Українська фондова біржа

Українська фондова біржа (УФБ) — перша фондова біржа Украї­ни, заснована у формі акціонерного товариства наприкінці 1991 р. Як і інші фондові біржі, вона не має на меті одержання прибутку і займається винятково організацією укладання угод купівлі та про­дажу цінних паперів між учасниками ринку, не здійснюючи при цьому операції від свого імені. Засновниками біржі, її акціонерами є провідні комерційні банки. Конпа з акцій, придбаних засновниками, дає їм право на володіння одним брокерським місцем па біржі. Однак володіння більше ніж однією акцією можливе тільки за рішенням Біржової ради. Зміна власника акції та обіг акцій біржі також регу­люються рішенням Біржової ради.

Брокерське місце на УФБ — це право на здійснення операцій з цінними паперами на біржі, яке, однак, не дає права на членство в біржі. Засновники володіють брокерськими місцями відповідно до кількості акцій, що їм належать. Особи, які не є засновниками УФБ, можуть купити або взяти в оренду брокерське місце, але при цьому вони не можуть мати більше від одного брокерського місця на біржі. Влас­ники брокерських місць користуються брокерськими місцями або здають їх в оренду іншим учасникам ринку — торговцям цінними паперами.

На біржі можуть котируватись цінні папери як емітовані рези­дентами, так і нерезидентами, як державні, так і корпоративні. Умови допуску цінних паперів до котирування на біржі регулюються чин­ним законодавством України та правилами, встановленими біржею.

Учасниками торгів на біржі є брокери — представники брокер­ських контор, які виконують доручення клієнтів; спеціалісти, що ве­дуть торги, реєструють угоди і є співробітниками біржі, а також по­мічники спеціалістів. Юридичні особи, що мають ліцензію на здійснен­ня операцій з цінними паперами, але не є членами біржі, також мо­жуть брати участь у торгах. Для цього їм потрібно оплатити строко­вий чи разовий абонемент на право укладання угод на біржі.

Бути присутніми в операційному залі біржі під час торгів мають право за певних умов члени Біржової ради, співробітники апарату біржі, представники органів державного управління, юридичні та фізичні особи. Брокери, що є основними учасниками торгів, повинні бути представниками членів біржі, власниками або орендаторами брокерських місць. Учасники ринку, що не мають права самостійно укладати угоди з цінними паперами, для проведення угод на УФБ укладають договори на обслуговування з брокерськими конторами та відкривають у них рахунки в цінних паперах та грошових коштах.

На біржі можуть укладатися як касові, так і строкові угоди. За умовами касової угоди продавець цінних паперів зобов'язується не­гайно передати покупцеві цінні папери, покупець зобов'язується прийняти поставку і сплатити визначену суму коштів. Розрахунки за касовою угодою здійснюються на четвертий робочий день, почи­наючи з дня, що настав після дня укладення угоди. Угоди здійсню­ються "за курсом дня" або за обмежувальним курсом.

Строкові угоди поділяють на тверді, онкольні угоди та угоди з премією. Тверді угоди на термін передбачають поставку визначеної кількості цінних паперів за курсом, що зазначений в угоді, на дату, зафіксовану в угоді, або в будь-який день до визначеної в угоді дати. Онкольні угоди передбачають поставку цінних паперів за курсом, встановленим на день, зазначений в угоді. Угоди з преміями поляга­ють у тому, що будь-яка зі сторін має право відмовитись від виконан­ня умов угоди з виплатою компенсації (премії) іншій стороні.

Укладання угод здійснюється представниками зареєстрованих на біржі брокерських контор (власниками або орендаторами брокерських місць). Угоди між брокерами-покупцями та брокерами-продавцями укладаються за допомогою спеціалістів біржі. Окремі угоди на біржі можуть проводитись брокерами за свій рахунок. Такі угоди окремо реєструються та обраховуються біржею.

Усі брокерські контори є учасниками Гарантійного фонду ринку, створеного для надання кожному з учасників гарантій щодо вико­нання угод, укладених на біржі. Фонд існує за рахунок внесків учас­ників як некомерційна асоціація і гарантує оплату грошових коштів та поставку цінних паперів у разі неспроможності окремої брокер­ської контори виконати угоду. Фонд існує для забезпечення стабіль­ності ринку в цілому, тому кожен з учасників користується його послугами тільки в крайньому разі.

Для допуску цінних паперів до котирування на біржі емітент подає на біржу певні документи. За поданими документами спеціа­лісти біржі проводять економічну експертизу, що ґрунтується на аналізі фінансової звітності та основних показників діяльності емі­тента за останні три роки (якщо підприємство не є новоствореним). У разі, коли емітент пройшов процедуру допуску, він сплачує біржі платіж за допуск у розмірі 0,02% емісії та укладає договір про підтри­мання лістингу. Цінні папери емітента вносяться до біржового реєстру.

Згідно з договором про підтримку лістингу емітент зобов'язаний періодично подавати на біржу інформацію щодо свого фінансового становища, засновників, учасників товариства, структури органів управління, про будь-які зміни в своїй діяльності, які можуть впли­нути на вартість цінних паперів.

На УФБ існує три відділення фіксингового котирування: відділен­ня К₁, К₂ офіційного котирування та відділення К₃ позаофіційного котирування. Основними вимогами до емітента, що претендує на до­пуск до котирування у відділеннях К₁, К₂, є: мінімальний розмір ста­тутного капіталу, мінімальна кількість акціонерів, мінімальна серед­ня норма прибутковості активів за останні три роки, мінімальна сума емісії, що пропонується для допуску, максимальна та мінімальна но­мінальні вартості акцій, максимальне відношення загальної суми кредиторської заборгованості до сукупних активів, максимальна ча­стка статутного капіталу, що знаходиться у власності працівників ак­ціонерного товариства тощо. Числові значення показників для відді­лень К₁, К₂ різні й змінюються біржею залежно від умов функціону­вання фондового ринку та стану економіки.

Вимоги для допуску до позаофіційного котирування у відділенні К₃ дуже спрощені. Тут котируються цінні папери компаній які не задовольняють вимоги вищих рівнів К₁ та К₂. Рішення про допуск до котирування у відділенні К₃ приймається без проведення економічного аналізу на основі подання відповідних документів. У цьому випадку біржа не несе відповідальності за якість цінних паперів та за достовірність інформації, яку подає на біржу емітент.

Цінні папери можуть бути вилучені з офіційного котирування за вимогою емітента, Міністерства фінансів, з ініціативи правління біржі на основі відповідного обґрунтування. Як правило, цінні напери ви­лучаються з обігу та котирування у відділеннях К₁, К₂, коли вони не користуються попитом, якщо погіршується фінансове становище емітента, у разі ліквідації емітента чи його неплатоспроможності. Вилучення цінних паперів з позаофіційного котирування К₃ відбу­вається тільки при ліквідації емітента або припиненні дії угоди з біржею про котирування.

Основними принципами котирування на УФБ є максимальна кіль­кість виконаних замовлень на купівлю-продаж цінних паперів, міні­мальна кількість невиконаних замовлень та мінімальна зміна курсів цінних паперів у порівнянні з попереднім біржовим днем. Межі змін курсів, які допускаються за одні торги, встановлюються Біржовою радою. Якщо курс виходить за визначені межі, торги можуть припи­нятись до прийняття Біржовим комітетом відповідних рішень. Гранична зміна курсу становить 10—20%.

Замовлення на купівлю цінних паперів містять максимальну ціну купівлі, або ціпу "за курсом дня", замовлення на продаж — мінімальну ціну продажу, або ціну "за курсом дня". Замовлення на купівлю-продаж цінних паперів "за курсом дня" передбачають купівлю-про­даж за курсом, який визначається в результаті котирування, і вико­нуються в першу чергу, оскільки клієнт погоджується на ціну дня. Мінімальну ціну, за якою можна продати цінний папір, називають лімітом ціни замовлення на продаж або обмежувальним курсом, за яким може бути виконане замовлення. Максимальну ціну, за якою може бути куплений цінний папір, також називають обмежувальним курсом або лімітом ціни на купівлю.

У результаті торгів усі замовлення па купівлю, обмежувальний курс яких вищий від курсу котирування, мають бути виконані, в тому числі замовлення "за курсом дня". Всі замовлення на продаж, обмежуваль­ний курс яких нижчий за курс котирування, також мають бути ви­конані, в тому числі замовлення "за курсом дня". Замовлення, обме­жувальний курс яких дорівнює "курсу дня", можуть бути виконані лише частково, залежно від ринкової кон'юнктури.

Внаслідок торгів усі угоди з купівлі-продажу укладаються за од­ним курсом — "курсом дня".

При всіх інших можли­вих цінах кількість цінних паперів, які можуть бути обміняні, мен­ша. У такій ситуації існує дві можливості:

1) спеціаліст, що веде торги за даним видом цінних паперів, вику­пить за встановленим курсом 60 цінних паперів і цим самим забезпе­чить виконання всіх заявок;

2) спеціаліст не здійснить додаткового викупу цінних паперів, і частина заявок на продаж залишиться невиконаною.

Поиск по сайту: