|
|||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання 4. Вивчити роль гіпофіза у здатності організму переносити водне навантаженняМетодика: Інтактному та гіпофізектомованому щурам провести водне навантаження шляхом введення в шлунок за допомогою зонда водогінної води (5 мл на 100 г маси тіла), після чого їх треба помістити у спеціальні навантажувальні клітки (без поїлок). Сечу збирати протягом години. Зробити висновок. Зміст теми:
Матеріали для самоконтролю: A. Завдання для самоконтролю: 1. У щурів, які тривалий час отримували лише вуглеводну їжу, спостерігалось накопичення води в тканинах. Який патогенетичний механізм є головним у розвитку набряку в даному випадку? A. Мембраногенний B. Гіпоонкотичний C. Дисрегуляторний D. Лімфогенний E. Гіперосмолярний 2. Піддослідна тварина знаходилась в термостаті при +36 оС. Протягом тривалого часу у неї спостерігалось значне збільшення частоти і глибини дихання. Який вид порушення водно-електролітного обміну виник при цьому? A. Дегідратація гіперосмолярна B. Дегідратація гіпоосмолярна C. Дегідратація ізоосмолярна D. Позитивний водний баланс E. Набряк 3. У хворої на гіпофізарну форму нецукрового діабету розвинулося порушення водно-електролітного обміну (ВЕО). Яке порушення ВЕО спостерігається в даному випадку? A. Дегідратація гіперосмолярна B. Дегідратація гіпоосмолярна C. Дегідратація ізоосмолярна D. Гіпергідратація гіпоосмолярна E. Гіпергідратація гіперосмолярна 4. Який патогенетичний механізм є головним у розвитку набряку в осередку запалення? A. Розвиток артеріальної гіперемії B. Розвиток венозної гіперемії C. Підвищення проникності судинної стінки D. Руйнування білків лізосомальними ферментами E. Порушення лімфовідтоку 5. У хворого на синдром Пархона (гіперпродукція вазопресину) розвинулося порушення водно-електролітного обміну (ВЕО). Яке порушення ВЕО спостерігається в даному випадку? A. Дегідратація гіперосмолярна B. Дегідратація гіпоосмолярна C. Дегідратація ізоосмолярна D. Гіпергідратація гіпоосмолярна E. Гіпергідратація гіперосмолярна У хворого на гіперпродукцію альдостерону розвинулося порушення водно-електролітного обміну (ВЕО). Яке порушення ВЕО спостерігається в даному випадку? F. Дегідратація гіпоосмолярна G. Дегідратація ізоосмолярна H. Гіпергідратація гіпоосмолярна I. Дегідратація гіперосмолярна J. Гіпергідратація гіперосмолярна 6. У тварини, яка тривалий час знаходилась на дієті з недостатністю одного з катіонів, значно знизилась збудливість нервових и м¢язових клітин, зменшився тонус судин. Якого іону не вистачає в організмі? A. Натрію B. Калію C. Магнію D. Кальцію E. Заліза 7. При профілактичному огляді дітей закарпатського селища у багатьох виявляється поширений карієс. Дефіцит якої речовини в їжі має відношення до розвитку карієсу? A. Іоду B. Фтору C. Брому D. Нікелю E. Цинку 9. При огляді хворого виявлена виражена припухлість в ділянці лівого передпліччя, що виникла після укусу бджоли. Назвіть провідний патогенетичний механізм цього набряку:
10. У хворого з серцевою декомпенсацією при пункції черевної порожнини отримано прозору лимонно-жовтого кольору рідину, відносна щільність - 1012, альбумінів - 1%, глобулінів - 0,2%, фібриногену немає, одиничні еритроцити, 1-3 лейкоцити в полі зору. Назвіть провідний патогенетичний механізм утворення цієї рідини:
B. Задачі для самоконтролю: Задача 1 У травмованого при автомобільній аварії пацієнта спостерігається зменшення кількості води у позаклітинних секторах тіла. Осмолярність плазми крові залишається в межах норми. Зробити висновок про вид порушення водно-електролітного обміну у даного хворого та його конкретну причину. Задача 2 У робітника гарячого цеху після зміни спостерігається нестерпне відчуття спраги, підвищення температури тіла та короткочасне потьмарення свідомості. Наслідком яких порушень водно-сольового обміну є симптоми, що спостерігаються. Поясніть етіологію та патогенез цих порушень. Які заходи профілактики треба вживати, щоб запобігти цим порушенням? Якщо спрага буде втамовуватися питтям води без солі, то до якого, в свою чергу, порушення водно-сольового обміну це може призвести? Задача 3 У хворого на ентерит, що супроводжувався значною діареєю, відмічається зниження води в позаклітинних секторах, збільшення її у внутрішньоклітинному секторі та зниження осмолярності крові. Як називається таке порушення водно-електролітного обміну? Який його патогенез? Чи правильним буде призначення цьому хворому системи з 5% глюкозою? Задача 4 У хворого з патологією нирок спостерігалася значна протеїнурія та накопичення води переважно у міжклітинному просторі. Як називається таке порушення водно-сольового обміну та який його патогенез у цього пацієнта? Задача 5 У дитини, внаслідок діареї, виникло зневоднення організму. Була призначена система з ізотонічним розчином натрію хлориду та дезоксикортикостероном (мінералокортикоїд). Через деякий час у дитини розвинулась м’язова слабкість. При цьому вміст натрію у плазмі становив 180 ммоль/л, а калію - 3,4 ммоль/л (у нормі - 140 та 4-5 ммоль/л відповідно). Який механізм ускладнення, що виникло? Чи правильно була розроблена лікувальна тактика? Література: Основна: 1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н.Зайка і Ю.В.Биця. - К.: Вища шк., 1995. - Із змісту: Типові порушення обміну речовин /Л.Я.Данилова, Л.О.Попова, О.І.Сукманський. - С. 310-325. 2. Патологическая физиология /Под ред. Н.Н.Зайко и Ю.В.Быця. - 3-е изд., перераб и доп., - К.: Логос, 1996. - Из содерж.: Типические нарушеня обмена веществ/ Л.Я.Данилова, Л.А.Попова, О.И.Сукманский. - С. 301-315. Додаткова: 1. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Часть 3: Клиническая биохимия /Под ред. проф. М.А. Базарновой и проф. В.Т.Морозовой. - К.: Вища шк., 1986. - С. 226-266. 2. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. - К.: Здоровья, 1989. - 200 с. 3. Патофизиология. Курс лекций; Учебное пособие /Под ред. П.Ф.Литвицкого. - М.: Медицина, 1995. - С. 177-196. 4. Кон Р.М., Рот К.С. Ранняя диагностика болезней обмена веществ: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1986. - С. 163-180. 5. Почки и гомеостаз в норме и при патологии: Пер. с англ. /Под ред. С.Клара. - М.: Медицина, 1987. - С. 38-169. 6. Зилва Дж.Ф., Пэннелл П.Р. Клиническая химия в диагностике и лечении: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1988. - С. 46-100. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.) |