Огляд ключових категорій. Прибуток – це найбільш узагальнюючий показник оцінки ефективності діяльності суб’єктів господарювання

Прибуток – це найбільш узагальнюючий показник оцінки ефективності діяльності суб’єктів господарювання, їх спроможності виконувати зобов’язання перед бюджетом та контрагентами фінансового ринку, можливості здійснювати подальшу господарську діяльність.

Згідно з ПБО-З розрізняють:

- валовий прибуток – різниця між доходами від реалізації продукції (робіт, послуг);

- фінансові результати від операційної діяльності (операційний прибуток) – дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), інший операційний дохід мінус собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати;

- прибуток від звичайної діяльності – операційний прибуток плюс доходи від участі в капіталі, інші фінансові доходи мінус фінансові витрати, витрати від участі в капіталі, інші витрати звичайної діяльності.

- чистий (нерозподілений) прибуток – прибуток, який залишається на підприємстві після сплати всіх податків і обов’язкових платежів до бюджету і позабюджетних фондів.

Основні завдання аналізу фінансових результатів та рентабельності:

- обґрунтування плану (прогнозу) прибутку та рентабельності і вибір найкращого варіанта;

- оцінка виконання плану одержання прибутку, вивчення динаміки прибутку та рентабельності;

- виявлення та вимір впливу факторів на відхилення з прибутку;

- виявлення резервів збільшення прибутку, підвищення рівня рентабельності, розроблення конкретних заходів щодо їх використання.

Аналіз валового прибутку від реалізації продукції проводиться методом порівняння фактичного прибутку за звітний період з аналогічними показниками за попередні періоди.

На відхилення від прибутку впливають:

- зміна обсягу реалізації продукції;

- структурні зрушення в складі реалізованої продукції;

- зміна собівартості продукції;

- зміна цін:

а) на готову продукцію;

б) на сировину, матеріали, електроенергію.

Для прогнозування прибутку використовують показник вкладу на покриття постійних затрат і формування прибутку (маржинальний дохід «ефект виробничого важеля»).

Вклад на покриття постійних затрат і формування прибутку – це різниця між виторгом від реалізації продукції і змінними витратами на виробництво цієї продукції.

Коефіцієнт вкладу на покриття – це відношення вкладу на покриття до обсягу продажу.

Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень ефективності (доходності) діяльності підприємства.

Розрізняють наступні показники рентабельності:

- рентабельність підприємства (відношення чистого прибутку до середньорічної вартості виробничих фондів);

- рентабельність продажу (відношення чистого прибутку до суми виторгу від реалізації продукції без ПДВ та акцизів);

- рентабельність окремих видів продукції (відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу).

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте економічний зміст та народногосподарське значення прибутку підприємства.

2.Назвіть ознаки, за якими класифікують прибуток.

3.Охарактеризуйте:

а) прибуток від звичайної діяльності;

б) фінансові результаті від інвестиційної діяльності;

в) результати від фінансової діяльності;

г) чистий прибуток.

4.Визначте основні завдання аналізу прибутку.

5.Яким методом проводиться аналіз чистого прибутку підприємства?

6.Які чинники впливають на відхилення валового прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг).

7.Розкрийте поняття «ефекту виробничого важеля».

8.Розкрийте економічну сутність показника рентабельності.

9.Чому показник рентабельності повніше, аніж прибуток, характеризує кінцевий результат роботи підприємства.

10. Визначте основні завдання аналізу рентабельності.

11. Яким методом проводиться аналіз показників рентабельності?

12. Які чинники впливають на відхилення рентабельності?

Бібліографічний список до теми [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 14]

3.Методичні рекомендації до практичних занять

Формування знань з теорії економічного аналізу та оволодіння теоретико-методологічними основами здійснення економічного аналізу неможливо без опанування практичними навичками в розв’язанні конкретних завдань. З цією метою програма дисципліни передбачає, поруч з викладанням лекцій, проведення практичних занять, обсяг яких складає майже 50% кількості годин аудиторних занять.

Практична підготовка студентів з дисципліни «Економічний аналіз» спрямована на придбання навичок роботи з інформаційною базою, проведення економічного аналізу та складання висновків за результатами аналізу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Модуль 1. Аналіз фінансового – виробничого стану підприємства

Змістовий модуль 1 Теоретичні основи економічного аналізу

Практичне завдання № 1,2

Тема 2. Метод і методичні прийоми економічного аналізу

Мета заняття: закріплення теоретичних знань щодо методики використання методу і методичних прийомів економічного аналізу.

План заняття

1. Методика використання прийомів та методів економічного аналізу:

- традиційні методи економічного аналізу;

- класичні методи факторного аналізу.

Обладнання:

- методичні рекомендації до виконання практичних завдань;

- завдання до практичного заняття;

- тестові завдання.

Поиск по сайту: