|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ЛИСТ СЕКРЕТАРЯ ЦК КПУ В.МАЛАНЧУКА В ПОЛІТБЮРО ЦК КПУВесна 1973 р. “За останні роки в діяльності ідеологічних центрів імперіалізму все більшого значення надається так званому націонал-комунізму, спрямованому проти ідеології марксизму-ленінізму, дружбу народів і пролетарського інтернаціоналізму. Це обумовлено тією обставиною, що саме націоналізм сьогодні став спільним знаменником всіх різновидів “лівого” і “правого” опортунізму та різних модифікацій антикомунізму, помітне місце серед них якраз і має націонал-комунізм. За кордоном, особливо українською націоналістичною еміграцією, активно досліджуються ідейно-політичні платформи та досвід практичної антирадянської діяльності укапістів і боротьбистів, видано багато статей і брошур на цю тему, зокрема, “Документи українського комунізму”, “Сторінки з історії Комуністичної партії України”, “Микола Скрипник” та ін. В антирадянській пропаганді активно використовуються такі типові представники націоналізму, як Шахрай і Лапчинський. В 1967 р. в Нью-Йорку було перевидано пасквільну книжку С. Мазлаха і В. Шахрая “До хвилі (що діється на Україні і з Україною)”. Ватажку ряду зарубіжних угрупувань українських буржуазних націоналістів лементують про можливість реалізації ідей націонал-комунізму на Україні, навіть в умовах радянського ладу, шляхом відриву її від Союзу РСР. Все це зумовлює необхідність рішучого посилення боротьби проти ідеології націонал-комунізму, грунтовного і всебічного викриття ворожої марксизму-ленінізму ідейно-теоретичної сутності і політичного спрямування націонал-комунізму всіх різновідностей, особливо українського. При цьому важливо розкрити ідейно-політичну спорідненість і наступність доктрин сучасних трубадурів націонал-комунізму з поглядами їх посередників, зокрема, боротьбистів та різних націонал-ухильницьких елементів в КП(б)У, їх теоретичну неспроможність і політичну шкідливість”. Бажан О. “Мене називають сучасним Кочубеєм...” // 120. УРИВКИ ІЗ ЗАКЛЮЧНОГО СЛОВА НА СУДІ КЕРІВНИКА УГС* Н. РУДЕНКА 1 червня 1977 р. ...> Для оцінки суспільства - прогресивне воно чи регресивне - існує тільки одне мірило - свобода слова, свобода інформації. Понад три місяці мене допитували - і щоденно підполковники КДБ втовкмачували мені в голову ось таку істину: у нас за переконання не судять, у нас судять за діяльність. Але що таке діяльність письменника, діяльність філософа? Наша діяльність - це висловлення наших переконань... Така діяльність має дуже нескладну назву: буду людиною. Не комахою, не безмовною черепахою, а людиною. Де ж діяльність, у чому вона полягає? У тому, що я сказав, у нас порушують Загальну Декларацію Прав Людини... Декларація підписана нашим Урядом і повинна бути законом нашого суспільства. Український правозахисний рух. Документи і матеріали * УГС - 9 листопада 1976 р. в Києві було проголошено створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, або Української Гельсінської групи /УГГ/. Вважала своїм основним завданням ознайомлення урядів країн-учасниць Гельсінської наради і західної громадськості з фактами порушень норм Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей Заключного Акта. Засновники УГГ: О.Бердник, П.Григоренко, І.Кандиба, Л.Лук’яненко, О.Мешко, М.Маглусевич, М.Маринович, О.Тихий, Н.Строката-Караванська, М.Руденко. 121. ХРОНОЛОГІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УГС 1976-1982 1976 РІК: 9 листопада - у Києві була заснована Українська Громадська група сприяння Виконанню Гельсінських Угод (скорочено - УГГ). - була оголошена Декларація УГГ. 6 грудня - був оголошений Меморандум ч. 1 про вплив Європейської Наради на розвиток правосвідомості на Україні. 1977 РІК:
5 лютого - був заарештований Керівник Групи М. Руденко, а 1 липня засуджений на 7 років ув’язнення і 5 років заслання. років ув’язнення був заарештований О.Тихий, а 1 липня засуджений на 10 на і 5 років заслання - О. Бердник став керівником УГГ. Лютий - був оголошений Лист ч. 2 до урядів УРСР, СРСР і країн учасниць Гельсінських угод, у справі становища на Україні. 9 лютого - був оголошений Відкритий лист до урядів країн, які підписали Гельсінські угоди. 15 лютого - був оголошений Меморандум ч. 5 п. 3. “Україна літа 1977” 21 лютого - був оголошений Меморандум ч. 6 про т. зв. “внутрішні справи” держави. Березень - В. Овсієнко став членом УГГ 15 березня - був оголошений Меморандум ч. 7 про перші чотири місяці УГГ і ч.8 про переслідування В. Лісової. 18 березня - був оголошений Меморандум ч. 9 про брутальне правопорушення у слідчій “справі” М. Руденка. 20 березня - був оголошений меморандум ч. 11 про долю Н. Світличної. 23 квітня - був заарештований М. Маринович, а 27 березня 1978 р. засуджений на 7 р. ув’язнення і 5 р. заслання. - був заарештований М.Матусевич, а 27 березня 1978 р. засуджений на 7 р. ув”язення і 5 р. заслання. Травень - була оголошена Заява у справі Б. Чуйка. 14 травня - О.Гейко-Матусевич стала членом УГГ. 30 червня-2 липня - була оголошена спільна заява Московської і Української Гельсінських Груп - “Процес Руденка-Тихого”. Серпень-вересень - був оголошений спільним Документом ч.2 Московської і Української Гельсінських груп про нові репресії і новий стан правозахисного руху в СРСР. 14 жовтня - було вислане спільне клопотання до Ради Міністрів УРСР у справі реєстрації УГГ. Жовтень - В.Калиниченко і В.Стрільців стали членами УГГ. Бердника Маніфест українського правозахисного руху. Грудень - був оголошений Меморандум ч. 18 про дискримінацію українців у ділянці права на еміграцію. 12 грудня - був заарештований Л.Лук’яненко, а 20 липня 1978 р. засуджений на 10 р. ув”язення і 5 р. заслання. 18 грудня - було вислане звернення до учасників Бєлградської наради у справі Л.Лук’яненка. 1978 РІК:
26 лютого - В. Січко став членом УГГ. Березень-червень - УГГ оголосила випуск ч.2 “Інформаційного бюлетеня”. 30 квітня - П.Січко став членом УГГ. Червень - Ю.Литвин став членом УГГ. Листопад - УГГ оголосила випуск ч. 4 “Інформаційного бюлетеня.” - був оголошений документ “Рух за права людини на тлі національних змагань українського народу”. - був оголошений документ “Наші завдання”. - М.Мельник став членом УГГ. 7 листопада-15 грудня - було оголошене Звернення УГГ до Комісії прав людини ООН, урядів і парламентів держав, які підписали Гельсінські угоди та до світової громадськості у справі репресій членів УГГ. 8 грудня - був заарештований Й.Зісельс, а 5 квітня 1979 р. засуджений на 3 р. ув’язнення. 1979 РІК:
8 лютого - В.Овсієнко був засуджений на 3 р. ув’язнення. 6 березня - був заарештований О.Бердник, а 19 грудня засуджений на 6 р. ув’язнення і 3 р. заслання. - О. Мешко стала керівником УГГ. 9-10 березня - М.Мельник заподіяв собі смерть. 26 березня - УГГ оголосила випуск ч. 5 “Інформаційного бюлетеня”. 5 липня - був заарештований В.Січко, а 4 грудня засуджений на 3 р. ув’язнення. Жовтень - членами УГГ стали: Й.Зісельс, Я.Лесів, З.Красівський, П.Розумний і В.Стус. 6 жовтня - УГГ оголосила звернення до Гельсінських груп СРСР і США та до правозахисних груп Польщі й Чехо-Словаччини у справі переслідування УГГ. 23 жовтня - був заарештований М. Горбань, а 21 січня засуджений на 5р. ув’язнення. 30 жовтня - три члени УГГ - О.Мешко, І,Сеник і Н.Строката оголосили документи “Ляментація” про переслідування членів Групи. - УГГ оголосила Меморандум (без дати) у справі УГГ і її ставлення до подій в Україні й у світі. 12 листопада - В.Стрільців був засуджений на 2 роки ув’язнення. 15 листопада - був заарештований Я.Лесів, а на весну 1980 р. засуджений на 2 р. ув’язнення. 29 листопада - був заарештований В.Калиниченко, а 18 травня 1980 р. засуджений на 10 р. ув’язнення і 5 р. заслання. 1980 РІК:
21 січня - М.Горбань став членом УГГ. 12 березня - була заарештована О.Гейко-Матусевич, а 26 серпня засуджена на 3 р. ув’язнення. - був заарештований З.Красівський і відправлений досиджувати 8м. ув’язнення і 5р. заслання з попереднього присуду. 9 квітня - на засланні був заарештований В.Чорновіл, а 6 червня засуджений на 5 р. ув’язнення. 11 квітня - був заарештований І.Сокульський, а 13 січня засуджений на 10 р. ув”язення і 5 р. заслання. 13 травня - був заарештований В.Стус, а 2 жовтня засуджений на 10 р. ув’язнення і 5 р. заслання. Вересень - група ув’язнених членів УГГ оголосила відкритий лист до Л.Брєжнєва “Проявіть великодушність”. 13 жовтня - була заарештована О.Мешко, а 6 січня 1981 р. засуджена на 6 місяців ув’язнення і 5 р. заслання. 8 жовтня - був заарештований П.Розумний, а в грудні засуджений на 3 роки ув’язнення. 1981 РІК:
15 квітня - була заарештована Раїса Руденко, а літом засуджена на 5 р. ув’язнення і 5 р. заслання. Травень - у концтаборі був заарештований Я.Лесів, а 15 листопада засуджений на 5 р. ув’язнення. Серпень - В.Овсієнко був засуджений на 10 р. ув’язнення і 5 р. заслання. Осінь - у концтаборі був заарештований Ю.Литвин, а в квітні 1982 р. засуджений на 5 р. ув”язення. 20 жовтня - у концтаборі був заарештований В.Стрільців і згодом засуджений на 6 р. ув”язнення. 3 грудня - у концтаборі був заарештований В.Січко, а згодом засуджений на 3 р. ув’язнення. 8 грудня - після відбуття строку ув’язнення був звільнений Й.Зісельс. 1982 РІК:
Лютий - після відбуття строку ув’язнення і заслання на Україну повернувся В.Романюк. 26 травня - у концтаборі був заарештований П.Січко, а згодом засуджений на 3 р. ув’язнення. 28 жовтня - після відбуття строку ув’язнення О.Попович була відправлена на заслання. Українська Гельсінкська Група 1978-1982 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |