ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

КЛАСНА ГОДИНА – форма позакласної виховної роботи, яка передбачає створення оптимальних умов для продуктивного спілкування з дітьми на рівні педагогіки співробітництва.

Основні функції класної години:

- освітня („ознайомлення зі світом ”);

- орієнтовна („оцінювання світу ”);

- спрямовуюча („взаємодія зі світом ”).

Орієнтовна структура і зміст години класного керівника:

1. Підготовчий етап. Передбачає повідомлення учням теми, основних її питань для попереднього обдумування, доручення окремим із них самостійно підібрати матеріал, залучення учнів до читання літературних творів, статей, журналів, газет, перегляду кінофільмів, спектаклів, телепередач, добору ілюстративних матеріалів, репродукцій картин, портерів, плакатів, виготовлення таблиць, схем. Вся ця робота стисло фіксується в конспекті.

2.Зміст години класного керівника:

а) вступна бесіда – повідомляється тема, мотивується її актуальність і необхідність, вказуються основні питання, визначаються завдання, які треба вирішити; учнів у загальних рисах вводять у суть теми. Вступ розрахований на 3-7 хв.

б) основна частина – всебічно висвітлюють суть теми, грунтовно розкривають головні її питання, пояснюють зміст невідомих понять, наводять приклади, які б спонукали дітей до гуманних вчинків, пробуджували позитивні почуття і викликали осудливе ставлення до негативних дій. На цьому етапі переглядають і аналізують відео – і діафільми, репродукції творів видатних художників, обговорюються прочитані твори, книги. Основна частина триває 35 хв.

в) підсумкова частина – короткі висновки й узагальнення на основі матеріалу, що розглядався, стислий аналіз виступів, а за потреби – їх доповнення чи уточнення; підсумки сказаного, спонукання учнів до формування в собі позитивних якостей, про які йшлося.

г) підсумкове слово класного керівника (5-7 хв.) Класний керівник має подбати, щоб учні не були пасивними слухачами і спостерігачами, а брали активну участь у проведенні цього заходу.

Тему класної години доцільно давати учням заздалегідь, а також розподілити необхідну літературу, підготувати питання, які їх цікавлять, зібрати місцевий матеріал.

Правила проведення класної години:

- систематичність;

- уникати „розборок”;

- обговорювати питання, яке цікавить учнів;

- працювати за планом;

- спонукати учнів до вільного висловлення думок;

- забезпечити мажорний тон у спілкуванні;

- заохочувати учнів в довільному висловлюванню думок;

- враховувати особливості соціально - психологічного розвитку дітей;

- навчити учнів правильно ставити питання і слухати;

- поважати думки всіх вихованців;

- вивчати інтереси дітей для подальшого формування класної години;

- не обмежувати проведення класної години стінами класної кімнати.

Можливе використання різних форм класних годин: рольові ігри, записи старовинних пісень, легенд, переказів рідного краю, уроки етики, уроки - подорожі, бесіди, диспути, дискусії, „сократівські бесіди, прес-діалоги, „філософські столи”, „рицарські турніри”, усні журнали, аукціони ідей, прес-діалоги, мозкові атаки, зустрічі, екскурсії, години поезії, години музики, „Круглі столи”, вікторини, виставки, прогулянки, дні іменника, практичні заняття тощо.

БЕСІДА

В основі бесіди лежить прийом діалогу. У процесі етичних бесід відбувається узагальнення дитячих спостережень, особистих вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм. Таким чином, на основі «первинного» матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.

У педагогічному спілкуванні бесіда є джерелом взаємовідносин між об'єктом та суб'єктом виховання (педагогом і школярем) в процесі колективної діяльності чи індивідуального впливу

Бесіда – форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів знань, умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.

Бесіди можна поділити на фронтальні, групові, індивідуальні, прогностичні і непередбачувані.

Алгоритм підготовки бесіди

- визначення теми;

- визначення мети;

- складання короткого плану;

- підбір літератури;

- надання попередніх завдань учням: прочитати певний твір, підібрати приклади, ситуації, вивчити вірші на задану тему;

- написання плану – конспекту.

Алгоритм проведення бесіди (етапи бесіди):

1. Обґрунтування теми (підготовчий, мотиваційний)

- Обговорення життєво важливої події, факту, явища, морального вчинку, ситуації.

2. Обговорення першоджерела, запропонованого педагогом. Це може бути:

- розповідь;

- уривок художнього твору;

- фільм чи його фрагмент;

- стаття;

- конкретна подія будь-якого характеру;

- ситуація у житті школи, класу.

Цей етап є основним у бесіді.

3. Діалог з дітьми (здійснюється в довільній формі). Роль вчителя в процесі, здійснення цього етапу – сприяти вільному вираженню учнями своїх думок, підводити їх до самостійних висновків.Діалог здійснюється у вигляді:

- запитання - відповіді,

- тематичних вікторин,

- заочної подорожі,

- методів переконання і прикладу;

- створення умов для дитячої уяви,

- використання художніх репродукцій, відеофільмів.

4. Підведення підсумків. (Особливу роль відіграє педагог і його заключне слово)

- узагальнення всього висловленого;

- формування найбільш раціонального висновку з точки зору педагога;

- прийняття конкретної програми дій (що ми будемо робити після обговорення проблеми, наприклад, виготовимо годівничку і будемо підгодовувати птахів тощо)

У системі підготовки і проведення етичних бесід варто дотримуватися певних методичних правил:

1. Бесіди проводить класний керівник або вихователь групи продовженого дня.

2. Тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1-4 класи - 25-30 хвилин, 5-7 класи - 30-40 хвилин, 8-11 класи - до 45 хвилин.

3. Підготовка до бесіди має займати 5-6 днів.

4. Тема бесіди залежить від віку учнів, рівня розвитку первинного колективу, стилю взаємин в колективі, соціально-економічних умов у суспільстві.

5. Проведення бесід включає такі основні етапи: підготовчий, проведення бесіди, наступна діяльність школярів, оцінка вчителем рівня сформованості моральних норм і навичок.

6. Слід залучати усіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять.

7. Необхідно стимулювати школярів до виявлення соціальної активності під час бесіди.

8. Використовувати цікавий матеріал, педагогічні ситуації, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності.

9. Продумувати логічно доцільний план бесіди, виділяти опорні моральні поняття, які мають стати основою формування у школярів моральних вмінь і звичок.

10.Визначити для учнів, з урахуванням їх індивідуальних можливостей, конкретні завдання для підготовки до бесіди, які викликали б у них певний інтерес.

11. Після завершення бесіди класний керівник має уважно аналізувати особливості впливу бесіди на поведінку вихованців, класного колективу в цілому.

12. Не припиняти роботу вихованців навколо теми бесіди. Давати домашні завдання, залучати учнів до колективної роботи над матеріалом, що стосується теми (пошуки нових матеріалів, підготовка тематичних газет, альбомів та ін.).

Поради педагогу до проведення бесіди

1.Говоріть спокійним голосом. Діти краще реагують на нормальний звуковий рівень голосу, ніж на крик.

2.Використовуйте мовні різновиди: повні речення, короткі речення, по суті використовуйте мовні повтори, поширені речення.

3.Повторюйте те, що говорять діти, і виправляйте їх, заохочуйте висловлювання дітьми власних ідей та почуттів.

4.Підбирайте питання, які викличуть на розмову дітей.

5.Використовуйте навідні питання такі, як, наприклад: Як? Що? Чому? Коли?

6.Уникайте запитань, які вимагають відповіді „так” чи „ні”.

7.Знайдіть час для особистої бесіди з кожною дитиною, підберіть слова, які описують почуття.

8.Розширюйте запас слів, уникайте абстрактних понять.

9.Вживайте слова у властивому їм значенні, пояснюйте дітям значення слів та опорних понять.

10. Використовуйте морально-етичні ситуації.

11. Пов’язуйте матеріал з реальним життям класу.

Орієнтовний план - конспект проведення бесіди (етичної)

Бесіда, направлена на вияснення дітьми морально-етичних понять.

1. Вступ – опис яскравого факту або події (розповідь вихователя).

- читання оповідання, вірша, казки,

- розповіді дітей з життя.

2. Основна частина

- питання, направлені на аналіз і оцінку поведінки героїв, знайомих дітей,

- роз’яснення виховних форм і правил поведінки;

- розповідь – загадки;

- вирішення моральних завдань учнями;

- створення життєвих ситуацій для вправлення дітей в моральних вчинках;

- вікторина.

3. Підсумок.

УСНИЙ ЖУРНАЛ

Усний журнал являє собою форму роботи, що поєднує в собі живе слово, наочний показ, засоби художнього й емоційного впливу. Кожен журнал містить 3-5 сторінок. Сторінки журналу - це бесіди, повідомлення, виступи дітей - артистів, відомих людей, ветеранів війни, учених, фахівців; перегляд відеофільмів, презентацій, читання віршів, виконання музичних творів.

Тривалість усного журналу 45 хвилин. Стислість у поєднанні із глибоким змістом й яскравою формою подачі - першочергова вимога до всіх елементів усного журналу. При його проведенні варто враховувати природну втомлюваність дитячої аудиторії, тому серйозні пізнавальні сторінки необхідно чергувати з розважальними, тим самим зберігаючи увагу аудиторії. У журналі завжди видне місце повинна займати пропаганда книги: це може бути бібліографічний огляд, бесіда про книги, оповідання про одну книгу, знайомство із книжковими новинками, книжкова виставка, виступ читачів про улюблені книги, про те, як книга допомогла їм у житті, навчанні, роботі.

Цілісне сприйняття програми усного журналу залежить від логічної послідовності й взаємозв'язку сторінок і вдалого рішення їх по формах подачі матеріалу. Журнал краще сприймається дітьми, якщо в усні повідомлення входять демонстрація слайдів, презентацій, уривків з відеофільмів, відеозаписів.

Розрізняють оглядові й тематичні усні журнали. Журнал оглядового характеру /"Хочу все знати", "Час, події, люди"/ має сторінки по різних галузях знань, відгукується на найважливіші події, що відбуваються в країні, у світі.

Тематичний усний журнал висвітлює одну тему. Іноді береться широка тема - "У світі прекрасного", іноді вужча - «Народні символи України».

Для підготовки журналу призначається група учнів у кількості 3-5 чоловік із числа активних читачів. На засіданнях обговорюються всі питання по організації усного журналу. Насамперед, визначаються мета й тема /загальна й окремих сторінок/, а потім детально розробляється план і програма номеру в цілому й кожної сторінки. За сторінками закріплюються відповідальні, які підбирають відповідну спеціальну й художню літературу, цитати, вірші, ілюстрації, образотворчі й музичні засоби. На підставі програми творча група розробляє сценарій проведення усного журналу, у якому дається зразковий текст ведучого, позначається характер і послідовність образотворчого, музичного й світлового оформлення випуску.

Успіх журналу багато в чому залежить від підбору й підготовки виступаючих, кожен з яких повинен чітко представляти своє місце в загальній програмі.

У проведенні журналу вирішальне значення має ведучий. Він коментує сторінки, представляє виступаючих.

Наочна агітація - виставки, плакати, стенди - сприяють глибокому розвитку теми.

Поиск по сайту: