Правове регулювання комерційного (фірмового) найменування

Комерційним називають найменування, під яким підприємець виступає в комерційному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників цивільного обороту.

Комерційне найменування має містити правдиві вказівки на організаційну форму підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство тощо), його тип (державне, приватне тощо), профіль діяльності (виробниче, наукове, торговельне тощо), особу власника і т. п.

Виокремлюють дві частини комерційного найменування — основну, яку ще називають корпусом найменування, та допоміжну, яку називають додаванням.

Корпус найменування містить дані про організаційно-правову форму підприємства, його тип і предмет діяльності, інші його характеристики.

До корпусу найменування додають допоміжну частину, елементи якої поділяються на обов'язкові та факультативні.

Суб'єктами права на комерційні найменування виступають перш за все комерційні юридичні особи.

Відповідно до ст. 489 ЦК правову охорону надають комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити певну особу з-поміж решти та не вводить в оману споживачів щодо її справжньої діяльності.

Право на комерційне найменування має у принципі безстроковий характер, тобто воно діє допоки існує саме підприємство та допоки комерційне найменування правдиво відображає його організаційно-правовий статус та інші атрибути.

Право на комерційне найменування охороняють на території всієї України, а також у країнах - членах Паризької конвенції, тобто воно має екстериторіальний характер.

Відповідно до ст. 490 ЦК до майнових прав на комерційне найменування належать:

• право на використання комерційного найменування;

•право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, у тому числі забороняти таке використання;

інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Існує також випадок, коли відбувається передача дозволу на використання комерційного найменування. Це договір комерційної концесії.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без зазначення строку право використовувати в підприємницькій діяльності комплекс виключних прав, у тому числі на комерційне найменування правоволодільця, на комерційну інформацію, яку охороняють.

За загальним правилом право на комерційне найменування припиняють з ліквідацією самої юридичної особи.

Дострокове припинення прав можливе в таких випадках:

1) володілець комерційного найменування відмовився від права на
користування комерційним найменуванням;

2) відбувся перехід підприємства до нового володільця, а умови
передачі не передбачають збереження за підприємством
попереднього комерційного найменування;

3) відбувається реорганізація юридичної особи, під час якої вона може
або повинна змінити попереднє комерційне найменування.

Під способом захисту права на комерційне найменування розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюють відновлення (визнання) порушеного (оспорюваного) права на комерційне найменування і вплив на порушника.

У сфері захисту права на комерційне найменування можуть бути застосовані вимоги:

•про визнання права на комерційне найменування;

• про відновлення положення, існуючого до порушення права на комерційне найменування, і про припинення дій, що порушують це право або створюють загрозу його порушення;

• про визнання недійсним акта державного органу;

• про відшкодування завданих збитків.

Вибір конкретного способу захисту з цих можливих надають самому потерпілому, він залежить від характеру вчиненого злочину.

Поиск по сайту: