АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Динаміка конфлікту

Читайте также:
  1. Виділяють чотири основні стадії конфлікту.
  2. Визначення конфлікту
  3. Визначення конфлікту, зміст, типи і способи протікання
  4. Виникнення та суть конфлікту
  5. Вчитель не повинен боятися конфлікту, а опановувати технологію поведінки у конфліктній ситуації і майстерність її розв'язання.
  6. Динаміка структури експорту товарів підприємства
  7. Динаміка товарообігу на біржах країни та обсяги реалізації зерна в 1994-1997 рр.
  8. Запобігання конфлікту
  9. Імовірні результати конфлікту та форми його завершення
  10. Історія становлення соціології конфлікту
  11. Кримінальна динаміка правопорушень

Для прогнозування, оцінювання і визначення раціональних технологій, методів і форм управління конфліктами, необхідно мати уявлення про динаміку їх проходження. Це поняття можна визначити як процес поетапного розвитку конфлікту. Динаміка конфлікту як складного соціального явища знаходить своє відображення у двох поняттях: етапи конфлікту і фази конфлікту. Тобто динаміка конфлікту - це хід розвитку конфлікту за його етапами і фазами.

Етапи конфлікту відображають суттєві моменти, що характеризують його розвиток від появи до вирішення. Ця структурна категорія визначає насамперед методологію про­цесу управління конфліктами і допомагає знайти оптимальні рішення.

Джеффі Рубін, Дін Пруйт і Сенг Хе Кім пропонують три стадії розвитку конфлікту [5, с.16 -17]

1) Ескалація –використання агресивних тактик для впливу на опонента.

2) Рівновага – стан, коли проводження конфлікту силовими методами стає неможливим. Але дії для досягнення згоди ще не приймаються.

3) Вирішення – використання проблемно-рішучого підходу. Здебільшого з участю посередників.

Динаміка етапів конфліктів [10, с.42]

Виникнення і розвиток спірної ситуації. Спірна ситуація створюється суб'єктами соціальної взаємодії і є передумовою конфлікту.

Сприйняття спірної ситуації як конфліктної хоч би однією із сторін, та емоційне переживання цього факту. Наслідками і зовнішніми проявами подібного сприйняття можуть бути: зміни в настрої, критичні і недоброзичливі висловлювання на адресу опонента, обмеження комунікативних контактів з ним та ін.

Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап вира­жається в активних діях одного з учасників конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію. Ці дії (заяви, попередження, критичні висловлювання та ін.) спрямовані проти свого опонента. Інший учасник при цьому усвідомлює, що дії спрямовані проти нього і, в сою чергу приймає адекватні дії проти ініціатора конфлікту.

Розвиток відкритого конфлікту. На ньому етапі учасники конфлікту відкрито заявляють про свої позиції і висувають свої вимогами. Разом з тим вони можуть не усвідомлювати особистих інтересів і не розуміти суті і предмету конфлікту.

Розв'язання конфлікту. Залежно від змісту та гостроти конфлікту розв'язати його можна двома основними методами: 1) педагогічним, або психологічним(бесіда, переконання, роз'яснення, прохання тощо); 2) адміністративним(рішення виконавчих органів накази, розпорядження тощо). При ньому слід керуватися ситуаційним підходом і підбирати засоби впливу залежно від конкретних обставин. Наприклад, ефек­тивний лідер, який користується повагою і авторитетом у колективі може знайти підхід до кожного підлеглого через психологічні методи. В умовах частого порушення трудової дисципліни, коли підлеглі неправильно розуміють свої завдання, керівники застосовують метод примушування, який грунтується на використанні адміністративних повноважень і знаходить своє відображення у наказах і розпорядженнях.

 

Беручи за основу погляди на динаміку конфлікту А.Я. Анцупова, Л.О. Петровської, спробуємо відтворити головні періоди і етапи:[ 5, с.16]

І. Латентний (передконфліктний) період характе­ризується такими етапами:

а) виникнення об'єктивної проблемної ситуації;

б) усвідомлення проблемної ситуації опонентами;

в) спроби сторін вирішити ситуацію неконфліктним способом;

г) виникнення передконфлікнюї ситуації.

На останньому етапі виникає відчуття безпосередньої загрози одній із сторін, що стає "пусковим" механізмом конфліктної поведінки.

ІІ. Відкритий період конфлікту, власне конфлікт. Він містить:

а) інцидент - перша сутичка сторін, проба сил;

б) ескалація - різке загострення боротьби сторін;

в) збалансована проти водія, боротьба триває, але сторони розуміють, що таким способом таким способом (чи силою) перемоги не досягнеш;

г) завершення (згортання) конфлікту - сторони шукають шляхи вирішення проблеми і завершення конфлікту та будь-яких (чи певних) умов.

Основні форми завершення конфлікту: вирішення, врегулювання, ліквідація або переростання в новий конфлікт.

ІІІ. Післяконфліктний (латентний) період. Має два етапи:

а) часткова нормалізація відносин (відбувається корекція думок, присутні неспинні емоції, пережинання):

б) повна нормалізація відносин (наступає момент конструктивної взаємодії, спільної діяльності, довіри тощо).

Зауважимо, що динаміка конфліктів, їх часові межі залежать від багатьох факторів: об'єкта суперечки, конфліктуючих сторін, умов протікання та ін. Наприклад, в екстримальних умовах, у перебудовний період конфлікти розгортаються і проходять прискореним темпом, у звичайних умовах - довше. Це можна простежити на сучасних життєвих реаліях у різних

сферах діяльності.

Переважна більшість конфліктів, незважаючи на причини і джерела, розвиваються майже за однією схемою (сценарієм), з не великими і не суттєвими відхиленнями.

Багато коконфліктологів сходиться на думці, що конфлікти проходять три головні етапи: [5, с.17]

I. Інкубаційний (прихований) етап опоненти невиразно, у вузькому колі висловлюють спої скарги танезадоволеність.

II. Відкрита форма конфлікту - протидіючі сторонни чинять супротив і це сприймається як загроза особистих інтересів, гідності, зазіхання на чуже.

ПІ. Вирішення конфлікту - нормалізація стану між опонентами.

Фази конфлікту безпосередньо пов'язані з його етапами і відображають динаміку конфлікту насамперед з погляду зору реальних можливостей його вирішення. Основні фази конфлікту: [ 10, с.44]

1) початкова фаза;

2) фаза підйому;

3) пік конфлікту;

4) спад конфлікту.

 

 

 
 

 

 


Пік конфлікту Пік конфлікту

 
 


 

Фаза підйому

фаза фаза фаза споду

підйому споду

Початкова

фаза

 
 


1 цикл 2 цикл

 

Фази конфлікту можуть циклічно повторюватися, наприклад, після фази спаду в першому циклі може початися фаза підйому другого циклу з проходженням фаз піку і спаду. При цьому можливості вирішення конфлікту в наступному циклі звужуються: Цей процес можна зобразити па графіку (рис. 1.1). Етапи і фази конфлікту, пов'язані між собою, тому важливо з'ясувати їх взаємозалежність. Можливість вирішення конфліктів в організації також залежить від того, на якому етапі знаходиться конфліктне протистояння (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Співідношення фаз і етапів конфлікту залежно від можливості

його вирішення [ 10, с. 44]


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)