
На відміну від психології, соціологія розглядає людину не як неповторну індивідуальність, а в сукупності її соціально-типових якостей.
Усі визначення особистості зумовлені двома протилежними думками стосовно її розвитку. З точки зору одних, кожна особистість формується та розвивається відповідно до її природних якостей та здібностей, і соціальне оточення при цьому відіграє дуже незначну роль. Представники іншої точки зору повністю спростовують природні внутрішні якості та здібності людини, вважаючи, що особистість — це деякий продукт, який повністю формується в ході соціального досвіду. Очевидно, що це — крайні погляди на процес формування особистості.
Студенти, звичайно, повинні враховувати як біологічні особливості особи, так і її соціальний досвід. Разом із тим практика свідчить, що соціальні фактори формування особистості більш значущі. Можна погодитися з визначенням особистості, яке дав В. А. Ядов: «Особистість — це цілісність соціальних якостей людини, продукт суспільного розвитку та включення індивіда в систему соціальних зв’язків у ході активної діяльності та спілкування». Згідно з цим поглядом особистість розвивається із біологічного організму виключно завдяки різним видам соціального та культурного досвіду.
Загальні соціальні умови існування активно впливають на якості особистості як об’єкта соціальних взаємозв’язків та їх діяльного суб’єкта. Важливим компонентом впливу на особистість виступають економічні відносини. В нашому суспільстві — це перехід до ринкової економіки, співіснування різних форм власності, загострення конкуренції на ринку праці тощо.
Соціокультурне життя суспільства, в тому числі політичні та ідеологічні відносини, теж виступає компонентом загальних соціальних умов, причому культура акумулює традиції, що склалися історично в даному суспільстві. Соціальна стратифікація та суспільний розподіл праці — це теж важливі елементи, які зумовлюють усі соціальні відносини.
Ще один компонент загальних умов існування особистості — рівень розвитку громадянського суспільства, соціально-політичний устрій, стан соціальних інститутів (наприклад, освіта). Ці найбільш важливі компоненти загальних соціальних умов детермінують специфічні соціальні умови буття людей.
Є ще дві важливі індивідуальні характеристики — стать та вік індивідів, стадії їхнього життєвого циклу. З цієї точки зору вони також мають соціальний еквівалент і повинні бути включені до схеми, тому що бути чоловіком чи жінкою, перебувати в тій чи іншій стадії життєвого циклу означає виконувати різні соціальні функції.
| Термін «людина» вживається як родове поняття, що вказує на приналежність до людського роду – вищої сходинки розвитку живої природи на нашій планеті. Тобто це поняття вказує на якісну відмінність людей від тварин, (на людину – продукт природи) та служить для характеристики всезагальних, притаманних всім людям якостей і особливостей, що знаходить свій вияв у назві «homo sapiens», або «людина розумна» |
| Термін «індивід» вживається у значенні «конкретна людина», одиничний представник людського роду, коли необхідно підкреслити, що йдеться не про все людство загалом і не про будь-яку людину в ньому |
| Термін «особистість» служить для характеристики соціального в людині. Якщо «людина» — це перш за все продукт природи, то «особистість» — продукт суспільства |
| Термін «індивідуальність» означає те особливе і специфічне, що вирізняє одну людину з-поміж інших, включно з її природними і соціальними, фізіологічними й психічними, успадкованими та набутими якостями |
| Процес соціалізації особистості | |
| Соціалізація— це процес входження (включення) індивіда в соціум, що обумовлює зміни в соціальній структурі особистості. Останнє обумовлюється активністю людини та її здатністю не лише засвоювати при взаємодії з середовищем його вимоги (адаптація), але й змінювати це середовище, активно впливати на нього, визначити свій «життєвий світ» | |
| Соціальна адаптація | Інтеріоризація |
| Пристосування індивіда: • до соціально-економічних умов; • до рольових функцій, соціальних норм; • до соціальних груп і соціальних організацій, які виступають в якості його життєвого середовища | Процес включення соціальних норм і цінностей у внутрішній світ людини. Характер переводу соціальних цінностей і норм у внутрішнє “Я”, який обумовлений структурою конкретної особистості, яка сформована минулим досвідом. |
| Екстеріоризація | |
| Об’єктивація внутрішнього світу людини у її поведінці, діяльності |
| Основні компоненти процесу соціалізації | |
| Фактори соціалізації: | • сукупність ролей і соціальних статусів; • соціальні спільноти; • система соціальних цінностей і норм; • соціальні інститути; • загальна ситуація в країні |
| Періоди соціалізації | • дотрудовий; • трудовий; • післятрудовий |
| Основні стадії соціалізації: | • рання; • навчання; • соціальна зрілість; • завершення життєвого циклу |
| Агенти соціалізації | • агенти первинної соціалізації; • агенти вторинної соціалізації |
План заняття:
1. Людина як біосоціальна система. Соціологічні теорії особистості. Соціальні типи особистості. Соціологічна структура особистості. Соціальний статус. Соціальна роль.
2. Особистість як предмет вивчення медичної соціології.
3. Поняття «соціалізація». Механізми соціалізації. Основні теорії соціалізації.
4. Основні етапи процесу соціалізації.
5. Змістово-модульний контроль І
Поиск по сайту: