Ознайомлення з довкіллям засобами дидактичної гри

Дидактична гра - це навчальна гра, вона використо­вується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу з метою закріплення і уточнення знань дітей про довкілля.

Учені (З.М.Богуславська, А.К.Бондаренко, Т.І.Поні-манська, О.І.Сорокіна та ін.) визначають дидактичну гру як єдину систему впливів, спрямовану на формування у дитини потреби у знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, а також на формування більш досконалих пізнавальних навичок і вмінь -сенсорних, інтелектуальних, мнемічних тощо.¹ Особли­вістю дидактичних ігор є те, що вони спеціально ство­рюються і розробляються дорослими з різною педагогіч­ною метою: сенсорного виховання, мовленнєвого розвитку, ознайомлення з довкіллям, з елементарними математич­ними уявленнями тощо. Дидактичні ігри можуть супро­воджуватись наочним матеріалом (іграшки, предмети, речі, картинки тощо) або створюватись тільки на словесній основі. Отже, у практиці дошкільної освіти дидактична гра визначається як ігровий метод навчання (В.М.Аванесова, З.М.Богуславська, Є.Ф.Іваницька, О.П.Усова та ін.).

Дидактична гра як ігровий метод навчання розгляда­ється у двох видах: дидактична гра у власному розумінні слова та гра-заняття (гра-вправа). Перший вид - ґрунту­ється на автодидактизмі та самоорганізації дітей. У дру­гому випадку провідна роль належить вихователю, який організовує ігри-заняття, використовуючи різноманітні ігрові прийоми.

У дидактичній грі як формі навчання діють одночасно два боки: навчальний (пізнавальний) та ігровий (розва-

¹ Поніманська ТІ. Основи дошкільної педагогіки. - К.: Абрис, 1998. - С. 432. 234

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

жальний). Відповідно до цього вихователь водночас навчає дітей і грає разом з ними, а діти, граючись, навчаються. Пізнавальний зміст навчання виражається у певних дидактичних завданнях, що мають на меті, наприклад, сенсорне чи певне пізнавальне завдання. Дидактичні завдання ставляться перед дітьми не прямо, як на занятті, а тісно пов'язуються з ігровими завданнями та ігровою дією. Дидактична мета, прихована в ігровому завданні, стає непомітною для дитини, і засвоєння пізнавального змісту відбувається ненавмисно, у процесі цікавих для дитини ігрових дій (ховання і пошуку, згадування і відгадування, елементів змагання у досягненні ігрового результату тощо). Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання стає не пряма вказівка вихователя, а бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це, як зазначає З.М.Богуславська, спонукає дітей до розумової активності, як того вимагають умови і правила гри (краще сприймати довкілля, уважніше вислуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підібрати і групувати предмети тощо).

Високо оцінювала дидактичну гру як метод навчання О.П.Усова, яка відзначала, що "дидактичні ігри, ігрові заняття і прийоми дають можливість вихователю піднести рівень сприймання дітьми навчального матеріалу, урізно­манітнюють навчальну діяльність, вносять до неї елемент цікавості"¹.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність від­бувається лише за умови доступності дидактичних завдань, наявності інтересу дітей до гри, засвоєння правил та ігрових дій, а це, у свою чергу, залежить від рівня ігрового досвіду. У самостійних іграх діти мають можливість застосовувати свої знання про предмети і явища довкілля у практичній діяльності.

¹УсоваА.П. Обучение в детском саду. - М.: Просвещение, 1981. - С. 170.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Зазначимо, що значний внесок у розробку системи дидактичних ігор зробили такі вчені, як В.М.Аванесова, Ф.Н.Блехер, Л.А.Венгер, З.О.Михайлова, С.Л.Новосьоло-ва, О.І.Сорокіна та ін. Так, Є.ІТихеєва розробила систему дидактичних ігор з лялькою, описала, якою повинна бути дидактично обладнана лялька. Автор описала і настільно-друковані ігри для малят.

Розробка системи дидактичних ігор для математичного розвитку дитини належать Ф.Н.Блехер. Дослідження, проведені під керівництвом Л.А.Венгера, присвячені розробці дидактичних ігор і вправ для сенсорного вихован­ня дітей дошкільного віку. Система дидактичних матеріа­лів - різноманітних дидактичних посібників, спеціально зроблених для розвитку певних взаємопов'язаних здібнос­тей і знань з чітко визначеною послідовністю їх застосування - є центральною у дослідженнях Б.Хачапурідзе та його учнів.

Дидактична гра має структуру, що відрізняє її від інших видів діяльності, основними елементами дидактич­ної гри, що надають їй форму навчання і гри водночас, є: дидактичні та ігрові завдання, ігровий задум, правила, ігрові дії, результат.

У кожній дидактичній грі є своє навчальне завдання, що відрізняє одну гру від іншої. Дидактичні завдання гри визначаються метою навчального і виховного впливу з боку вихователя.

Ігрове завдання виконується дітьми у процесі ігрової діяльності, викликає їхній інтерес, активність, бажання і потребу розв'язати його. Ігрові завдання, як і дидактичні, можуть бути найрізноманітнішими: так, у грі в лото завдання полягає у тому, щоб першому закрити всі клі­тинки великої картки; у грі з пірамідкою - зібрати її так, щоб ребро становило рівну лінію; у грі "Чарівна торбинка" дитина повинна навпомацки визначити предмети і назвати їх. У дидактичних та ігрових завданнях відображається

взаємозв'язок навчання і гри. Ігрові завдання пов'язані з ігровим задумом, який реалізується через уявлювану ситуацію.

Кожна дидактична гра має правила, обумовлені її зміс­том та ігровим задумом. Вони визначають характер і спосіб дій дитини, організовують і спрямовують її стосунки з іншими дітьми, дають можливість навчитися керувати своєю поведінкою. Дотримання правил вимагає від дитини певних вольових зусиль, уміння поводитися з іншими дітьми, переборювати негативні емоції через невдалий результат тощо. Правила, що використовуються у дидактич­ній грі, виступають критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.

Дидактична гра має конкретний результат, наприклад, відгадування загадок, виконання ігрових дій і завдань, що сприймається дитиною як успіх, від якого дитина одержує задоволення. Для вихователя результат гри завжди є показником засвоєння знань, успіхів дітей у навчально-ігровій діяльності.

Дидактичні ігри досить різноманітні. їх класифікують за різними критеріями: за навчальним змістом (Л.В.Арте-мова, О.І.Сорокіна, О.П.Усова); за спрямованістю пізна­вальної діяльності (Л.А.Венгер, С.П.Новосьолова); за ігро­вим задумом, завданнями і ігровими діями (Д.Б.Ельконін, А.І.Матусик, О.П.Янківська та ін.); за взаємовідносинами дітей і вихователя (Р.Й. Жуковська, Д.В.Менджерицька та ін.). Крім того, дидактичні ігри ще класифікують за наявністю у їх змісті дидактичного матеріалу, наочного чи словесного (А.К.Бондаренко, Л.А.Венгер, О.І.Сорокіна, Г.С.Швайко та ін.). Це велика група дидактичних ігор з предметами, природним матеріалом, іграшками, речами, картинками, музичними інструментами, настільно-друковані ігри. І друга група - ігри без наочного супроводу - словесні, мовленнєві ігри.

?

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Велика група дидактичних ігор спрямована на розви­ток сенсорики дітей і збагачення словника, де задіяно сен­сорно-дидактичний матеріал (геометричні фігури, пірамі­ди, мозаїка...).

В.М.Аванесова запропонувала таку класифікацію ди­дактичних ігор за характером ігрових дій:

— ігри-доручення, які побудовані на інтересі дітей до дій
з іграшками і предметами (добирати, складати, роз'єдну­
вати, з'єднувати, нанизувати тощо);

— ігри з відшукуванням предметів, що викликають інтерес дітей;

— ігри з відгадуванням загадок, які приваблюють неві­домістю: "Впізнай", "Відгадай", "Що змінилось?";

— сюжетно-рольові дидактичні ігри, у яких ігрові дії полягають у зображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей таін.);

— ігри у фанти або в заборонений "штрафний" предмет (картинку), пов'язані з цікавими ігровими моментами (скинути картку, утриматися, не сказати забороненого слова тощо).

Дидактичні ігри з наочним супроводом мають широко виражений пізнавальний характер. Задля цього використо; вуються два види іграшок: сюжетні (ляльки, предмети побуту, овочі тощо) і безсюжетні (кулі, циліндри, пірамідки тощо). Перші - мають яскраво виражений сюжетний зміст, їх використання наближається до сюжетно-рольових ігор. Безсюжетні використовуються для закріплення знань про властивості та якості предметів: розмір, кількість, колір, форму.

В іграх з предметами розв'язуються завдання на ознайомлення з їх властивостями та ознаками предметів, порівняння, класифікацію, установлення послідовності у вирішенні завдань. Діти визначають предмет за однією ознакою, об'єднують предмети за цією ознакою (кольором,

формою, призначенням тощо), що сприяє розвиткові логічного мислення; виконують завдання на усвідомлене запам'ятовування кількості та розташування предметів, знаходження відсутньої іграшки тощо. У дидактичних іг­рах уточнюються знання про матеріал, з якого виготовля­ють іграшки, про предмети, необхідні людям у різних видах їхньої діяльності.

Ігри з природним матеріалом організовуються під час прогулянки. У процесі гри відбувається закріплення знань про природу, формуються мисленнєві процеси (аналіз, синтез, класифікація), виховується бережне ставлення до природи, збагачується словник.

У настільно-друкованих іграх діти діють не з предме­тами, а з їх зображеннями. Ігрові завдання, що вирішу­ються, різноманітні: добір картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток - картинок при чер­говому ході (доміно), складання цілого з окремих частин (розрізні картинки, кубики) тощо. У цих іграх уточнюють­ся уявлення дітей про довкілля, систематизуються знання, розвиваються розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увага, формуються організаторські вміння, збагачується словник¹.

Дидактичні ігри з предметами та іграшками проводять у всіх вікових групах. Ці ігри за метою класифікують таким чином:

— ігри на уточнення і закріплення назв предметів: "Чарівна торбинка", "Посилка", "Чого не стало?", "Що змі­нилося?", "Виставка", "Подорож по кімнаті", "Що в тор­бинці?", ігри з лялькою;

— ігри на закріплення якостей, властивостей, ознак предметів та іграшок: "Назви який", "Впізнай предмет", "Вгадай на дотик", "Знайди такий предмет", "Магазин", ігри з лялькою та образними іграшками;

¹ Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку. -Одеса, 2005.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

— ігри на закріплення матеріалу: "Що з чого зроб­
лено?", "З чого шиють одяг (взуття)?", "Погодуємо ведме­
дика", "Назви матеріал" тощо;

— ігри на закріплення професій дорослих: "Хто де пр­ацює?", «Кому що потрібно для роботи?", "В ательє", "На фабриці", "У крамниці", "Лікарня";

— ігри на зіставлення і порівняння предметів: "Що схоже, а що відмінне?", "Червоні килими", "Хто помітив?" тощо.

Дидактичні ігри в молодшій групі можна проводити як самостійне заняття; в інших групах їх включають до складу занять з ознайомлення з довкіллям. Для проведення таких ігор потрібно мати набір різних предметів та іграшок. Так, для ігор "Чарівний мішечок", "Цікава торбинка", "Посил­ка" потрібні різнокольорові кільця, дерев'яні кульки, грибки, гумові м'ячики різних кольорів, плетений кошик, розмальований барабан, жовтеньке курчатко з вати, зеле­ний огірок та інші овочі з пап'є-маше, гумові качечка та со­бачка, пляшечки, баночки, ляльковий посуд, предмети туалету (зубна щітка, рушничок, мило, гребінець), навчаль­не приладдя (зошит, олівець, ручка, гумка), ножиці, моток ниток, ґудзики; кілька побутових речей, стрічки різної довжини, прапорці, клаптики, цвяхи, молоток тощо. Предмети добираються відповідно до знань дітей кожної вікової групи.

Особливе місце серед дидактичних ігор посідають ігри з лялькою. Є.І.Тихеєва рекомендувала мати в кожному дош­кільному закладі дидактично обладнану ляльку. Лялька повинна бути такого розміру, щоб її було видно всім дітям (40-50 см)¹. Для дидактично обладнаної ляльки потрібно мати таке обладнання, у якому живе дитина: одяг (літній, зимовий, осінній, весняний) і взуття таке саме, меблі, пос­тіль, посуд все це великого розміру, щоб можна було

¹ Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: Просвещение, 1981. 240

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

показувати дітям на заняттях та в іграх і легко діяти з ними. Крім того, повинні бути ляльки - дівчинка і хлопчик.

Для ігор з лялькою потрібно мати різноманітні іграш­ки, щоб діти змогли засвоїти програму з ознайомлення їх з довкіллям. Це іграшкові радіо, телефон, телевізор, комп'ю­тер, розумні побутові машини; різні види транспорту, образні іграшки, народні дидактичні іграшки, знаряддя праці.

Серед дидактичних ігор з лялькою використовуються: "Зустріч нової ляльки», "На гостинах у ляльки", "Наго­дуємо ляльку", "Навчимо ляльку готувати стіл до чаю", "Влаштуємо ляльці кімнату", "Одягнемо ляльку на про­гулянку", "Попрасуємо ляльці одяг", "Викупаємо ляльку", "Покладемо ляльку спати", "День народження ляльки" тощо.

Наводимо опис деяких дидактичних ігор.

Молодша група. Дидактична гра "Навчимо ляльку го­тувати стіл до чаю".

Мета: уточнити й закріпити назву чайного посуду (чашка, блюдце, чайна ложка). Учити порівнювати мно­жини, встановлювати їх відповідність, формувати поняття про рівність різних за якістю множин. Виховувати уваж­ність, спостережливість.

Словник: чайний посуд, чашка, блюдце, чайна ложка.

Хід гри: іграшковий стіл, засланий скатертиною, з кож­ного боку стоїть блюдце, поблизу знаходяться лялька, зайчик, ведмедик.

Вихователь розповідає: "Сьогодні лялька Таня хоче навчитись, як треба готувати стіл до чаю. Ось бачите, вона вже блюдця розставила. А що далі треба зробити, вона забула. Давайте їй допоможемо. Що потрібно поставити на блюдця? Скільки потрібно чашок? Скільки потрібно ложечок?" Перевіряє, як діти виконали завдання. Уточнює назву чайного посуду, закріплює узагальнювальну назву "чайного посуду". Лялька запрошує "гостей" - зайчика, ведмедика - на чай.

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Середня група. Дидактична гра "Крамниця".

Мета: Закріпити знання дітей про осінній одяг. Учити правильно називати його та описувати. Узгоджувати числівники з іменниками у множині в родовому відмінку. Виховувати ввічливість. Привчати вживати слова: будь ласка, добрий день, до побачення.

Словник: пальто, шапка, шарф, рукавиці, черевики, чоботи, каса, продавець.

Хід гри: Вихователь: "Яка зараз пора року? Яка сьогод­ні погода? Подивіться на нашу ляльку Оксану. У що вона вдягнена? Ми зараз підемо до крамниці готового одягу і купимо ляльці теплий одяг". Діти розглядають "крам­ницю". "Що ви бачите у крамниці? Скільки пальт (шапок, рукавиць, черевиків...) ви бачите у крамниці?" Педагог перший "купує" потрібну річ і дає дітям зразок, як треба ввічливо звертатися, дякувати тощо. Діти підходять до продавця, звертаються з прохання продати потрібну річ, купують, одягають ляльку.

Дидактична гра "Одягнемо ляльок". Мета: закріпити й уточнити знання дітей про назву одягу, його колір, порядок одягання. Учити узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі та відмінку. Виховувати уважність, самостійність.

Словник: одяг, фартух, хустка, шкарпетки, панчохи, сукня.

Хід гри: Вихователь розвішує одяг ляльок так, щоб усім дітям було видно: сукні, фартушки, хусточки, шапочки. "Скільки красивих суконь, хусточок, фартушків - усе це для наших ляльок! Одягнемо їх, щоб вони були красивими!" - говорить педагог.

Перед дітьми на стільчиках 3 ляльки. Діти дають кож­ній ім'я. Вихователь запитує: Якого кольору виберемо плаття для ляльки Олі? Каті? Наталки? Ляльок одягають самі діти, називаючи одяг та його колір.

Дидактичні ігри з картинками також доступні дітям усіх вікових груп. У молодшій групі це переважно ігри з картинками, що зображують іграшки, посуд, меблі, одяг: "Наш посуд", "Впізнай картинку", "На місця", "Підбери одяг для ляльки". У середній групі - "Добери вантаж для машини", "Кольоровий посуд", "Підбери чашки до блю­дець", "Пошта", "Впізнай і назви". У старшій групі - "Що зроблено на фабриці, заводі?", "Чи знаєш ти, де я був?", "Що картинка розповідає про себе?", "Кому що потрібно?" тощо.

Наприклад, дидактична гра "На місця".

Мета: Закріпити знання дітей про посуд, одяг, іграшки на місце, де зберігаються ці речі. Вчити правильно відпо­відати на запитання. Виховувати уважність, зосередже­ність, кмітливість.

Словник: шафа, ігровий куточок, шафа для посуду, одяг, іграшки, посуд.

Матеріал: предметні картинки, шафи.

Хід гри: Діти сидять на стільчиках, розміщених в один ряд. У різних місцях кімнати стільчиками відгороджено шафи для одягу та посуду. У дітей предметні картинки, узагальнюють їх: "посуд", "одяг". Вихователь пояснює гру: "Зараз, - говорить він, - "шафи" порожні. Треба розкласти на місця різні речі: в одну шафу - посуд, в іншу - білизну, одяг, іграшки". Потім пропонує дітям встати і за сигналом "На місця!" знайти місце для своїх картинок: посуд віднести в "посудну шафу", білизну - в "шафу для одягу" тощо. Ви­хователь загадує загадки про іграшки. Діти відгадують, знаходять ці іграшки і кладуть у спеціальну шафу.

Середня група. Гра "Скажи одним словом".

Мета: Вміти визначати предмети, що входять у по­няття "овочі", "фрукти", "посуд", "іграшки", "одяг"; нази­вати їх одним словом.

Словник: овочі, фрукти, посуд, іграшки, одяг.

Хід гри: Вихователь заготовляє багато (30-40) різних картинок, на яких зображено різноманітні речі. Змішавши ці картинки, пропонує дітям по черзі виходити і вибирати

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

картинки, що зображують: посуд, одяг, фрукти, овочі, іграшки. Після того, як дитина вийшла і відібрала кар­тинки, що зображують посуд, вихователь може викликати іншу дитину, щоб вона перевірила, чи правильно відібрав товариш ті картинки, на яких зображено посуд. Коли такі картинки залишилися, вихователь пропонує дитині додати їх до раніше відібраних, а коли що-небудь відібрано неправильно - пропонує вилучити їх. Діти відбирають і класифікують за групами окремі предмети. Потім вихо­ватель роздає усім дітям по одній картинці, домовляючись про такі правила гри: кожна дитина дивиться на свою картинку і, коли вихователь скаже слово "одяг", всі діти, у яких на картинках намальовано одяг, біжать до нього; коли він скаже "посуд", біжать ті,в кого намальовано посуд. Коли діти підбіжать до вихователя, він доручає кому-небудь з них швидко перевірити, чи всі правильно виконали правила гри. У процесі гри картинки в дітей треба міняти. Дидактична гра "Чи знаєш ти, де я був". Мета: Уточнити знання дітей про різні громадські установи, місце роботи та професії батьків. Навчити дітей описувати трудові дії. Виховувати уважність.

Словник: продавець, листоноша, лікар, медсестра, вчитель, вихователь.

Хід заняття: Розгляд картинок через епідіаскоп. Запитання: Що зображено на картинці? Де відбуваєть­ся дія? (У магазині, аптеці, бібліотеці...). Що роблять в аптеці, магазині? Хто тут працює? Пояснення гри. Вихователь складає описову розповідь - загадку "Я знайшла в простору, світлу і затишну кімнату. На полицях побачила різні скля­ночки, пакети, банки. У кімнаті приємний запах. Усі пра­цівники в білих халатах. Я спочатку показала папірець, потім заплатила гроші, і мені видали потрібні ліки. Де ж я була? Потім пропонує дітям скласти такі самі описові загадки.

На заняттях з ознайомлення дітей з довкіллям вико­ристовуються дидактичні ігри з іграшками: "Погодуємо 244

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

ведмедика", "На гостинах у зайчика", "Де хто живе?", "Де наші іграшки?", "Склади мотрійку" (пірамідку), "Що іграшка розповідає про себе?", "Чарівний мішечок" тощо; ігри з натуральними речами: "Відгадай на смак", "Що з чого зроблене?", "Що спільне, а що різне?" тощо.

Наприклад, дидактична гра "Відгадай на смак".

Мета: вчити дітей розрізняти та називати овочі на смак. Учити відповідати на запитання вихователя. Виховувати стриманість, уважність.

Словник: цибуля, горох, морква, яблуко, груша, слива, солодке, кисле, гірке.

Хід гри. Діти сидять півколом. На столі на тарілках ле­жать цибуля, морква, горох, яблуко, груша, слива. Поряд лежать такі самі овочі й фрукти, але дрібненько порізані. Біля цих тарілок ложечки (за кількістю дітей). Діти мають подивитися на овочі, фрукти та назвати їх. Потім вихо­ватель викликає когось до столу, пропонує заплющити очі і кладе в рот ложечкою кусочок моркви або яблука. Дитина визначає за смаком і називає, що вона з'їла. Наприкінці гри вихователь роздає усім дітям скибочки фруктів та овочів.

Дидактична гра "Склади мотрійку".

Мета: закріпити знання дітей про колір і розмір предме­тів. Вправляти дітей у вживанні ступенів порівняння прикмет­ників (велика, менша, найменша, більша, найбільша), у промовлянні речень з питальною інтонацією. Виховувати організованість, уважність, уміння доводити розпочату справу до кінця.

Словник: синій, червоний, зелений, жовтий, більша, менша, велика, маленька, найбільша.

Хід гри: Вихователь показує велику яскраву мотрійку* читає вірш І.Неходи "Мотрійка". Відкриває мотрійку, дістає ще одну і запитує: Яка вона? (менша). Потім дістає дру­гу: А яка це мотрійка? (ще менша, маленька). Діти вправля-ються в називанні величини (більша, найбільша, маленька, велика, менша, найменша), називає колір їх хусток, платтів.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Особливу групу становлять настільно-друковані ігри. До них належать: "Парні картинки", "Склади картинку", "Роз­різні картинки та кубики", "Лото для маленьких", "Ляльчин посуд", "Геометричне доміно", "Доміно предметів", "Лото", "Інструменти", "Одяг", "Одягни ляльку". Ці ігри використо­вують переважно з невеличкими групами дітей (по п'ять -шість чоловік). З дітьми молодшої, а також середньої групи грає перший раз вихователь. Вона пояснює гру, пропонує розглянути предмет, зображений на картинці, а потім піді­брати кубики чи картинки. Дітям середньої та старшої груп вихователь тільки пояснює гру, а діти вже грають самостійно. Настільно-друкована гра для старших дошкільників "Знаки на дорогах. Електровікторина" (автор А.Чураков, художник Г.Крюкова. - М., 1986).

Мета: Закріпити знання дітей про дорожні знаки та правила дорожнього руху.

Гра складається із восьми карт, на яких у квадратах на­мальовано дорожні знаки з підписами, й електричної схеми з двома проводками. У грі є маленька електрична лампочка, яка загорається у разі правильної відповіді.

Правила гри: грати можна командами або вдвох. Ведучий (вихователь) кладе в коробку одну карту, читає назву дорожнього знака (в цей час кінець одного проводка знаходиться в отворі на клітинці з текстом). Один з гравців повинен знайти цей текст на карті праворуч.

Правильність відповіді перевіряється з допомогою електричної лампочки. Ведучий прикладає кінець другого проводка до отвору, який розташований на клітинці із знаком-відповіддю. Якщо лампочка засвітиться - відповідь правильна. Грати можна й так: ведучий прикладає кінець одного проводка до отвору біля дорожнього знака, а гравець називає цей знак.

Усі описані дидактичні ігри можуть бути складовою частиною інтегрованих і комбінованих занять, а також занять з ознайомлення з довкіллям, або виступати провідним ме­тодом на індивідуально групових і групових заняттях.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Визначте та охарактеризуйте основні засоби оз­
найомлення дітей з довкіллям.

2. Яка роль картини в ознайомленні дітей з довкіллям?

3. Сформулюйте вимоги до організації бесід за змістом картин у різних вікових групах.

4. Визначте способи активізації розумової та мовленнєвої діяльності у процесі розглядання картин і бесід за їх змістом.

5. Охарактеризуйте специфіку бесід за змістом репро­дукцій художніх картин.

6. Визначте методи опосередкованого ознайомлення
дітей з предметним довкіллям.

7. Класифікуйте види дидактичних ігор за навчальною
метою.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Розробити самостійно план-конспект бесіди для стар­шої групи за змістом сюжетної картини з обкладинки журналу "Джміль" (за вибором).

2. Розробити конспект проведення дидактичної гри на закріплення якостей, властивостей, ознак предметів для дітей молодшого дошкільного віку.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Зеленко И.І. Картини для розвитку дітей дошкільного віку.-К., 1976.

2. Луцан Н.І. Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дош­кільного віку. - Одеса, 2005.

3. Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. - Методичні рекомендації / Укл. Г.О.Шдкурганна. - К., 1991.

4. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчально-методичний посібник. - К.: Академвидав, 2004.

Розділ 5. Методика ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів

Усі заняття з ознайомлення дітей з предметним світом та явищами довкілля В.Й.Логінова поділяє на три групи: 1) оз­найомлення дітей з предметами та явищами, введення у словник дітей нових слів; уточнення і закріплення знань про довкілля, активізація й уточнення словника (спосте­реження, екскурсії, картини, бесіди, читання тощо); 2) оз­найомлення дітей з якостями і властивостями предметів, збагачення й уточнення словника; зіставлення, порівняння якостей, властивостей, ознак предметів та розвиток мислення (дидактичні ігри, вправи, практична діяльність); 3) заняття на формування узагальнень та понять.

Перша група занять - на ознайомлення та закріплення знань дітей про довкілля здебільшого має інтегрований характер. Ці заняття мають конкретну тему, наприклад, "Наша Батьківщина", чітко визначені освітні та виховні завдання з теми, провідний метод навчання (у цьому ви­падку - бесіда). Водночас для розв'язання освітніх завдань вихователь використовує й інші методи, комбінує їх згідно з темою заняття (читання оповідань і віршів, розглядання дидактичних, художніх картин та репродукцій, дидактичні ігри, показ уривків діафільму, використання прислів'їв,

загадок). Провідний метод навчання з теми "Рідне місто" -екскурсія по місту. Водночас у ході екскурсії вихователь використовує загадки, прислів'я, вірші, уривки з оповідань, дидактичні ігри та вправи. Додаткові методи записуються у "матеріалі до заняття".

На заняттях з ознайомлення з довкіллям широко вико­ристовуються пізнавальні задачі, ребуси, головоломки, включення дітей в активну пізнавальну чи рухову діяль­ність. Наведемо конспекти занять з ознайомлення дітей з якостями та властивостями предметів.

Поиск по сайту: