РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ БІРЖ ТА ПОНЯТТЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

Поняття товарна біржа

Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками. Це об’єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої – укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі, вирішення спорів щодо операцій тощо.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Всі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна від одної. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; проте, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Стосовно до наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Історія бірж

Сучасні біржі і принципи, що лежать в основі біржової торгівлі товарами, мають багатовікову історію становлення і розвитку.

Древня Греція і Древній Рим уже мали досвід формалізованої торгівлі з центральним ринковим закладом, із загальними товарообмінними операціями, із грошовою системою, із практикою висновку контрактів на постачання товарів у договірний термін. У період розквіту Римської імперії торгові центри за назвою foravendalia (ринки продажу) були центрами реалізації товарів, що римляни привозили з віддалених куточків імперії. У Японії прообраз біржової торгівлі існував ще в I столітті н.е. Але це були економічні інститути, вироблені народами інших цивілізації. Проте, багато принципів торгівлі сучасних бірж і їхніх аналогів в інших культурах схожі. Сучасні ж біржі безпосередньо зв'язані з життям і творчістю народів західноєвропейських, і аналізуючи форми біржової торгівлі, можна побачити особливості психічного, соціального й економічного ладу західноєвропейської культури.

Західноєвропейський «суперетнос» (етнічна система, що складається з декількох етносів-народів, що виникли одночасно в одному регіоні, що виявляється в історії як мозаїчна цілісність) заявив про своє народження в часи Карла Великого і його імперії, тобто на початку IX століття. А вже до XI століття народи Західної Європи досягають своєї зрілості. Саме до кінця XI і початкові XII сторіччя можна віднести поява середньовічних ярмарків Англії і Франції.

До середини XII століття ці ярмарки вже досить великі, різноманітні. В міру розвитку спеціалізації деякі ярмарки стали зосередженням торгівлі між англійськими, фламандськими, іспанськими, французькими й італійськими купцями. У XIII сторіччі найбільш розповсюдженої і звичайними були угоди з розрахунком наявними на місці і негайному постачанні товару; однак вже в цей час почали практикувати висновок контрактів на більш пізнє постачання товарів в обговорений термін зі стандартами якості, установлюваним по зразках.

Етимологічно поняття "біржа" походить від грецького bipga (сумка, гаманець), німецького borse і голландського bturs по місцю її першої появи в XV столітті в м. Брюге (Нідерланди). Справа в тім, що в цьому місті на площі біля будинку знатного міняли і маклера Van der Burse, на якому був герб із трьох гаманців, збиралися купці з різних країн для обміну торговельною інформацією, покупки іноземних векселів і інших торговельних операцій без пред'явлення конкретного предмета купівлі-продажу. Але буквально в лічені роки ця біржа, що дала назву новому типові економічних відносин, поступилася першістю заснованої в 1460 році Антверпенської біржі, що завдяки географічному положенню міста і його торговельних зв'язків придбала уже світове значення.

У XV-XVI ст. біржі виникали в місцях появи мануфактур в Італії і Голландії як прояв необхідності в розвитку зовнішньої торгівлі при операціях з великими партіями товарів. По образі Антверпенської біржі були створені Ліонська (1545), Лондонська Королівська (1566) і інші біржі, що були в основному товарними і вексельними. У 1602 році була організована Амстердамська біржа, що грала в XVII в. головну роль у світовій торгівлі, на ній уперше предметом біржових угод стали акції тільки що виниклих перших акціонерних компаній. У США товарні ринки існують уже з 1752 р.; на них йшла торгівля товарами вітчизняного виробництва, продуктами домашнього виготовлення, текстильними виробами, шкірами і шкірами, металами і лісоматеріалами.

Спочатку виникла біржа реального товару, тобто форма оптової торгівлі, адекватна до-мануфактурному і мануфактурному виробництву. Її відмітними рисами, що властиві і сучасні біржі, були регулярність поновлення торгу, приуроченість торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість заздалегідь установленим правилам. Найбільш характерним типом біржових операцій були угоди з наявним товаром. На цьому етапі біржова торгівля лише встановлювала зв'язок між купцем і виробником або споживачем. Установа бірж йшлася вкрай повільно й обмежувалося переважно ведучими для міжнародної торгівлі портами.

Промислова революція викликала величезне розширення попиту на сировину і продовольство, привела до збільшення обсягу і номенклатури торгівлі, підсилила вимоги до однорідності якості товару і регулярності постачань. Необхідність задоволення цих вимог машинного виробництва обумовило трансформацію біржі первісного типу, пристосування її до нових умов. Зокрема, поряд з наданням ринкового місця, організацією біржового торгу і фіксацією торговельних порядків, до числа основних функцій біржі стали відноситися встановлення стандартів на товар, розробка типових контрактів, котирування цін, врегулювання споровши (арбітраж) і інформаційна діяльність. Біржі поступово перетворилися в центри міжнародної торгівлі.

Швидкі темпи росту торговельного обороту, виникнення світового ринку утруднили ведення торгівлі на основі наявних партій товару. Масове виробництво вимагає впевненості не тільки в постачаннях сировини, ціни якого піддані значним коливанням, але й в одержанні прибутку на капітал, у тому числі уже витрачений на випуск продукції, що знаходиться в стадії реалізації в товарній формі. Різкі коливання цін, помітно підвищуючи ризики, обмежують впевненість в одержанні прибутку. У результаті ведучу роль у біржових операціях придбали угоди на термін з реальним товаром, що гарантували підприємцям постачання товару необхідної якості в потрібний термін за цінами, що забезпечувала можливість одержання прибутку. Наступним етапом у розвитку біржової торгівлі з'явилося виникнення ф'ючерсної (оптової заочної, безготівкової) торгівлі. Історія сучасної ф'ючерсної торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років. Вона тісно зв'язана з розвитком комерційної діяльності в Чикаго і торгівлею зерном на Середньому Заході.

Хаос у сфері попиту та пропозиції, проблеми перевезень і збереження змусили фермерів і торговців укладати контракти з наступним постачанням товарів. Завчасні, попередні контракти на постачання кукурудзи вперше були укладені купцями-річковиками, що одержували зерно від фермерів пізньої восени і на початку зими, але повинні були зберігати його доти, поки кукурудза досить висохне для навантаження на судно, а ріка звільниться від льоду. Щоб зменшити ризик від падіння цін під час зимового збереження, ці торговці відправлялися в Чикаго і там укладали контракти з переробщиками на постачання їм зерна навесні. Таким чином, вони гарантували собі покупців і ціни на зерно. 13 березня 1851 р. був укладений контракт на 3 тис. бушелів (близько 75 т) кукурудзи з постачанням у червні - перший у своєму роді.

До кінця XIX сторіччя ф'ючерсна торгівля набрала обороти так, що з'явилася необхідність формалізації торговельної практики, стандартизації контрактів, установлення правил поведінки і розрахунків, порядку дозволу споровши, процедури улагоджування розбіжностей. А на початку ХХ століття з утворенням нових товарних бірж ф'ючерсна торгівля стала розростатися усе більш і більш.

Порівняно з Заходом російський етнос молодше років на 300-400, і всі процеси розвитку народу і усіх форм прояву життя народної в нас запізнюються на ті ж самі терміни.

Перша біржа в Україні була заснована у 1745 році. У відбудованому спеціально для неї в 1747 році будинку було установлено годинник біржових зборів. Будучи введеної зверху в примусовому порядку і при існуючій у той час нерозвиненій економічній системі, біржа не діяла майже 100 років. Пожвавлення наступило лише з 20-х років XIX століття, коли в звертання надходять облігації Державних позик; з 1827 р. - акції.

Швидкий перехід до ринкових відносин після реформи 1861 року дає поштовх до появи бірж у багатьох містах Української держави. Як правило, їхня поява зв'язана з розвитком хлібної торгівлі. У 90-і і наступні роки біржова справа одержує подальший імпульс розвитку в зв'язку з інтенсивним будівництвом залізниць, елеваторів, появою комерційних банків, розвитком підтоварного кредиту під хліб.

На початку століття до 1913 року з'являється ще 21 біржа. У цілому до початку війни їхня загальна кількість досягла 45-ти.

У порівнянні з західними, росіяни біржі мали специфіку. Їх відрізняв, по-перше, низький рівень біржової техніки, що було зв'язано з нерозвиненістю інфраструктури. Як наслідок, на російських біржах не одержали поширення угоди на термін. Але не було твердої регламентації правил висновку угод.

По-друге, у силу того що, російське купецтво являло собою розмиту, аморфну масу, біржі брали на себе функцію представництва їхніх інтересів. У багатьох біржових статутах прямо вказувалося на це. Жодна західна біржа не виконувала цієї функції, тому що представництво інтересів купецтва в цих країнах здійснювалося через торговельні палати, що були створені в результаті тривалої політичної й економічної боротьби підприємців за свої мети.

По-третє, повсякденне відношення до бірж в Україні завжди було неоднозначним. Часто переважало думку, що порядній людині там робити чогось.

Бурхливий розвиток капіталізму породив тенденцію "європеїзації" українських бірж. Однак цьому процесові не призначено було завершитися.

1893: Міністерство фінансів установило ряд обмежень для операцій на біржі без посередництва маклерів. Ревізію книг маклерів проводило Міністерство фінансів.

1895: уведене положення про необхідність одержання дозволу Міністерства фінансів на допуск цінностей до котирування на біржі.

1911: за даними Міністерства торгівлі і промисловості в Україні нараховується 62 бірж, більшість з яких товарні біржі, на них домінують угоди купівлі-продажу сільгоспродуктів і сировини.

1914, 16 липня: фондові біржі закриваються. У січні 1917 року знову відкриваються, а в лютому закриваються знову.

Але біржам призначено було відродитися на недовгий період і в радянський період. Це відбулося в липні-грудні 1921 р.(перші роки Непа). Біржі виникли стихійно по всій країні. Але їхня ефективність була низкою.

У біржовому обороті знаходилися в основному ті ж товари, що і до війни, - продовольство і фураж. Текстиль, сировина, металеві і шкіряні вироби, паливо були представлені на біржах не значно.

У радянський період функції біржі полягали у визначенні попиту та пропозиції, регламентуванні угод і котируванню цін. Як бачимо, вони збігаються з функціями бірж у дореволюційний період. Наприкінці 20-х років радянські біржі були ліквідовані.

Біржі в тому виді, у якому вони з'явилися в Україні в посткомуністичний період, зайняли свою функціональну нішу в економіці і в міру своїх можливостей вирішують задачі, що коштують перед нею. Що буде далі, покаже час. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що при визначеній політичній стабільності в країні біржі будуть розвиватися більше в якісну сторону. Звичайно вони будуть не схожі на біржі розвитий ринкової економіки, головне, щоб вони проносили реальну користь усьому народному господарству. До того ж не варто чекати швидких рясних плодів біржової торгівлі в Україні, тому що економіка в нас значно молодше західної. За ними сьогодення, але за нами майбутнє.

Поиск по сайту: