Основні і додаткові підстави кримінально-правової кваліфікації

Прийнято виділяти і додаткові - підстави юридичної кваліфікації¹. - Основною юридичною підставою кваліфікації обґрунтовано визнається стаття Особливої частини КК, у якій виражена правова норма, що регламентує діяння, що піддається оцінці. Однак у статті кримінального зако­ну законодавець часто не може виключно описати всі оз­наки юридичного складу, оскільки вона повинна відзна­чатися лаконізмом. У той же час задум законодавця пови­нен бути максимально формалізованим, оскільки, як давно вже відомо, застосуванню підлягає закон, а не мо­тиви закону, не наміри законодавця. Тому часто окремо взятої статті кримінального закону для кваліфікації не­достатньо (наприклад, у разі застосування бланкетних диспозицій, при безпосередній відсилці до комплексу не-правових норм, використанні оціночних понять, наявності прогалин у праві). У таких випадках застосовуються додаткові підстави кваліфікації.

Такими підставами можуть служити, насамперед, інші статті кримінального закону (інші стосовно тих, за якими кваліфікується діяння). Можна назвати, принаймні, два випадки, коли виникає необхідність при кваліфікації посягання звертатися як до тієї статті кримінального за­кону, якою передбачене відповідне діяння, так і до інших статей Загальної та Особливої частин:

—якщо на неї прямо вказує відсильна диспозиція (на­приклад, ч. 1 ст. 192 КК);

—коли у іншій статті витлумачено зміст понять, які використовуються в «основній» (наприклад, поняття «шпигунство» як спосіб державної зради (ст. 111 КК) мож­на з'ясувати, звернувшись до ст. 114 КК).

Додатковими підставами кримінально-правової квалі­фікації часто виступають нормативні акти інших галузей права, до яких відсилають бланкетні диспозиції статей кри­мінального закону або котрі застосовуються у порядку субсидіарного застосування правових норм у тих випадках, коли прямих відсилок у статті Особливої частини немає, але їх використання випливає із змісту відповідних норм. На­приклад, кваліфікація посягань, пов'язаних з незаконни­ми діями з наркотичними засобами, психотропними речо­винами і прекурсорами, передбачає звернення до Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів нарко­тичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками Міністерства охорони здо­ров'я України.

Норми моралі, звичаї, правові принципи, загальні уявлення про право використовуються як додаткові підстави кваліфікації при з'ясуванні змісту оціночних понять, що використані у кримінально-правових нормах.

Крім додаткових підстав кваліфікації, які мають нор­мативний характер (є правовими нормами чи нормами моралі, нормами громадських організацій тощо), можуть бути виділені й підстави ненормативного характеру. До них належать прецедент та акти офіційного тлумачення правових норм.

Роль прецеденту при застосуванні кримінально-право­вих норм неоднозначно оцінюється у теорії кримінального права. Загальноприйнятий підхід полягає у тому, що у вітчизняній системі права, як і у інших правових системах, що належать до сім'ї континентального права, прецедент не відіграє ролі джерела права, не повинен братися до уваги при його застосуванні. Видається, що катего­ричне неприйняття прецеденту не відповідає існуючій правозастосовній практиці, суперечить цілям забезпечен­ня правильного і одностайного застосування закону¹. Більш того, в сучасних умовах роль додаткового джерела кримінально-правової кваліфікації відіграють правові позиції не лише вітчизняних правозастосовних органів, а й практика Європейського суду з прав людини та інших міжнародних юрисдикційних органів, визнаних Украї­ною. Ще однією з додаткових підстав кримінально-право­вої кваліфікації є акти офіційного тлумачення криміналь­ного закону, які дозволяють запровадити однакове в межах держави розуміння правових норм, усунути виявлені у них незрозумілості.

Загалом можна констатувати, що використання додат­кових підстав кримінально-правової кваліфікації у ряді випадків є обов'язковим, оскільки без них неможливо з'я­сувати зміст основної підстави — статей КК. Крім того, це забезпечує стабільність тексту закону, оскільки зменшуєть­ся потреба у його постійних модифікаціях. Причому із збільшенням складності і різноманітності суспільних відно­син роль додаткових підстав кваліфікації зростає. Але, так чи інакше, додаткові підстави кримінально-правової ква­ліфікації:

—можуть застосовуватися тільки разом з основною юридичною підставою кваліфікації;

—не відіграють самостійної ролі у кваліфікації, оскільки їх використання у відриві від основної підстави не дає можливості провести кримінально-правову оцін­ку скоєного;

—потрібні лише для того, щоб встановити зміст, уточ­нити і деталізувати зміст положень, викладених у КК.

Про можливі колізії між основними та додатковими підставами кваліфікації Множинність підстав кримінально-правової кваліфікації об'єктивно виступає передумовою можливої колізії між ними. У зв'язку з цим виникає питання про те, на яких засадах повинні долатися неузгодженості, супереч­ності між окремими підставами кримінально-правової ква­ліфікації. Воно має вирішуватися відповідно до розробле­них теорією права і частково закріплених у Конституції та інших нормативно-правових актах, зокрема у статтях Загальної частини КК, колізійних правил, які будуть на­ведені далі у відповідному розділі цієї праці.

В цілому можна твердити, що у випадку розбіжностей між основною і додатковими підставами кримінально-правової кваліфікації за основу потрібно брати положен­ня КК як основної такої підстави.

Поиск по сайту: