Методична розробка з біохімії щодо організації ПСРС

з теми:

" Обмін ліпідів. Травлення та всмоктування. Проміжний обмін. Перетворення у тканинах. "

Навчальний предмет: біохімія

Спеціальність: "Виробництво харчової продукції"

Курс: IІІ

Вид заняття: теорія

Кількість годин: 2

Примітка: дійсна на 2011-2012 н.р.

Рівне - 2011

Автор:

Заваліна О.М., викладач фізики РКЕБ, спеціаліст

Рецензенти:

Білецький В.В., голова циклової комісії природничо-математичних дисциплін, викладач вищої кваліфікаційної категорії, методист.

Обговорено й затверджено

на засіданні циклової комісії природничо-математичних дисциплін

(протокол №___ від "____ "_____________ 2011 р.)

Голова комісії: Білецький В.В.

Зміст методичної розробки:

1. Актуальність теми:

Обмін ліпідів– багатоступеневий процес який складається з процесів травлення в харчовому тракті, всмоктування, транспортування в тканинах організму, внутріклітинного окислення і біосинтезу.

Зважаючи на гідрофобність ліпідів та водорозчинність ліпаз, необхідною умовою розщеплення ліпідів є їх диспергування (подрібнення) та емульгування (збільшення площі поверхні). Центральною речовиною в процесах розщеплення ліпідів є жовч – в‘язка рідина світло-жовтого кольору з гірким смаком та специ-фічним запахом. Міститься в жовчному міхурі. До її складу входять жовчеві кислоти (холева та дезоксихолева), холестерин, вищі жирні кислоти, три-гліцериди – фактори емульгування; ферменти і гормони – сприяють розщеп-ленню ліпідів; жовчні пігменти і продукти розпаду гемоглобіну. Жовч забез-печує перистальтику тонкого кишечника і нейтралізацію харчового хімусу – фактори диспергування, активацію ліполітичних ферментів, проникність стінок кишок, транспорт продуктів ліполізу, бактеріостатичну дію на кишкову мікро-флору, виведення ядів із організму.

Стериди під дією ферменту холестеринестерази розпадаються до стеринів і вищих жирних кислот згідно схеми:

В результаті ферментативного розщеплення ліпідів, в порожнині тонкої кишки утворюються на 80 % продукти повного гідролізу (гліцерин, вищі жирні кислоти, азотисті основи і фосфорна кислота) та 20 % продукти часткового гідролізу (ди– і тригліцериди).

Із просвіту тонкого кишечника продукти розщеплення потрапляють у клітини епітелію. Даний процес проходить із затратами енергії. Необхідно враховувати що: гліцерин, гліцеринфосфорні кислоти, азотисті основиі фосфорна кислота – добре розчинні у воді – легко проникають в епітеліальні клітини; вищі жирні кислоти, холестерин, дигліцериди – погано розчиняються у воді. В епітеліальні клітини потрапляють у комплексі з жовчевими кислотами, утворюючи водороз-чинні холеїнові кислоти.

В епітеліальних клітинах тонкого кишечника відбувається розпад холеїнових кис-лот, синтез специфічних для організму ліпідів та процеси синтезу транспортних форм для специфічних ліпідів (поскільки більша їх кількість гідрофобна). Серед транспортних форм специфічних ліпідів виділяють слідуючі:

–Ліпопротеїди – рухливий комплекс фосфатидів з білками;

–ліпопротеїди – рухливий комплекс холестерину та його ефірів з білками;

хіломікрони – рухливий комплекс діаметром 150–200 нм, що складається з ново-синтезованих (специфічних) тригліцеридів і вітамінів, зовнішньою обгорткою яких є білкова молекула.

На відміну від вуглеводів котрі відразу потрапляють у кров, транспортні форми ліпідів розносяться по організму завдяки лімфатичній системі. При контакті з кровоносними судинами останні під впливом спеціальних ферментів розпадаються на ліпідний та білковий компоненти. Білковий компонент током лімфи по-вертається до клітин епітелію тонкого кишечника де утворює нові транспортні форми, а ліпідна фракція током крові розноситься до клітин організму де відбу-ваються процеси їх внутріклітинного окислення.

При виконанні інтенсивної, довготривалої м‘язевої роботи енергетичні затрати організму покриваються за рахунок енергії окислення ліпідів.

Поскільки ліпази (ферменти що розщеплюють жири) мають оптимум дії рН=7.8–8.1, то процеси розщеплення ліпідів сторго локалізовані в кишково–шлунковому тракті.

Ліпіди – нерозчинні у воді, розчинні у ефірі, хлороформі, ацетоні, бензолі гідрофобні сполуки.

Класифікація ліпідів:

Жири – найпоширеніші серед ліпідів. 5-15% вміст жирів в клітинах, підвищений вміст жирів – нервова тканина, молоко ссавців, сальник, насіння)

Воски – захисна функція.

a) Сальні залози ссавців

b) Кутикула листків

c) Куприкова залоза птахів

d) Зовнішній скелет членистоногих – запобігання надмірному випаровуванню.

Стероїди – компонент вітаміну Д, статевих гормонів, гормонів кори наднирників, жовчні кислоти.

Функції ліпідів:

Енергетична 1г жиру – 1,1 г води, 1 г жиру – 38,9 кДж.

Будівельна – мембрани, нервові волокна

Захисна – нирки людини вкриті м’яким жировим шаром.

Теплоізоляційна – підшкірна клітковина китів, тюленів.

Видільна – жирове тіло у комах.

Регуляторна – входять до складу статевих гормонів.

Перебіг біохімічних реакцій,як розчинник гідрофобних органічних сполук.

Структурна

Транспортна (проводить катіони через ліпідний шар мембран)

Електроізоляційна

Емульгуюча (жовч, яка є стероїдом емульгує жири у тонкому кишечнику)

Розчинна (одні ліпіди є розчинником для інших)

Вітамінна (жиророзчинні вітаміни: А, Д, Е, К)

2. Навчальна мета:

2.1. Дати уявлення про ліпідний обмін.

2.2. Ознайомитись із поняттям біологічного окислення.

2.3. Спонукати студентів до вивчення біохімічних властивостей речовин, що входять до складу організму та харчування.

2.4. З’ясувати такі поняття як: реакції біологічного окислення, ліпідний обмін, окислення жирів, споживання та виділення води, потреба жирів в організмі, а також поняття окисних процесів у біохімії харчових продуктів.

3. Основні базові знання необхідні для вивчення теми (міжпредметні і внутрішньопредметні зв'язки):

4. Перелік літератури для повторення основних базових знань:

4.1. Павлоцька Л. Ф., Дуденко Н. В., Димитрієвич Л. Ф. Біологічна хімія, Суми: Університетська книга, 2009.

4.2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

5. Перелік теоретичних і практичних питань за темою самостійної роботи:

5.1. Знати:

5.1.1. Які функції виконують ліпіди та жири в організмі?

5.1.2. Що являє собою ліпідний обмін в організмі?

5.1.3. Яка фізіологічна дія жирів та ліпідів?

5.1.4. Назвіть харчові джерела жирів. Яка їх роль?

5.1.5. Які продукти раціону людини є джерелами жирів? Ліпідів? Яка їх роль?

5.1.6. Які функції виконують окисні процеси для організму людини?

5.1.7. Яке біологічне значення обміну ліпідів?

5.1.8. Як використовують окисні процеси у технології харчування?

5.2. Вміти:

5.2.1. Формувати функції процесів обміну жирів та ліпідів в організмі.

5.2.2. Пояснити їх обмін.

5.2.3. Характеризувати окисні процеси та їх значення.

5.2.4. Наводити приклади вмісту жирів у харчових продуктах.

6. Перелік літератури для вивчення теми самостійної роботи:

6.1. Основна:

6.1.1. Павлоцька Л. Ф., Дуденко Н. В., Димитрієвич Л. Ф. Біологічна хімія, Суми: Університетська книга, 2009.

6.1.2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

6.1.3. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни біохімія. Частина ІІ. Рівне.2009

6.2. Додаткова:

6.2.1. Боєчко Ф. Ф. Біохімія для вчителя, К., «Радянська школа», 1985.

7. Форми самостійної роботи, вимоги до її виконання і критерії оцінки.

7.1. Знайти в основній літературі (6.1.1) розділ та відповісти на питання, що викладені після них. Записати їх в зошити для ПСРС, тобто скласти конспект за літературними даними з обліком нижчевказаних вимог.

7.2. В літературі (6.1.2) глава 9 ст.122-136

Вимоги до конспекту:

В зошит для самостійної роботи написати назву теми. Далі переписати основну і додаткову літературу, теоретичні питання. Після кожного питання написати відповідь з посиланням у квадратних дужках на номер літературного джерела. Здати конспект на перевірку викладачеві напередодні заняття з теми (за 3-4 дні).

Критерії оцінки конспекту:

Оцінюються:

1) рiвень володiння теоретичними знаннями, що їх можна виявити пiд час усного чи письмового опитування, тестуван­ня;

2) рiвень умiнь використовувати теоретичнi знання пiд час розв’язування задач рiзного типу (розрахункових, якiсних);

3) рiвень володiння практичними умiннями та навичками, що їх можна виявити пiд час виконання лабораторних робiт;

4) змiст i якiсть творчих робiт студентів (рефератiв, творчих експериментальних робiт, виготовлення приладiв, комп’ютерне моделювання фiзичних процесiв тощо).

Навчальні досягнення студентів характеризуються за такими рівнями:

І. Початковий рiвень: вiдповiдь студента при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлена не­чiткими уявленнями про предмети i явища; дiяльнiсть студента здiйснюється пiд керiвництвом викладача.

ІІ. Середнiй рiвень: знання неповнi, поверховi; студент вiдтворює основний навчальний матерiал, але недостатньо осмислено, має проблеми з аналiзом та формулюванням висновкiв; здатний виконувати завдання за зразком.

ІІІ. Достатнiй рiвень: студент знає iстотнi ознаки понять, явищ, закономiрностей, зв’язки мiж ними, самостiйно застосовує знання у стандартних ситуацiях, умiє аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь студента повна, логiчна, обґрунтована; розумiння пов’язане з одиничними образами, не узагальнене.

IV. Високий рiвень: студент має глибокi, мiцнi, узагальненi знання про предмети, явища, поняття, теорiї, їхні суттєвi ознаки та зв’язок останнiх з iншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуацiях.

8. Форма контролю знань.

8.1. Перевірка конспекту.

8.2. Контроль на аудиторному занятті.

9. Матеріали для контролю і самоконтролю знань.

Знайти в основній літературі (6.1.1) розділ, після якого на ст. тести для контролю знань і самопідготовки.

Зразок:

1. Найпоширенішими з ліпідів є:

Фосфоліпіди

Жири

Стероїди

Воски

2. Які жири є важливим компонентом вітаміну Д, деяких статевих гормонів, гормонів кори наднирників:

Фосфоліпіди

Жири

Воски

Стероїди

3. Які жири входять до складу клітинних мембран, входять до складу нервових волокон:

Фосфоліпіди

Жири

Воски

Стероїди

4. Жирова тканина у комах здійснює функцію:

Будівельну

Захисну

Видільну

Теплоізоляційну

5. Скільки енергії виділяється при розщеплені 1г жиру:

0 кДж

17,2 кДж

42 кДж

38,9 кДж

Поиск по сайту: