Обвинувальний висновок

1. Суть і значення обвинувального висновку.

2. Описова частина обвинувального висновку.

3. Резолютивна частина обвинувального висновку.

4. Додатки до обвинувального висновку.

5. Затвердження обвинувального висновку прокурором.

1. Обвинувальний висновок – це процесуальний акт в якому підводяться підсумки досудового слідства на основі оцінки зібраних по справі доказів.

В обвинувальному висновку слідчий викладає результати проведеного слідства, формулює обвинувачення, яке підтверджує матеріалами слідства. Обвинувальний висновок – це головний документ слідства. За своєю природою – це акт обвинувальної влади. Цей висновок виходить від обвинувача і виражає тезу, яку обвинувач доказує, на визнанні правильності якої він настоює.

Складається обвинувальний висновок слідчим, але свою юридичну силу отримує після затвердження прокурором. Значення обвинувального висновку:

1) визначає обсяг і рамки майбутнього судового розгляду, як щодо осіб так і щодо пред’явленого обвинувачення;

2) є умовою необхідною для того аби, обвинувачений міг побудувати свій захист на суді;

3) має значення систематизованого зведення матеріалів слідства.

Обвинувальний висновок має бути вручений обвинуваченому за три дні до судового розгляду. Обвинувальний висновок оголошується в суді із самого початку. За згодою сторін прокурор може зачитати лише резолютивну частину обвинувального висновку.

Обвинувальний висновок складається з двох частин: описової і резолютивної.

2. Описова частина складається з шести елементів:

1) вказівка на приводи і підстави до порушення кримінальної справи;

2) виклад фактичних обставин справи (місце, час, способи, мотиви
і наслідки злочину, відомості про потерпілого);

3) приведення доказів по справі. Кожне твердження слідчого повинно бути підтверджене посиланням на докази. Підтвердження робиться шляхом посилання на матеріали справи зі вказівкою на конкретну сторінку, і що саме потрібно знайти на цій сторінці;

4) дані про особу обвинуваченого (дані про судимість, про поведінку на роботі та вдома, та інші відомості, які можуть вплинути на міру покарання);

5) приведення пояснень обвинуваченого. Вказується чи визнав себе винним чи ні, чим пояснює свої дії, які заперечення висуває, які докази представив;

6) вказівки на обставини що сприяли вчиненню злочину.

3. Резолютивна частина складається з трьох елементів:

а) анкетні дані обвинуваченого;

б) формулювання обвинувачення;

в) юридична кваліфікація злочину.

Таким чином у резолютивній частині містяться юридичні висновки, юридичні обґрунтування вимог прокурора. Фактичні обставини наводяться у стислій формі.

Складаючи резолютивну частину потрібно пам’ятати:

1) вона повинна повністю випливати з описової частини;

2) не повторювати всіх обставин справи, а давати їх юридичне формулювання;

3) має містити індивідуалізоване обвинувачення стосовно кожного обвинуваченого.

4. Додатки до протоколу:

1) список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з
зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладені їх показання
або висновки;

2) довідка про рух справи та про застосування запобіжного
заходу з зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з
обвинувачених, якщо вони заарештовані;

3) довідки про речові докази, про цивільний позов, про
заходи, вжиті до забезпечення цивільного позову і можливості
конфіскації майна;

4) довідка про судові витрати в справі за час досудового
слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.

Склавши обвинувальний висновок слідчий, направляє справу прокурору.

5) Для того аби обвинувальний висновок отримав юридичну силу, він має бути затверджений прокурором.

Прокурор, отримавши матеріали від слідчого зобов’язаний перевірити цю справу:

Ø чи мали місце подія злочину;

Ø чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад
злочину;

Ø чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги КПК про забезпечення права
підозрюваного і обвинуваченого на захист;

Ø чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття
справи;

Ø чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;

Ø чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину;

Ø чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;

Ø чи додержано вимог закону при складанні обвинувального
висновку;

Ø чи правильно обрано запобіжний захід;

Ø чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків,
заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;

Ø чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню
злочину, і чи вжито заходів до їх, усунення;

Ø та інші вимоги КПК.

Прокурору дається 5-ть днів на перевірку обвинувального висновку. Після цього він може прийняти такі рішення:

а) затвердити висновок або скласти свій висновок;

б) повернути справу слідчому на дослідування;

в) закривати справу.

Прокурор має право: вносити зміни до обвинувального висновку, може змінити запобіжний захід. Затвердивши обвинувальний висновок, прокурор направляє справу в суд, повідомляє чи буде підтримувати обвинувачення в суді, повідомляє обвинуваченому, що справу направлено суд.

Поиск по сайту: