Завдання 1. Дослідити анафілактичну реакцію базофільних гранулоцитів сенсибілізованого білого щура

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

на методичній нараді
кафедри патофізіології

Завідувач кафедри
професор М.В.Кришталь

“___”__________2014 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Київ – 2014

1. Актуальність теми:

Алергія – це комплекс порушень, які виникають в організмі під час гуморальних і клітинних імунологічних реакцій. Алергічні та аутоалергічні процеси можуть відбуватися в усіх органах і системах, а різні алергени значно поширені в природі, виробничому середовищі, побуті, виявляються в лікарських засобах і навіть у самому організмі (білки прості, складні, нативні чи змінені).

2. Конкретні цілі:

Ø Визначати поняття та аналізувати типові порушення імунологічної реактивності: алергія, аутоімунні реакції (хвороби);

Ø Застосовувати різні принципи з метою класифікації порушень діяльності імунної системи;

Ø Характеризувати причинні фактори, фактори ризику та умови виникнення, механізми розвитку типових порушень діяльності імунної системи;

Ø Аналізувати механізми пошкодження клітин в патогенезі алергічних та аутоімунних реакцій;

Ø Бути здатним аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі основних порушень діяльності імунної системи.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Визначення поняття і загальна характеристика алергії. Етіологія алергії, види екзо- і ендогенних алергенів. Формування алергічних реакцій в залежності від стану організму. Значення спадкових та набутих факторів у розвитку алергії.

2. Принципи класифікації алергічних реакцій. Загальна характеристика алергічних реакцій негайного і сповільненого типів. Класифікація алергічних реакцій за Кумбсом і Джеллом. Стадії патогенезу алергічних реакцій.

3. Анафілактичні реакції: експериментальні моделі, основні клінічні форми. Імунологічні механізми анафілактичних реакцій, роль тканинних базофілів у їх розвитку. Активна і пасивна анафілаксія, патогенез анафілактичного шоку.

4. Цитотоксичні реакції: експериментальне моделювання, основні клінічні форми. Механізми цитолізу: комплементзалежний цитоліз, антитілозалежний фагоцитоз, антитілозалежна клітинна цитотоксичність. Роль комплементу і продуктів його активації в розвитку цитотоксичних реакцій.

5. Імунокомплексні реакції: відтворення в експерименті, основні клінічні форми. Фактори, що визначають патогенність імунних ком­плексів. Імунокомплексні ушкодження, їх місцеві та загальні прояви.

6. Клітинні реакції (реакції гіперчутливості сповільненого типу): експериментальне відтворення, основні клінічні форми. Особливості імунологічних механізмів. Роль лімфокінів.

7. Алергічні реакції стимулюючого та гальмівного типу, клінічні форми.

8. Псевдоалергічні реакції.

9. Аутоалергічні (аутоімунні) реакції. Причини і механізми їх розвитку. Роль аутоалергічного компонента в патогенезі хвороб.

10. Основні принципи запобігання і лікування алергічних реакцій. Гіпосенсибілізація.

11. Співвідношення між алергією, імунітетом і запаленням.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Завдання 1. Дослідити анафілактичну реакцію базофільних гранулоцитів сенсибілізованого білого щура

Методика. Сенсибілізувати щура антигеном (кінська сироватка). Вводити кінську сироватку внут­рішньовенно по 0,5 мл через день 3 рази. Через 12 – 15 діб тварину умертвити ефіром.

Приготувати суспензію базофільних гранулоцитів. У черевну порожнину ввести 5 мл гемоцелу, помасажувати і розітнути черевну стінку та відібрати суспензію.

Провести реакцію базофільних гранулоцитів з антигеном. На покривному скельці змішати краплі суспензії антигену і нейт­рального червоного Приготувати контроль, краплю суспензії змі­шати з краплею собачої сироватки і нейтрального червоного. Скель­ця з краплями перевернути і розмістити над лунками скелець Максимова. Краї лунок на скельцах Максимова змастити тонким шаром вазеліну. Замість висячої краплі можна також змішувати базофільні гранулоцити з антигеном і барвником на предметних скельцях і покривати покривними.

Приготовлені краплі інкубувати в термостаті при температурі 37 °С і вивчити під мікроскопом. Використати велике збільшення мікроскопу (40х і 90х).

Вивчити дегрануляцію базофільних гранулоцитів і замалювати. Звернути увагу на порушення мембрани клітин і на позаклітинне розміщення гранул, що випали.

Порівняти результати, що отримані у контрольних і піддослідних тварин. Замалювати контрольні базофільні гранулоцити і такі, що перебувають на етапах дегрануляціі. Зробити висновки. Вказати, які зміни сенсибілізованих базофільних гранулоцитів відбуваються під впливом специфічного антигену та про що свідчать ці зміни.

5. Зміст теми:

6. Матеріали для самоконтролю:

A. Завдання для самоконтролю:

1. Жінка, 27 років, звернулася зі скаргами на свербіж та печіння в очах, сльозотечу, виділення з носа. Симптоми з’явилися влітку після поїздки за місто. Діагностовано поліноз. Якого типу алергічна реакція розвинулася у хворої?

A. Анафілактична

B. Цитотоксична

C. Імунокомплексна

D. Сповільненої чутливості

E. Стимулююча

2. Хворому М. перед введенням лікувальної дози протиправцевої сироватки було зроблено пробу на чутливість до неї. Проба виявилася позитивною. Шляхом введення якої речовини потрібно найбільш правильно провести специ­фічну гіпосенсибілізацію?

A. Завершальної дози протиправцевої сироватки

B. Глюкокортикоїдів

C. Малих доз протиправцевої сироватки

D. Антигістамінних препаратів

E. Імунодепресантів

3. Після лікування амідопірином у хворого виникла лейкопенія. У крові виявлено антилейкоцитарні антитіла. Який тип алергічної реакції за Кумбсом і Джеллом виник у цьому випадку?

A. Анафілактичний

B. Цитотоксичний

C. Стимулюючий

D. Гіперчутливість сповільненого типу

E. Імунокомплексний

4. Хвора, 27 років, скористувалася очними краплями, до складу яких входить пеніцилін. Через декілька хвилин з’явилися свербіння шкіри, набряк губ і повік, кашель зі свистом, почав різко знижуватися артеріальний тиск. Які імуноглобуліни беруть участь у розвитку цієї алергічної реакції?

A. IgE і IgG

B. IgM і IgG

C. IgA і IgM

D. IgM i IgD

E. IgG i IgD

5. Для пригнічення аутоімунних реакцій після пересадки органів обов’язковим є проведення курсу гормонотерапії. Які гормони застосовують з цією метою?

A. Соматотропін

B. Мінералокортикоїди

C. Статеві гормони

D. Адреналін

E. Глюкокортикоїди

6. У піддослідної тварини після введення великої дози антитіл до базальної мембрани клубочків нирок розвинувся гострий гломерулонефрит. Який тип алергічної реакції за класифікацією Кумбса і Джелла лежить в основі цієї патології?

A. Анафілактичний

B. Цитотоксичний

C. Імунокомплексний

D. Гіперчутливість сповільненого типу

E. Стимулюючий

7. У хворого з протеїнурією, гемату­рією, набряками та артеріальною гіпер­тензією встановлено діагноз: гострий гломерулонефрит. Який тип алергічної реак­ції за Кумбсом і Джеллом у 80 % випад­ків є причиною гломерулонефриту?

A. Анафілактичний

B. Цитотоксичний

C. Імунокомплексний

D. Гіперчутливість сповільненого типу

E. Стимулюючий

8. До лікаря звернулася жінка зі скаргами на нежить, осиплість голосу, почервоніння повік зі сльозотечею. Ці симптоми з’являються у неї щороку у весняний період. Який тип алергічної реакції за Кумбсом і Джеллом лежить в основі захворювання цієї паці­єнтки?

A. Анафілактичний

B. Цитотоксичний

C. Імунокомплексний

D. Гіперчутливість сповільненого типу

E. Стимулюючий

9. Після 15 років роботи на виробництві фарб у жінки виник контактний дерматит верхніх кінцівок, шиї й обличчя (гіперемія, висипання, пастозність). До якої з перерахованих нижче груп станів належить це захворювання?

A. Алергійної реакції негайного типу

B. Імунодефіциту В-системи

C. Алергійної реакції уповільненого типу

D. Пізньої гіпогаммаглобулінемії

E. Імунодефіциту Т-системи

10. У хворого на алергією виник набряк Квінке (генералізований набряк м'яких тканин тіла). Який з патогенетичних факторів набряку є пусковим у цьому випадку?

A. Зниження внутрішньоклітинного гідростатичного тиску

B. Зниження онкотичного тиску плазми крові

C. Підвищення проникності стінок капілярів

D. Підвищення гідродинамічного тиску в капілярах

E. Підвищення осмотичного тиску в тканинах

В. Задачі для самоконтролю:

Задача 1.

З лікувальною метою хворому ввели конячий протиправцевий гло­булін. Який алергічний процес може при цьому розвинутись і які його механізми?

Задача 2.

Під час польових робіт в одного працівника розвинулася сінна гарячка. Чому хвороба виникла у цієї особи в той час, коли інші не захворіли? Які причини?

Задача 3.

Введення людині, яка була покусана собакою, антирабічної вак­цини, приготовленої з мозку дорослих щеплених овець, сприяло запобіганню розвитку сказу, але виникло алергічне ушкодження головного мозку. До якого типу алергічних процесів воно належить і які його механізми?

Задача 4.

Після введення знеболюючого препарату у хворого розвинувся анафілактичний шок. Перерахуйте медіатори, які приймають участь у цьому патологічному процесі. Які можливі патофізіологічні варіанти розвитку анафілактичного шоку?

Задача 5.

У хворого 15 років при застосуванні аспірину виник напад бронхіальної астми. Яка біологічно активна речовина спровокувала бронхоспазм у цьому випадку? Вказати механізми його розвитку.

7. Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – Київ: Вища школа,1995. – С. 117 – 140.

2. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології / За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 45 – 53.

Додаткова:

1. Рубцовенко А.В. Патологическая физиология / А.В. Рубцовенко – М.: Мед прес-информ, 2006. – С. 243 – 263.

2. Патофизиология /Под. ред. В.Ю.Шанина. – СПб: ЭЛБИ-Спб, 2005. – 639 с.

3. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Общая патофизиология. – Спб: ЭЛБИ-Спб, 2001. – 624 с.

Поиск по сайту: