|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Практичне заняття № 3. 6. Види пам’яті і мнемічні діїТІСК, МАГ, 2 семестр Тема: Соціальна пам’ять
План 6. Види пам’яті і мнемічні дії. 7. Інформаційна модель індивідуальної пам’яті. 8. Групова соціальна пам’ять. 9. Структура соціальної пам’яті суспільства. 10. Протиріччя суспільного пізнання.
Завдання: 1. Знайти в українській науці розвідки про соціальну пам’ять як фактор комунікації. 2. Проілюструвати використання знань про різні види пам’яті у сфері своєї професійної діяльності. 3. Проаналізуйте за нижче поданою таблицею, які види людської пам’яті ілюструють такі державотворчі мотиви в публіцистиці письменників, як збереження пам’яток історії і культури, екологічний та мовний мотиви. Таблиця Зіставлення різних видів людської пам'яті
4. Проаналізуйте структурно-тематичний зміст одного номеру газети (від логотипу до вихідних даних) з позицій прагматики та специфіки формального прояву різних видів пам’яті, що закладаються в ньому. [1] Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. — М., 1998. — С. 505. [2] Тезаурус (греч. — сокровищница) — совокупность лексических единиц (слов, устойчивых словосочетаний) или высказываний с фиксированными смысловыми (парадигматическими) отношениями между ними (отношения род — вид, целое — часть, сходство, противоположность, предмет — свойство, ассоциации и т.д.). [3] Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х тт. Т.1. — М., 1989. — С. 302. [4] См., например: Юнг К. Г. Об архетипах коллективного бессознательного // Юнг К.Г. Архетип и символ. — М., 1991. — С. 95—198. [5] Юнг К.Г. Структура психики и процесс индивидуализации. 1996. — С.10. [6] Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. — М., 1945. — С. 206. [7] Черняк B.C. Особенности современной концепции науки // В поисках теории развития науки. — М., 1982.— С. 13. [8] Моль А. Социодинамика культуры. — М., 1973. — С. 45. [9] Бахтин М. М. Ответ на вопрос редакции «Нового мира» //Бахтин М.М. Литературно-критические статьи. — М., 1986. — С. 504 —506.
[10] Петров Л. В. Массовая коммуникация и искусство. — Л., 1976. — С. 42. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |