|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Судове рішення по справі № 10104
Справа №10104 Головуючий у 1 інстанції Кобаль M.I. Категорія 21 Доповідач Лук'янова С.В. РІШЕННЯ Іменем України 14 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючого судді Зубової Л.М. суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І. при секретарі Андрусішиній М.Г розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 4 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську про відшкодування моральної шкоди. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив: У серпня 2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 12 травня 2004 року МСЕК вперше встановила йому втрату професійної працездатності через професійне захворювання хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у розмірі 25%, а за сукупністю з травмою 1994 року - 40% безстроково. Більше 28 років він працював на вугільних підприємствах на підземних роботах в умовах підвищеної концентрації вугільно-породного пилу, у несприятливому мікрокліматі. При незначному фізичному навантаженні у нього виникає кашель, задишка, слабкість, періодично підвищується температура. Такий стан здоров"я спричиняє йому як фізичні так і моральні страждання. Він неодноразово лікувався і в стаціонарі і амбулаторно, проходив обстеження в ДОКПЗ. Він вимушений постійно користуватися ліками, які полегшують дихання. Робота вдома стала для нього великим навантаженням, що принижує його і пригнічує. Зміни погоди викликають у нього загострення захворювання. Він постійно вимушений відвідувати лікарські заклади. Втрата працездатності йому встановлена безстроково, тому немає надії на покращення стану його здоров"я. Він був змушений звільнитися з роботи через стан здоров"я. Він перейшов на роботу на поверхні, але все одно швидко стомлюється. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює у 20 тисяч гривень і цю суму просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди (а.с.2-3). Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року вказаний позов задоволено частково і з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди стягнуто 16 тисяч гривень. Цим рішенням встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з вугледобувними підприємствами, його підземний стаж складає близько 28 років. Позивач працював на підземних роботах на провідних посадах вугільної промисловості. 1 березня 2004 року складений акт розслідування професійного захворювання: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у фазі субремісії, легенева недостатність першого ступеня. 12 травня 2004 року МСЕК встановила позивачу втрату 40% професійної працездатності за сукупністю безстроково. Внаслідок професійного захворювання позивачу спричинено моральну шкоду: він відчував і відчуває фізичні страждання; частково втратив працездатність, роботу, яку виконував на протязі майже 28 років, при тому, що позивач не має іншої, крім гірничої, спеціальності; він втратив звичні зв'язки з трудовим колективом. Визначаючи суму у відшкодування позивачу моральної шкоди, суд врахував характер і ступень спричиненої шкоди; його сімейний стан; спричинення моральної шкоди протягом тривалого часу; настання незворотних наслідків: втрату працездатності, звичної роботи і здоров"я; та керувався принципом справедливості (а.с.31-32). В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року і ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову оскільки рішення є необгрунтованим і ухваленим з порушенням судом норм матеріального і процесуального права. Позивач не надав доказів у підтвердження його позовних вимог. Відсутній відповідний висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди внаслідок втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням. Посилання позивача як на підставу заподіяння йому моральної шкоди на довідку МСЕК і акт розслідування професійного захворювання не є неспростовним доказом заподіяння моральної шкоди. Таким чином, без наявності вагомих доказів по справі суд застосував матеріальний закон. У порушення вимог ст..10 ЦПК України суд не з"ясував всі обставини по справі із застосуванням змагальності і дослідження доказів. Позивачем не надано достатньо доказів заподіяння йому моральної шкоди. Суд прийняв пояснення позивача і не дав належної оцінки запереченням відповідача. Позивачем порушено вимоги ст..233 КЗпП України, оскільки він пропустив строк позовної давності, але не ставив питання про його поновлення. У відповідності до вимог ст.. 237-1 КЗпП України спричинену позивачу моральну шкоду повинно відшкодовувати підприємство, працюючи на якому він отримав ушкодження здоров"я. Тому належним відповідачем у справі повинно бути вказане підприємство. З 1 січня 2006 року набрав чинності Закон України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", п.27 ст.77 якого зупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування потерпілим моральної шкоди, тому у суду не було підстав для часткового задоволення позову. Але суд першої інстанції не звернув на це увагу і неправильно застосував норми матеріального і процесуального права (а.с.35-36). В судовому засіданні апеляційного суду позивач не визнав апеляційну скаргу і просив залишити без зміни рішення суду першої інстанції; представник відповідача не з"явився в судове засідання апеляційного суду, про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною розпискою. Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - зміні в частині суми, стягнутої з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди через наступне. Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін в частині права позивача на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої професійним захворюванням; встановленим фактам і доказам в цій частині дав правильну правову оцінку і дійшов правильного висновку про те, що здоров'ю позивача шкідливими і небезпечними умовами праці завдано шкоду у зв'язку із професійним захворюванням: хронічний бронхіт (а.с.40). Право позивача на відшкодування моральної шкоди і обов'язок відповідача цю шкоду відшкодувати позивачу випливає із ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і Рішення Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004. Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача про те, що для визнання факту завдання позивачу моральної шкоди необхідно висновок МСЕК про наявність заподіяння такої шкоди позивачу, оскільки такий висновок МСЕК необхідний у разі відсутності стійкої втрати працездатності, а позивачу завдана стійка втрата працездатності, наявність якої у зв'язку із професійним захворюванням МСЕК вперше встановлена 12 травня 2004 року у розмірі 25% (а.с.40). Згідно ст.57 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі" пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів. Сукупність наданих позивачем і досліджених судом першої інстанції доказів: трудова книжка позивача (а.с.5-8), висновок ЛЕК від 20 лютого 2004 року (а.с.9), акт розслідування професійного захворювання від 1 березня 2004 року (а.с.24), виписки із історії хвороби позивача (а.с. 10-11), довідка МСЕК від 12 травня 2004 року (а.с.40), пояснення представника відповідача в суді першої інстанції, який не оспорює ні один із указаних письмових доказів, пояснення позивача, підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди професійним захворюванням, у зв'язку з яким 12 травня 2004 року МСЕК вперше встановила позивачу втрату 25% професійної працездатності. Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача про те, що підприємство, на якому працював позивач, повинно відшкодовувати позивачу моральну шкоду, оскільки спірні правовідносини між позивачем і відповідачем врегульовані Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", вказаним Рішенням Конституційного Суду України і саме на відповідача покладений обов'язок відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену при виконанні трудових обов'язків; саме цей відповідач по справі є належним відповідачем. Довід апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст. ст. 237-1, 233 КЗпП України не заслуговує на увагу, оскільки Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, а позивач не перебував і не перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Відносини між позивачем і відповідачем в частині відшкодування моральної шкоди, спричиненою ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, з 1 квітня 2001 року регулюються спеціальним Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і згідно діючому законодавству позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, (ст.268 ч.1 п.З ЦК України в редакції 2003 року). Апеляційний суд не приймає довід апеляційної скарги відповідача, що п.27 ч.1 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинив на 2006 рік дію Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" або іншим Законом не скасовані норми права вказаного Закону, які передбачають обов'язок відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров"я при виконанні позивачем трудових обов'язків.. Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер і ступень спричиненої шкоди; його сімейний стан; спричинення моральної шкоди протягом тривалого часу; настання незворотних наслідків: втрату працездатності, звичної роботи і здоров"я; та керувався принципом справедливості. Але суд першої інстанції при визначенні розміру суми у відшкодування моральної шкоди не врахував, що відповідач у повному обсязі відшкодовує позивачу матеріальні втрати у зв'язку з вказаним професійним захворюванням, а також принципи розумності і справедливості. Не враховані судом першої інстанції обставини вимагають змінити рішення суду першої інстанції від 7 вересня 2006 року в частині суми, стягнутої з відповідача на користь позивача у відшкодування позивачу моральної шкоди. Згідно п.З ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для зміни рішення суду першої інстанції. Виходячи із викладеного, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, належить стягнути десять тисяч гривень, оскільки саме ця сума відповідає всім обставинам справи. Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.1 п.З, 309 ч.1 п.З, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд ВИРІШИВ: Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську задовольнити частково. Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 7 вересня 2006 року змінити в частині суми, стягнутої на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, і стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Шахтарську на користь ОСОБА_1у відшкодування моральної шкоди десять тисяч гривень. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Стаття 34. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди 1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою 2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено,
Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова Додаткове харчування призначається на конкретно визначений Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від 1) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день 2) половини розміру мінімальної заробітної плати, 3) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом Інваліди I групи подають висновок МСЕК тільки для Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів 5. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу 6. За наявності медичних показань для одержання автомобіля і Згідно з висновком МСЕК Фонд соціального страхування від 7. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або 8. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або 9. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не 1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, 2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, У разі коли право на страхові виплати мають одночасно Установлена зазначеним особам сума страхових виплат Страхові виплати особам, які втратили годувальника, 10. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових 11. Під час обчислення середньомісячного заробітку 12. Середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, 13. У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини 14. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про 15. У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував 16. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного 17. Неповнолітній особі, яка відповідно до статті 9 цього 18. Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно 19. Якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.) |