Методичні рекомендації до практичного заняття. Для опрацювання інформації, що відображає зміни показників, які досліджуються, у практиці економічного аналізу використовуються різноманітні методи та

Для опрацювання інформації, що відображає зміни показників, які досліджуються, у практиці економічного аналізу використовуються різноманітні методи та прийоми.

Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомогою порівняння.

Порівняння – це метод, який дозволяє предмет, що вивчається, характеризувати через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами (явищами). Порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей. Такими еталонами (базисними характеристиками) можуть бути норми, нормативи, планові показники, фактичні показники за минулий період, показники споріднених підприємств та середні показники в галузі, показники підприємств інших країн. Результати порівняння виражаються у абсолютних та відносних величинах (коефіцієнтах, частка одиниці, відсотках).

Відносну величину отримують діленням однієї абсолютної величини на іншу. Величина, з якою порівнюють, є базисною величиною, а друга – порівнюваної (звітної) або відхиленням порівнюваної величини від базисної.

При використанні методу порівняння виконуються такі дії

а) при відображені результату в абсолютних величинах

(3.1)

б) при відображені росту показника в відносних величинах

у одиницях

(3.2)

у відсотках

(3.3)

в) при відображені приросту показника в відносних величинах у частках одиниці

(3.4)

у відсотках

(3.5)

де – порівнювана величина показника,

– базисна величина показника,

– відхилення порівнюваної величини показника від базисної,

– коефіцієнт росту порівнюваної величини показника щодо базисної,

– рівень приросту порівнюваної величини показника щодо базисної.

Більшість показників, що характеризують роботу підприємств, - підсумкові. Перехід від загальних показників до деталізованих дає змогу побачити суттєві відмінності та різноманітність первісних показників. Такий прийом називають деталізацією.

Розчленування складних явищ на складові здійснюється за такими основним напрямами: утворювальними факторами, якісними ознаками, підрозділами, часом. З метою зменшення трудомісткості аналітичного дослідження із всієї сукупності інформації слід виділяти найбільш важливу, яка і піддається глибокій деталізації. Це принцип головної ланки.

Деталізація, як правило, виступає як дія, що передує використанню інших методів і прийомів опрацювання інформації і забезпечує обґрунтованість їх результатів. Наприклад, порівнювати можна тільки якісно однорідні величини.

Досягнення порівнянності показників можливе за умов:

- нейтралізації впливу кількісних відмінностей;

- нейтралізації впливу цінового фактора;

- урахування відмінностей в структурі виробленої і реалізованої продукції;

- забезпечення однакової тривалості періодів, що порівнюються;

- розрахунку порівнюваних показників за єдиною методикою;

- виключення інших відмінностей в умовах роботи досліджуваних об’єктів.

Виконання перелічених вимог робить неминуче необхідним перехід від використання підсумкових показників до використання більш деталізованих характеристик.

Функціональний взаємозв’язок результату і факторів часто знаходить вираження в мультиплікативній моделі

(3.6)

або кратній

(3.7)

Залежність результативного показника від факторних може відображатися також змішаними моделями, які цілком або частково поєднують риси адитивної, мультиплікативної і кратної, наприклад

. (3.8)

Для оцінки рівня впливу змін фактору на величину результату у випадку, коли їхній взаємозв’язок відображається мультиплікативною моделлю в економічному аналізі використовується метод елімінування. А оскільки результативний показник є взаємозв’язане вираження факторних показників, уявляється безперечним, що метод елімінування тісно пов’язаний із прийомом деталізації. Відбір факторів виступає як найважливіша складова аналітичного дослідження.

Елімінування – це усунення, виключення впливу всіх факторів, крім одного, на величину результативного показника. Метод елімінування виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від другого: спочатку змінюється один, всі інші залишаються без зміни, потім змінюються два, потім три і т.д. за незмінних інших.

В аналізі застосовуються такі прийоми елімінування:

- ланцюгових підстановок,

- абсолютних різниць,

- відносних різниць,

- індексний.

Прийом ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результату з допомогою поступової зміни базисної величини кожного факторного показника на його порівнювану величину. Визначається низка умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результату після та до заміни рівня чергового факторного показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім досліджуваного, та уможливлює визначення його впливу на приріст результативного показника. Передовсім підлягають заміні кількісні показники, потім якісні. Якщо модель результативного показника містить багато кількісних або якісних факторних показників, послідовність їх заміні залежить від ступеня наближення показника, який вивчається, до протилежної групи.

Важливим моментом визначення впливу фактору на результат є проведення формальної перевірки достовірності отриманих оцінок. Їхня сума повинна абсолютно відповідати розміру зміни результату.

Прийом абсолютних різниць є спрощеним варіантом прийому ланцюгових підставок. Цей прийом ефективно використовується у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками.

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням порівнюваного значення 1-го фактора на абсолютний приріст другого фактора, а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких ще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток порівнюваного значення першого та другого факторів (також інших попередніх) на абсолютний приріст досліджуваного фактора та на базисне значення всіх подальших.

Прийом відносних різниць. При його застосуванні розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних характеристик їх зміни, що виражені частках одиниці (або відсотках).

Для визначення впливу першого кількісного фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у частках одиниці (або у відсотках, але тоді ще й поділити на 100). Після цього базисна величина результативного показника коригується з урахуванням впливу змін першого фактора. Отримане значення (проміжний умовний рівень результату) умножається на відносне відхилення другого фактору. Добуток характеризує вплив змін другого фактора.

Якщо результативний показник є добутком трьох (і більше) факторів, то на наступному кроку знову виконується коригування базисного значення результату, але тепер крім впливу змін першого фактора враховується вплив відхилення і другого (звичайно, позитивний вплив добавляється, негативний – відраховується). Скоригована зазначеним способом величина результату умножається на відносне відхилення третього фактора. У викладеному порядку (із коригуванням результативного показника на вплив факторів, які вже здобули оцінку) розрахунок продовжується до формування характеристик впливу усіх факторів, що об’єднуються досліджуваною моделлю.

При застосуванні індексного прийому елімінування вплив першого фактора визначається як добуток базового значення результативного показника та індексу (коефіцієнту росту) фактора, що розглядається, зменшеного на одиницю; вплив другого фактора дорівнює добутку базового значення результативного показника, індексу першого фактора та індексу фактора, що розглядається, зменшеного на одиницю; вплив третього фактора (та всіх наступних) визначається як добуток базового значення результативного показника, індексів першого і другого факторів (також інших попередніх) та індексу досліджуваного фактора, зменшеного на одиницю.

У випадку якщо залежність результативного показника від факторних виражається кратної моделлю, при оцінці впливу змін факторних показників на результат також можна скористатися методом елімінування. Проте в цих обставинах припустимо застосування у повному обсязі лише прийому ланцюгових підстановок. Причому розрахункові дії повинні виконуватися завжди в строго обов’язковому порядку: спочатку досліджується вплив змін фактора, що займає місце в чисельнику, і тільки після урахування ролі відхилень цього фактора, аналітик переходить до визначення впливу фактора, що знаходиться в знаменнику.

При аналізі функціональних залежностей, що описуються змішаними моделями, використовується прийом ланцюгових підстановок. У випадку, коли змішана модель має поряд з іншими риси адитивної, зазначений прийом доповнюється прийомом пропорційного ділення (розподіл відхилення результату, яке є наслідком дії факторів, що підсумовуються, виконується пропорційно відхиленню цих факторів).

Завдання до практичного заняття

Завдання 1.1

1. Проаналізуйте динаміку обсягу виробництва продукції.

2. Дайте оцінку виконання плану виробництва продукції.

3. Визначте зміни частки експортної продукції проти плану та минулого періоду

4. Вкажіть використані прийоми та методи економічного аналізу.

Завдання 1.2

1. Розрахуйте відсутні показники.

2. Визначте динаміку показників.

3. Вкажіть використані прийоми та методи економічного аналізу.

тис.грн.

Завдання 1.3

1. Проаналізуйте зміни у структурі та динаміці основних фондів.

2. Назвіть використані прийоми та методи економічного аналізу.

Завдання 1.4

1. Використовуючи метод ланцюгових підстановок розрахуйте вплив факторів на обсяг виробництва продукції.

Завдання 2.1

1. Розрахуйте середньорічний виробіток одного робітника.

2. Проаналізуйте динаміку показників.

3. Визначте вплив факторів на зміну обсягу продукції методом елімінування.

Завдання 2.2

1. Розрахуйте рівень рентабельності основної діяльності.

2. Визначте вплив факторів на зміну рівня рентабельності основної рентабельності.

3. Вкажіть використані прийоми економічного аналізу.

Завдання 2.3

1. Розрахуйте рівень витрат на 1 грн. продукції (робіт, послуг).

2. Проаналізуйте динаміку показників. Визначте вплив факторів на рівень витрат на 1 грн. продукції.

3. Вкажіть використані методи економічного аналізу.

Завдання 2.4

1. Розрахуйте вплив факторів на обсяг виробництва продукції різними методами елімінування:

- абсолютних різниць;

- відносних різниць;

- ланцюгових підстановок.

Тестові завдання

1. Термін “аналіз” походить від грецького слова “analyzis”, що в перекладі означає:

а) розмежування (розподіл) явища або предмета на складові елементи для вивчення їх як частин цілого;

б) поєднання окремих складових явищ або предмета, виявлення зв’язків та залежностей між окремими частинами.

2. Становлення економічного аналізу як науки відноситься до:

а) 20-их років XX століття;

б) 30-их років XX століття;

в) початку XІX століття.

3. З точки зору управління аналіз кожної господарської операції:

а) передує її здійсненню;

б) проводиться після її здійснення.

4. Під предметом економічного аналізу розуміють:

а) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів;

б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства.

5. До об’єкту економічного аналізу належать:

а) економічні результати господарської діяльності;

б) суб’єкти господарювання;

в) способи та прийоми обробки аналітичних даних.

6. Принцип комплексності економічного аналізу передбачає:

а) охоплення всіх ланок та всіх напрямків діяльності і всебічне вивчення причинних взаємозалежностей в економіці підприємства;

б) розгляд кожного об’єкту як складної динамічної системи, що складається з декількох елементів, певним чином пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

в) витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

7. Господарські резерви – це:

а) запаси ресурсів (сировини, матеріалів, палива, обладнання), необхідні для безперервної роботи підприємства;

б) можливість підвищення ефективності виробництва.

8. За ознакою часу резерви поділяються на:

а) перспективні;

б) регіональні;

в) екстенсивні;

г) інтенсивні;

д) поточні;

е) невикористанні.

9. Резерви, що пов’язані з найбільш повним та раціональним використанням виробничого потенціалу – це:

а) резерви інтенсивного характеру;

б) резерви екстенсивного характеру.

10. Спосіб дослідження причинних зв'язків, при якому дослідження проводиться від окремого до загального, від вивчення окремих факторів до узагальнень, від причин до результатів – це:

а) методи дедукції;

б) метод індукції.

11. Системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства шляхом обробки спеціальними прийомами системи показників різних джерел інформації з метою підвищення ефективності виробництва – це:

а) методика економічного аналізу;

б) предмет економічного аналізу;

в) спосіб обробки інформації в економічному аналізі.

12. Порівняння фактичних даних з плановими проводяться для:

а) визначення ступеню виконання плану;

б) виявлення резервів виробництва;

в)визначення тенденцій розвитку економічних процесів;

г) перевірки обґрунтованості планових показників;

д) виявлення впливу факторів.

13. Співвідношення величини явища з величиною будь-якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятого за інший час або по іншому об’єкту відображають:

а) відносні показники;

б) абсолютні показники;

в) середні величини.

14. Співвідношення частин цілого між собою характеризують:

а) відносні показники структури;

б) відносні величини ефективності;

в) відносні величини інтенсивності.

15. Який взаємозв’язок існує між відносними величинами динаміки, планового завдання та виконання плану;

а) відносна величина динаміки дорівнює добутку відносних величин виконання плану та планового завдання;

б) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання плану на величину планового завдання;

в) відносна величина динаміки дорівнює частці від ділення відносної величини виконання планового завдання на величину виконання плану.

16. Для встановлення зв'язку між групувальною ознакою та показниками, що характеризують групи, використовують

а) типологічні групування;

б) структурні групування;

в) аналітичні групування.

17. Відносне відхилення використовуються:

а) якщо визначають відношення порівняльних величин у відсотках;

б) для того, щоб показати, на скільки відсотків порівняльний показник більший або менший від показника, з яким порівнюють;

в) для того, щоб показати, у скільки разів порівняльний показник більший або менший за показник, з яким порівнюють.

18. Середні величини в економічному аналізі характеризують:

а) узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за певною ознакою;

б) кількісні розміри явища у відповідних одиницях виміру;

в) співвідношення величини окремих явищ.

19. В комбінованих таблицях:

а) перераховуються одиниці сукупності явища, що характеризується;

б) дані предмета розбиваються на групи та підгрупи за декількома ознаками;

в) дані по окремих одиницях сукупності об’єднуються в групи за однією суттєвою ознакою.

20. Якщо зв’язок факторів з функціональним показником має функціональний характер, то це:

а) детермінований аналіз;

б) стохастичний аналіз;

в) статистичний аналіз.

21. Факторний аналіз, що вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, є:

а) динамічним аналізом;

б) статистичним аналізом;

в) перспективним аналізом.

22. Фактори, що характеризують ступінь напруженості праці в процесі виробництва – це:

а) кількісні фактори;

б) якісні фактори;

в) інтенсивні фактори;

г) екстенсивні фактори.

23. Моделі, що використовуються у випадках, коли результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторів, називають:

а) адитивними моделями;

б) мультиплікативними моделями;

в) кратними моделями.

24. На методі елімінування базуються:

а) інтегральний спосіб;

б) спосіб пропорційного ділення;

в) спосіб абсолютних різниць;

г) спосіб відносних різниць;

д) спосіб ланцюгових підстановок;

е) індексний спосіб.

25. Якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути однаковими застосовують:

а) метод групування;

б) середні величини;

в) прийом порівняння та зіставлення;

г) прийом визначення структури;

д) балансовий метод;

е) визначення структури;

ж) прийом ланцюгових підстановок.

26. При застосуванні прийому відносних різниць розрахунок окремих факторів проводиться:

а) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний фактичний рівень показника, що аналізується;

б) шляхом множення різниці у відсотках рівня виконання плану по двох взаємопов’язаних показниках на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується;

в) шляхом множення різниці між фактичним та плановим показником на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується.

27. Для визначення темпів змін досліджуваного явища за кожний окремий період порівняно з попереднім обчислюють:

а) базисний індекс;

б) ланцюговий індекс;

в) структуру показника.

28. Для нейтралізації впливу вартісного фактору необхідно:

а) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і фактичних цін;

б) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін;

в) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком фактичного обсягу і планових цін.

29. Якщо у вихідних даних мультиплікативних та змішаних моделей існують абсолютні відхилення по факторних показниках, то найбільш доцільно застосовувати:

а) спосіб абсолютних різниць;

б) спосіб відносних різниць;

в) спосіб ланцюгових підстановок.

30. Ретроспективний аналіз проводиться:

а) до моменту здійснення господарських операцій;

б) після здійснення господарських операцій.

31. Оперативний аналіз здійснюється:

а) перед прийняттям рішення про здійснення господарських операцій;

б) після виконання господарських операцій;

в) за декілька попередніх звітних періодів.

32. За просторовою ознакою можна виділити:

а) періодичний аналіз;

б) ретроспективний аналіз;

в) міжгосподарський аналіз;

г) факторний аналіз;

д) техніко-економічний аналіз;

е) внутрішньогосподарський аналіз.

33. За методикою вивчення об’єктів аналіз може бути:

а) фінансово-економічним;

б) діагностичним;

в) стохастичним;

г) факторним;

д) зовнішнім;

е) внутрішнім;

ж) маржинальним.

34. Комплексний і тематичний аналіз належать до класифікаційної групи, що виділяється:

а) за змістом програм;

б) за суб’єктами;

в) за періодичністю проведення;

г) за ознакою часу.

35. Обґрунтований розподіл обов’язків по проведенню економічного аналізу між окремими виконавцями – це:

а) мета економічного аналізу;

б) принцип організації економічного аналізу.

36. Аналіз виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, фінансового стану підприємства тощо здійснює:

а) виробничий відділ;

б) відділ збуту;

в) бухгалтерія;

г) планово-економічний відділ.

37. Аналіз виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічності роботи, підвищення якості продукції, впровадження нової техніки і технології проводиться:

а) відділом технічного контролю;

б) бухгалтерією;

в) відділом постачання.

38. План проведення аналітичної роботи, що складається на рік і представляє собою календарний розклад окремих аналітичних досліджень, називається:

а) комплексним;

б) тематичним.

39. Нормативні матеріали, кошториси, цінники, проектні завдання відносяться до:

а) облікових джерел інформації;

б) позаоблікових джерел інформації.

40. Офіційні документи, якими зобов’язане користуватися підприємство в своїй діяльності відносяться до:

а) облікових джерел інформації;

б) позаоблікових джерел інформації.

41. Вимога мінімуму затрат на збирання, зберігання та використання даних – це вимога:

а) аналітичності інформації;

б) об’єктивності інформації;

в) оперативності інформації.

42. Якщо результати аналізу призначені для внутрішнього господарського використання, вони оформляються, як правило, у вигляді:

а) пояснювальної записки;

б) довідки;

в) висновку.

43. Аналітичні показники – це показники, що:

а) є даними бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності;

б) визначаються під час проведення аналізу для оцінки результатів та ефективності господарювання;

в) визначають норми витрачання сировини, палива, норми амортизації.

Бібліографічний список до практичного заняття [1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 13, 14]

4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальна робота є логічним продовженням практичних занять та самостійної роботи. Вони допомагає закріпити відповідні вміння і проводиться студентами за завданням викладача та під його керівництвом.

При вивченні дисципліни «Економічний аналіз» індивідуальна робота складається з двох частин.

Перша частина є обов’язковою та спрямована на поглиблення та закріплення знань, вмінь та навичок, отриманих у ході лекційних і практичних занять та самостійної роботи; виконується у виді домашньої контрольної роботи (див. розділ 6).

Друга частина не є обов’язковою. Вона виконується за своїм бажанням студентами, які мають нахил до дослідної діяльності. Дослідження може бути проведено за різними напрямками і метою поглиблення знань з якогось питання дисципліни в рамках роботи студентської науково-дослідної групи, в межах наукової тематики кафедри, а також самостійно. Результати дослідження можуть бути повідомлені на засіданні кафедри або наукової конференції, опубліковані у вигляді статті або представлені у вигляді звіту (розділ звіту) з науково-дослідної роботи. Напрямок дослідження визначається самостійно, конкретну тему та об’єкт дослідження студенту затверджує викладач.

Поиск по сайту: