Існує чотири основні категорії членів біржі, з яких дві перші головні

1. Спеціалісти є центральними фігурами на біржі, які відіграють провідну роль у біржовій торгівлі. Вони ведуть торги окремими групами цінних паперів на окремих торгових майданчи­ках, виконуючи при цьому дві функції. Як агенти-брокери вони ви­конують замовлення інших брокерів і як дилери працюють від свого імені і за свій рахунок. їх основна функція — забезпечити ліквідність та стабільність того сектора ринку, в якому вони працюють. Прово­дячи операції від свого імені та за свій рахунок, вони насамперед повинні дати змогу учасникам ринку продати акції при падінні цін та купити їх при підвищенні ціп.

2. Брокери-комісіонери збирають заявки клі­єнтів, доставляють їх в операційний зал і забезпечують виконання.

3. Брокери торговельного залу, або біржові брокери, як правило, викопують у залі доручення інших брокерів, які з тих чи інших причин не можуть виконати заявку клієнта. Біржові брокери виконують також доручення своїх клієнтів.

4. Біржові (зареєстровані) трейдери здійснюють операції виключно за свій рахунок. Згідно з біржовими правилами їм забороняється виконувати дору­чення клієнтів.

Асоційовані члени мають допуск в операційний зал, проте не мають права укладати угоди.

Вимоги до емітентів акцій, що претендують на лістинг на NYSE, досить жорсткі, причому вимоги до іноземних емітентів для вклю­чення до лістингу на NYSE значно жорсткіші, ніж для американських корпорацій.

Для включення до лістингу американська корпорація повинна мати прибуток до оподаткування не менш як 2,5 млн дол. СШЛ і не менш як 2 млн дол. СШЛ в попередні два роки. Прибуток іноземно­го емітента має становити не менш як 100 млн дол. СШЛ. Передба­чено, що чисті матеріальні активи та загальна ринкова вартість пуб­лічно розміщених акцій іноземного емітента більше ніж у п'ять раз перевищують відповідні нормативи для американської корпорації.

У лістингу на КУ8Е перебуває близько 2300 емітентів. Всі вони являють собою еліту американського бізнесу. На активи цих ком­паній припадає близько 80% всього капіталу, що має обіг в США.

Повний лот — одиниця виміру угод на КУ8Е, що дорівнює 100 акціям. В операціях з облігаціями лот дорівнює не певній кількості облігацій, а певній сумі в доларах. Великі інвестори, як правило, укладають угоди на NУ8Е на сотні лотів.

Протягом дня на біржі купується і продаються близько 100 млн акцій. Різниця в цінах ноші ту-пропозиції для акцій, що активно котируються на ИУ8Е, становить до 0,3 дол. СШЛ, що менш як 1% ціни.

Позабіржовий ринок займає значне місце на ринку цінних паперів США. Основою цього ринку є Автоматизована система котирування Національної асоціації дилерів з цінних паперів NASDAQ, створена Національною асоціацією дилерів у 1971 р. як система для котиру­вання акцій. З метою централізації фондового ринку США в 1978 р. була створена Об'єднана система котирування та Міжринкова тор­гова система, що пов'язала учасників восьми найбільших бірж США та окремих дилерів позабіржового ринку.

Учасниками системи NASDAQ є брокери та дилери фондового рин­ку. Дилери є користувачами третього рівня системи, які зі своїх тер­міналів вводять ціни купівлі - продажу на групи акцій, з якими вони проводять операції. Більшість брокерських фірм знаходяться на дру­гому рівні системи. Вони знайомляться із запропонованими цінами та обсягами угод і вибирають ту пропозицію, яка їх задовольняє. Користувачами першого рівня с окремі брокери, що ведуть рахунки своїх клієнтів. При купівлі-продажу через брокерів системи інвестори втрачають до 5% від котирувальної ціни, а також сплачують брокерам комісійні.

Для того щоб акції корпорації котирувались у NASDAQ, потрібно, щоб хоча б два дилери проводили операції з цими акціями. Причому кількість акцій, що обертаються на ринку, не повинна бути мен­ше визначеного ліміту.

У рамках системи NASDAQ, яку називають ще другим ринком, на сьогодні котирується більше акцій американських та іноземних компаній, ніж на всіх американських біржах, взятих разом. Учасниками системи є близько 400 фірм.

Третім ринком у США називають позабіржову торгівлю акція ми, що котируються на NYSЕ. Торгівля може проводитись не тільки в часи роботи біржі, а й після її закриття. Як правило, це торгівля великими пакетами акцій зі сплатою комісійних меншого розміру. ніж на біржі.

Четвертим ринком називають торгівлю великими пакетами цін них паперів, що відбувається безпосередньо серед великих інституційних інвесторів. Існує кілька таких автоматизованих систем торгів лі, учасниками яких виступають інституційні інвестори.

Страхування рахунків клієнтів усіх брокерів та членів бірж, за реєстрованих у Комісії з цінних паперів від втрат, пов'язаних із діяльністю брокерських фірм, здійснює напівдержавна корпорація. Кожен рахунок може бути застрахований цією корпорацією на суму до 500 тис. дол. США. Подібним страхуванням від втрат на фондовому ринку займаються також приватні страхові компанії.

Лондонська фондова біржа є великим міжнародним фінансовим центром, де котируються не тільки цінні папери, емітовані резидентами, а й значна кількість іноземних цінних напорів та фінансові інструменти євроринку.

До 1980 р. на біржі здійснювалося лише одне офіційне котирування, а починаючи з 1980 р. було введено три офіційних котирування і одне неофіційне. На сьогодні на біржі котирується близько 3500 цінних паперів, включаючи іноземні акції та облігації. В неофіційно му котируванні перебувають близько 300 акцій. Мінімальний статутний капітал емітента для допуску до котирування має становити не менше ніж 50 тис. фунтів стерлінгів.

До 1986 р. у торгівлі "з голосу" головною фігурою був джоббер (дилер), який мав у операційному залі пост і займався купівлею ти продажем визначених цінних паперів з брокерами, які працювали на замовлення клієнтів. У 1986 р. на біржі була проведена реформа, в результаті якої запроваджено комп'ютерну систему автоматичного котирування. Іноземні фірми змогли купувати місця на біржі, і корпо­рації отримали змогу ставати членами біржі. Джоббери стали нази­ватись маркет-мейкерами. їм дозволили вводити до комп'ютерної мережі свої ціни на купівлю та продаж визначених цінних паперів. Користувачами системи, але з іншими правами стали також брокери, емітенти, інвестиційні інститути, менеджери інвестиційних фондів. Брокерам було дозволено укладати угоди між собою без посередниц­тва маркет-мейкерів, а також виконувати дилерські функції.

У 1986 р. відбулося злиття Лондонської фондової біржі з само регульованою організацією, учасниками якої були дилерські фірми, що здійснювали торгівлю іноземними цінними паперами. В результаті злиття Лондонська біржа набула статусу міжнародної і стала нази­ватись Лондонською міжнародною фондовою біржею.

Токійська міжнародна фондова біржа виникла в 1878 р. Вона є найбільшою фондовою біржею в Японії, на яку припадає близько 80% національного біржового обороту цінних паперів. Членами біржі є фірми — торговці цінними паперами, що мають відповідну ліцензію на торгівлю. На біржі котируються акції близько 1700 емітентів, а також облігації. Торгівля відбувається через аукціон "з голосу" та в електронному режимі в двох різних залах. Цінні папери котирують­ся тільки офіційно. На біржі відбувається два відкриття в день, ос­кільки вона працює з перервою: з 9.00 до 11.00 та з 13.00 до 15.00. Торги "з голосу" проводяться спеціалістами (аукціоністами), які приймають заявки від учасників торгів і проводять аукціон. Котиру­ються близько 200 акцій, які найбільш активно купуються і продають­ся. Торги з менш активними акціями, включаючи іноземні, здійсню­ються в електронному режимі. В операційному залі електронної тор­гівлі знаходяться комп'ютери, засоби зв'язку та спеціалісти. Інші учасники торгів фізично в залі не присутні. Близько 50% угод у ре­жимі електронної торгівлі укладаються без участі спеціалістів. Віді­граючи головну роль у біржовій торгівлі, спеціалісти біржі не можуть, як спеціалісти інших бірж, здійснювати операції за свій рахунок.

Паризька фондова біржа посідає перше місце серед семи бірж Франції. На неї припадає більш як 90% угод, що укладаються па національному біржовому ринку.

На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування при­значене для великих корпорацій, які отримують стабільні прибутки, регулярно виплачують дивіденди, розміщують на ринку значну час­тину акцій і виконують рекомендації установ, які координують діяль­ність бірж. На такому самому рівні котируються також цінні папери іноземних емітентів. Акції малих та середніх підприємств котируються на другому рівні, який називають вторинним ринком. Па третьому рівні, так званому вільному ринку, котируються цінні па пери, що не були допущені до котирування на вищих рівнях.

На першому рівні укладаються як касові, так і строкові угоди л цінними паперами, на другому та третьому рівнях учасники ринку укладають тільки касові угоди.

Біржові торги проводяться протягом трьох годин з 11.30 до 14.30 кожного робочого дня. Спочатку проводиться котирування держав них та корпоративних облігацій, а після цього акцій.

Франкфуртська фондова біржа, яка виникла в XVI ст., відіграє на сьогодні визначальну роль на біржовому ринку Німеччини. На біржі сконцентровано близько 3/4 біржового обороту акцій та облігацій. Як і інші сім фондових бірж Німеччини, Франкфуртська біржа є некомерційною напівдержавною установою. Рада біржі обирається її чле­нами — маклерами, серед яких більшість є представниками банків.

Біржа працює протягом трьох годин на день. Угоди, не укладеш протягом біржової сесії, можуть бути укладені після закриття біржі за допомогою однієї з трьох автоматизованих систем котирування, які організовані основними групами біржових посередників.

На біржі існує три рівні котирування. Офіційне котирування використовується для акцій найвідоміших корпорацій. Другий рівень регульований ринок, призначений для котирування цінних паперів середньої якості. Третій рівень — вільний ринок, який не потребу; від емітентів виконання особливих вимог для включення цінних паперів до котирування.

Характерною рисою фондового ринку Німеччини є величезний вплив на біржовий ринок монопольних банків, які займаються омі сією та розміщенням цінних паперів, активно діють на вторинному ринку і володіють великими пакетами цінних паперів. До 10% акцій належать комерційним банкам.

Ринок Німеччини також відрізняється досить стійкою структу­рою національного акціонерного капіталу. Близько половини всіх акцій знаходяться у постійному володінні й практично не перебувають в обігу на ринку.

Копенгагенська фондова біржа виникла в XVII ст. Статус установи, що забезпечує торгівлю цінними паперами, вона отримала н 1808 р. Остання з реформ діяльності біржі була проведена в 1996 р. у зв'язку з утворенням єдиного ринку цінних паперів у рамках Європейського Союзу. Основними учасниками біржової торгівлі ви­ступають комерційні балки, спеціалізовані кредитні установи та брокерські фірми.

Більша частина цінних паперів, що котируються на Копенгаген­ській біржі, — це датські та іноземні облігації, які котируються тільки в одному режимі — офіційному. При цьому державні облігації Данії та інших країн Європейського Союзу допускаються до котирування автоматично. Для котирування акцій на біржі використовуються два режими офіційного і третій режим неофіційного котирування акцій малих та середніх емітентів.

Сьогодні на біржі існує лише електронна система торгівлі, яка фун­кціонує з 9.00 до 15.30. Торги ведуться з допомогою маркет-мейкерів. При укладенні угод застосовуються дві підсистеми торгів: акцептна і порівняльно-залікова. Суть акцептної підсистеми полягає в тому, що учасник торгів отримує на дисплеї пропозиції щодо продажу чи купівлі цінних паперів і акцептує потрібну йому пропозицію. В порівняльно-заліковій підсистемі всі пропозиції ранжуються за обсягами, цінами, якщо в них все збігається, то ранжуються за часом надходження за­явки. Якщо ціни купівлі та продажу збігаються або ціна продажу менша від ціпи купівлі, комп'ютер автоматично фіксує угоду. Учасни­ки торгів беруть участь у торгах не залишаючи своїх офісів, а в при­міщенні біржі знаходяться тільки її керівні органи та співробітники, що підтримують функціонування програмних та технічних засобів.

Поиск по сайту: