|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Охорона позначень походження товарів1. До товарних позначень відносяться також позначення походження товарів - вказівки на країну, район або місцевість в яких товар промислового чи сільськогосподарського виробництва був виготовлений чи здобутий. Ці вказівки проставляються на товарах та / або їх упаковці, в тому числі на етикетках, ярликах і т.ін., і використовуються в рекламі, комерційній та іншій документації. Виконуючи функцію «сертифіката» високої якості і особливих властивостей товарів, позначення їх походження - важливий фактор розширення комерційних продаж, засіб підвищення конкурентоспроможності на ринку. В якості таких позначень п. 2 ст. 1 Паризької конвенції і ряд національних законів називають «найменування місця походження» і «зазначення походження товарів», а доктрина і практика вважають їх-близькими, але не ідентичними позначеннями. Найменування місця походження товару (l'appelation d'origine, appelation of origin) - географічне найменування району чи місцевості, яке увійшло в господарський оборот в якості найменування товару і вказує на специфічні його властивості та якості, зумовлені природними (ґрунтовими, кліматичними й іншими природними) та / або етнографічними (методи і способи виробництва) чинниками даного району або місцевості. Наприклад, «коньяк» і «шампанське» - для вин, «Золінген» і «Шеффілд» - для сталі, «рокфор» і «емменталь» - для сиру, «віші» - для мінеральної води і т. д. Для визнання об'єктом правової охорони найменування повинні відповідати двом умовам. По-перше, вказувати на район або місцевість, характерні природні та / або етнографічні фактори яких обумовлюють виключно або переважно специфічні якісні особливості і характерні ознаки товару. По-друге, в силу тривалості застосування міцно впровадитися в господарський оборот в якості визначника властивостей і якостей товару, коли споживачі пов'язують уявлення про нього саме з місцем походження. Зазначення походження товару (Vindication de provenance, indication of source} - найменування країни або району або місцевості походження товару, що не повідомляють взагалі або що повідомляють в обмеженому обсязі інформацію про особливі специфічні якості або властивості товару, обумовлені особливостями виробництва або видобутку товару в даній країні, районі або місцевості. Але воно, як правило, покликане служити орієнтиром в оцінці якості товару, гарантією високого рівня його споживчих властивостей. В якості такого позначення використовується вказівка на країну, наприклад «Зроблено в Англії» (Made in England) або «Французький виріб» (Produit de France), але воно може бути виражене також словосполученням, наприклад «австралійська шерсть» «датське масло», «шотландське віскі»,«бразильська кава»,«перські килими» і т. д. Зазначення походження товару може використовуватися, особливо коли воно визначає країну, для будь-якого виду товарів, тоді як «найменування» - лише для товару, якості якого обумовлені факторами, пов'язаними з даними районом або місцевістю. Крім того, зазначення походження товару може взагалі не викликати уявлень про якість товару, тоді як найменування місця походження завжди вказує на його специфічні переваги, що визначаються місцем виробництва або видобутку. 2. Позначенням походження товарів надається правова охорона в більшості держав, у тому числі у всіх країнах - учасницях Паризької конвенції, яка визнає їх об'єктом охорони. Для цілей охорони в одній групі країн (Франції, Швейцарії та ін.) діють спеціальні закони, тоді як в іншій групі країн (США, Англії, ФРН та ін.) спеціальні нормативні акти відсутні. Є й міжнародні угоди в цій галузі. Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів вiд 14 квiтня 1891 р. спеціально передбачає санкції за застосування позначень, здатних ввести в оману щодо походження товару. Лісабонська угода про захист вказівок місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації від 31 жовтня 1958 р. засновує механізм реєстрації позначень в органі Лісабонського союзу в Швейцарії. Діють і двосторонні угоди про взаємне надання охорони позначенням за списками, включеними в угоду. У всіх країнах в якості додаткового або основного засобу охорони використовуються також: - Законодавство по боротьбі з недобросовісною конкуренцією - проти актів застосування помилкових або неправильних позначень походження товарів як засобу нечесного конкурування на ринку; - Законодавство про товарні знаки, яке в ряді країн (ФРН, Англії та ін.) включає спеціальні положення про неприпустимість застосування у товарних знаках обманних позначень щодо місця походження товарів; - Законодавство про торгівлю, що містить в деяких країнах (наприклад, бельгійський закон про комерційну практику від 14 липня 1971 р. і ін.) норми про заборону застосування помилкових і неправильних позначень; - Спеціальні акти з охорони конкретних позначень (наприклад, французький закон від 26 липня 1925 про найменування «рокфор», закон ФРН від 25 липня 1938 про найменування «Золінген» і т. д.). До санкцій проти актів використання неправильних або помилкових позначень походження відносяться судові заборони на застосування вказівок, відшкодування завданих збитків, а згідно з нормами міжнародних угод - арешт товарів при ввезенні в країну і деякі інші санкції аж до знищення товарів. 3. Правовий захист позначень характеризується низкою особливостей. На відміну від інших об'єктів промислової власності, право на застосування позначень походження товарів належить не будь-якій одній особі на засадах монополії, а всім особам, що здійснюють господарську діяльність у межах відповідної держави, району чи місцевості. Відповідно всім цим особам надається і право на позов проти актів незаконного застосування позначень. Позначення стають об'єктом правової охорони не в силу факту реєстрації їх в патентному відомстві (навіть у країнах, де вона є), а внаслідок впровадження в господарський оборот і придбання популярності на ринку. Здійснювана в ряді країн реєстрація має декларативний характер. Захист позначень надається проти всіх форм їх неправомірного застосування третіми особами в обороті - у маркуванні товарів та їх упаковці, в рекламі, при продажу товарів і т.ін. Вони захищаються як самостійний об'єкт у разі неправомірного їх включення до товарних знаків і фірмових найменувань. Правовий захист надається не тільки проти актів незаконного застосування неправомочними особами справжніх позначень походження товарів, але і схожих з ними, тобто таких, які імітують справжні або включають справжні вказівки в комбінації з іншими елементами, наприклад словами «типу», «виду», «фасону»,«тип бургундського вина»і т. д. Захист надається у відношенні не тільки товарів певного виду, але і схожих з ними. Позначення, які набули значення родового визначення, як, наприклад, «брюссельські мережива», «кельнськая вода (одеколон)», «дижонская гірчиця» і т. п., позбавляються юридичного захисту.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |