Обробка результатів, їх аналіз і висновки. 1) визначають коефіцієнт наплавлення αн (г/А год), користуючись формулою:

1) визначають коефіцієнт наплавлення α_н (г/А год), користуючись формулою:

де G_н – маса наплавленого металу, г; І_зв – сила зварювального струму, А; t – час горіння дуги, с.

2) Визначають коефіцієнт розплавлення α _р (г/А год), користуючись формулою:

де G_р – маса розплавленого електродного металу (г).

Маса розплавленого металу розраховується за різницею ваги металевого стержня до та після зварювання:

(2.3)

де d – діаметр електродного стержня, см; l _ел.д.н - довжина електродного стержня до наплавлення валика, см;

l _ел.п.н – довжина електродного стержня після наплавлення валика, см; ρ – густина сталі (ρ=7,85 г/см³);

3) визначається коефіцієнт втрат електродного металу у % на вигоряння та розбризкування за формулою:

(2.4)

4) результати розрахунків за пунктами 1 – 3 заносять у таблицю 2.1;

5) побудувати графічну залежність зміни коефіцієнтів α_н, α _р, ψ від І_зв.;

6) за визначеним коефіцієнтом наплавлення встановити тип покриття електродів.

У кінці звіту лабораторної роботи наводять приклад обробки даних.

2.6 Контрольні запитання

1) Які функції виконує електродне покриття?

2) Скільки є типів електродних покриттів?

3) Чим визначається продуктивність зварювання?

4) Як впливає склад покриття та полярність зварювання на величину коефіцієнта розплавлення?

5) Які втрати металу визначає коефіцієнт втрат?

6) На якій полярності продуктивність зварювання буде більшою?

7) Як буде впливати товщина та склад покриття на коефіцієнт втрат?

8) Чи буде суттєво впливати рід струму на коефіцієнт розплавлення та наплавлення?

9) Як будуть змінюватися коефіцієнти розплавлення, наплавлення та втрат зі збільшенням сили струму?

10) Які параметри будуть суттєво впливати на продуктивність дугового зварювання?

Поиск по сайту: