|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Охорона промислових зразків1. Особливим об'єктом охорони є зовнішній вигляд промислового виробу, що відповідає передбаченим у законі вимогам, - промисловий (або художній) зразок (dessin ou modèle industriel, Geschmacksmuster, dessign). Юридично охоронюваний зовнішній вигляд виробу може полягати або в особливій його формі (об'ємний зразок або модель), або в малюнку на поверхні виробу (плоский зразок або малюнок). В якості промислового зразка в деяких країнах визнається колір виробу (Англія), але в багатьох країнах не визнається (США, ФРН). Господарсько-економічне призначення художнього оформлення промислових виробів полягає в удосконаленні їх зовнішнього вигляду і за рахунок підвищення таких споживчих якостей - в успішній реалізації на ринку. Зважаючи на функцію промислового зразка як елемента виробу, що приваблює покупців, він володіє власною цінністю, є засобом конкуренції і йому забезпечується спеціальний правовий захист. Промислові зразки відрізняються, незважаючи на термінологічну подібність, від корисних моделей, іменованих також «загальнокорисними моделями» або «корисними зразками». Останні визнаються правом ряду країн, зокрема ФРН, Італії, Японії, Іспанії та деяких інших. Корисні моделі (modèle d'utilité, Gebrauchsmuster), подібно винаходам, являють собою рішення технічної задачі. Але вони відносяться тільки до пристроїв, і до них не пред'являється вимога про наявність винахідницького рівня. Тому свідоцтва про їх реєстрацію часто іменують «малими патентами». 2. В якості промислового зразка охороняються тільки зовнішні, видимі в готовому виробі риси, що складають особливість технічного оформлення, але не внутрішні, конструктивні його особливості, пов'язані з втіленим у виробі технічним рішенням. Зразок обов'язково повинен володіти художніми достоїнствами, або, за визначенням § 171 патентного закону США, «служити для прикраси», тобто своїми рисами викликати естетичний ефект, виробляти художнє враження. Якщо зовнішній вигляд виробу повністю і виключно несе «технічне навантаження», підпорядкований вирішенню технічної задачі, тобто функціональним призначенням виробу, то йому не надається охорона як промисловому зразку. Якщо ж технічні риси виробу і його художні риси злиті воєдино, невіддільні один від одного і можуть розглядатися одночасно як винахід і промисловий зразок, то питання вирішується неоднаково. Наприклад, за французьким правом об'єкт не може охоронятися як промисловий зразок, на нього можливо тільки встановлення охорони як винаходу, а за правом США можливий вибір одного з видів патентної охорони - в якості винаходу або зразка. Необхідною умовою охорони промислового зразка є в одній групі країн новизна (США, Англія, Японія та ін.), а в іншій - оригінальність (ФРН, Франція), але в деяких законах йдеться про дві ці ознаки, зокрема в англійському і німецькому, хоча їм надається неоднакове значення. Під новизною зразка розуміється відсутність ідентичної або схожої моделі або малюнка, які вже користуються юридичним захистом. До обставин, що ганьблять новизну, відносяться: попередня реєстрація зразка іншою особою або подана заявка на реєстрацію; публікація зразка у відкритій пресі; відкрите застосування зразка. У більшості країн при цьому мається на увазі світова новизна. Крім того, висувається вимога, щоб новизна була істотною (ознака, подібна до «неочевидності» винаходу). Під оригінальністю ж розуміється створення моделі або малюнка автором самостійно, в результаті творчої діяльності, що повинно виключати схожість з відомими зразками в такій мірі, яка дає підставу припускати наявність запозичення. За всіма правовими системами, зразок повинен бути застосовний в промисловому виробі виробничого або побутового призначення, виконаному промисловим способом. 3. У системах національних законодавств промислові зразки займають різне місце. Відсутнє єдине розуміння суті промислового зразка як об'єкта охорони, що визначає і різний підхід до правового регулювання. Використовуються два методи охорони зразків: патентно-правовий та авторсько-правовий. В одній групі країн (США, Англії, Японії, Італії та деяких інших) промислові зразки розглядаються переважно як об'єкти, близькі до винаходів, продукт винахідницької творчості. На них поширюється дія загальних патентних законів або ж спеціальних законів, що виходять з принципів патентної охорони. Так, в США зразки охороняються за законом про патенти 1952 року. В Англії та деяких інших країнах діють спеціальні закони, але одночасно застосовуються і багато положень патентних законів. В іншій групі країн (Франції, ФРН, Швейцарії та ін.) зразки розглядаються переважно як об'єкти, що володіють художніми рисами, продукт художньої творчості. На них як на твори образотворчого мистецтва поширюється дія норм авторського права. Так, у ФРН їх охорона здійснюється за нормами закону про авторське право 1870 р. і закону про авторське право на малюнки і моделі (закон про промислові зразки від 11 січня 1976 р.). У Франції зразки охороняються на підставі закону про малюнки і моделі від 14 липня 1909 р. і ряду інших нормативних актів. 4. Охорона зразків, незалежно від прийнятої концепції їх сутності, в принципі допускається в кожній країні у двох формах: за законодавством про авторське право (як об'єкта авторського права) та за законодавством про промислові зразки (як об'єкта промислової власності). Якщо авторське право виникає в силу факту самого створення моделі або малюнка, то право на них як на продукт винахідницької діяльності - в результаті реєстрації в відомстві як саме промислового зразка. У всіх країнах діє система реєстрації, при якій відомство за результатами експертизи видає охоронний документ - патент на промисловий зразок. Обов'язок всіх країн - учасниць Паризької конвенції - надання правової охорони зразкам згідно зі ст. 5 quinquies, що і здійснюється національними відомствами. За правом США, Англії, Італії та деяких інших країн правомочна особа, тобто автор або його правонаступник, має право вибрати форму охорони зразка: або за нормами авторського права як твори мистецтва без будь-якої реєстрації, або за нормами про охорону зразків як особливого об'єкта промислової власності шляхом його реєстрації. Але він не може претендувати на спільне (кумулятивне) застосування обох цих видів захисту: реєстрація об'єкта як зразка позбавляє його охорони засобами авторського права. За правом Франції, ФРН, Швейцарії, Бельгії та ряду інших країн зареєстровані зразки отримують подвійну охорону: набуте в силу створення моделі або малюнка як витвору мистецтва авторське право не втрачається при реєстрації його в якості промислового зразка. Особа, яка зареєструвала зразок, зберігає можливість вдатися до захисту його як об'єкта авторського права. 5. Право на зразок має винятковий характер, але можливості і умови його захисту проти порушень визначаються обраною власником зразка системою захисту. І тут важливі два моменти. У разі патентно-правової охорони зразка обсяг виключних прав подібний до прав з патенту, і можливості захисту тут найбільш широкі. Він надається проти використання третьою особою ідентичного або схожого зразка, незалежно від того, створений порушником зразок самостійно або скопійований з оригінального, тобто у всіх випадках об'єктивного збігу істотних рис зовнішнього оформлення виробів. У разі ж авторсько-правової охорони зразка захист менш широкий, так як він надається лише проти актів копіювання, запозичення порушником істотних рис раніше введеної в обіг моделі або малюнка, а це обов'язково передбачає суб'єктивну його обізнаність про вже наявний в обороті оригінальний зразок. Отже, при патентно-правовій системі охорони захист забезпечується проти застосування третьою особою будь-якого схожого зразка, а при авторсько-правовій - тільки проти використання зразка як результату свідомого копіювання або наслідування. Тому при розгляді справ про порушення суд виходить в першому випадку з презумпції вини порушника і тягар доказування застосування відмінного зразка лежить на відповідачеві, а в другому випадку позивач повинен довести недобросовісність відповідача як особи, яка свідомо запозичила його модель або малюнок. Друга важлива відмінність стосується термінів дії охорони. При авторсько-правовій охороні на зразок поширюються строки авторського права, а при патентно-правовій - вони значно коротші: в США - за вибором заявника - 3,5 роки, 7 або 14 років; в Англії - 5 років, у ФРН - від 1 року до 3 років з можливістю продовження терміну в обох країнах до 15 років; в Швейцарії і Японії - 15 років і т. д. Виняток становить Франція - 5 років з продовженням терміну потім на 20 і 25 років, а всього 50 років. Конкретні правомочності власника зразка в промисловій і комерційній сферах, засновані на патенті, аналогічні правам з патенту на винахід.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |