АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні елементи інфраструктури ринку. Системи розрахунків

Читайте также:
  1. D – ЕЛЕМЕНТИ.
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. P – ЕЛЕМЕНТИ.
  6. VI. Вплив виборчих систем на політичні системи
  7. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  8. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  9. Б. Одиниці (елементи) сучасної політичної карти світу на суходолі
  10. Б. Політичні та економічні системи країн
  11. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  12. В якій відповіді названа характерна риса Особливої частини кримінального законодавства держав, право яких належить до англосаксонської системи?

 

Грошова система - це сукупність відносин які пов'язані із емісією та використанням грошей, інших засобів платежу для здійснення платежів та накопичень. В загальному вигляді до грошової системи входить: емітент (інституція, що має право емісії грошей або випуску в обіг їх еквівалентів); фінансові установи (фонди, організації які здійснюють накопичення та розподіл коштів для певних цілей, банки, страхові компанії, організації,що компенсують ризики які реалізуються у різних сферах життєдіяльності суспільства, біржі, платіжні системи які забезпечують технічне виконання платіжних операцій,);

Регулювання платіжних операцій здійснюється міжнародною валютною системою (на світовому рівні), та урядами держав (в межах національних валютних систем). Міжнародна валютна система - це сукупність відносин і організацій які визначають умови, принципи руху грошей та забезпечують баланс в межах товарообміну в світовій економіці.

Снову міжнародної системи складають: Міжнародний валютний фонд, група світового банку, система Форекс.

МВФ - це організація, що була утворена в 1944 році з метою кредитування урядів за умови виконання останніми політичних та макроекономічних умов. Джерелами фінансування МВФ є внески країн-засновників, що компенсуються спеціальними правами займу, що є одним із засобів валютного резервування.

Група світового банку - це банківські установи на чолі зі світовим банком реконструкцій та розвитку, метою яких є кредитування урядів, надання безповоротної фінансової допомоги найбіднішим країнам, кредитування інфраструктурних та корпоративних проектів під гарантії урядів, здійснення інвестицій та страхування інвестиційних ризиків.

Система Форекс є аналогом міжнародної валютної біржи, мета якої полягає у здійсненні строкових та відстрочених угод, обміну національних валют. Специфіка системи форекс полягає у здійсненні операцій через систему інтернет та фізичному розміщенні коштів у мережі афілійованих банків.

Міжнародні валютні біржі є організаціями, що здійснюють обмін валют, евівалентів грошей, боргових зобов'язань для визначеного кола клієнтів. Емітентом грошей є національний або центральний банк держави. Вільноконвертованими є національні валюти країн, що займають більш ніж 10% у світовому ВВП або традиційно використовуються як засіб накопичення. 85% операцій в сівіті здійснюється в доларах США.

Національний банк є емітентом національної валюти, зберігає валютні резерви, встановлює правила обміну валют та здійснення платежів. Міністерство фінансів визначає фінансову політику держави, тобто взаємовідносини в сфері витрат, платежів, накопичення. Платежі здійснюються у готівковій та безготівковій формі. Учасником платежу є:

1.платник, тобто покупець або особа відповідальна за фінансове регулювання угоди.

2. Банк - організація, що зберігає або забезпечує рух коштів, що належать платнику.

3. Банк-кореспондент - банк, який забезпечує зв'язок між платником та отримувачем.

4. Отримувач - продавець, на користь якого здійснюється оплата.

Необхідними атрибутами системи платежів є: рахунки (поточні, депозитні, валютні, казначейські), каса (готівкові кошти які можуть використовуватись для оплати угод), технічне забезпечення (система передачі інформації щодо розпорядження та управління рухом коштів які належать учасникам).

Умови функціонування системи платежів визначаються її регулятором та містять в собі терміни виконання платежів, вимоги до учасників, правила збереження та передачі інформації. В Україні регулятором системи платежів є НБУ. Технічне забезпечення здійснюється в межах двохрівневої банківської системи. Міжнародні платежі в межах системи SVIFT. Зв'язок між клієнтами та банками - в межах закритих систем банк-клієнт. Таким чином тривалість внутрішнього платежу складає один день, а міжнародного - до трьох днів. Державні установи як суб'єкти ринку обслуговуються в рамках системи казначейства, що є аналогом банку але не отримує прибутків від операцій.

Валютне регулювання - це система заходів, що застосовуєть відносно учасників міжнародних ринків та являє собою терміни та умови кіпувлі -продажу та повернення іноземної валюти та обмеження, що походять з мети валютної політики держави.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)