Лабораторна робота № 5. Вирішення задачі оптимізації партії поставки з використанням програми Excel

Мета роботи – розробити алгоритм вирішення задачі з отриманням вихідних таблиць з допомогою програми Exсel.

Відведений час на виконання роботи – 4 години.

Теоретичні відомості. Основними питаннями управління матеріально-технічним забезпеченням (управління запасами) є визначення вартості замовлення та коли і скільки ми повинні завезти матеріальних ресурсів. Для цього необхідно розрахувати оптимальний обсяг замовлення чи поставки. Цей обсяг ще має назву "економічного розміру замовлення" (ЕРЗ). Використання методу ЕРЗ дозволяє досягти мінімальних витрат, пов’язаних із збереженням замовлення та його доставкою і відповісти на два питання: скільки і коли замовити (завезти).

Розглянемо таку модель на конкретному прикладі.

Планом підприємства на рік передбачено витратити 6000 деталей комплектуючих. Одна деталь коштує 4 грн. Витрати по збереженню однієї деталі за рік складають 0.5 грн за деталь. Витрати на одне замовлення складають 100 грн.

Проаналізуємо можливі варіанти відносно витрат підприємства. Так, якщо підприємство завезе ці деталі одноразово 1 січня, то середньорічна кількість деталей на складах буде 6000/2 = 3000. Якщо замовлень буде 2, то середньорічна кількість деталей на складах буде 3000/2 = 1500 одиниць. Складемо таблицю 5.1, в якій будемо поступово збільшувати кількість замовлення від одного.

Таблиця 5.1 — Таблиця варіантів поставок і витрат підприємства

З наведеної таблиці видно, що сума витрат на замовлення та збереження, із зростанням обсягу замовлення спочатку знижується, а при досягненні певної величини починає збільшуватись. У даному випадку найменша сума витрат на замовлення і збереження найменша при чотирьох замовленнях на рік. Очевидно, що оптимальним розміром поставки буде поставка запланованого обсягу даного виду ресурсів біля 4 разів на рік. Для того, щоб визначити оптимальний розмір поставки (Е), використовують формулу:

,

де А — річна потреба ресурсу;

Р — витрати на одне замовлення

З — мінімальні річні витрати на поставки, взяті з таблиці.

У нашому випадку Е = 2 · 6000 · 100: 775 = 1548 одиниць на одну поставку.

Перевіримо розрахунок. Перевірка наведена в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 — Таблиця перевірки розрахунку ОПП

Маючи оптимальну партію поставки, можемо розрахувати скільки необхідно поставок на рік та оптимальний проміжок в робочих чи календарних днях між поставками. Кількість поставок визначається діленням загальної потреби в матеріальному ресурсі на оптимальну партію поставки. В нашому випадку оптимальна кількість поставок буде 6000: 1548 = 3.876. Так у 1997 році на Україні було 249 робочих днів. Для того, щоб розрахувати період поставок в робочих днях (Т_п) використовують формулу:

,

де Т — кількість робочих днів на рік.

При умові, якщо підприємство працює безперервно, то Т дорівнює кількості календарних днів у році.

На основі проведених розрахунків та з урахуванням залишків ресурсу, що розраховується, визначають конкретні дати поставок.

Безумовно, що крім розрахованого таким чином обсягу та строків поставок, на підприємстві необхідно створити резервний запас на випадки: відсутності ресурсу у постачальників; непередбачуваного збільшення попиту на вироблювану продукцію; інших причин, що можуть зірвати строки поставок. По строкам поставок резервного запасу також можна розрахувати розмір оптимальної партії. При цьому за основу беруть витрати на збереження запасу та втрати від дефіциту (простій підприємства, додаткові витрати на оформлення негайного запасу).

Розрахувати оптимальний розмір поставки, тобто вирішити проблему економічного розміру замовлення можна також графічним шляхом. Для цього будують систему координат, в якій по осі ОУ відкладають витрати, а по осі ОХ розмір поставки. В системі координат будують 2 графіки: графік залежності річних витрат на замовлення від обсягу поставок, та графік річних витрат на збереження від обсягу поставок. Лінія перетину графіків покаже оптимальну партію поставки. При складанні цих двох графіків одержимо криву, яка характеризуватиме величину загальних витрат на поставки і збереження в залежності від обсягу поставки.

Завдання студентам:

1. переписати вихідні дані таблиці 5.1 (варіант студента дорівнює: обсяг поставок дорівнює наведеному в умові плюс три останні цифри студентського квитка, витрати на замовлення — 2 останні цифри студентського квитка помножені на 5, витрати на збереження — дві останні цифри студентського квитка поділені на 5).

2. визначити оптимальну партію поставки математичним та графічним способом.

3. на одній площині побудувати графіки витрат на збереження, витрат на доставку та загальних витрат, зробити висновки;

4. скласти таблицю чутливості оптимальної партії поставки до зміни на –10, –5, +5 та +10% витрат на замовлення та збереження. Зробити висновки.

Для складання таблиці чутливості використати формулу:

,

де В_з — річні витрати на збереження одиниці ресурсу.

Лабораторна робота № 6. Аналіз АВС та XYZ –аналіз

Мета роботи — засвоєння методів класифікації запасів з метою управління товарними запасами.

Час відведений на виконання роботи — 4 години.

Умова задачі. Вихідні дані для розрахунків наведені у таблиці 6.1

Таблиця 6.1 — Річний попит на запаси, грн

Завдання студентам:

1) на підставі наведених у таблиці даних зробити аналіз АВС та XYZ;

2) рознести запаси у зведену матрицю та зробити висновки по управлінню вказаними запасами;

3) пояснити, як можна ефективно застосовувати такий аналіз у промисловості, торгівлі.

Питання до захисту лабораторних робіт №5, №6

1) Що таке матеріальні запаси?

2) Наведіть класифікацію запасів за функціональним призначенням.

3) Що таке поточний запас?

4) Що таке страховий запас?

5) Що є основною проблемою управління запасами на фірмі?

6) Назвіть причини, що викликають збої в постачанні.

7) Які існують види витрат на створення й підтримку запасів?

8) Що входить до витрат на зберігання запасів?

9) Що мається на увазі під втратами через відсутність запасів?

10) Що називається стратегією управління запасами?

11) Які критерії оптимізації можуть використатися в стратегіях управління запасами?

12) Що містить у собі стратегія управління запасами?

13) Поясніть схему управління запасами.

14) Назвіть основні параметри попиту й замовлень при управлінні запасами.

15) Назвіть основні параметри поставок і рівня запасів при управлінні запасами.

16) Наведіть приклади класифікації моделей управління запасами.

17) У чому суть АВС-аналізу?

18) У чому суть XYZ-аналізу?

Лабораторна робота № 7. Розрахунок дисконтованого прибутку та вирішення питання про вибір напрямку капітальних вкладень

Мета роботи — засвоєння поняття дисконтованого прибутку, методів його розрахунку з застосуванням ПЕОМ для вирішення задачі по вибору напрямків капітальних та фінансових інвестицій.

Час відведений на виконання роботи — 4 години.

Теоретичні відомості. Аналіз інвестиційних проектів - це комплекс методичних і практичних прийомів розробки, обґрунтування й оцінки доцільності реалізації проекту.

До основних методів оцінки інвестиційних проектів відносять розрахунок чистої теперішньої вартості проекту (NPV) — це різниця між величиною грошових потоків, що надходять у процесі експлуатації проекту, дисконтованих за прийнятною ставкою дохідності (r), та сумою інвестиції (I):

,

де CF_і — грошовий потік в і -му періоді;

m — кількість періодів експлуатації проекту.

Ставка дохідності може залишатися стабільною протягом усього інвестиційного періоду, а може й змінюватися в кожному періоді.

Додатне значення NPV вказує на доцільність інвестування коштів, оскільки проект є прибутковим. За від’ємного значення NPV проект слід відхилити. Якщо NPV = 0, то проект є ні прибутковим, ні збитковим, а відтак рішення треба приймати на основі інших критеріїв: поліпшення умов праці, зростання іміджу підприємства, досягнення певного соціального ефекту, тощо.

Аналіз доцільності інвестування можна провести також за допомогою визначення рівня рентабельності проекту (IR), розрахованого як відношення чистої теперішньої вартості до початкової суми інвестиції, і вираженого у відсотках:

.

Під внутрішньою нормою прибутку проекту (нормою рентабельності) розуміють значення коефіцієнта дисконтування, за якого чиста теперішня вартість проекту дорівнюватиме нулю. Внутрішня норма прибутку показує той мінімальний рівень дохідності проекту, за якого він не даватиме ні доходів, ні збитків, тобто за економічним змістом ця норма є точкою беззбитковості даного проекту. Внутрішню норму прибутку (d) знаходять як невідому величину з рівняння:

_.

Показник внутрішньої норми прибутку має важливе значення в процесі визначення джерел фінансування інвестиційного проекту. Порівняння вартості інвестованих коштів, тобто витрат на виплату відсотків за користування банківськими позичками, дивідендів та інших пов’язаних із залученням фінансових ресурсів винагород, з внутрішньою нормою прибутку проекту дає можливість визначити його доцільність та прийняти обґрунтоване управлінське рішення. Так, якщо внутрішня норма прибутку проекту вища за вартість авансованого капіталу, то проект є економічно вигідним, а різниця між цими величинами показує рівень прибутковості, на який може розраховувати інвестор. Якщо внутрішня норма прибутку дорівнює вартості авансованого капіталу, то проект не приносить доходів, не завдає збитків, і тоді його доцільність треба визначати за іншими критеріями, наприклад з огляду на соціальний ефект. Коли ж внутрішня норма прибутку менша за вартість авансованого капіталу, проект з будь-якого погляду є економічно невигідним.

Для аналізу застосовується формула:

,

де NPV (d ₁) і NPV (d ₂) — значення чистої теперішньої вартості за d ₁ і d ₂ відповідно.

Зауважимо, що точність обчислень за розглянутим методом залежить від довжини інтервалу (d ₁, d ₂). Що менший інтервал, то точнішим буде значення d, а найбільша точність досягається у разі мінімального інтервалу, тобто коли d ₁ і d ₂ — найближчі табличні коефіцієнти дисконтування, за яких значення NPV змінює знак на протилежний.

Період окупності інвестицій — це час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором у процесі експлуатації проекту, зрівняється із сумою інвестиції. Алгоритм розрахунку періоду окупності залежить від рівномірності надходження грошових потоків. Якщо грошовий потік є стабільним протягом періоду експлуатації проекту, то період окупності визначається діленням суми інвестиції на річний обсяг грошового потоку (дріб округлюють у бік збільшення до найближчого цілого).

Задача 7

Прогнозованийрічнийрівень інфляції 5 %. Підприємству запропоновано три інвестиційні проекти, для виконання яких необхідно провести одноразові витрати. Величина цих витрат та очікуваний доход по періодах, ризик проектів наведено в таблиці 7.1

Таблиця 7.1 — Характеристика проектів

Кожен студент робить власні розрахунки, використовуючи дані умови, до яких додає: до одноразових витрат та до прибутку кожного року 3 останні цифри номера студентського квитка.

Завдання студентам:

1) розрахувати для кожного проекту прибуток приведений до часу проведення капітальних вкладень, рентабельність капітальних вкладень по поточних цінах та приведену рентабельність до теперішнього часу, строк окупності капітальних вкладень у поточних цінах грошей та приведених;

2) на основі розрахунків обрати проект для фінансування, чи обґрунтовано відмовитись від впровадження проекту за ставки на капітал – 25 %.

Питання до захисту лабораторної роботи

1. Що таке життєвий цикл інвестиційного проекту.

2. Що таке ставка дисконту та порядок її визначення.

3. Які чинники впливають на розмір ставки дисконту?

4. Сутність методу компаундування.

5. Сутність методу дисконтування.

6. Що розуміють під грошовим потоком.

7. Що відображає показник чистої теперішньої вартості (NPV).

8. Що відображає внутрішня норма дохідності (IRR).

Поиск по сайту: