Суецька війна 1956 року

Суецька криза – війна між Єгиптом з одного боку та коаліцією Ізраїлю, Франції та Великобританії з іншого, що тривала протягом жовтня 1956 – березня 1957 років. Війну було спровоковано націоналізацією Єгиптом Компанії Суецького каналу, яка належала спільно Франції, Великобританії та Єгипту і управляла на той час дуже важливим для економік Франції та Великобританії транспортним шляхом. Незабаром після націоналізації було оформлено коаліцію між Ізраїлем, Францією та Великобританією.

Хід конфлікту:

29 жовтня 1956 року Ізраїльська армія атакувала Сектор Газа та Синайський півострів, швидко окупувавши їх. За погодженим планом, Франція та Великобританія запропонували замінити ізраїльські війська власними, на що Єгипет не погодився. Тоді було розгорнуто наступальні операції двох європейських держав.

Загальна кількість військ коаліції наближалася до 250000, з яких 175000 були ізраїльськими, 45000 – британськими і 35000- французькими. Армія Єгипту налічувала близько 300000 солдатів. Франція та Великобританія зосередили велику кількість авіації на Мальті та Кіпрі, за допомогою якої розпочали 31 жовтня бомбардування території Єгипту. У відповідь Єгипет затопив декілька десятків суден, перекривши у такий спосіб рух через канал до початку 1957 року. В листопаді, після бомбардувань, розпочалися спроби британських командос захопити лінію узбережжя, результатом чого стала позиційна боротьба та зростання кількості втрат.

Із самого початку війни Франція та Великобританія відчували тиск світової спільноти до пошуку умов перемир’я. Саудівська Аравія запровадила проти них нафтове ембарго. Однак важливішою була позиція США. В їхніх ідеологічних інтересах було якнайшвидше припинити конфлікт, який спровокував різку реакцію всього Третього світу. З цією метою США не стали підтримувати дій Франції та Великобританії, пригрозивши навіть останній економічними проблемами. Внаслідок цього британський прем’єр-міністр Антоні Іден пішов у відставку, а в березні 1957 року сили коаліції відведено.

Канадський міністр закордонних справ Лестер Персон запропонував план із врегулювання кризи за допомогою розміщення миротворчих сил ООН, за що пізніше отримав Нобелівську премію миру.

Підсумки війни.

У 1957 році ізраїльські війська було відведено з Синайського півострова, і їхнє місце зайняли миротворчі війська ООН. Пізніше Єгипет розпочав ремілітаризацію Синаю та вимагав виведення миротворчих військ, що привело до Шестиденної війни 1967 року.

Криза також засвідчила остаточний занепад колишніх європейських метрополій. Крім цього, очевидними стали протиріччя між європейськими великими державами та США, що стимулювало розвиток процесу євроінтеграції. На Близькому Сході Суецька криза розглядалася як перемога Єгипту та призвела до зростання арабського націоналізму.

Поиск по сайту: