Методи дослідження ринку

Кон'юнктура ринку є основним предметом маркетингових досліджень, що мають практичне значення для діяльності підприємств. Складається із сукупності наступних факторів:

1.Обсяг ринку. Максимальна кількість товару, який може бути проданий на ринку за певний період часу.

2.Конкуренти. Ринкові суб'єкти, що пропонують продукти-субститути (взаємозамінні). Кількість конкурентів визначає економічний характер ринку (конкуренція, олігополія, монополія, монопсонія). Конкурентний ринок означає необмежену кількість суб'єктів які змагаються за збільшення частки. Вхід суб'єктів на конкурентний ринок необмежений. Вихід - непомітний. Олігополістичний ринок означає наявність невеликої кількості суб'єктів які разом проводять узгоджену політику взаємодії та мають узгоджену поведінку. Вхід на такий ринок є важким з економічних причин. Монополія означає присутність на ринку єдиного суб'єкта який має виключні можливості пропонувати певний продукт. Монопольний ринок регулюється державою шляхом впливу на ціноутворення або обмеження реструктурізації монополіста спрямованої на розширення частки ринку. Формально монополістом вважається суб'єкт, що контролює більш ніж 35% ринку. Монопсонія -це існування єдиного споживача.

3.Ціна, тенденції та характер ціноутворення. Ціна - це сума грошей або їх еквівалентів, що може бути сплачена при переході права власності на товар. Ціна формується на основі: собівартості, оперативних цілей продавця, цін конкурентів, динаміки попиту. Ціна класифікується: ціна пропозиції - встановлюється продавцем на основі собівартості та необхідного прибутку. Ціна попиту збалансована кількістю пропозиції, ціна, що відображає реальну цінність продукту; ціна угоди - ціна за якою відбувається купівля-продаж продукту; регульовані ціни - це ціни які штучно обмежуються державою для монополістів або у соціальних цілях; демпінгові ціни- це штучнозанижені за рахунок умовно-постійних витрат, для проникнення на новий ринок; спекулятивні ціни - ціни, що штучно завищуються з причин підвищення попиту або в умовах дифіциту пропозиції.

Цінові тенденції відображають динаміку змін протягом тривалого періоду. Як правило, тенденція відображає 5 вимірювальних відрізків часу. Найвашливішими факторами, що впливають на ціну є: якість, попит, собівартість.

Ринкова поведінка - це дії суб'єктів ринку, які супроводжують його присутність.

Ринок як сукупнысть сподивачів складається з сегментів на ніш. Сегмент ринку - це група споживачів з визначеними характеристиками яку можливо відокремити від решти. Ніша - це елемент сегменту, що відноситься до конкретного продукту.

20.09.12

Напрями дослідження маркетингу охоплюють сфери діяльності компанії та аспекти зовнішнього середовища, що впливають на розмір та динаміку частки ринку яка належить компанії.

Частка ринку -це питома вага продуктів компанії у загальному обсязі продаж у натуральному та грошовому вимірі.

Конкуренція - це змагання між суб'єктами ринку за частку ринку або доступ до необхідних ресурсів.

Аналіз ринку являє собою чітке визначення ринкової кон'юнктури та позиції компанії на даний момент та у майбутньому. Ринок аналізуєтьсяьза наступними напрямками:

1.Галузь. Тобто група компаній яка випускає взаємозамінні продукти використовує подібні технології та ресурси. Аналізується кількість підприємств галузі, що присутні або можуть бути присутні на ринку. Технології, що визначають продуктивні можливості підприємств галузі.

Технологія - це послідовність елементів виробничого процесу яка дозволяє виробити аксимальну кількість продукту з мінімальними витратами.

2.Ціна та ціноутворення. Цінова політика суб'єкта ринку є основним елементом ринкової поведінки. Означає принципи ціноутворення в залежності від цілей компанії. Факторами, що використовуються в ціновій політиці є розмір прибутку, сума торгівельної націнки та асортимент, що дозволяє диференціювати торгові націнки за різними продуктами.

3. Аналіз ринковової позиції.

4.Аналіз системи розподілу. Він охоплює можливлсті які існують в компанії для реалізації її продукції. Система розподілу визначає механізм, способи та інфраструктуру, що забезпечують доведення товару або послуги до споживача.

Інфраструктура - це допоміжні засоби виробництва, умови, обладнання, інституції, що виконують виробничі або соціальні допоміжні функції.

Інфраструктура розподілу охоплює підсистеми транспорту, складів, роздрібної торгівлі, служб сервісу.

Інфраструктура розподілу визначається характером споживачів та побудована на максимальному задоволенні їх потреб. Ефективність системи розподілу визначається наявність оптимальної кількості та максимальному асортименті.

5.Аналіз споживачів. Передбачає формування вірогідної картини щодо потреб та можливостей споживача.

В ринкових дослідженнях використовуються математичні, статистичні, соціологічні, психологічні, експертні методи у співвідношенні, що є найбільшоптимальним для кожного з ринків.

27.09

ТЕМА. Економічні аспекти сучасної теорії ринків.

О снови сучасного економічного трактування ринку започатковані наприкінці 19ст. Карлом Макрсом та Фрідріхом Енгельсом, які застосували матеріалістичну діалектику до аналізу соціально-економічних явищ, здійснивши перехід від якісних вимірювань до кількісних, аналізуючи можливість створення певної кількості благ в умовах обмеженості ресурсів.

Альфред Маршал, засновник класичної економіки, у "Принципах економіки" розглядав теорію ціни, принципи граничної корисності, що визначає попит, та граничної продуктивності, що визначає пропозицію.

Джон Кейнс, автор "теорії споживчих ринків" та засновник мікроаналізу, розділив ринок суспільних благ на ринок предметів споживання та ринок засобів виробництва. За Кейнсом ринок - це сфера загального зв'язку процесу відтворення благ, через який держава впливає на національну економіку шляхом бюджетної та кредитно-грошової політики, яка б сприяла зростанню національного доходу. За Кейнсом, ключовим елементом економіки є споживчий ринок, а головною проблемою - ємність цього ринку, можливість його розширення у зв'язку зі збільшенням попиту. Сукупна пропозиція та сукупний попит не співпадають, що призводить до зростання безробіття та перебиробництва товарів.

Основні фактори, що впливають на ринок споживчих товарів - це схильність до споживання та сукупний дохід. Схильність до споживання - це частка доходу, що йде на споживання, є функціональною залежністю між розміром національного доходу(одиниці зарплатні) та витратами на особисте споживання. С=f(Y).

Схильність до споживання виступає я самостійний фактор, що впливає на ринок незалежно від величини сукупного доходу. Визначається суб'єктивними (психологічними) та об'єктивними (економічними: інфляція, цінність капіталу) факторами. Заробітна платня є базовим показником, що формує споживчий попит через доходи домогосподарств.

Соціальні можливості бюджету як базової величини економічних розрахунків у фіскальній політиці та розмір доданої вартості, що залишається у розпорядженні підприємця. Існує мінімальна заробітна платня, тобто регульована державою мінімальна вартість праці та середня заробітня платня, що є статистичним показником який відображає реальну вартість праці.

Споживачі розділяють дохід на споживання та збереження і, в реальності, за зростанням доходу збереження зростають швидше ніж споживання, що є ключовою ідеєю "психологічного закону" Кейнса.

04.10.12

Тема: Світовий ринок товарів та його інфраструктура.

Інфраструктура товарного ринку охоплює наступні підсистеми:

1. Система комерційного договірного права, що включає до себе принципи, к, застосування, укладення та реалізації комерційних угод. Комерційна угода - є зміною цивільних зобов'язань в комерційній сфері, що опосередковано переходом прав власності на матеріальні об'єкти або наданням послуг, що забезпечують потреби або приймають участь у процесах виробництва та обігу. Формальним виявленням угоди є договір.(контракт). Джерелом, що визначає зміст контрактів є "Віденська конвенція" щодо договорів купівлі-продажу 1980 року, та стаття 626 ЦК України.

Загалні вимоги до контрактів (договорів купівлі-продажу) передбачають конкретизацію угоди за наступними напрямками:

1.Назва угоди, що відображає її характер (купівля-продаж, оренда, обмін).

2.Найменування суб'єктів (суб'єкти та уповноважені особи, підстави здійснення повноважень).

3.Предмет угоди. Є стислим описом обставин або дій, що опосередковують перехід прав власності.

4.Обов'язки сторін (вказуються конкретні обов'язкові дії кожної сторони, що забезпечують реалізацію предмету договору);

5.Кількість та якість. Описується загальна або орієнтовна кількість товару або обсяг робіт чи послуг та загальні вимоги щодо якості.

6.Ціна та умови оплати. Вказується загальна ціна, умови та порядок оплати.

7.Відповідальність. Вказуються конкретні дії сторін, що забезпечують виконання, та можливі наслідки невиконання.

8.Форс-мажор. Вказується характер, ознаки дій, обставин, що неможливо зупинити чи передбачити які викликають тимчасове звільнення від відповідальності.

9.Арбітраж. Стаття в якій визначається порядок вірішення суперечок, що неможливо вирішити дружнім шляхом, з обов'язковим визначенням місця, мови ймовірного арбітражу та розподілу арбітражних витрат.

10.Загальні положення у контракті. Містять відомості щодо терміну його дії, умови, кількості примірників та їх чинності, порядку внесення змін та доповнень.

Контракт містить юридичні адреси та повні банківські реквізити сторін. Специфікація до контракту є доповненням, що конкретизує кількість, ціну та умови поставки конкретної партії товару.

Інвойс, фактура - є первинним товаросупроводжувальним документом, що опосередковує оплату та відповідний рух товару.

Сертифікат якості або відповідності - посилання на відповідні стандарти та декларацію постачальника про безпеку та відповідну якість товару.

Товарна та транспортна накладна є переліком кількості олиниць товару.

18.10.12

Поиск по сайту: