Методи продуктивного навчання

Рис. 4.1. Методи продуктивного навчання²

¹ Хуторськой А.В. Современная дидактика. - Спб.: Питер, 2001.

² Там само. - С. 322.

_

■

Алла Богуш, Наталія Гавриш

До когнітивних методів належать наукові методи дослідження конкретних наук (педагогіки, психології, фа­хових методик), а також методи навчання конкретних нав­чальних предметів (у тому числі і методики ознайомлення дітей з довкіллям).

Креативні методи стимулюють учнів до самостійної творчо-пошукової діяльності. Оргдіяльнісні методи здебіль­шого стосуються учителів, директорів, управлінців освіт­ньою діяльністю. Окремі з перших двох груп методів вико­ристовуються і в роботі з дітьми дошкільного віку.

У фаховій методиці як самостійному навчальному курсі склалася своя система методів навчання і ознайомлення ді­тей з предметним довкіллям. Усі методи ознайомлення дітей із довкіллям поділяються на дві великі групи: 1) методи безпосереднього ознайомлення дітей із довкіллям: це наоч­ні, практичні, ігрові; 2) методи опосередкованого ознайомлен­ня дітей із довкіллям: це словесні методи, методи, які опосередковуються словом.

До першої групи методів належать: спостереження, екскурсії - огляди, розглядання предметів та бесіди про них, екскурсії на підприємства, установи тощо за межі дошкільного закладу; розглядання та бесіда за змістом дидактичних картин та репродукцій художніх картин, дидактичні ігри з предметами, іграшками, картинами, перегляд кінофільмів, телепередач, комп'ютерні ігри, відеопрограми, досліди з предметами, явищами.

В основі всіх цих методів лежить безпосередній чуттє­вий досвід дитини, її сенсорне виховання. Усі вони супро­воджуються наочністю або безпосередньою практичною чи ігровою діяльністю дитини. У процесі використання мето­дів цієї групи дитина має можливість сама побачити, доторкнутись, понюхати, обстежити предмет чи явище, безпосередньо діяти з ним, перетворювати його, одержу-

¹ Хуторський А.В. Современная дидактика. - Спб.: Питер, 2001. - С. 322. 128

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

вати конкретний результат. Кожне слово вихователя при цьому наповнюється конкретним змістом.

До опосередкованих методів ознайомлення дітей із дов­кіллям належать ті, що опосередковуються словом. Серед них: читання художніх творів (оповідання, вірші, легенди) пізнавальної спрямованості, розповідь вихователя, словес­ні дидактичні ігри, бесіда, усна народна творчість (загадки, прислів'я, приказки), метод уявлюваних ситуацій.

До словесних методів належить розповідь вихователя. Розповідь - це словесний (вербальний) метод навчання; жвава, образна, форма усного монологічного викладу навчального (пізнавального) матеріалу з таких тем чи питань, які містять здебільшого фактичні відомості (опис явищ природи, предметів, суспільного життя, повідомлен­ня цікавих фактів з історії міста, країни тощо). Розповідь як самостійний метод використовується на заняттях з оз­найомлення дітей з довкіллям у процесі спостережень, екскурсій, екскурсій-оглядів, розглядання предметів, а також у процесі бесіди. Розповідь вихователя повинна бути короткою, змістовною, цікавою для дітей, без складних наукових понять і зворотів, конкретною. Подекуди розпо­відь вихователя може супроводжувати наочні предмети і картини: дидактичні картини (після бесіди), репродукції художніх картин, розповіді про дитячі роки письменників, художників тощо.

В останні роки основну роль у навчанні дошкільників відводять практичним методам, які використовуються і в процесі ознайомлення дітей з довкіллям. Це метод вправ, метод проектів, моделювання, досліди й експериментування. Метод вправ - це багаторазове повторення дитиною дій (розумових чи практичних) певного змісту. У процесі вправ діти оволодівають різними способами розумової і пізнаваль­ної діяльності, з них формуються різноманітні вміння і на­вички, пов'язані з діяльністю у довкіллі.

Вправи як метод навчання у дошкільному віці можуть бути різного типу: наслідувальні, конструктивні, творчі.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Наслідувальні вправи здебільшого використовуються у роботі з дітьми молодшого дошкільного віку.

Конструктивні вправи - це самостійні вправи дітей з різним матеріалом, які діти виконують після пояснення вихователя та аналогічні тим, які вони виконували спочатку під керівництвом вихователя.

Творчі вправи діти виконують самостійно на основі раніше набутих способів діяльності: ці вправи вимагають від дітей нового поєднання, комбінування знань, умінь і навичок, які діти засвоїли раніше. Особливістю методу вправ у дошкільному віці є те, що вони здебільшого проводяться в ігровій формі, в емоційно насиченій, цікавій для дітей діяльності.

Одним із методів ознайомлення дітей з довкіллям є аналітичні вправи. Пропонуємо п'ять груп аналітичних вправ, які успішно можна застосовувати на заняттях і в повсякденному житті. Перша група - це вправи, спрямовані на встановлення дітьми причинно-наслідкових відношень, а також на активізацію знань: "Що трапиться, якщо яйце кинути на підлогу?", "Тато прийшов і сказав: "Сьогодні нам знову не принесли газети. Як він про це дізнався?", "Якими речами ви не можете скористатися, якщо вимкнуть електрику?", "Що міцніше: зубочистка чи цвях?". Друга група - це вправи на усвідомлення дітьми часових відно­шень: "Що ти можеш змінити, а що змінити не в силах: час початку весни; час, який ти проводиш біля телевізора; час заходу сонця; час, який витрачаєш на їжу?", "Що довше: написати листа чи прочитати?", "Що займе більше часу: виростити дерево чи зрубати його?", "Як ти вважаєш, що тобі швидше набридне робити: їсти морозиво, малювати, прибирати іграшки?". Вправи третьої групи становлять завдання на аналіз відчуттів: "Чи дихаєш ти, коли спиш?", "Ти нюхаєш язиком чи носом?", "Що важче: рукавичка чи черевик?", "Ти можеш так швидко повзати, як ходити?", "Чи падав ти будь-коли в калюжу? Що найбільше тебе засмутило, було неприємним?". Четверта група об'єднує 130

ішрави на оцінку емоційного стану: „Ти відчуваєш себе щасливим, коли виграєш чи програєш?", "Чи сваришся ти, якщо перебуваєш у кімнаті один?", "Чому тобі подобається, коли настає твій день народження?", "Як ти вважаєш, чому діти тримають у своєму домі собаку: тому, що собаці ніде жити, тому, що люблять доглядати за собаками чи тому, що їм подобається грати з собаками?", "Назви три неспокійних тварини у зоопарку і три найбільш спокійних". Останню групу становлять завдання на усвідомлення соціальних відносин: "У Михайлика одна сестра, а у неї -брат. Скільки дітей у них в сім'ї?", "У Петрика два брати. Скільки хлопчиків у сім'ї Петрика?" тощо.

До проведення вправ з дітьми дошкільного віку став­ляться певні вимоги:

— перед дітьми потрібно ставити конкретну мету, нав­чальне завдання, чітко пояснювати, що діти будуть робити (наприклад, будемо вчитися ремонтувати книжки, готувати вінегрет тощо);

— показувати і водночас пояснювати спосіб виконання завдання; у процесі виконання завдання підказувати, допомогати, радити тощо;

— вправи потрібно повторювати з поступовим ускладнен­ням, уводити нові завдання, які б спонукали дітей до твор­чості;

— обов'язково контролювати хід виконання завдання, вправляти, поступово переходити від прямого до непрямого контролю, спонукати дітей до самоконтролю.¹

Моделювання - це наочно-практичний метод навчання. У дошкільній освіті цей метод був розроблений російськими вченими Л.А.Венгером, Н.О.Ветлугіною, Д.Б.Ельконіним, М.М.Поддьяковим та впроваджений у практику їхніми учнями. Моделювання - це метод дослідження об'єктів на їх моделях. Модель - це узагальнений образ суттєвих власти­востей об'єкта, що моделюється (глобус, географічна карта,

¹ Козлова СА., Куликова ТА. Дошкольная педагогика. - М.: Академия, 1998.-С. 238-239.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

план ділянки тощо). Модель - це форма і засіб пізнання, будь-яка система (уявлювана чи та, що існує реально), яка відображує оригінал, замінює його і дає певну інформацію про нього. Модель - це предметне графічне зображення чи дієве зображення чогось у процесі моделюючої діяльності; схема, макет у зменшеному вигляді. Модель може бути створена шляхом усунення з об'єкта несуттєвих властивостей і додавання тих, які відсутні у предметі. Модель завжди співвідноситься з об'єктом і постійно видозмінюється.¹

В основі методу моделювання лежить заміщення реаль­них предметів іншими або його зображенням, схемою, умовними знаками. У дошкільній педагогіці розроблені моделі для конструювання (Л.О.Парамонова, М.М.Под-дьяков), уявлення про працю дорослих (В.Й.Логінова, Н.М.Крилова), природознавчих уявлень (Н.І.Ветрова, Є.Ф.Терентьєва), у мовленнєвій діяльності (Л.Є.Журова, К.Л.Крутій). Так, наприклад, О.П.Гаврилушкіна пропону­вала дітям змоделювати простір кімнати (лялькової) з метою формування уявлень переміщувати предмети в за­лежному просторі: діти розставляли на моделі меблі від­повідно до схеми - плану чи усної інструкції. Або вико­ристання моделі в екологічному вихованні дітей, діти самостійно моделюють екологічно чисті природні зони. К.Л.Крутій використовувала моделі і схеми для форму­вання граматичної правильності мовлення, на засвоєння дітьми службових частин мови, збагачення словника.

Моделі можуть бути предметні, наприклад, модель ма­шини, іграшки (технічні), на моделі відображені механізми і устрій іграшки, або з допомогою моделей знайомлять дітей з будовою частин тіла, правилами дорожнього руху тощо.

Предметно-схематичні моделі використовують в озна­йомленні дітей з природою, діти ведуть календар природи з допомогою символів, значків, моделюють схеми-маршру-ти: дошкільний навчальний заклад - моя квартира, або

¹ Дошкольное образование. Словарь терминов. - М.: Айрис Пресе, 2005. -С. 169.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

моделюють пошиття дитячого одягу. О.М.Д'яченко пропо-мус за допомогою піктограми моделювати зміст казки, а потім її переказувати.

М.М.Поддьяков оцінюючи метод моделювання позитив­но, підкреслював, що у процесі моделювання у дітей розви-паються мисленнєві операції, аналіз, абстрагування, по­рівняння і зіставлення, дитина вчиться обстежувати предмети шляхом умовних знаків, символів, які в доступній наочній формі допомагають дітям пізнати приховані властивості і зв'язки певного об'єкта.

Спілкування з людьми допомагає малюкам адаптуватися до довкілля, пристосовуватися до життя, узгоджуючи влас­ні інтереси з інтересами і потребами інших. Опишемо модель соціальних стосунків дитини з іншими людьми з теми "Світ стосунків". При розробці такої моделі дитина поділяє лю­дей на рідних, знайомих, чужих; наочно бачить, що відстань між нею та батьками чи іншими членами родини - коротка, ці люди завжди прийдуть на допомогу в будь-яких обста­винах. А відстань між особою та чужою, незнайомою люди­ною довга, не можна бути впевненим, як людина вчинить у тій чи тій ситуації. Отже, і довірятися сторонній людині неможна. Моделювання допомагає усвідомити правила поведінки в сім'ї, характер взаємовідносин з сусідами, нез­найомими людьми. За цією моделлю було розроблено сис­тему занять соціальної спрямованості, які відбивали світ стосунків (див. рис. 4.2).

1 - родина;

2 - близькі;

3 - знайомі;

4 - сусіди;

5 - чужі.

Рис. 4.2. Модель соціальних стосунків дитини зі світом

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Так, на занятті з теми "Сусіди" педагог пропонувала дітям пригадати казку "Рукавичка" та визначити, як можна назвати людей, які живуть поруч, скільки сусідів жило в рукавичці, чи зручно їм було, чи мирно вони жили, чи легко було це зробити. На основі бесіди діти дійшли висновку про правила гуртожитку, взаємин із сусідами.

Під час заняття з теми "Гостинність" вихователь з'ясовувала, хто такий гість та просила дітей пригадати казку, у якій гість забув про те, що він гість, і став поводити себе як господар. "Чи сподобалося це господарям? Як вони відреагували на це?" Аналіз цієї ситуації за казкою "Три ведмеді" виявився дуже корисним для дітей, вони зіставля­ли поведінку героїв з власним досвідом.

На занятті з теми "Як довіряти чужим людям?" педагог пропонувала пригадати казку про дівчинку, яка всім довіряла, і через те з нею трапилося лихо, та просила поміркувати про те, чи можна довіряти чужим.

Дослідницький метод навчання - це метод, за допомо­гою якого діти самостійно вирішують пізнавальні й прак­тичні завдання шляхом дослідів та експериментування при керівній ролі педагога. Елементи дослідницької діяльності, експериментування у методиці ознайомлення дітей з дов­кіллям розглядається як форма пошукової пізнавальної діяльності. Наприклад, діти проводять досліди з матеріа­лом, папером, вивчають їх властивості, виготовляють різні речі. Експерименти з водою: холодною, гарячою, льодом, снігом, бурулькою. Зіставляють шляхом дослідів власти­вості цукру, солі, соди, крупи, борошна, крохмалю; глини, землі, пластиліну, воску; дерева, металу, паперу тощо.

Задля того, щоб діти більш впевнено могли поводитись у будь-якій ситуації, як зі знайомими, друзями, рідними, так і з незнайомими людьми, можна запропонувати роз­робку разом із дітьми "Словника ситуацій", з яким посту­пово знайомлять дітей. З-поміж обраних ситуацій можна

виокремити такі: "Знайомство", "Сварка", "Пробачення", "Прохання", "Заблукав", "Бійка", "Погоня", "Прохання", "Подяка", "Привітання". Особливе значення це має у роботі з дітьми "занятійних" груп, які не відвідують постійно дош­кільний заклад, для засвоєння способів поведінки в еле­ментарних ситуаціях.

Педагогічна провокація - це також один з ефективних методів, що полягає у створенні педагогом чи іншими дорослими ситуацій, які провокували б зіткнення інтересів, потреб дітей; виникнення певної проблеми, яку не можна ігнорувати. Провокація відбувається за схемою: уточнення проблеми - визначення суті конфлікту - момент власної оцінки - пошук можливих рішень - спільно з дорослим аналіз зробленого вибору. Зазначимо, що педагогічна про­вокація виявляється не у створенні спеціально конфліктної ситуації, а у правильному педагогічному використанні си­туацій для виховних цілей. Подібні ситуації постійно виникають у групі, проте більшість педагогів намагаються зачекати, приховати, за будь-який спосіб ліквідувати проблему. Педагогічна ж провокація навмисне її піднімає, надає дітям можливість опанувати способи виходу з конфлікту, можливі шляхи розв'язання проблеми. Опи­шемо реальну ситуацію, яка відбулась у старшій групі одного дошкільного закладу. У п'ятницю, коли діти спуска­лися сходинками на прогулянку, маленький, худенький Владик, граючись, штовхнув свого тезку, "великого" хлоп­чика, і той з'їхав останні дві сходинки вниз на штанях. Все обійшлося благополучно, хоча Владику було зроблено від­повідне зауваження.

У понеділок великий Влад був вихідний, а зранку у вівторок він пригадав, що трапилось у п'ятницю, і "підігрі­тий" бабусею: "Хіба можна дозволяти якомусь малюкові ображати себе?!", він з'явивсь у групі переповнений бажан­ня покарати винуватого. Поки маленького Влада у групі ще

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

не було, великий Влад уголос готував себе до "страшної кари", чим налякав інших дітей, які боязко чекали розв'язки і не знали, як допомогти товаришу. На будь-які розмови з вихователем хлопчик не вівся, їсти відмовився.

Дійсно, можна було б покарати Влада за злий намір, примусити замовкнути, припинити свій дитячий гнів, тобто діяти власно. Проте вихователь вчинила по-іншому. "Добре, - спокійним голосом погодилась вона. - Якщо ти остаточно вирішив покарати набагато слабшого за тебе хлопчика, до речі, твого товариша, який уже вибачився перед тобою у п'ятницю, що ж, це твоє рішення, твій вибір. Проте спочатку тобі доведеться "вступити в бійку" зі мною. Я ж сильна, фізично міцніша за тебе доросла людина не можу дозволити, щоб на моїх очах навмисне ображали слабших. Зберись із духом і починай". Поміркувавши, хлопчик вирішив вибачити товариша, і, коли малий Владик зайшов у групу, "карателя" там уже не було. Через півго­дини діти весело грали разом. Заспокоєним хлопчикам вихователь пізніше лише сказала: "Подекуди між людьми можуть траплятися різні ситуації. Якщо неправий, виба­чився. І не треба поспішати карати. Краще вибачити. Мож­ливо, колись вибачать і вас".

Замість силового рішення педагог пропонує дітям зро­бити вибір самостійно, уявно програти ситуацію з різних боків. Наприклад, вихователь, відчуваючи назрівання конфлікту між гравцями, запропонував дітям уявити ситуацію, яка ще не виникла, проте могла б бути: Сергій узяв машину, а Сашкові теж захотілося пограти цією маши­ною. Кожен тягне машину до себе і кричить: "Це моя ма­шина". Педагог спрямував дітей на прогнозування дій дітей, які можуть вчинити "зло", "смішно", "жадібно": "Як би пос­варились жадібні діти? А веселі?".

Метод проектів - організація навчання, за якою діти набувають знань і навичок у процесі планування і вико-

нання практичних завдань - проектів.¹ Цей метод виник у другій половині XIX ст. у сільськогосподарських школах США, надалі був перенесений у загальноосвітню школу. За цим методом зміст шкільних програм повинна складати дослідницька діяльність дітей, пов'язана з довкіллям, заснована на інтересах дітей. Основне завдання цього методу - озброєння дітей інструментарієм для вирішення проблем, пошуку і дослідів у різних життєвих ситуаціях. У 20 роках XX століття цей метод застосовувавсь і в радянсь­ких школах. Натомість універсалізація методу проектів, відмова від систематичного вивчення предметів призвели до різкого зниження знань і цей метод був заборонений.

Сьогодні у нашій країні відбувається відродження методу проектів у школах, а також упровадження його в роботі дошкільних навчальних закладів у процесі оз­найомлення дітей з довкіллям. Наведемо методичні рекомендації з підготовки творчого проекту "Як зробити з дітьми газету про літні новини".

"Як зробити з дітьми газету про літні новини"² Підготовка дитячої газети - надзвичайно захоплюючий творчий проект, який може тривати навіть два-три тижні. Кожна дитина, незалежно від рівня здібностей та успішності, має можливість реалізувати себе чи у складанні коротеньких повідомлень, вико­нанні інтелектуальних завдань, чи в ілюструванні поетичних текстів, чи в остаточному оформленні матеріалів газети. Головне -чітка послідовність етапів підготовки газети, починаючи зі створення у дітей позитивної пізнавальної мотивації колективної творчої діяльності, підтримка та спрямування дитячої інтелектуально-мовленнєвої та художньої активності під час виконання творчих

¹ Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.
-С. 205.

² Гавриш Н. Сучасне заняття в дошкільному закладі: Навч.-метод, посіб­
ник. - Луганськ: Альма-матер, 2007. - С. 199-205.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

завдань та обов'язкоко яскраве остаточне оформлення газети, у якому кожен з учасників проекту може побачити й оцінити свій внесок у загальний результат.

1. Сюрпризний момент - лист від Снігура: "Любі діти! По дорозі на північ я познайомився з пташками, які розповіли мені про літо, про те, яке воно різнокольорове, приємне, лагідне. Хоч і розпо­відали мої знайомі пташки із захопленням, проте я так нічого про літо і не дізнався. Напишіть мені, будь ласка, що таке ваше літечко, яким воно буває, чого його всі так чекають і люблять. Буду чекати з нетерпінням. Ваш Снігур". Вихователь радиться з дітьми, як краще розповісти Снігуру про літо - можливо, сфотографувати? Але без пояснень, він нічого не зрозуміє. Можливо, просто написати довгого листа, проте без малюнків, віршів, загадок ми не зможемо розповісти про наше літо цікаво. Давайте зробимо газету і надішлемо її Снігуру, тоді він одразу все зрозуміє. Вирішили - починаємо.

І етап. Що таке газета. Якими можуть бути сторінки в газеті. Колективне обговорення.

— Діти, хто з вас бачив газету? Для чого, на вашу думку, існують газети?

— Так, у газеті коротко повідомляють про різні цікаві новини, запитують про невідоме, розповідають про найкращих, знайомлять читачів з модою, погодою, народними прикметами.

— Звідки ж нам можна одержати новинки-цікавинки про літо? Де воно живе? У лісі, полі, садку, в містах та селах. То ж треба піти до мешканців різних місць та розпитати в них все, що вони можуть розповісти про літо.

Вправа "Розкажи мені про літо". Дорослий пропонує розглянути картки із зображенням пташок, квітів, дерев, трави, хмарки, сонечка, будинку, дітей, дорослих, морозива тощо і вибрати собі одну з них за бажанням. Потім кожен по черзі в іграшковий мікрофон розповідає від імені свого персонажу про те, що для нього літо. Завдання педагога - допомогти дитині скласти зв'язне висловлювання. Для тих, кому важко самостійно висловитися, вихователь починає фразу. Наприклад, від імені морозива можна

скласти таку розповідь: "Я люблю літо тому, що... влітку мене багато купують, їдять, хвалять, радіють, яка красива в мене обгортка. Проте я водночас не люблю літо, адже... дуже спекотне, і я швидко розтаю". Наприкінці вправи дітям пропонують символічно намалювати те, про що вони розповідали.

Творче завдання "Де ти, літо". Дітям заохочують поглянути за вікно, на прогулянці навкруги - на те, що оточує їх, знайти ознаки-доведення, що літо настало. Важливо, щоб дитина самостійно побудувала фразу: "Літо - в деревах: вони стоять зелені, а взимку були голі", "Літо - у платтячках - люди одягають красивий, легкий, квітчастий одяг", "Літо - в сонечку, тепер воно дуже сильно гріє".

Вихователь пропонує надіслати Снігурку вірша А.Загорудного про літо з малюнками до нього, щоб наш друг одразу зрозумів, яке воно літо.

Літо, літо золоте

Випиває роси

Та з пшениченьки плете

Україні коси.

Виглядає з-поміж віт

Вишнями в садочку,

Одягло на цілий світ

Сонячну сорочку. — Як чудово в одному вірші поет зміг розповісти найважливіше про літо! Ви зрозуміли, яке воно, якщо автор говорить: "Випиває роси"? Як ви розумієте цей вислів? Сушить роси, тобто тепле, сухе. Що найголовніше вистигає на українських полях влітку? Хліб, пшениченька. Пригадайте, як автор поетично сказав про це "плете пшеничні коси". Саме влітку достигає на деревах різна смакота. Оченята в літа - це вишеньки в садочку. Значить, яке воно, літо? Щедре, смачне. Як ви зрозуміли вислів: "Одягло на цілий світ сонячну сорочку" Яке літо? Яке все стає навкруги?

Лексична гра «Передзвін» (продовження логічного ряду).~У цю гру ми будемо грати зі Снігуром. Він нам - про свою зиму, а ми йому - про літо.

_________________ Алла Богуш, Наталія Гавриш

Взимку на землі - сніг, замети, кучугури,

а влітку -... трава, квіти,

Взимку - куртки та пальто,

а влітку -... сарафани, шорти, майки,

Взимку - ковзани та лижі,

а влітку -... велосипед, скейт, гойдалка,

Взимку-мороз, завірюха, іній,

а влітку -... спека, вітерець, веселка,

Взимку - снігур, синичка, горобець,

а влітку -... ластівка, жайворон, зозуля,

Взимку - Новий рік, Різдво,

а влітку -... Івана Купала, Спас. Вправа на увагу "Збираємо новинки". Дорослий пропонує дітям прослухати вірш про літо та запам'ятати, а потім назвати ті літні новини, про які діти дізналися з тексту поезії.

М.Рильський Літо

Бджілки золотисті в квітах літають.

Роси перлисті з трав опадають.

З золота зіткане сяєво ллється,

Ліс в нім купається, листям сміється.

В квітах барвистих дівчина сяє.

В оченьках чистих сонечко грає.

З тих оченяток сяєво ллється.

Дівчина літом веселим зветься. Можна запропонувати дітям намалювати свої новинки та підписати їх: "Бджілки літають", "Сонечко світить промінцями", "Сонце в лісі".

Гра "Логічні ланцюжки" або "Просто крокуємо". Дорослий пропонує дітям крокувати літніми стежинками. Кроки можна малювати за допомогою символічних знаків. А можна скористатися предметними картинками, які вихователь розкладає на столі чи на килимку. Зміст гри - в логічному поєднанні окремих предметів та об'єктів, пошуку дитиною внутрішніх причинно-наслідкових

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

зв'язків. Рух починається кожного разу однаково, але далі дитина може обрати свій шлях, якою стежкою піти. Якщо гра сподо-балась, можна пройти також іншими стежинками. Дорослий допомагає дитині сформулювати речення, яке поєднує два слова: "Влітку світить сонечко, і дерево стоїть зелене. Дерево зелене, значить на ньому багато листочків. На дереві зелене листячко - скоро вирос­туть яблучка. Яблучка поспіють, прийдуть їх збирати діти. Діти покладуть яблучка в кошик. Потім з кошиками можна піти до лісу. В лісі діти зустрінуть зайчика".

дупло> білка> грибок> трава> квітка> метелик Сонечко> дерево> яблука> діти> кошик> ліс> зайчик пташка> черв'ячок> гніздо> пташенята> хмарки

2 етап. Оформлення сторінок газети

"Довідкове бюро" - У нашому бюро - цікаві запитання для хлоп­чиків та дівчаток. Спробуйте на них дати відповідь, та не одну.

Ми пропонуємо поетичні відповіді, проте відповідей дітей може бути декілька, а поетичні можна використати наприкінці обгово­рення.

Чому влітку всі роздягаються, а дерева одягаються? Чом це равлик хатку на собі тягає? (Бо не може вийти, там дверей немає). Чому літа для хлоп'ят завжди не стає? (Літо, наче шоколад, швидко розтає). Гей, ромашки, зірочки малі, Звідки ви з'явились на землі? (Нас носило сонечко в кишені, Розгубило у траві зеленій). "Лісовий телеграф" - ця сторінка містить народну мудрість, прикмети, прислів'я, приказки про літо. Добре, якщо дітизаподаною першою частиною фрази, пригадають, додадуть наступну частину та проілюструють зміст прикмет.

Літо з дощами -... (осінь з грибами), рясна малина -... (тепле літо).

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Багато павутиння -... (на теплу погоду), ластівки літають низько -... (буде дощ), риба грається в річці -... (буде гроза), горобці купаються -... (на дощ).

"Квітничок" - ця квітуча сторінка для всіх, хто любить квіти. Квітничок попросив дітей скласти про квіти рими, дібрати красиві слова, порівняння.

Піон

Конвалія

Кульбабки

Ромашка

Чорнобривці

Варіанти порівнянь: "У ромашки серединка жовтенька, наче яєчко", "Наче в ромашки жовте око з білими віями", "Ромашка, як жовтенька дівчинка в білій спідничці, яка закрутилася в танці", "Піон трохи схожий на троянду: у нього такі пелюстки кругленькі", "Піон такий поважний, як король". "Кульбабка у траві, як вогник горить", "Кульбабки, як дітки сонечка", "Кульбабка, як свіча, го­рить у траві", "Біла кульбаба, як плаття загубила". "Конвалії дзвенять у маленькі дзвіночки", "Конвалії серед листя, наче ховаються".

Лексико-граматична вправа "Лагідні слова"

Квіти люблять усі - дорослі й малі. Як побачать красиву квітку, так і проситься до язичка лагідне слово, особливо коли квіточка тільки розкриває пелюстки. Давайте пограємо, я буду називати дорослу квітку, а ви маленькі квітенята:

У кульбаби - жовтеньке кульбабенятко, У ромашки - окасте ромашенятко, У троянди в садку - рум'яне... троянденятко У запашного бузка — ароматне... бузенятко У червоного мака - ніжне... маковинятко

Поетична сторінка

— Любі друзі! На поетичній сторінці нашої газети можуть з'явитися і ваші вірші про літо та усіх його мешканців. Для цього треба навчитися добирати рими до слів, складати невеличкі вірші. Давайте спробуємо це зробити разом.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Римовки Бджілка літає серед квіток, У вулик збирає... (добрий медок). По пісочку, по травичці Плиг, плиг жабка... (до водиці). Пташка-щебетушка гніздечко звила, Четверо яєчок... (в гніздечко знесла). Я з метеликом дружу І до нього... (побіжу). Ти скоріше прилітай, Грати з нами... (починай). Жук на квітку хоче сісти. Може хоче він... (поїсти)? Наступна сторінка нашої газети "Кольорова". Якщо літо запросило б мене в художники, подарувало мені чарівну паличку, я б тоді перетворив будь-який малюнок на яскраву крапельку літа.

Бачите, якщо захотіти, то звичайнісінький олівець може стати чарівним? Не кажи про цей секрет хлоп'ятам, нехай спробують самі здогадатися.

Метелик на квітці, жук на листячку, сонечко, краплинки дощові, веселка, суничка на долоньці в дівчинки.

Остання сторінка газети - "Розумна сторінка". На ній завдання для найрозумніших, найуважніших. Давайте запросимо Снігура до нас у гості. Але як же йому пояснити, де ми живемо, як нас знайти. Допоможіть нам. Але спочатку послухайте історію, як одна дів­чинка не могла дотепно пояснити, де вона живе.

Анатолій Бортняк Де ти живеш?

— Дівчино мила, де ти живеш?

— В хаті живу я, дідусю, а де ж?

— Де, розкажи мені, хата твоя?

— Там, де дорога вертка, як змія.

— Де та дорога? Багато ж доріг...

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

— Там, де струмок біля неї пробіг.

— Де той струмочок, зізнайся мені?

— Там, у долині, де верби рясні.

— Де вони верби, мені поясни.

— Де трохи вище ростуть ясени.

— Де ясени, я не знаю, овва!

— Там же, дідусю, де хвіртка нова.

— Де ж ту побачити хвіртку нову?

— Та біля хати, в якій я живу!

Допоможіть Снігуру знайти дорогу до нашого будинку. Поди­віться уважно на малюнок і поясніть на кожному кроці, що зна­ходиться ліворуч, праворуч, поряд, позаду, спереду, звертайте увагу на особливі прикмети (щось десь стоїть, росте, лежить).

Результат творчого проекту - газета знаходиться у гру­пі до того часу, поки діти зберігають до неї інтерес, обгово­рюють, розглядають, привертають увагу рідних до зробле­ної газети.

Ефективним методом формування уявлень про довкілля є полілог - проблемна, не репродуктивна бесіда (в репро­дуктивній бесіді відповіді на всі запитання, які ставить вихователь, дітям уже відомі, вони виявляють лише, наскільки діти засвоїли навчальний матеріал), спільний пошук відповідей на проблемні запитання у процесі обгово­рення. Кожен учасник полілогу має рівні права, в тому числі і найголовніше право - право помилитись, усвідомити свою помилку та виправити її самостійно. У репродуктивній бесіді (основній формі діалогу з дітьми в дошкільному закла­ді) вихователь - ведучий, у полилозі - режисер. У полілозі кожен має право мати і висловлювати свій погляд, навіть, якщо він не збігається із загальним, традиційним. Будь-яка відповідь приймається як можлива, своєрідне рішення проблеми. Оцінки на кшталт "Ні, не так!", "Неправильно!" не припустимі. Вихователь як авторитетна особа може висло-

вити в кінці розмови свою аргументовану позицію, зали­шивши при цьому дітям право вибору прислухатися до думки поважної досвідченої людини чи ні, що найчастіше всього і буває. Але тепер це вже не нав'язана думка, а власне рішення. Така форма спілкування та навчання сприяє формуванню у дітей прагнення мати свій власний погляд, звичку до самостійного мислення, розвиває здібність формулювати та аргументувати свою думку, висловлювати її найбільш доцільними способами, обстоювати, дійсно, на рівні можливостей свого віку. Полілог - один з методів роз­витку словесної творчості дітей у процесі пізнавальної діяльності. Важливою організаційною умовою для полілогу є спілкування "очі в очі", тобто розміщення по колу, на одному рівні з дорослим, щоб створити довірливу атмосфе­ру щирості та участі кожного. Цю вимогу можна пояснити так: "Ми сидимо в колі, щоб жодна наша думка не загуби­лась. Якщо хтось 'її загубить, інший обов'язково підхопить". Кожна тема пропонує своє коло проблем, які можна і бажано обговорити в процесі полілогу. Наприклад, "Що сильніше рука чи слово?", "Краще бути птахом чи люди­ною?", "Чи може людина бути великою, але не дорослою?", "Чи є таке правило, яке було б водночас корисним і без­глуздим?", "Чи є такі дитячі ігри, в які дорослі не можуть грати? А навпаки?", "Подарунок для душі такий самий, як і подарунок для рук?" Може виникнути запитання, яке подекуди турбує вихователів, чи не складно це для дітей, чи не перетвориться така розмова на базар, тобто пустий гомін. Відповімо словами відомого лікаря, педагога Глена Домана: "Діти розумні настільки, наскільки розумними ми їм дозволяємо бути". Для того, щоб полілог відбувся, необ­хідно серед інших умов забезпечити реалізацію принципу партнерства, за якого вихователь не обтяжений супер-зав-данням дати знання, а шукає істину, відповіді на запитання разом з дітьми, демонструючи їм наочно способи народження

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

розумних рішень інтелектуальних та життєвих проблем, допомагає дітям опанувати ці способи, відкриваючи невідо­мі для себе грані дитячої особистості.

Так, у полілозі, що проводився за змістом казки "Двоє жадібних ведмежат" педагог запитував дітей: "Як ви гадаєте, хитрість - це гарно чи погано? Чи потрібна людині хитрість?" та через міркування допомагав дійти висновку, що хитрість допомагає у скрутному становищі, проте не завжди буває гарним вчинком. Після читання казки діти аналізу­вали, як ведмежат було покарано за жадібність та чи гарно вчинила лисичка. Далі вихователь підсумовувала: "Звичай­но ж не можна нічого брати без дозволу. Лисичка вчинила погано. Проте і ведмежата постраждали за свою жадібність".

Переважна більшість дітей висловлювала категоричні судження та однобічно розглядала такі моральні категорії, як добро, зло, вони відносили хитрість і жадність до зла. ІПестилітки були добре обізнані з казками, вдало наводили приклади, доцільно використовували уривки з казок для власних відповідей, адекватно розуміли та могли пояснити поведінку та вчинки героїв. Деякі діти навіть сперечалися з однолітками та педагогом, доводячи свою думку.

Близький до полілогу метод, що має назву оцінний коментар "Погляд зовні", що надає дітям можливості підійти до оцінки людських стосунків у системах: "дорослий - діти", "дитина-діти", "дитина - близький дорослий". Аналіз ситуацій передбачає оцінку її очима різних учас­ників, обговорення можливих мотивів дітей та можливих способів розв'язання проблеми. Суть його в тому, що діти, які були учасниками певної ситуації, події, пізніше мають можливість проаналізувати, подивитися на неї очима інших людей, оцінити вчинки, обговорити можливі способи дій в оцінюваній ситуації. Проілюструємо прикладом.

На занятті з малювання всі діти малювали, а Сергійко сидів, не малював. Коли вихователь запитала, чому він не

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- _---------------------------------------------- ^------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ ■

малює, хлопчик відповів, що в нього немає олівця. Вихо­ватель спочатку хотіла сама подати Сергійкові олівець, але потім порадила хлопчику попросити Марійку подати йому олівець. З олівцем Сергійко скоро закінчив роботу. Ввечері педагог запропонувала дітям пригадати ситуацію та дати їй етичну оцінку.

Вихователь: — Подекуди в нас виникають проблеми, і ми не знаємо, як собі допомогти. Пам"ятаєте, як Сергійко не малював, бо не мав олівця. Давайте пригадаємо, як це від­бувалося. Подивимося на це зовні. Заплющить очі, уявіть. Бачите, ми сидимо, малюємо... Що ви малювали?

(Діти продовжували).

Олена: — Я малювала зайчика в лісі.

Оксана: — А я малювала двох зайців-друзів.

Вихователь: — Як ви думаєте, чому не малював Сергійко?

Діти: — Та в нього ж не було олівця.

Вихователь: — Як ти сам поясниш, Сергійко?

Сергій: — У всіх були олівці, а в мене не було, він зако­тився під диван.

Вихователь: — Але як же вчинити? Якщо в групі добрі, чуйні діти, що б вони запропонували, якщо б побачили, що хлопчику не зручно дістати олівець? Як вони це зроблять?

Михайлик: — Давай я дам тобі олівець. У мене є запасний.

Вихователь: — Але і сам Сергійко не ледачий, сміливий хлопчик. Бачить, що відстає від дітей і просить... Що ти скажеш? Як попросиш? Кого?

Сергій: — Я попрошу Марійку: "Марійко, дай мені, будь ласка, олівець".

Марина: — Сергійкові треба було самому встати і взяти олівець, а не чекати, поки на нього хтось зверне увагу.

Сашко: — Або Сергію треба було зразу сказати Ірині Василівні, що в нього немає олівця.

Отже, "оцінний коментар "Погляд зовні" дозволяє поди­витися на себе з боку.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Інтерв'ювання. Цінність цього методу полягає у мож­ливості посилити і збагатити діалог батьків і дітей. Цей метод передусім для батьків, оскільки він показує їм внутрішній світ їхніх дітей, формує ставлення до дитини як до особистості. Водночас інтерв'ю, у процесі якого батьки щиро цікавляться думкою дитини з різних питань, цінно тим, що виховує прагнення до самостійного мислення, почуття довіри і поваги до цінності, важливості своєї влас­ної думки, розвиває уміння висловлюватись, зрозуміло для слухача формулювати своє судження. Для інтерв'ювання пропонуються запитання, що пов'язані з темами, які важ­ливі для формування громадянської позиції, самостійності, етичної культури, виховання милосердя. Наприклад, "Три бажання у день святого Миколи: чого я побажав собі, своїй родині, своєму дитячому садку"; "Дорослі і малі: чим вони відрізняються, що в них спільного, що для кожного з них найважливіше, про що вони мріють"; "Якби я міг стати квіткою, якою б квіткою я міг стати і чому"; "Я в тата і ма­тусі просто скарб, тому що..."; "Чи потрібні війни на землі? Чому люди воюють?"; "Самопрезентація - найголовніше про мене" тощо.

Складання цілісного поля чи карти - метод, у якому охоче беруть участь і діти, і педагоги. Це колективна ро­бота, яка полягає у наочному втіленні уявлень дітей про різ­номанітні явища чи об'єкти дійсності. Розміри цілісного поля залежать від низки чинників (теми, віку дітей, реальних можливостей), це можуть бути старі шпалери зво­ротним боком, а може - внутрішній бік коробки з-під цуке­рок. Враховуючи професійне тяжіння кожного справжнього педагога-дошкільника до збирання усіляких дрібничок, можна сподіватись, що листівки, вирізки, картинки, ілюстра­ції і безлічі інших дрібниць у групі є достатньо. Коли ви­никає необхідність скласти таке поле, наприклад, з тем "Ліс", "Африка", "Північ", "Світ моря", "Місто" чи інших,

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

вихователь попередньо обговорює з дітьми зміст майбутнього поля, діти пригадують всі можливі компоненти, пропонують, де краще їх розмістити, як відобразити найкращим спосо­бом той чи той момент. Наприклад, під час обговорення змісту такого поля з теми "Ліс" вихователь уточнює, які де­рева, яких тварин, птахів, комах можна зустріти в лісі, пригадує їх назву, розташування їхніх лігвищ, обговорює, як краще розмістити деталі зображення, що можна нама­лювати, а що виконати способом аплікації. Після обговорен­ня діти під керівництвом вихователя відбирають, вирізають та розміщують і приклеюють деталі. Чим старші діти, тим більш активна та дієва їх участь. У процесі виконання ро­боти діти охоче спілкуються, а потім готове поле демонстру­ють батькам. Цілісне поле виконується протягом кількох днів і знаходиться у груповій кімнаті протягом двох тиж­нів. Вихователь може використовувати його в навчальній діяльності як наочність на занятті відповідної тематики. Як засвідчує практика, така організація роботи стимулює інтелектуальну, мовленнєву і в цілому особистісну актив­ність дітей, сприяє прояву дитячої творчості і передусім сло­весної. Суть цілісного поля нагадує інтелектуальні карти, але має свої особливості.

Педагоги уважно ставляться до дитячих творів, пиша­ються досягненнями дітей, тому надзвичайно популярною формою роботи є виготовлення маленьких книжечок, випуск газет, листівок, ведення щоденника життя групи, який ра­зом з педагогами складають діти.

Кожну сторінку в такій книжці заповнює дитина разом з батьками чи вихователем. Наприклад, у книжці про крапель­ку кожна зі сторінок розповідає про одну з крапельок - дощову, морську, річну, водопровідну, про сльозу, бурульку тощо. А у круглій книжечці діти розповідають (малюнками, апліка­ціями, словами, які самі можуть надрукувати) про різні круг­лі предмети (повітряну кульку, м'ячик, сонечко, яблуко, кермо в машині тощо).

Алла Вогуш, Наталія Г авриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Кожний метод обслуговується низкою прийомів як частиною цього методу, спрямованих на краще засвоєння матеріалу.

Поиск по сайту: