 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Семінарське заняття 1. Порука та гарантія як способи забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань (2 години)
1. Поняття та основні ознаки поруки. Сфера дії поруки.
2. Правова природа, форма та зміст договору поруки.
3. Забезпечувальний механізм поруки. Обсяг відповідальності поручителя.
4. Динаміка правовідносин поруки. Правовий статус поручителя, який виконав зобов’язання за боржника.
5. Правовідносини між поручителем та боржником.
6. Поняття гарантії. Випадки застосування гарантії.
7. Особливості правового статусу гаранта.
8. Відсутність акцесорного характеру гарантії. Чинність гарантії у разі припинення або недійсності основного зобов’язання.
Завдання для самостійної роботи (4 години)
1) Фізична особа, яка є винною у завданні шкоди потерпілому, з огляду на відсутність в даний момент коштів для відшкодування, запропонувала потерпілому укласти договір поруки з його братом, який погодився взяти на себе зобов’язання щодо відшкодування, якщо у заподіювача не знайдеться коштів на обумовлену сторонами дату.
Чи є правомірним такий договір? Чи відповідає він ознакам поруки? Чи слід рекомендувати потерпілому укладати такий договір?
2) N виступив поручителем боржника за кредитним договором. Боржник не зміг вчасно виконати кредитне зобов’язання, строк виконання якого настав 10 жовтня 2011 р. Банк-кредитор звернувся до поручителя з вимогою про сплату основної суми коштів, процентів за користування кредитом та пені 13 серпня 2012 р., при цьому строку припинення поруки у договорі передбачено не було. N відмовився виконувати вимогу банку у зв’язку з її безпідставністю з посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України. Банк наполягав на притягненні поручителя до відповідальності, його представники постійно йому телефонували, надсилали листи, що в підсумку обумовило рішення N звернутися до суду за захистом своїх прав.
Який спосіб захисту N доцільно застосувати?
3) Банк видав принципалу гарантійний лист без зазначення конкретної особи – бенефіціара, якому він зобов’язаний сплатити грошову суму у випадку невиконання перед ним принципалом свого обов’язку. Принципал передав гарантійний лист іншому банку (бенефіціару), з яким уклав кредитний договір. Після настання строку виконання кредитного договору і неповернення кредиту бенефіціар звернувся до банка-гаранта з вимогою про сплату грошової суми, зазначеної у гарантії. Гарант відмовився виконувати ці дії, посилаючись на відсутність конкретизації особи бенефіціара у гарантії. Бенефіціар звернувся до суду з позовом.
Яке рішення має винести суд?
4) До банка-гаранта звернувся бенефіціар з вимогою про виконання гарантії. Водночас з поданих до банка документів випливало, що боржник (принципал) зобо’язання перед бенефіціаром виконав, на підставі чого банк відмовив кредитору у задоволенні його вимог. Останній, наполягаючи на виконанні, звернувся до банка повторно, посилаючись на ст. 562 ЦК України, за якою зобов’язання гаранта на залежить від основного зобов’язання, в тому числі і від його припинення, а також на абзац другий ч. 3 ст. 565 ЦК України, згідно якого повторна вимога кредитора, одержана гарантом після повідомлення ним кредитора про припинення основного зобов’язання, підлягає задоволенню.
Хто з учасників спірних правовідносин має обґрунтовану правову позицію?
Контрольні запитання та завдання
1) Проаналізуйте сутність поруки та гарантії та складіть порівняльну таблицю, визначивши їх спільні та відмінні риси.
2) Уважно ознайомтесь зі змістом норм, які передбачають незалежність гарантії від основного зобов’язання, а також з практикою їх реалізації, та визначте перспективи розвитку інституту гарантії як способу забезпечення виконання зобов’язань (есе до 7-ми сторінок).
Нормативні акти
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356.
Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.
Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.
Про нотаріат. Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. – Ст. 383.
- № 47. – Ст. 642.
Про страхування: Закон України від 07. травня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 18. – Ст. 78.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1.
Типові зразки для випуску договірних гарантій (редакція 1983 р., публікація Міжнародної торгової палати N 406
Типові зразки для випуску гарантій за вимогою (публікація Міжнародної торгової палати N 503).
Уніфіковані правила для договірних гарантій (редакція 1978 р., публікація Міжнародної торгової палати N 325).
Уніфіковані правила для гарантій за вимогою (редакція 1992 р., публікація Міжнародної торгової палати N 458).
Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28 серпня 2003 р. № 41.
Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 р. N 639.
Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 21 листопада 2011 р. № 01-06/1624/2011.
Рекомендована література
Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: ЦентрЮрИнфоР, 2001. – 237 с.
Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посіб. – К.: Юстиніан, 2007. – 280 с.
Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положення: Изд. 3-е. – М.: Статут, 2001. – 848 с.
Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств. – М. Статут, 2002. – 222 с.
Єсіпова Л.О. Гарантія у цивільному праві. Автореф. дис…к.ю.н.: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. – Одеса., 2006. –20с.
Латынцев А.В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. – М.: Лекс-Книга, 2002. – 285 с.
Михальнюк О. В. Порука у цивільному праві: теорія та практика: Монографія. - К.: КНТ, 2008. - 268с.
Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – К.: Юстиніан, 2006. – 424 с.
Слома В.М. Гарантія як вид забезпечення виконання цивільно-правових зобов’язань. Автореф. дис…к.ю.н.: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. – Львів, 2007. – 16 с.
Федосєєв П.М. Інститут поруки за римським правом та його рецепція у цивільному праві України. Автореф. дис…к.ю.н.: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право. – Х., 2003. – 19 с.
Поиск по сайту: