|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Екскурсія-огляд холодильника (старший дошкільний вік)
Мета: Познайомити дітей з холодильником, його будовою, призначенням, принципом роботи. Хід заняття: Вихователь повідомляє, що заняття буде проходити на кухні. Загадує загадку: «У нашій кухні цілий рік Дід Мороз живе у шафі». — Сьогодні ми будемо розглядати з вами холодильник. Діти приходять на кухню. Запитання до дітей: — Куди ми з вами прийшли? Що роблять на кухні? З чого готують страви? У чому зберігають м'ясо, молоко, масло, продукти, що не можуть довго зберігатися? Підходять до холодильника, розглядають його. — З якого матеріалу зроблений холодильник? З чого Повідомляє назву холодильника "Дніпро". Запитує в дітей, у кого з них є вдома холодильник і як він називається. З'ясовують, що холодильники бувають маленькі й великі. Відчиняють дверці холодильника. Вихователь звертає увагу на внутрішній бік дверцят холодильника. — Що ви бачите на краях дверці? Для чого потрібна Розглядають полички у дверцятах. — Для чого потрібні полички на дверцятах? Що кла Методика ознайомлення дітей з довкіллям Звертає увагу на морозильну шафу. — Яке найхолодніше місце в холодильнику? Для чого Показує регулятор холоду. Розглядають полички в холодильній шафі. — За допомогою чого працює холодильник? Знайомить Екскурсія-огляд пилососа (старший дошкільний вік) Мета: Познайомити дітей з пилососом, його обладнанням, призначенням та принципом роботи. Хід заняття: Діти сидять півколом. Вихователь проводить вступну бесіду. — Куди вранці йдуть ваші мами? Повернувшись з — У кого з вас вдома є пилосос? Хто вміє користуватися ним? — Чим же допомагає пилосос людям? Для чого він
Алла Богуш, Наталія Гавриш — Що ж є у пилососа? Металевий корпус (показує). Вихователь розбирає і збирає пилосос на столі, показує кожну частину дітям, пропонує назвати її. Пояснює, для чого потрібна кожна частина, деталь пилососу. — Ось ми і зібрали пилосос, чи все готове до роботи? Ні, треба увімкнути в розетку і натиснути кнопку. У мене на столі багато папірців. Зараз я ввімкну пилосос і попробуємо зібрати їх (вмикає пилосос і збирає папірці, виключає). — Тепер ви самі будете чистити килим, стіни, одяг. Вихователь викликає по черзі дітей, пропонує їм самостійно ввімкнути в розетку пилосос, натиснути кнопку і чистити стіни, пальто, шапку, килим. Відповідно змінюють щітки, трубки, розповідають порядок роботи. — Діти, куди ж поділися папірці, крейда, пил? Давайте подивимося (Розбирають пилосос). — Що потрібно зробити з пилососом після роботи? Розібрати, витрусити торбинку, почистити його (Дивляться, що в мішечку: крейда, папірці). Пропонується дітям витрусили торбинку у відро, скласти пилосос. — Ви повинні вміти користуватися пилососом. Я зараз прочитаю вам вірш про дівчинку, яка не вміла користуватися пилососом (читає вірш зі збірки С.Капутікян "Пилосос не винен"). Що трапилося з дівчинкою? Кого ж звинуватила дівчинка? — Так, пилосос, а він зовсім не був винуватий. Усі речі треба покласти на місце. Я гадаю, що з вами такого не трапиться, ви спочатку все зайве сховаєте, а потім будете чистити пилососом. Аналогічно вихователь може проводити розглядання посуду (кухонного, столового, чайного), одягу (зимового, літнього, осіннього), національного посуду, національного одягу, розглядання оберегів, продуктів харчування тощо. Метод ика ознайомлення дітей з довкіллям ___________________ З допомогою цього методу виконується зміст такої теми програми, як "Про предмети". У другій молодшій групі програма вимагає у процесі ознайомлення з довкіллям закріплювати знання про призначення предметів домашнього вжитку, продовжувати вчити розрізняти і називати істотні деталі предметів (у стільця - ніжки, спинка, сидіння); учити розрізняти подібні предмети (стілець, табуретка, крісло) за формою, призначенням і назвою; учити порівнювати і групувати предмети за кольором, формою, матеріалом, призначенням, за наявністю чи відсутністю якихось особливостей (на кофті - ґудзики, на светрі їх немає); підводити дітей до засвоєння понять "іграшки", "одяг", "взуття", "меблі", "посуд"; удосконалювати вміння самостійно встановлювати зв'язки між призначенням предмета і його будовою та матеріалом, з якого він зроблений. У середній групі від вихователя вимагається вчити дітей називати навколишні предмети і матеріали, їх різноманітні якості (форму, колір); орієнтуватись у різноманітності предметів одного виду (сукні різних кольорів, фасонів, розмірів, з різноманітного матеріалу); вдосконалювати вміння групувати предмети за призначенням, будовою тощо шляхом порівняння пар і груп предметів різних видів; учити робити узагальнення (одяг, взуття, меблі, іграшки); диференціювати предмети в межах одного роду (посуд - чайний, столовий, кухонний); привертати увагу дітей до естетичних якостей предметів (кольору стін, підлоги, штор, форми і кольору іграшок, меблів, предметів мистецтва, побуту). У старшій групі продовжують збагачувати знання дітей про предмети, їх характерні ознаки, вчити групувати, узагальнювати за цими ознаками предмети (продукти, меблі, інструменти). Діти повинні розуміти значення узагальнювальних слів, уміти пояснювати їх, спираючись на знання істотних ознак. і^^—------------------------------- Алла Богуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
Для того, щоб виконати ці завдання, вихователь проводить в усіх вікових групах заняття - розглядання предметів та бесіда про них. Вихователь показує предмет, звертається до дітей із запитаннями, зі словами спонуки, щоб викликати до нього інтерес, стимулювати активність. Такі звернення треба готувати заздалегідь, вони мають бути змістовними, логічними й емоційно виразними: "Подивіться, яке прозоре скло в буфеті! Блищить, мов дзеркало!" Чіткою дикцією, посиленою артикуляцією вихователь привертає увагу дітей до нового слова: прозоре. Нових назв повинно бути для молодших дошкільнят не більше чотирьох-п'яти, для старших - шість-вісім. Називаючи нові предмети, дії, якості, треба пояснювати значення слова: це автобус, автобус перевозить людей; це цукерниця, у ній цукор; це бавовна, вона біла, м'яка, пухка, росте на півдні. Головне завдання - навчити дітей спостерігати, виділяти суттєві ознаки, частини цілого, особливості предмета чи явища. Наприклад, розглядають у спальній кімнаті постіль. Вихователь: "Це подушка. Вона м'яка. Всередині подушки пух. Він легкий, м'який. Чому вона так називається — подушка? Мабуть, тому, що кладуть її під вушко. А звідки беруть пух? Наталка сказала правильно: з курей, качок, гусей. Спостережливість розвивається ефективніше за умови, коли діти порівнюють явища, предмети, що розглядають. "Матрац, як і подушка, також постіль. На ньому сплять. Він так само м'який, пухкий? Ні, він не такий. А що в матраці? Вовна. Якого вона кольору? Подивіться. А пух якого кольору? Пух може бути різний, а бавовна тільки біла. Вовна не така пухка, як пух". У старшому дошкільному віці діти, розглядаючи предмети, спостерігаючи явища, навчаються встановлювати причинні зв'язки, доходять висновків. Поступовий розвиток здатності послідовно спостерігати забезпечить у подальшо- му засвоєння доступних дитячому розумінню закономірностей довкілля. Наводимо приклад заняття. Молодша група. Розглядання верхнього зимового одягу1. Мета: Уточнити знання дітей про верхній зимовий одяг (назва, колір, форма, з чого зроблено). Знати його призначення. Виховувати бережливе ставлення до одягу. Словник: зимове пальто, хутряний комір, теплий шарф, шапка, рукавиці. Хід заняття. Вступна бесіда. — Яка зараз пора року? Яка сьогодні погода? Як одягаються діти взимку? Вихователь показує нове зимове пальто: Що це? Яке це пальто? Чому ви думаєте, що зимове? Що це таке? (Показує на комір). З чого він зроблений? Для чого потрібний комір? Що ще є на пальті? Для чого потрібні ґудзики? А це що? Знайдіть у себе на одязі петлі. (Пропонує дитині повісити пальто в шафу. Показує шапку.) Що це? Для чого потрібна шапка? Як одягають шапку? (Викликає дитину показати, як одягають шапку.) А це що? Якого кольору шарф? Для чого потрібний шарф? Як треба попросити, щоб вам зав'язали шарф? Загадка: "У якому будиночку всі брати живуть разом, а один окремо?" (Пропонує дитині підійти до столу і взяти рукавицю.) Для чого потрібні рукавиці? Якого вони кольору? Читання вірша Ю.Яковлє-ва "У хлопчика-невелички". Цим методом виконуються програмні вимоги до теми "Народна творчість" у старшій групі. Наприклад: Розглядання української народної кераміки, вишивки. Мета: Ознайомити дітей з виробами українських народних умільців: кераміка, вишивка, розписи, пісні, за-бавлянки. Виховувати повагу та любов до творів і праці народних умільців. Словник: народні умільці, вироби, глечики, кераміка, вишивка, розписи. 1БородичАМ. Методика словарной работьі в детском саду. - М., 1968. - С. 36.
Алла Богуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
Матеріал: вироби української кераміки, вишивки, килими, розписи, потішки, грамзаписи українських народних пісень (веселих, сумних). Методичні поради. На столі, на дошці - вироби українських народних умільців. Ляльки - хлопчик і дівчинка - в українських костюмах. Звучить знайома українська народна пісня. Вихователь повідомляє, що на гостини до дітей прийшли ляльки Оксана і Тарас. Вони принесли вироби українських народних умільців. Педагог знайомить дітей з керамікою. Називають кожний виріб, розглядають поверхню, колір, візерунки. З'ясовують, для чого потрібні керамічні вироби. Потім розглядають вишивки (хустки, хусточки, рушники, сорочки), розписи на килимах. Вихователь розповідає, що український народ любить не тільки працювати, а й співати. Знайомить з українськими народними піснями. Діти визначають настрій пісні. Діти читають знайомі українські потішки, народні пісеньки. У процесі екскурсій-оглядів і розглядання предметів комплексно вирішуються завдання із розумового, сенсорного, мовленнєвого розвитку дітей. У середній та старшій групах проводять екскурсії за межі дитячого садка. Це екскурсії на будівництво, до магазину, в аптеку, до бібліотеки, на фабрику, на пошту, до пам'ятника загиблим воїнам тощо. Вимоги до організації та проведення екскурсій розробила Є.І.Тихеєва. Зміст екскурсії повинен відповідати програмі та інтересам певної групи. Наприклад, більшість батьків старшої групи працюють на взуттєвій фабриці. Дітям цікаво буде подивитися під час екскурсії на взуттєву фабрику, як працюють їхні батьки. Екскурсія вимагає серйозної підготовки вихователя. Потрібно заздалегідь домовитися з керівництвом установи чи підприємства про екскурсію, продумати, де й як поставити дітей, щоб нічого їм не заважало, не відволікало їхньої уваги. Вибрати шлях, яким будуть іти діти. Підібрати загадки, прислів'я, вірші та інший ілюстративний матеріал. Екскурсія не повинна мати характер уроку, моралізування. Вона має проходити жваво, цікаво, захоплювати дітей. Діти не повинні тільки дивитись і слухати — їм треба дати можливість рухатися, діяти, гратися. Необхідно чітко визначити слова, які дитина почує вперше, а також ті, які вимагають уточнення. Є.І.Тихеєва радить проводити екскурсію з підгрупами з 12-15 чоловік, щоб діти могли добре роздивитися предмет, засвоїти потрібні знання. Якщо ж доведеться проводити екскурсію з усією групою, тоді слід залучити і другого вихователя або помічника вихователя. Екскурсія розпочинається у груповій кімнаті, де дітям повідомляють мету, завдання екскурсії, нагадують, як потрібно поводити себе по дорозі та на місці. Наприклад: Екскурсія до бібліотеки. Програмний зміст: Дати поняття про те, що в бібліотеці є багато цікавих книжок. Бібліотекою можуть користуватись усі. Бібліотекар допомагає підбирати потрібні книжки, видає їх додому, влаштовує виставки. Книжки можна читати в читальній залі бібліотеки. Вони зберігаються на полицях, у шафах. Над створенням книжок працює багато людей: письменники, редакційні працівники, художники, друкарі. Виховувати любов до книжки та бережливе ставлення до неї. Словник: бібліотека, бібліотекар, читальна зала, вітрини, стенди, друкарі. Хід заняття. Вступна бесіда. Де зберігаються книжки? Де можна взяти дорослим і дітям книжки для читання? Повідомлення теми заняття. Знайомство з бібліотекарем. Розповідь вихователя. Огляд бібліотеки. Розповідь бібліотекаря. Запитання: Як називається це приміщення? Де стоять книжки? Хто видає книжки? Як бібліотекар знаходить потрібну книжку? Що потрібно для того, щоб взяти книжку? Алла Богуш, Наталія Гавриш Читання вірша С.Жупаніна "Бібліотекар". Огляд читальної зали. Що роблять відвідувачі в читальній залі? Хто пише книжки? Як потрібно поводитися з книжками? Розглядання книжок у читальній залі. Розповідь вихователя. Загадка: "Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а розказує" (Книжка). Екскурсія на трикотажну фабрику Мета: Ознайомити дітей із працею кравців. Знати, що одяг шиють кравці, швачки з різних тканин (шерсті, шовку, ситцю). Уміти розрізняти матеріал. Виховувати допитливість, повагу до праці кравців. Словник: кравці, швачки, трикотаж, шерсть, синтетика. Хід заняття. Вихователь показує шерстяні речі (кофту, рукавиці, шарф, шапку). Із якого матеріалу вони зроблені? Показує трикотажну кофту. А ця кофта, з якого матеріалу зроблена? Де виготовляють ці речі? Повідомлення теми. Огляд фабрики, окремих цехів. Запитання: Куди ми з вами прийшли? Що виробляють на фабриці? Що роблять робітники в цьому цеху? Хто тут працює? Як називається професія цих людей? На чому вони працюють? Із якого матеріалу виготовляють ці речі? Огляд цеху готових виробів. Спостереження за процесом роботи. Розповідь вихователя. Вправа "Що в тебе трикотажне (синтетичне, шерстяне)?" Екскурсія до школи Мета: Ознайомити дітей зі школою, класом, його обладнанням, учителькою. Дати поняття про те, що всі діти із шести років йдуть до школи, де їх учать читати, писати, лічити, малювати. Виховувати інтерес до школи, бажання учитись. Словник: школа, клас, вчитель, директор, дошка, парти, учні, школярі, вчитися. Хід заняття. Читання уривків із вірша С.Маршака "Школяру напам'ять". Методика ознайомлення дітей з довкіллям Запитання: Про що йдеться у правилах? Що спільне у шкільних правилах і правилах поведінки в дошкільному закладі? Чому цей вірш називається "Школяру напам'ять"? Як потрібно поводити себе у школі? Розповідь вихователя. Знайомство зі школою. Показ вестибюля, коридору, зали (під час уроку), пояснення табличок на дверях. Знайомство із класом під час перерви. Розповідь учителя. Присутність дітей на уроці (15-20 хв). Читання вірша М.Лисянського "Буквар". 4.4. Бесіди за змістом картин 4.4.1. Бесіди за дидактичними картинами У роботі з дітьми використовують як предметні, так і сюжетні дидактичні картини. Високо оцінив значення предметної картинки для словникової роботи К.Д.Ушинсь-кий. Він писав: "Учіть дитину будь-яких п'яти невідомих їй слів, і вона буде довго й даремно мучитися над ними, а пов'яжіть із картинками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту"1. Педагог зазначав, що предметні та сюжетні дидактичні картинки допомагають дитині зрозуміти довкілля. "Ви пояснюєте дитині досить просту думку, - продовжує К.Д.Ушинський, - і вона вас не розуміє: ви пояснюєте цій самій дитині складну картинку, і вона вас швидко зрозуміє. Спробуйте одну й ту саму подію розповісти двом дітям, однаково здібним: одній - за картинками, другій - без картинок, - і тоді ви оціните все значення картинок для дитини"2. Отже, картинка є чудодійним педагогом, який навчає дитину легко й просто. За словами К.Д.Ушинського, кар- 1Ушинський Е Д. Про наочне навчання // Вибр. пед. твори: У б т.- К., 1983.-Т. 2.-С. 250. 2 Там само.
Алла Богуш, Наталія Гавриш тинка сприяє і виправленню неправильного мовлення, вона "виправляє неправильний епітет, упорядковує неструктурну фразу, вказує пропуск якої-небудь частини..."1. Слідом за К.Д.Ушинським, значення картинки в розумовому розвитку дитини, у збагаченні її знань та словника розкрила Є.І.Тихеєва. Вона вважала, що картинці з перших років життя дитини повинно бути відведено почесне місце, оскільки вона розширює поле безпосереднього сприймання безпосереднього довкілля. Водночас слід пам'ятати, що картинка не може замінити безпосереднього сприймання реальних предметів. Якщо є можливість познайомити дитину з реальним предметом чи об'єктом (наприклад, з кішкою, цуценям, пташкою, квіткою, машиною тощо), слід показати дитині ці предмети, а потім уже закріпити їх сприймання через картинку. Проте, як справедливо зазначає Є.І.Тихеєва, бачити життя в усіх його проявах власними очима немає ніякої можливості. І ось тут на допомогу повинна прийти картинка. "Образи, уявлення, що викликаються ними, - пише Є.І.Тихеєва, - безумовно, менш яскраві, ніж ті, які дає реальне життя, проте... вони безперечно яскравіші і більш визначені, ніж образи, що викликаються голим словом"2. Так, з допомогою картонок вихователь знайомить дітей з дикими тваринами, із транспортом (літак, пароплав, паровоз, поїзд), з предметами та об'єктами, які відсутні в цій місцевості. Сама по собі картинка не навчає дитину, вона тільки зображує предмети, а навчає слово вихователя у супроводі картинки. Не можна захоплюватися досить широким словесним поясненням, вважаючи, що сучасні діти — акселерати і їм все під силу. Словесне натаскування, за словами І.П.Павлова, виховує базік і пустомель. Дидактичні картини, які використовуються у дошкільному закладі, об'єднують за такими темами: суспільно-полі- ^ам само. 2 Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М., 1981, - С. 72. Методика ознайомлення дітей, з довкіллям тичні, життя дітей у грі та праці, ігри та іграшки, дошкільний заклад, дитячі розваги, праця дорослих, будівництво, життя людей, побут, транспорт. Усі ці теми представлені у відповідних серіях (Зеленко НІ. Картини для розвитку дітей дошкільного віку. - К., 1976; Бойко В.Д., Головань Г.Г., Остапович Л.В. Картини з навколишнього життя. - К., 1971; Гербова В.В. Картинки по развитию речи детей старшего дошкольного возраста. -М., 1985, та ін.) та альбомах (Остапович Л.В. Картини з розвитку мови дошкільників. - К., 1986; Артемова Л.В. Професії твоїх батьків. - К., 1978 та ін.), у наборах предметних і сюжетних роздавальних та демонстраційних картин. Вимоги до дидактичних картин розробила Є.І.Тихеєва. Картина повинна бути графічно грамотною, правдиво відображати реальну дійсність, не спотворювати її правильно передавати колір, форму, композицію, просторові відношення. Картина своїм змістом повинна не тільки збагачувати й уточнювати знання дітей та словник а й сприяти патріотичному, морально-етичному й естетичному вихованню. Зміст картини має також психологічно відповідати віку дитини (а тому в кожній серії картин, які видаються для дошкільників, є відповідні методичні вказівки з рекомендаціями, для якого віку доступна ця картина). Під час розгляду картини дітей краще посадити півколом, показувати зображене на картині указкою, а не пальцем. На заняттях з ознайомлення з довкіллям картину показують дітям тільки після повідомлення теми і мети, щоб не зник інтерес до змісту картини. Є.І.Тихеєва рекомендує проводити такі види занять з предметними картинками: назва предметів, їх частин, дій, якостей, ознак, властивостей; описування картинок, зіставлення та порівняння картинок, систематизація (групування, класифікація) картинок. Усі ці види занять здебільшого проводять у вигляді дидактичних ігор ("Підбери картинку". "Що схоже, а що різне?", "Лото", "Доміно", "Загадки"). Алла Богуш, Наталія Гаврйш За сюжетними демонстраційними картинами на заняттях з ознайомлення з довкіллям проводиться бесіда. Щоб активізувати дітей на розглядання картини на початку заняття, Е.П.Короткова рекомендує використовувати такі прийоми1. Коротка вступна бесіда, що готує дітей до сприймання зображеного. Так, перед тим, як розглянути картину "Зимові розваги", вихователь запитує у дітей: Яка зараз пора року? Яка погода взимку надворі? Чим зайняті діти взимку? Як ви розважаєтесь взимку? Звернення до минулого досвіду дітей. Так, діти напередодні заняття (за один-два дні) були на екскурсії на будівництві, а сьогодні їм пропонується сюжетна картинка про будівельників. Перш ніж показати картину, вихователь запитує дітей, куди вони ходили, що бачили, з ким познайомились. Заняття можна почати із загадки, з читання уривків вірша чи оповідання, які допоможуть зрозуміти зміст картини, з розглядання наочності. У ході заняття провідним прийомом у роботі з картиною є запитання вихователя. Використовуються різні форми запитань2. Запитання для з'ясування загального змісту картини: Про що ця картина? Яку пору року зображено на картині? Запитання констатувального характеру: Хто? Що? Який? Де? Запитання, спрямовані на описування предметів, дієвих осіб: Який? Що робить? На що схожий? Запитання причинового характеру: Чому? Для чого? Навіщо? Запитання, що стимулюють словникову роботу (підбір синонімів, епітетів): Якими словами ще про нього можна сказати? Методика ознайомлення дітей з довкіллям Запитання оцінювального характеру: Якими словами можна оцінити поведінку хлопчика? Є.І.Тихеєва рекомендує у бесіду за запитаннями вводити елементи змагання: Хто більше предметів побачить на картині? Діти, не повторюючись, повинні перерахувати всі деталі зображеного на картині. Дітям старшої групи можна запропонувати придумати назву до картини, розділити її на частини й до кожної придумати назву. Після бесіди вихователь узагальнює відповіді дітей у формі короткої розповіді за змістом картини. Наводимо приклади занять: молодша група. Розглядання картини "Поділись іграшками"1. Мета: Закріпити знання дітей про життя у дошкільному закладі: багато іграшок, діти граються, дружні, діляться один з одним іграшками. Розвивати діалогічне мовлення дітей. Виховувати позитивні колективні стосунки. Словник: групова кімната, іграшки, гратися, дружно, ділитися, допомагати. Хід заняття. Вступна бесіда: "Куди ви приходите кожного ранку? Що ви робите в дошкільному закладі? Як ви граєтеся? (Вихователь пропонує розглянути картину). Що зображено на картині? Де відбувається дія? Що роблять діти? (Вказати на групу дітей, які будують.) Що робить дівчинка? Як вона грається з лялькою? Що робить хлопчик? А ось цей хлопчик (показує) не хоче ділитися іграшками. Які іграшки біля нього? Чому плаче маленький хлопчик? Хіба так можна робити? Як потрібно гратися з іграшками?" Коротка розповідь вихователя. Читання оповідання Н. Калініної "Хіба так граються?" Середня група. Розглядання картини "У місті". Мета: Уточнити й закріпити уявлення дітей про транспорт та його призначення. Виховувати уважність.
'Див.: Ролькартиньї вразвитии речи дошкольника. - Ростов н/Д. 1971. 2 Див.: БородичА. М. Методика развития речи детей. - М., 1981, - С. 102. 1 Див.: Зеленко И.І. Картини для розвитку дітей дошкільного віку. - К., 1976. Алла Богуш, Наталія Гавриш Словник: транспорт, бруківка, тротуар, площа. Хід заняття: Вихователь: "Ми з вами гуляли по вулиці. Пригадайте, що ви бачили? Який транспорт їздить по вулиці? Де їздить транспорт? Де ходять люди? Як можна перейти вулицю?" Вихователь вивішує картину й запитує: "Що зображено на картині? Які види транспорту ви бачите? Покажіть. Де ходять люди? Де переходять вулицю? Як дізнаються люди, що можна перейти вулицю? Хто зупиняє транспорт? У що вдягнені люди? Яку пору року зображено на картині? Що ви ще бачите на картині? Де відбувається дія?" Вихователь пропонує дітям послухати розповідь за картиною: "На картині зображено міську площу і вулицю. На міських вулицях і площах багато людей. Люди легко вдягнені, надворі тепло, світить сонце. Дорослі і діти йдуть по тротуару, переходять вулицю на зелене світло. Регулює рух світлофор, а на площі - міліціонер-регулювальник. Вулицями і площами міста їдуть легкові й вантажні машини, автобуси, трамваї, тролейбуси. Пасажирський транспорт зупиняється на визначених зупинках". У старшій групі можна провести бесіду за серією картин, об'єднаних однією темою. Наприклад, тема "Транспорт". Бесіда за картинками "До Києва по Дніпру". Програмний зміст: уточнити знання дітей про столицю України -Київ, закріпити уявлення про водний транспорт та працівників транспорту (капітан, рульовий, матроси, радист, вантажник). Виховувати повагу до працівників водного транспорту. Словник: транспорт, водний, повітряний, залізничний, вантажник, капітан, рульовий, радист, матрос. Матеріал: картинки №66, 68, 69, 123, 124, 125, 126 з альбому І.В.Артемової "Професії твоїх батьків". Хід заняття. Вступна бесіда про столицю України -Київ. Вихователь готує картинки №66, 68, 69, 123, 124, Методика ознайомлення дітей з довкіллям 125, 126. Нагадує дітям, що столиця України - місто-герой Київ, і пропонує їм вирушити в подорож до Києва по Дніпру. У подорож вирушають на великому пасажирському теплоході (заздалегідь зробленому зі стільчиків або з будівельного матеріалу). Кільком дітям дають картинки, на яких зображено трудові дії членів екіпажу теплоходу: капітана, рульового, матросів тощо. Вони називають професію, трудові дії і розповідають, для чого потрібна ця праця. Решта дітей - "пасажири". Вони сідають у "теплохід", який "відпливає". Під час "подорожі" по Дніпру діти розглядають інші види транспорту, що пропливають по річці (вихователь виставляє відповідні картинки та в разі потреби дає пояснення). "Пасажири" розповідають про роботу людей на цьому транспорті. Узагальнюючи відповіді дітей, вихователь підкреслює різноманітність праці людей на водному транспорті. Подорож завершується. "Теплохід" причалює до пристані і всі виходять. Вихователь вітає дітей з приїздом до столиці України - Києва. У старшій групі можна давати дітям на одному занятті порівнювати зміст декількох картин. Наприклад, за цією самою темою "Транспорт". Бесіда порівняльного характеру за картинами "В аеропорту", "На залізниці". Програмний зміст: уточнення знань дітей про повітряний та водний транспорт, професії людей, які працюють на повітряному та залізничному транспорті. Узагальнити знання про транспорт (наземний, водний, повітряний; пасажирський, вантажний, спеціальний). Виховувати сміливість, повагу до працівників транспорту. Словник: наземний, підземний, вантаж, трап, аеропорт. г Матеріал: картини "В аеропорту" та "На залізниці" (В.Д.Бойко, Г.Г.Головань, Л.В.Остапович. Картини з навколишнього життя/ електротабло "Транспорт"/ або предметні
Алла Богуш, Наталія Гавриш картинки та епідіаскоп/, картинки з альбому Л.В.Артемової "Професії твоїх батьків" / №66, 69, 77, 80, 81, 121, 123). Хід заняття. Розглядання картини "В аеропорту". Запитання: Що зображено на картині? Що відбувається в аеропорту? Хто стоїть біля трапа? Що вона робить? На чому підвезли багаж? Чим піднімають багаж? Хто готує літак до вильоту? Як навивають цей транспорт? Розглядання картини "На залізниці". Запитання: Як називають цей транспорт? Що зображено на цій картині? Як називають людину, яка стоїть біля вагона? А як називають людину, яка стоїть біля трапа літака? Як називають людей, які летять у літаках і їдуть у потягах? Хто веде потяг, а хто літак? Електротабло "Транспорт". За вказівкою вихователь діти групують /засвітлюють лампочки/ різні види транспорту: повітряний, водний, наземний, пасажирський, вантажний, спеціальний/. На заняттях з ознайомлення з довкіллям діти не складають розповідей за картиною. Вже знайома картина використовується на заняттях з розвитку мовлення, де дітям пропонують складати різні види розповідей (описові, сюжетні, творчі). 4.4.2. Розглядання та бесіди за репродукціями художніх картин У системі ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям чільне місце посідає мистецтво. Саме через мистецтво - вид духовного пізнання дійсності - дитина набуває реального ставлення до життя, сприймає образи мистецтва через особисту діяльність засобами художніх образів. Мистецтво гармонізує емоційне життя людини, водночас змінюючи естетичну та моральну основи людського існування. Методика ознайомлення дітей з довкіллям Можливості видів мистецтва, різноманітність їх жанрів у навчальному процесі не вичерпані. Синтез мистецтв не є їх тотожністю, а навпаки - взаємодія одного з іншим. Він передбачає їх вільну творчу єдність, за якої кожний з видів мистецтв, пристосовуючись до інших, але зберігаючи відносну самостійність, збагачує їх і посилює художню цілісність. Мистецтво, в усіх різновидах, відіграє особливу роль на ранньому етапі виховання дитини, оскільки вона в дошкільному віці робить перші кроки в пізнанні та сприйманні довкілля. І саме такому популярному виду мистецтва, як репродукції художніх картин надано пріоритет у залученні дитини до світу прекрасного. З дитячих років треба дати дітям можливість відчути радість від зустрічі з прекрасним, навчити любити, розуміти мистецтво. При ознайомленні з образотворчим мистецтвом необхідно враховувати особливості сприймання й пізнання дітей дошкільного віку; володіти прийомами керівництва розвитку художнього сприймання через мистецтво; у свідомості й емоційному розвитку дитини створити фундамент художніх уявлень, на які спиратиметься усе подальше навчання. Для того щоб навчити дітей розуміти мистецтво, насолоджуватись ним, вихователям треба багато знати, вміти, бачити, відчувати, заохочувати. Без розвитку почуттів, без формування радості спілкування з мистецтвом ця мета не може бути досягнута. Згідно з програмою, дітей дошкільного віку знайомлять з такими видами образотворчого мистецтва, як живопис, графіка, скульптура, народне декоративно-прикладне мистецтво. Живопис поділяється на такі види: станковий, монументальний, мініатюра, театрально-декораційний. Станковий живопис - це живописні твори, які під час роботи закріплюються на спеціальному станку - мольберті. Картина - твір станкового живопису, що має самостійне значення. Алла Богуш, Наталія Гавриш Робота з дітьми старшого дошкільного віку з ознайомлення з мистецтвом станкового живопису починається з організації цілеспрямованого художнього виховання й навчання. Насамперед необхідно "забезпечити матеріальну базу дитячого садка для ознайомлення з мистецтвом живопису; придбати довідкову літературу з мистецтва, естетичного й художнього виховання, методичну літературу, матеріали з досвіду роботи, репродукції картин різноманітних жанрів"1. Репродукція - це відтворення оригіналу картини в багатьох примірниках друкарським способом - найдоступніша для ознайомлення дітей з мистецтвом живопису. Це можуть бути художні листівки, репродукції на окремих аркушах чи з журналів. Кожну картину бажано оформити в раму, наклеїти або вставити в паспарту. Рама - не тільки прикраса для картини, вона ніби відокремлює картину від довкілля. У раму ми вдивляємося, ніби у віконце, за яким відкривається тільки те, що зобразив художник. Завдяки рамі ми залишаємось віч-на-віч з картиною, художником, його думками і почуттями. Для більшості картин найкращою буде позолочена рамка, оскільки вона не зливається з жодним із тонів картини, придає їй певну урочистість, святковість. Проте картинам, у яких розповідається про повсякденне життя, така рама не зовсім підходить. Для них краще брати планку, покриту масляною фарбою світлого тону, її пофарбування повинно відповідати кольоровій гамі картини, паспарту краще виготовити з цупкого паперу чи картону. Для розглядання картина повинна бути добре освітлена і розташована проти вікна. Добір живописних творів повинен враховувати особливості естетичного сприймання й оцінки дітьми: емоційність, асоціативність, фантазування, єдність естетичного й етич- 1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. - Методичні рекомендації. / Укл. Г.О.Шдкурганна. - К., - 1991. С. 5-8. Методика ознайомлення дітей з довкіллям ного. Репродукції картин мусять мати чіткий малюнок, ясну композицію, яскравий колорит; їх зміст у прямому чи опосередкованому вигляді повинен пов'язуватись із життям дітей, художні образи бути прикладом формування етичних і моральних якостей дитини. Перше заняття - ознайомлення дітей з мистецтвом живопису - бажано провести в музеї, на виставці. Роботу треба організувати так, щоб вихід дітей у музей став для них подією у житті, святом. Щоб цей день запам'ятався, з дітьми треба попередньо поговорити про музеї, виставки, про художників, підготувати їх до зустрічі з прекрасним. Якщо в місті чи селі немає картинної галереї, то необхідно влаштувати виставку картин у дошкільному закладі. Ознайомлення дітей з творами живопису необхідно проводити, добираючи картини одного жанру. Поділ картин на жанри залежить від їх змісту. Твори, присвячені подіям минулого, - картини історичного жанру. Картини бувалих битв, у змісті яких розповідається про силу і славу народу в боях - картини батального жанру, картини, створені за мотивами билин, казок - міфологічний /билинний/ жанр. Якщо в картинах розповідається про події і сцени повсякденного життя, то це побутовий жанр. Часто їх називають "жанровий живопис". Якщо в картині головним зображенням є людина, то це - жанр портрета. Якщо створений художній образ тварини - анімалістичний жанр. Зображення овочів фруктів, посуду й інших предметів - натюрморт, різноманітні мотиви природи - пейзаж. Морські пейзажі називають маринами, а живописців, що пишуть море - мариністами. За програмою дітей дошкільного віку ознайомлюють з такими жанрами живопису, як натюрморт, пейзаж, портрет, побутовий, билинний та анімалістичний. Добираючи картини для ознайомлення з портретним жанром, треба намагатись, щоб у цій серії були представлені Алла Богуш, Наталія Гавриш різні види портретів: портрет однієї людини, портрети, які об'єднують членів сім'ї, чи людей однієї професії - групові портрети. У добірку треба обов'язково включити портрети дітей. Бажано, щоб були також різні типи портретів: погрудний, поясний, поколінний, на весь зріст. Для формування уявлення дітей про пейзажний жанр треба добрати репродукції пейзажів з різними мотивами. Це картини із зображенням дерев і лісів; луків і полів; гір і пустель; морів і озер, неба тощо. Різноманітність мотивів пейзажів необхідно зобразити також неповторними кольорами пір року. Було б добре, щоб серед пейзажів були широкі, панорамні, а також інтимні, які зображують затишні куточки природи; сільські, міські, паркові, індустріальні. У пейзажі часто художники зображують людей і тварин. Такі картини також необхідно включити в добірку. Натюрморт - зображення різних речей: овочів, фруктів, квітів, посуду, іграшок, побутових предметів, тобто зображення речей, які належать людям, чиє життя вони прикрашають, розповідають про людей. Все це необхідно врахувати, готуючи матеріал для ознайомлення дітей з жанром живопису - натюрмортом. Треба подбати, щоб він був легким за сприйманням, сумним і радісним за почуттям, святковим і буденним за добором предметів. Важливим виразним засобом у натюрморті є також тло. Бажано добрати натюрморти, тлом у яких виступає стіна, драпування тканиною, вікно чи двері, відкриті у простір. Для ознайомлення дітей з анімалістичним жанром перед вихователем стоїть завдання обрати репродукції із зображенням тварини як головним героєм картини. Це можуть бути страуси й антилопи у степу, папуги й мавпи у тропічному лісі, морські птахи на берегових скелях, верблюди в пустелі, вовки чи лосі в лісах, риби у прозорій воді серед водоростей тощо. Добираючи репродукції, треба зважати на те, щоб у картині, крім зовнішньої характеристики, виражався характер, Методика ознайомлення дітей з довкіллям притаманний тварині чи птахові, щоб зображення було насичене емоційним змістом, який перекладається на мову людських почуттів і настрою. Щоб ознайомити дітей з побутовим і билинним жанрами, треба дібрати репродукції з нескладним сюжетом, на яких зображені епізоди з дитячого життя, казок. Справжній смак можна виховати лише добором високохудожніх, близьких дитячому сприйманню творів. Реалістично зображена дійсність доступна для сприймання, викликає справжню естетичну насолоду. Ступінь впливу мистецтва на дитину багато в чому залежить також від методики, яку використовує вихователь. Треба так будувати роботу, щоб діти зрозуміли образ, створений художником, а твір мистецтва викликав у них естетичне переживання, радість, задоволення. Тільки під керівництвом дорослого діти зрозуміють художню виразність картини, поступово розвивається дитяча зацікавленість мистецтвом, а пізніше з'явиться відчуття її художньої цінності в усій повноті. Одним із методичних прийомів ознайомлення дітей з твором мистецтва може бути розповідь вихователя про картину з використанням елементів мистецтвознавчого аналізу. Розповідь - вид творчої художньої діяльності вихователя, який вимагає мистецтвознавчих знань і професійних умінь. Розповідь про твір мистецтва - це не тільки повідомлення про його зміст, це також емоційний вплив на дітей через художні засоби виразності, які використовує художник, це передавання їм свого ставлення до зображеного, свого настрою, який викликає твір, це стимулювання їх до активного співпереживання. Щоб створити змістову й захоплюючу, доступну дитячому сприйманню розповідь про картину, від вихователя, крім загальної культури, широкого світогляду, вимагаються конкретні знання про творчість
Алла Вогуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
художника, особливості виразних засобів мистецтва живопису, його жанри. При підготовці до розповідей про мистецтво живопису Г.О.Підкурганна рекомендує використати такий матеріал1. Образотворче мистецтво - це відображення довкілля художником у художніх образах і вираження свого ставлення до життя засобами форми, кольору, композиції. Саме художній образ втілює задум художника у видиму форму, є результатом його творчої діяльності. Основою творення художнього образу в мистецтві живопису є такі виражальні засоби, як колір, малюнок, композиція. Колір - найголовніший виражальний засіб живопису. Без кольору не може бути живопису. Саме колір відрізняє живопис від інших видів образотворчого мистецтва, дозволяє розкрити барвистість довкілля. За допомогою фарб художник колоритно зображує життя. Від цього і походить назва мистецтва - живопис, тобто писати життя. Для цього художник використовує гаму кольорів, тобто шкалу всіх кольорів, яка притаманна певній картині. Коли художник усі кольорові поєднання підпорядковує єдиній гармонійній узгодженості, він вирішує питання колориту. Колорит картини художник вирішує згідно зі своїм задумом. У кожному живописному творі є й світло, є глибокі тіні й напівтіні, де світло поступово переходить у тінь. Так, за допомогою світлих і темних тонів художник передає освітлення. У живопису це називається світлотінню. Вона відіграє дуже важливу роль. Завдяки світлу й тіні художник передає об'ємність людей і предметів, живу чарівність природи, повітря, простору. Малюнок - основа реалістичного зображення дійсності. Він створює окреслення форми зображуваного предмета, 1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. - Методичні рекомендації / Укл. Г.О.Підкурганна. -К., 1991. - С. 9-11. шідає живописному образові структурної чіткості, ясності. (Іоред понять, які включає малюнок, насамперед виділяють лінію і контур. Лінія - це рух пензля, що виявляє форму предмета. Вона є найбільш загальним у картині. Контур -краї форми, що відділяє її від середовища й оточення. Важливим компонентом художньої мови живописного ИОру є композиція. Композиція - це створення, складання, розміщення у часі і просторі основних структурних одиниць тнору згідно із задумом художника й реальною дійсністю. Композиція включає такі поняття: формат, перспектива, динаміка. Формат картини характеризується розміром і положенням полотна, яке художник вибирає залежно від задуму. Він може бути різної форми: квадратним, прямокутним, овальним тощо. Прямокутний формат може розміщуватись у різних положеннях. Якщо художник зображує щось високе, намагається передати стрімкість, враження висоти, то вибирає вертикальний формат. Зображуючи безкрайність просторів землі, її широчінь, вибирає горизонтальний формат. Перспектива у творах живопису - це засіб зображення об'ємних предметів реальної дійсності, що характеризується тривимірністю на площині. Саме перспектива дозволяє художникові передати глибину простору, а також своє ставлення до зображуваного, зосередити свою увагу на головному. Перспектива буває лінійною й повітряною. Лінійна перспектива - вираження простору на картині створюється за допомогою ліній. Лінійна перспектива буває фронтальною, діагональною. Законів перспективи є кілька. Найголовніших два: 1. Чим далі від нас знаходиться предмет, тим він здається 2. Паралельні лінії, віддаляючись від нас, поступово
Алла Богуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
Повітряна перспектива дає змогу передавати зміну забарвлення об'єктів і явищ залежно від їх віддалення у просторі: предмети втрачають чіткість контурів, кольори тьмяніють, а близько розташовані стають контрастнішими. Динаміка у творах живопису створюється передусім за рахунок ритму. Ритм картини - повторення ліній, плям, кольорів. Для передавання враження руху, крім ритму художник використовує й інші художні засоби. Це асиметрична побудова картини, тобто розміщення рухомих предметів в одній із частин полотна; діагональна побудова картини, коли враження руху створюється за рахунок діагонального розміщення рухомих предметів. Враження руху також передається за рахунок пластики, тобто зображення однієї з фаз руху: біжить, стрибає, нахиляється тощо. При ознайомленні з картинами побутового жанру необхідно звернути увагу на те, що в них зображені події, сцени повсякденного життя; показати, що в них завжди присутні люди, є дія, розповісти про місце й час дії. Серед усіх зображень знайти з дітьми суттєвий центр, тобто щось найбільш важливе за значенням, завдяки чому художник розкриває свій задум, звернути увагу на засоби виразності, які використовуються для його виділення: розміщення у центрі, використання контрастного зображення порівняно з іншими предметами (форма, розмір, колір, світло). Необхідно показати залежність між предметами, значення одного предмета порівняно з іншим, звернути увагу на деталі. Розглядаючи з дітьми картини портретного жанру, розповісти, що головним зображенням у портреті є людина, що створюючи портрет художник прагне зобразити не лише зовнішню схожість людини, а й розкрити її внутрішній світ, розповісти про думки, турботи. Обличчя (очі, міміка) надає зовнішності виразності. Саме за допомогою цих виразних засобів художник передає різні відтінки настрою: сердиться, сумує, радіє; розповідає про звичне заняття людини, її поведінку, моральні якості. Такі виразні засоби портрету, як поза, жести, одяг підкреслюють стан людини, професію, смаки. Тло розповідає про середовище, в якому діє людина, допомагає зрозуміти задум художника. У наступній бесіді з дітьми розповісти про пейзажний жанр, що він присвячений зображенню природи. Звернути увагу на різноманітність мотивів пейзажних творів, це -небо й земля, моря й озера, дерева й ліси, луки й поля, гори й пустелі, це - природа в різні пори року. У пейзажі художник прагне передати не лише чарівність природи, а й розповісти про життя людей, їхню долю, переживання. Звернути увагу дітей, що в пейзажі художники часто зображують людей, тварин, але навіть там, де вони не зображені, їх присутність припускається і відчувається. Художники-пейзажисти розповідають людям правду про свою землю, про час, у який вони жили чи живуть, про себе. Під час розповіді дітям про натюрморт показати різноманітність зображень. Слово "натюрморт" запозичене із французької мови, означає мертва натура. Дітям краще назвати цей жанр живопису, як його перекладають німецькою мовою - тихе життя. Розповісти, що в натюрморті художник прагне не лише правдиво зобразити предмети, які скомпоновані у групу, показавши їх привабливість, а також розповісти, кому ці речі належать, чиє життя прикрашають, який господар, його спосіб життя, звички. Залежно від задуму, в натюрморті, художник вирішує різні завдання. Показати дітям, як одна картина викликає радість завдяки зображенню барвистих квітів чи речей, створених людиною, в іншому випадку в натюрморті приваблює форма предметів, виразність їх силуетів, декоративність розміщення або якість матеріалу: прозорість скла, холод металу, матовість глини й інше. Звернути увагу дітей на настрій, що викликає певний натюрморт.
Алла Богуш, НаталіяГавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
Знайомлячи дітей з творами анімалістичного жанру, розповісти, що створюючи художній образ, художник наділяє тварин чи птахів людськими рисами. Наприклад, "зверхність" верблюда і лами, "спостережливість" у мавпи, "благородність" у собаки, коня тощо. Задуману тему художник розкриває за рахунок міміки тварини, постави. Це може бути тема спокою чи стрімкого бігу, переслідування, боротьби чи ласки. Звернути увагу дітей, як художник вдало поєднує образ тварини з природним оточенням. Саме пейзаж сприяє вираженню тісного зв'язку тварини з природою, допомагає художникові розкрити характерні особливості різноманітних представників тваринного світу. При розгляданні намагатися знайти з дітьми те найхарактерніше, найвиразніше, притаманне певній тварині, зрозуміти настрій, почуття, що втілив художник в образ тварини. Це може бути скромність, ніжність, зосередженість чи смуток, радість чи переживання, гнів чи лють. Необхідно розкрити красу тваринного світу, пробудити повагу до живої природи, вчити вдивлятись, захоплюватись, замислюватись. Перше знайомство дітей з репродукціями художніх картин у дошкільному закладі відбувається у повсякденному житті в куточку книги. Вихователь вносить картину, залишає її на самоті з дітьми. Коли в дітей виникнуть запитання, групці дітей розповідає зміст картини, називає художника і її назву. Надалі робота з репродукціями художніх картин відбувається на заняттях з ознайомлення дітей з довкіллям та на інтегрованих заняттях (довкілля, образотворча діяльність, розвиток мовлення, художня література, рідна природа, музика). У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин розв'язуються такі завдання: а) формування здатності художнього бачення картини; б) формування цілісного сприймання її змісту; в) розвиток естетичних уявлень і почуттів; г) виховання оцінювального сприймання змісту картини; д) збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями. Специфікою сприймання творів живопису є його цілісність, уміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композиція, тло, колір, світлотінь, симетрія). У цьому зв'язку не можна застосовувати тільки "розумовий, дидактичний" підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту (такі як: що? хто? де? яке? а йде що? коли?) картини. Такий підхід "вихолощує емоційний бік сприймання, заважає дітям увійти у світ образів, разом з художником, перейнятися почуттями й емоціями, руйнує цілісність сприймання"1. Дітям старшого дошкільного віку доступні репродукції художніх картин, які зображують суспільно-політичні події, життя та побут людей, життя й ігри дітей у дитячому садку, працю дорослих, портретний живопис (пейзажі та натюрморти використовують на заняттях з ознайомлення дітей з природою). Це такі картини: "Хліб", "Слухаючи казку", "В українському дитячому садку" Т.Яблонської; "Діти тікають від грози" К.Маковського; "Дівчинка з лялькою" В.Тропініна; "Альонушка" В.Васнецова; "Ранок" Б.Кустодієва; "Мати партизана" С.Герасимова; "Московський дворик" Полєнова; "Вечеря трактористів" А.Пластова; ("Стрекоза") "Бабка" І.Репіна; "Дівчинка з персиками", "Міха Морозов" В.Сєрова; альбом портретів М.Жукова; "Діти", "Трійка" В.Перова; "Біля дверей школи" Н.Богда-нова-Бєльського; "Майбутні льотчики" О.Дейнеки; "Бурлаки на Волзі" І.Репіна; "Повернення" В.Костецького. Картини Чвашиніна МД. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкільників із художніми картинами. - К., 1963. - С. 14.
Алла Богуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
зарубіжних художників: "Хлопчик з собакою" Б.Е.Мурільо; "У лісі" К.Коро; "Дівчина з віялом" П.О.Ренуара та ін. Розглядання репродукцій художніх картин супроводжується розповіддю вихователя. До розповіді вихователя ставляться певні вимоги1: — Розповідь повинна спиратися на асоціативне образне мислення дітей, зорову увагу, пам'ять, пов'язуватися з подіями, які мали місце в житті дітей, бо пізнання образного ладу картини і пізнання краси життя тісно пов'язані між собою. — У розповіді вихователь повинен підкреслити послідовність і причинний зв'язок подій, оскільки емоції часто заважають дітям розповідати зв'язно, послідовно. Дітей приваблюють образи і деталі, які викликають яскраве враження, супроводжуються глибоким переживанням. Розповідь про картину повинна диференціювати у свідомості дітей такі поняття, як тема твору живопису (про що картина), зміст (що зображено), виражальні засоби (як виражено). — У розповіді вихователь повинен проникнутись ідеєю, задумом, почуттям художника, висловити своє ставлення до зображеного через інтонацію (урочисто, весело, розважливо, зі смутком чи співчуттям), через використання образних слів і виразів (метафор, епітетів, порівнянь). — Добираючи точні, яскраві, образні слова, які характеризують події й героїв картини, необхідно пам'ятати про доступність лексики для дітей дошкільного віку. Не можна перевищувати можливості дітей у сприйнятті мови, але не можна також користуватися лише тими словами й виразами, які вже увійшли в активний словник дитини. Розвиток художніх уявлень дитини можливий лише на основі розвитку почуттів, формування радості спілкування 1 Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. -С. 12. з мистецтвом. Форма заняття, способи організації для дітей, методи передавання знань повинні створювати ситуацію "уподібнення", тобто атмосферу радості, захоплення, задоволення, співучасті дітей у процесі сприймання і потреби активних творчих дій. Наприклад, розглядання картини В.Перова "Трійка". Розповідь вихователя за картиною: "Троє вимучених, зовсім безсилих дітей, впряжені, наче коні, тягнуть сани з величезною обледенілою діжкою. Те, наскільки важка діжка, допомагає нам зрозуміти фігура сторонньої людини, яка з жалістю дивиться на дітей і допомагає їм з великими зуси-лями перевезти сани через кучугури. Мотузки врізуються у руки й плечі дітей. Руки мерзнуть, немає рукавиць. Одяг легенький, розірваний, старенький. Дітям дуже холодно. Та ще й вітер дме прямо в обличчя, рве одяг, розтріпує волосся на голові у дівчинки. Вона легко вдягнена, на голові стара хусточка. Праворуч - малесенький хлопчик, йому важко, від натуги він відкрив рота. Художник з великою майстерністю передав страждання дітей, яких хазяїн примусив виконувати непосильну роботу. Діти з малих років (такі, як ви зараз) повинні були працювати, заробляти собі на хліб. Вони були голодні, їх били, діти були позбавлені дитинства". Діти розглядають картину. Запитання: Які фарби переважають у картині? На якому тлі зображено трійку дітей? Чому на темному тлі, як ви думаєте? Хто летить за діжкою? Для чого художник намалював чорних воронів? Що ще вдалині зобразив художник? А чий образ радує дітей? Розповідь вихователя: "Так, картина написана в темних, сірих, похмурих тонах. Навкруги мряка. Чорні ворони летять за діжкою, наче чекають здобич. Білими протилежними фарбами художник передає обличчя дітей і холодний лід на діжці. Вдалині похмура темна сувора монастирська стіна підкреслює нескінченність дороги та важкої дитячої праці.
Алла Богуш, Наталія Гавриш Єдина радість для дітей — це Сірко, який біжить поруч». Далі вихователь повідомляє дітям, що хлопчик Василько (середній) надірвався від важкої праці, захворів й помер. Мати назбирала грошей, прийшла пішки до художника в місто, щоб купити цю картину як пам'ять про сина. Завершується заняття читанням уривків з оповідань А.П.Че-хова "Ванька" та М.Некрасова "Спати хочеться". На наступному занятті дітей знайомлять з репродукціями художніх картин про життя дітей ("Слухаючи казку". "В українському дитячому садку" Т.Яблонської). Розглядання картин супроводжується розповіддю вихователя, читанням творів Н. Забіли. Діти зіставляють фарби, тло картини В.Перова і Т.Яблонської. Дослідники (Н.Зубарєва, М.Івашиніна та ін.) рекомендують у роботі з художніми картинами використовувати такі прийоми, як "входження" дітей у світ картини, "подорож" за змістом картини; запропонувати уявити себе на місці конкретного героя картини й розповісти від його імені, що він відчуває, як би він себе поводив. Знайомі картини рекомендується об'єднувати за змістом (дві-три картини) і давати дітям для порівняння. У дослідженнях Е. П.Ко-роткової, А.М.Чернишової вивчались особливості сприймання дітьми портретів. Так, Е.П.Короткова розробила методику ознайомлення дітей з дитячими портретами. Вихователь показує портрет і сама складає розповідь про нього: описує зовнішній вигляд, вираз обличчя, міміку, внутрішній стан героя, його настрій. Запитує у дітей, якими фарбами художник передав тло, обличчя, одяг. Діти розповідають, яка кольорова гама переважає, чому художник написав героя на світлому чи темному тлі. Потім дітям пропонують уявити портретного героя у різних життєвих ситуаціях свого дитячого садка і розповісти, як би він себе поводив. На одному занятті дітям пропонують розглянути два-три портрети, зіставити їх між собою. Методика озна йомлення дітей з довкіллям ____________________ А.М.Чернишова пропонувала дітям чотирьох-шести років розглянути портрети дорослих людей ("Автопортрет" К.Брюллова, "Робітник" В.Сєрова, "Портрет невідомої селянки в російському костюмі" І.Аргунова, "Портрет жінки" В.Тропініна, "Очікування" Г.Песиса, "Портрет жінки" Є.Моісеєнко)1. На портретах зображено людей різної соціальної епохи, яких художники написали різними засобами художньої виразності. За даними автора, такі портрети доступні сприйманню дітей уже в 5 років. Наводимо запис занять з портретного живопису з дітьми старшого дошкільного віку2. Розглядання картин та бесіда за ними: "Бабка" ("Стре-коза") І.Репіна, "Дівчинка, освітлена сонцем" В.Сєрова. Починає вихователь заняття з розгляду бабки та розповіді: "Погожого, сонячного дня пурхають бабки на лісових галявинах, на берегах річок і переливаються на сонці різними барвами: то вони здаються голубими, як ясне небо, то золотими, як саме сонце. — А ви хочете, діти, побачити бабку? На ствердну відповідь їм показують картину І.Репіна. Хіба це бабка? - вигукують діти. Так, діти. Ви думаєте, я жартую? Ні, це художник Рєпін намалював свою доньку Віру і назвав її бабкою. Але чому він так назвав її? Давайте поміркуємо разом". Діти висловлюються: Тому, що вона швидко бігає. Тому, що вона розкидає руки, наче крильця. Вона бігає в полі, в саду. Що робить дівчинка? Сидить на жердині. А що вона робить ногами? 1 Див.: ЧерньїшеваА. М. Особенности вьібора детьми 4-6 лет живописного 2 Івашиніна М.Д. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкіль ■ Алла Богуш, Наталія Гавриш Методика ознайомлення дітей з довкіллям
Дриґає. А як ви дізналися про це? Одна нога в дівчинки опущена, а друга піднята. А чи давно сидить Бабка на жердині? Ні, вона бігала, пурхала, втомилася й сіла. А чи довго сидітиме, як ви думаєте? Ні, напевне, скоро схопиться і знову буде бігати, пурхати. Розглядаючи детальніше картину, діти помічають, що й плаття у дівчинки, як у бабки, різноколірне, що й воно, ніби грає на сонці. Напевне, саме ще й тому художник назвав свою доньку Бабкою. — А яке ж її справжнє ім'я? — Віра. Перед вами, діти, Віра-бабка, донька художника. Картина В.Сєрова "Дівчинка, освітлена сонцем" викликала в дітей надзвичайне захоплення. Якийсь час вони, мов зачаровані, мовчки споглядали її. Ніби опам'ятавшись, діти почали говорити: — Травиця у долині освітлена, на галявині - наче золота. — На дівчинку впало проміння. — Листячко на деревах освітлене. — На білій кофтині жовті й зелені кольори, трішки — А як про них можна сказати інакше, без слова трішки? — Жовтуваті, зеленуваті. А ось тут рожевий, синюватий кольори. — Звідки ж картина увібрала в себе так багато різних відтінків? — Жовтуватий — від сонця, зеленуватий — від листя. — А синюватий, від синьої спідниці. — А рожевий від брунатного стовбура, на який сперлася дівчинка, пояснює вихователь.
—Як ви вважаєте, який був день, коли дівчинка прийшла в ліс? —Спекотний, сонячний,— відповіли діти. Бесіда за картиною В.М.Васнєцова "Оленка". Вихователь виставляє картину й запитує: "Хто ця дівчинка? Кого вона вам нагадує?"
— Оленка. Картина так і називається "Оленка", написав її художник Віктор Михайлович Васнєцов. Подивіться на дівчинку, якою її зобразив художник? — Так, вона сумна, задумлива. Оленка - сирота, батьки померли, а дівчинка з братом лишилися самі. Що ж трапилося з Оленкою? Діти пригадують зміст знайомої казки. — А як художник показав, що дівчинка сумує? У дів Діти розповідають, як одягнена дівчинка, які барви переважають у картині. Використовує вихователь й уявлювані ситуації, коли діти начебто перевтілюються в образ дівчинки. У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин доцільно використати уривки віршів, які б відбивали зміст картини, оповідань (до картини І.І.Шишкіна "Ранок у сосновому лісі" можна прочитати уривок з оповідання К.Д.Ушинського "Ранкові промені"), дібрати прислів'я, пісні, музичні твори. Обов'язково підготувати свою розповідь за змістом картини і розповідь про дитячі роки та діяльність художника. Добре, якщо б діти побачили і портрет художника. Потрібно відповідно підготувати і дітей. Наводимо конспект заняття, у якому показано підготовку дітей до сприймання картини. Тема: Бесіда за картиною І.Шишкіна "Дощ у лісі"1. Програмний зміст: Вчити дітей уважно розглядати твір живопису (картину І.Шишкіна "Дощ у дубовому лісі"). Закріплювати уявлення дітей про вигляд природи під час дощу. Учити використовувати набуті враження при аналізі художнього твору. Формувати вміння, вдивляючись у зображене, відзначати застосовані художником засоби виразності: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.07 сек.) |