Фактична підстава кримінально-правової кваліфікації

Значення встановлення фактичних обставин справи для кваліфікації діяння Кримінально-правова кваліфікація взагалі не може відбутися, якщо не зібрана, не оцінена та процесуально не оформлена інформація про фактичні обставини справи. З цьо­го приводу слушно зазначається, що відсутність події зло­чину виключає необхідність його кримінально-правової кваліфікації. Недостатність відомостей про об'єктивну сторону злочину нерідко позбавляє можливості здійснити таку оцінку¹.

Звідси випливає значення для кваліфікації встановлен­ня фактичних обставин справи, виділення з них тих, які становлять фактичну підставу кваліфікації. Хоча встанов­лення фактичних обставин справи — це процесуальна, доказова діяльність, вона має безпосереднє відношення і до кримінально-правової кваліфікації, бо виступає її пе­редумовою. Встановлення фактичних обставин справи є не самоціллю, а підпорядковане, насамперед, меті кваліфі­кації діяння.

У часі встановлення фактичних обставин справи пере­дує кваліфікації. Остання здійснюється стосовно вже вста­новлених фактичних обставин. Однак, встановлюючи фак­тичні обставини справи, особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя неодмінно «приміряють» їх до норм матеріального кримінального права, до можливої кримінально-правової кваліфікації. Якщо певні обстави­ни очевидно не мають кримінально-правового значення, то вони й не потребують процесуального закріплення. І, навпаки, аналіз обставин кримінальної справи, які вста­новлюються у процесі доказування, та їх оцінка, у свою чергу, можуть потягти уточнення чи зміну версій про мож­ливу кримінально-правову оцінку скоєного.

Фактичні обставини справи, які враховуються при кваліфікації -При кваліфікації враховуються лише ті фактичні обставини, які відповідають обов'язковим ознакампевного складу злочину. Перелік обов'язкових ознак можна встано­вити на підставі аналізу кримінально-правової статті Особ­ливої частини, яка підлягає застосуванню. Доказуванню обов'язково підлягають ті фактичні ознаки злочину, які прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК. Лише такі ознаки мають кваліфікаційне значення, тільки від їх наявності залежить можливість застосування пев­ної кримінально-правової норми. Сукупність таких фактів становить так званий фактичний склад.

Наявність ознак, які у диспозиції статті Особливої части­ни КК прямо не вказані, презумується. Тому спеціально дово­дити їх наявність у ході розслідування і судового розгляду справи немає потреби. Так, звичайно встановлення фактич­них обставин справи не включає доказування наявності об'єк­та посягання. Його порушення визначається через заподіян­ня шкоди предмету чи потерпілому та суспільно небезпечні наслідки; ознаки загального суб'єкта посягання підлягають дослідженню лише тоді, коли є сумнів у тому, що особа досяг­ла встановленого законом віку, з якого може наставати кримі­нальна відповідальність, чи у її осудності тощо.

Кваліфікація може бути проведена тільки тоді, коли вста­новлені всі обов'язкові фактичні обставини справи, коли фактичний склад повний. Це передбачає наявність ознак, які характеризують кожний із елементів посягання — об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Неповно­та встановлення фактичного складу може або взагалі вик­лючити можливість юридичної оцінки скоєного, або ж тягне неправильну кваліфікацію. Аналіз опублікованої і місце­вої судової практики якраз свідчить, що переважна більшість помилок у кваліфікації саме і викликана поверховістю при дослідженні фактичних обставин справи.

Поиск по сайту: