Граматика і фонетика

Мовлення. Речення.

Ø Відповіді на запитання.

Ø Складання речень за малюнками; за серією малюнків. Підрахунок речень. Розповідь за малюнками, по пам’яті, зі сприйнятого на слух

Слово

Використання словниково-логічних вправ на:

Ø класифікацію (розподіл слів за тематичною групою: навчальні предмети, квіти, іграшки…).

Ø на узагальнення (троянда, жоржина, чорнобривці – це квіти; коза, корова, кінь – свійські тварини).

Ø порівняння (за формою, смаком, розміром, кольором і т.д.). Вичленування слів з речень.

Читання

Ø читання текстів учителем;

Ø бесіда за прочитаним;

Ø читання учнями віршів, заучених ними до школи.

Граматика і фонетика

Ø виділення речень з мовного потоку;

Ø складання речень;

Ø вичленовування слів з речення;

Ø виділення звуків на основі проведення повного і часткового аналізу;

Ø називання і якісна характеристика звуків.

Розвиток мовлення виступає провідним принципом роботи в ДП, оскільки досконале мовлення є ознакою загальної культури та інтелектуального розвитку людини.

Дослідники дитячого словника відзначають, що першокласники на час приходу до школи практично вже володіють рідною мовою. Так, К.Чуковський називає дитину, яка за дошкільні роки засвоює рідну мову, найвизначнішим трудівником нашої планети, тому що безліч граматичних форм сиплеться на бідну дитячу голову, а вона, мов і не було нічого, орієнтується в цьому хаосі усьому, розподіляючи по рубриках безладні елементи почутих слів, і при цьому не помічає своєї колосальної роботи. Свої мовні й мислительні навички дитина одержує тільки в спілкуванні з іншими людьми, яке виробило в ній особливу, підвищену чутливість до мовного матеріалу.

Робота з розвитку усного мовлення дітей, що проводиться в добукварний період, має велике значення для всієї наступної роботи. Розвиток мовлення передбачає:

Ø збагачення. Уточнення, активізацію словника;

Ø удосконалення звуковимови, наприклад, звук [ц’]

Глянь: без мила у водиці

умиваються дві киці.

Язичком вмивається,

лапками втирається.

(Г.Бойко)

[ш]

Шило

Шило шубку Шурі шило,

шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

нашій Шурі на порошу.

(В.Ладижець)

Ø удосконалення граматичної будови усного мовлення (сильний біль (ч.р.);

Ø роботу над культурою мовлення і спілкування. (відчиніть кватирку, покладіть руки на парти).

Найбільш поширеними видами робіт з розвитку мовлення в цей період є:

Ø читання вчителем невеликих оповідань з наступною бесідою за його змістом;

Ø розповіді учнів на теми з життя дітей (моя улюблена іграшка. Прогулянка до парку. Про що розповідає ранець);

Ø слухання і переповідання казок (з опорою на ілюстрації);

Ø заучування напам’ять віршів (невеликих за обсягом і цікавих за змістом), наприклад:

Заєць спати захотів

Заєць спати захотів,

сам постелю постелив,

сам собі приніс подушку,

підмостив її під вушко,

та у зайця довге вушко –

все звисає із подушки.

(М.Стельмах)

Ø співання дитячих пісень, наприклад:

Співуча мама

Де би я не їхав,

де би я не йшов –

пам’ятаю хату

в золоті дібров,

а у тій хатині –

матінку мою,

пісеньку веселу

в рідному краю!..

(Б.Чепурко)

Ø робота над загадками, наприклад:

«Лежать у порядку

дерев’яні малятка,

білі, здорові,

всі чорноброві2 (Сірники)

Ø робота з наочністю сюжетного і предметного характеру (розглянути малюнок, називання предметів, зображених на ньому, а потім вказати хто що робить; аналіз деталей – складання оповідання) та ін.

Ø дидактичні ігри «Впізнай мене», «Хто де живе».

Розвиток мовлення передбачає практичне ознайомлення з реченням: уміння виділити речення з мовного потоку; вміння знаходити межі речення; членувати речення на слова; складання речень з одного, двох, трьох слів за сюжетними і предметними малюнками у побудова їх графічних моделей; складання речень, які відповідають даним графічним моделям; розвиток діалогічного та монологічного мовлення:

Ø робота над реченням за метою висловлювання і структурою (розповідне, питальне, спонукальне; просте і складне)

Ø постановка запитань до вчителя, товаришів стосовно теми бесіди;

Ø побудова зв’язних висловлювань з опорою на ілюстрацію, схему;

Ø робота з дитячими книжками та ін.

Одним з головних завдань підготовчого періоду виступає розвиток фонематичного слуху і правильної вимови дітьми звуків. Дитина сприймає слово як єдиний звуковий комплекс. В процесі цілеспрямованої методичної роботи вона вчиться помічати однакові звуки, склади, слова; диференціювати звуки за якісними їх характеристиками, аналізувати, порівнювати, класифікувати звуки мовлення, вчитись правильно їх артикулювати.

Аналітико-синтетична робота зі звуками проводиться на матеріалі одно-двоскладових слів. Навчаючись аналізу, діти засвоюють основні фонематичні протиставлення, які притаманні рідній мові (дим – дім, сон - син), встановлюють смислорозрізнювальну функцію фонем. Значення звукового аналізу не зводиться лише до виділення звука, а значно ширше – він вводить дитину в звукову систему мови. Дитині-першокласнику важко абстрагувати, тому всі операції повинні опиратися (базуватися) на реальних діях з предметами. Вся робота по ознайомленню учнів з фонематичними явищами повинна плануватись як особлива форма предметної діяльності. Дітям можна пропонувати в цей період складні та абстрактні знання, але з опорою на спеціально створені, наочні, предметні моделі. Саме цим пояснюється введення на підготовчому етапі навчання схем звукового складу слова з використанням умовних позначень якісної характеристики звуків:

[О] – голосний;

[–] – твердий приголосний;

[=] – м’який приголосний.

1) 1 етап – мир односкладне слово

3 етап – мир

4 етап – мир

2) Двоскладове слово: літо,,

Л.С.Виготський, а пізніше Д.Б.Ельконін довели, що важливо «не пристосовувати зміст навчання до початкових особливостей дитячого мислення, а, навпаки, вводити такий зміст, який би вимагав від дитини нових, більш високих форм мислення» (Вікові можливості засвоєння знань / Під ред. Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова. – М., 1966).

Добукварний період готує першокласників і до письма. Що включає поняття «підготовка дітей до письма»? Це:

1. Правильна посадка при письмі.

2. Правильне положення зошита на парті.

3. Уміння правильно тримати ручку і виконувати рухи, необхідні при письмі елементів букв і цілих букв.

4. Уміння писати елементи букв, які будуть необхідні при написанні букв в букварний період, з’єднання букв в слові.

Правильна посадка при письмі

1. Посадка пряма, відстань від краю парти і грудьми не менше 5 см (долоні).

2. Ноги на підлозі стоять повною ступнею або знаходяться на перекладинці під прямим кутом, щоб не затруднювався крвообіг.

3. Плечі повинні знаходитися на одній висоті (однаковій); лінія плечей повинна бути паралельна краю парти. Підняття одного плеча веде до викривлення хребта (сколіозу).

4. Обидві руки повинні лежати ліктями на парті (ліва надає тулубу (корпусу) правильного положення). Кінець правої руки повинен знаходитись напроти середини грудей.

5. Голову тримати трішки нахилену вперед. Відстань від очей до кінчика ручки не менше 30-35 см.

Зошит на парті лежить з нахилом вліво під кутом 30º.

Вміння правильно тримати ручку і виконувати рухи, необхідні при письмі елементів букв і цілих букв.

1. Ручку тримають трьома пальцями: великим – зліва, середнім – справа, трішки знизу, а вказівним – зверху на відстані не ближче 3см від кінчика ручки.

2. Пальці трішки зігнуті. Кінець ручки повинен «дивитись» в праве плече.

3. Ручка тримається вільно, без напруги пальців.

4. Рухи вільні і ритмічні.

5. Вправи з розвитку пальців і кисті правої руки:

Ø Згинання і розгинання руки;

Ø Згинання і розгинання великого, вказівного і середнього пальців (без згинання кисті) з ручкою (прямі палички).

6. Письмо елементів букв: короткі та довгі прямі похилі палочки, палочки з заокругленням унизу, вгорі, довгі палички з петлею вгорі-унизу, овал, лівий і правий півовал (зображення елементів букв).

7. З’єднання: верхнє, середнє, нижнє (зображення з’єднань).

Всі ці вправи допоможуть виробленню координаційних рухів і допоможуть дітям оволодіти ритмом рухів, необхідним для правильного, красивого і швидкого письма, основи якого закладаються в букварний період.

В ДП діти оволодівають такими знаннями, вміннями й навичками:

Ø Відповідають на запитання вчителя повними реченнями;

Ø Складають невеличкі оповідання з опорою на малюнок і на теми з життя самих дітей;

Ø Уміють слухати і розуміють учителя, своїх товаришів, і зв’язно передають зміст невеликих оповідань, казок;

Ø Заучують із слів вчителя маленькі вірші, пісеньки, лічилки, скоромовки та відтворюють їх.

Ø Ділять текст на речення, речення на слова;

Ø Ділять слова на склади, склади на звуки;

Ø Правильно вимовляють всі звуки сучасної української літературної мови;

Ø Розрізняють на слух і за способом артикулювання голосні та приголосні звуки; знають, що в українській мові є 6 голосних звуків;

Ø Диференціюють приголосні за твердістю і м’якістю;

Ø Утворюють злиття будь-якого твердого чи м’якого приголосного з голосними звуками (та, то, ту, ти, те; т’а, т’у…);

Ø Визначають наголошений склад (у двоскладових, трискладових словах);

Ø Називають послідовно всі звуки в слові та користуються умовними їх позначками, на основі чого будують звуко-складові схеми слів.

Ø Володіють навичками правильної посадки за партою, вміють правильно тримати зошит, ручку і вчаться писати ті елементи букв, які будуть необхідні в першу чергу при написанні букв в букварний період.

Ø Вміють орієнтуватися в зошиті з друкованою основою.

Ø Знають умовні позначення речень, слів, звуків і вміють ними користуватися.

1. Виходячи з того, якими уміннями і навичками оволодівають діти в добукварний період, уроки підготовчого періоду умовно поділяються за основною метою на підготовчі – до читання і до письма, структура і методика яких має багато спільного:

Ø використання аналітико-стилістичного методу на уроках;

Ø виконання завдань ігрового характеру;

Ø використання в комплексі таких видів мовленнєвої діяльності як аудіювання, говоріння, читання (складів, схем) і письмо;

Ø використання різноманітних засобів наочності;

Ø зміна видів робіт з врахуванням уваги першокласників.

У зв’язку з вищезгаданими рисами уроків читання і письма в добукварний період не слід думати, що всі уроки можна підвести під якусь схему, шаблонно будувати хід уроку і т.п. Будь-який схематизм в побудові уроків, без сумніву, приносить шкоду, тоді як творчий підхід розвиває гнучкість мислення, підвищує інтерес до навчальної діяльності.

Однак треба підкреслити, що урок – це творча лабораторія вчителя, де він веде пошук ефективних і оптимальних засобів навчання.

Уроки в ДП навчання грамоти плануються з врахуванням особливостей уваги першокласників: діти не можуть тривалий час займатися однією і тією ж справою. Тому необхідно змінювати види діяльності дітей кожні 10-12 хв. Разом з тим види робіт на кожному етапі уроку повинні підпорядковуватися єдиному плану і меті уроку. Робота на уроці організовується таким чином, щоб розповідь і бесіда змінювались активними діями дітей, і в тому числі фізичними вправами.

Основними засобами, які використовуються в ДП на уроці є:

Ø навчальний підручник «Буквар»;

Ø схеми-моделі для звукового аналізу;

Ø сюжетні і предметні малюнки.

На уроках передбачається використання цікавих ігрових моментів:

Ø відгадування загадок;

Ø переповідання казок;

Ø інсценізація;

Ø творче вільне малювання на сюжет казки;

Ø розповіді учнів;

Ø читання віршів напам’ять та ін.

Орієнтована структура уроку навчання читанню в ДП навчання грамоти:

1. Організаційна частина.

2. Повторення вивченого матеріалу.

3. Бесіда на задану тему або по сюжетному малюнку.

4. Звуковий аналіз.

5. Тренувальні вправи.

6. Підсумки уроку.

Урок добукварного періоду – урок підготовки до уроків читання і письма. Структура уроків подібна.

Завдання уроків – сформувати первинні уявлення про речення, слово, склад, наголос, звук і букву.

Основний вид вправ – аналітико-синтетичний.

Орієнтований план уроку добукварного періоду. (обов’язковий компонент уроку)

1. Підготовчі вправи до ознайомлення з поняттям (речення, слово, склад…)

Ø спостереження учнів за поділом слів на склади, здійснюваним вчителем;

Ø колективні вправи у поділі слів на склади за зразком;

Ø гра-інсценізація (поділ на склади імена дітей класу);

Ø фізкультхвилинка.

2. Бесіда за ілюстрацією букваря.

3. Закріплення уявлень учнів про:

Ø спостереження за відмінністю між одно- і двоскладовими словами;

Ø вправи на «перетворення» односкладних слів у двоскладні (мак – маки);

Ø гра з сигнальними картками «Скільки складів у словах» (предмет гри – одно- і двоскладні слова).

4. Динамічна пауза.

5. Моделювання складової будови слів:

Ø Ознайомлення із способом умовного графічного позначення складів у слові.

Ø Спостереження за складовою будовою слів (назви свійських тварин). Бесіда про догляд за свійськими тваринами (за малюнком букваря);

Ø Вправи у графічному позначені. Складової будови слів (2-3 слова).

6. Заучування напам’ять; аудіювання; вправи на запам’ятовування; відтворення.

Ø Гра з лічилкою, заучування загадок, віршів, скоромовок, прислів’їв…

7. Підсумок уроку:

Ø Про що дізналися (склад чи речення)?

Ø Як записати слово?

Ø Хто запише на дошці односкладне слово?

Ø Що найбільше запам’яталося?

Ø Про що хотілося б ще раз почути?

Урок письма.

1. Аналіз роботи, виконаної на попередньому уроці (як написано, перегляд виправлень учителем, письмо учнями на дошці).

2. Опрацювання нового матеріалу:

Ø Повідомлення вчителем теми уроку.

Ø Аналіз збільшеного зразка елементу букви.

Ø Пояснення написання елементів вчителем на дошці.

Ø «Письмо» в повітрі за зразком рухів вчителя.

Ø «Письмо» зворотним кінцем ручки або указкою по парті.

Ø Написання елементів на основі її пунктирних зображень.

Ø Самостійна робота учнів (2-3 елементи).

3. Фізкультхвилинка.

4. Побіжний перегляд учителем виконаної роботи, зосередження уваги на допущених помилках, пояснення вчителя.

5. Письмо учнями одного рядка елементів.

6. Вправи на частковий звуковий аналіз слів:

Ø Виділення початкових звуків зі слів за предметними малюнками.

Ø Виділення кінцевих звуків зі слів (звуки, різні за якістю).

7. Динамічна пауза.

8. Закріплення вміння писати елемент букви:

Ø Написання другого рядка;

Ø Формування навички ритмічного письма (письмо під такт: раз-і, два-і…)

Ø Глухо-зорове письмо за завданням вчителя.

9. Підсумки уроку.

Поиск по сайту: