Мета і особливості здійснення біржових операцій

Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є:

1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами;

2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном „хеджирування”, дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуваність його доходів і витрат.

3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені законодавством. В біржовій торгівлі - спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон'юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - біржовий спекулянт або біржовий торговець, будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін.

Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є виробниками найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока.

З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально механізм здійснення окремих видів біржових операцій.

Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сировині, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продукції; для одержання фінансових засобів, призначених для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємствами товарів для наступної реалізації, населенню.

Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром.

Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу спот, внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному періоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу форвард (або цілий ряд таких угод - з різними контрагентами і на різні періоди).

Таким чином, в основі здійснення біржової угоди операції купівлі або продажу реального товару лежить механізм укладання біржових угод типу спот або форвард.

Страхування цінового ризику (хеджирування) являє собою досить складну біржову операцію, яка вимагає використання трьох біржових угод:

1) купівлю (продаж) реального товару з поставкою в реальному періоді (угода типу форвард);

2) продаж (або відповідно купівлю) ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів;

3) ліквідацію позиції по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Перші два види біржових угод здійснюються в початковій стадії операції по страхуванню цінового ризику, а третій їх вид - на стадії її завершення. Принцип операції по страхуванню цінового ризику оснований на тому, що якщо її учасник несе фінансові втрати із-за зміни біржових цін, як продавець реального товару, то він виграє в тих же розмірах як покупець ф'ючерсних контрактів на ту ж кількість товару і навпак.

В зв'язку з цим на біржовому ринку розрізняють два види операцій страхування цінового ризику: хеджирування купівлею і хеджирування продажею.

Хеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару.

Розглянемо механізм хеджирування купівлею на прикладі звичайної форвардної угоди.

Приклад. Підприємство-виробник бензину здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою в березні. Форвардна угода укладена на 10 т бензину за ціною 400 грн. за 1 тону. На даний момент у підприємства-виробника бензину ще немає нафти для його виробництва, воно закупить цю нафту дише в березні. Боячись, що до моменту поставки бензину ціни на нафту, а відповідно і на бензин, зростуть, в результаті чого підприємство-виробник понесе фінансові збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину (які забезпечують кількість проданого реального товару), по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн.

Припустимо, що побоювання підприємства-виробника оправдились і ціна нафти, а отже і бензину, в березні зросла. Ціна 1 т бензину на біржовому ринку реального товару становить в березні вже 500 грн., а на ф'ючерсному ринку - відповідно 510 грн.

При цьому умови, механізм і результати хеджирування купівлею будуть виглядати для продавця наступним чином:

1. Укладена форвардна угода на 2. Відкрита позиція на купівлю продаж 10 т бензину за ціною по 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т 400 грн. на загальну суму бензину за ціною 410 грн. на 4000 грн. загальну суму 4100 грн.

Березень

3. Здійснена поставка 10 т бензину 4. Закрита позиція (шляхом

покупцю реального здійснення офсетної угоди) по

товару, партія якого на біржовому куплених 10 ф'ючерсних

ринку коштує тепер контрактах, які на даний

5000 грн. (500 х 10т) момент становили 5100 тис. грн.

(510 х 10)

Результати хеджирування покупкою

При угоді з реальним товаром понесені втрати засобів в сумі 1000 грн.

(5000 - 4000)

При ф'ючерсній угоді одержаний прибуток в сумі 1000 грн. (5100 - 4100)

Із наведеного прикладу видно, що фінансові втрати по угоді з реальним товаром в результаті хеджирування покупкою повністю відшкодовані підприємству-виробнику по ф'ючерсній угоді.

Хеджирування продажем являє собою біржову операцію, в процесі якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здійснює продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товарів. В цьому випадку вищенаведений нами приклад з позиції покупця мав би такий механізм хеджирування:

1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару;

2) відкриття позиції на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (із боязні, що до моменту поставки ціна реального товару може знизитись);

3) закриття позиції по ф'ючерсній угоді при одержанні від продавця передбаченої партії реального товару. Якщо ціна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фінансові втрати по форвардній угоді, але одержить прибуток по ф'ючерсній угоді, але забезпечує відшкодування втрат.

Розглянемо особливості хеджирування продажем при онкольних форвардних угодах.

Приклад. Підприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмічності збуту продукції здійснило на біржі його продаж в січні з поставкою у березні в кількості 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на біржі по ціні 400 грн. за 1 т. Покупець, проте, не захотів зафіксувати цю ціну в біржовому контракті, так як боїться, що на момент поставки ціна на бензин знизиться. Він домовляється з продавцем (підприємством-виробником), що зафіксує ціну по біржовому котируванні бензину у березні в день торгів, перед поставкою реального товару. В березні при настанні строку поставки товару покупець, у відповідності до умов онкольної угоди, зафіксував ціну (по результатах біржового котирування попередніх торгів) у розмірі 340 грн. за 1 т бензину.

Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе від можливих фінансових втрат у випадку зниження ціни при онкольній угоді продає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину по ціні 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У березні один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку із зниженням цін на нього на біржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закритті позиції по ф'ючерсних контрактах їх загальна вартість буде становити 3500 грн.

За цих умов механізм і результати хеджирування продажем по даній онкольній угоді будуть виглядати для продавця наступним чином:

Січень

1.Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б ціна була зафіксована у момент угоди, то сума продажу становила 4000 грн.

Березень

2.Відкрита позиція на продаж 10 ф'ючерсних контрактів по 1 т бензину за ціною 410 грн. на загальну суму 4100 грн.

3.По ці ні, зафіксованій покупцем, продавець поставив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцію 3400 грн. (340 х 10т)

4.Закрита позиція (шляхом

здійснення офсетної угоди) по раніш проданих ф'ючерсних контрактах, які на даний момент коштують 3500 грн. (350 х і0т)

Результат хеджирування продажем

При онкольній угоді з реальним товаром продавцем понесені фінансові втрати в сумі 600 грн. (4000 –З400)

По ф'ючерсній угоді продавець одержує прибуток в сумі 600 грн. (4100 - 3500)

З наведеного прикладу видно, що фінансові втрати продавця по угоді з реальним товаром повністю компенсовані одержанням прибутку по ф'ючерсній угоді.

Розглянуті приклади показують, що біржові операції страхування цінового ризику (хеджирування) можливі завдяки тому, що ціни на реальний товар і на ф'ючерсні контракти на нього, як правило, мають тенденцію одночасного руху в одному і тому ж напрямку (можливі виключення з цього правила зберігаються досить рідко і носять короткостроковий характер - вони будуть розглянуті згодом). Це зв'язане з тим, що ціни, як у першому так і у другому випадках перебувають під впливом одних і тих же факторів і тісно пов'язані між собою.

Біржові спекуляції на різниці в цінах, самий складний вид біржових операцій. Вони вимагають досконалого знання механізму біржового ринку, вміння здійснювати його прогнозування по окремих групах товарів, а в ряді випадків - володіння технікою оптових торгових операцій. Успішне застосування цих операцій вимагає великого практичного досвіду роботи на біржі, але саме ці операції можуть принести досить відчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачі вони приносять і відчутні фінансові втрати). Спекулятивні біржові операції вимагають, як правило, здійснення двох видів біржових угод - спочатку на покупку, а потім на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт і в. Фінансовий результат такої операції (розмір прибутку або збитку) визначається в кінці кінців тим, наскільки ціна продажу може відрізнятись від ціни покупки. При цьому слід знати одне біржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками біржових спекуляцій, несуть фінансові втрати другі її учасники.

При здійсненні цих операцій з реальним товаром відбувається закупка його на біржі з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому періоді (тобто укладанням угод на покупку типу спот або форвард) в розрахунку на підвищення цін. Якщо укладена угода типу спот на покупку товару, то при здійсненні спекулятивної операції слід враховувати додаткові витрати по зберіганню товару до моменту його реалізації в найбільший сприятливий період біржової кон'юнктури (тривалість такого зберігання необхідно розраховувати заздалегідь). Крім того, при угодах обох типів необхідно враховувати темпи інфляції (з тим, щоб не змішувати інфляційний ріст цін на товари, з ростом цін, викликаний зміною біржової кон'юнктури). Продаж товару за цінами, які зросли за рахунок інфляції, реального прибутку не приносить (незважаючи на номінальний її ріст), а по угодах типу спот викличе навіть фінансові втрати за рахунок додаткових витрат по зберіганню. В цьому можна впевнитись на такому прикладі:

Приклад. В ході здійснення спекулятивної біржової операції товар був закуплений по ціні 100 тис. грн. за одиницю на загальну суму 50 млн. грн. Через місяць цей товар був проданий по ціні 110 тис. грн. за одиницю. За зберігання товару протягом місяця понесені втрати в сумі 3 млн. грн. Середньоденний темп інфляції складає 10%. При цих умовах перш за все слід визначити інфляційний ріст цін. Виходячи з вище приведених даних визначаємо, що ціна зросла до 110 тис. грн. виключно під впливом інфляції 100 х 10 = 100%. Нормальний прибуток від цієї угоди складає 7 млн. грн. (110-100-3). Проте, закупить аналогічний товар в даний час можна, лише потративши на нього на 10 млн. грн. більше. Отже, реальний прибуток не одержаний, а сума збитку складає 3 млн. грн.

ВИСНОВОК

Отже, товарна біржа – це організація, що об'єднує юридичні і фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін, попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій.

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Всі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно одна від одної. Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох; проте, розміри контрактів на той самий товар і інші характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Стосовно до наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон спрямований на врегулювання відношень по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.

Біржа виконує функції збалансування попиту і пропозиції шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України «Про товарні біржі» угода вважається біржовою при виконанні слідуючих умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, допущених до обігу на ТБ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного за здійсненням угод дня.

На біржі укладається три основні види угод: угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди).

Список використаної літератури

1. Біржова діяльність: Підручник для студ. вузів. - К.: ЦУЛ, 2003. - 261, с.

2. Бралатан В. П. Розвиток біржового ринку в Україні // Економіка АПК. - 2006. - № 2. - С.126-129

3. Васильев Г. А. Товарные биржи: матеріал технічної інформації. - М.: Высш. школа, 1991. - 111, с.

4. Губський Б. В. Біржові технології ринку: монографія. - К.: Нора-прінт, 1997. - 295 с.

5. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 462 с.

6. Дудяк Р. П. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посібник для студ. вузів. - Львів: Новий Світ-2000: Магнолія плюс, 2003. - 359, с.

7. Загородній А. Г. Зовнішньоекономічна діяльність: Термінологічний словник. - К.: Кондор, 2007. - 166, с.

8. Кушнір Т. Б. Економіка і організація біржової торгівлі. - Х.: Консум, 2003. - 214 с.

9. Макогон Ю. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 423 с.

10. Міщук Г. Товарні біржі України: тенденції та проблеми розвитку // Економіка України. - 2005. - № 4. - С. 47-54

11. Про біржу і цінні папери: Збірник законів. - Харків: ПП "ІГВІНІ", 2006. - 190, с.

12. Селезньов В. В. Основи ринкової економіки України. - К.: А.С.К., 2006. - 687 с.

13. Сохацька О. М. Біржова справа: Підручник. - Тернопіль: Катрт-бланш, 2003. - 602 с.

14. Шебаніна О. В. Біржовий ринок: ретроспектива розвитку, основні проблеми і напрями їх розв'язання // Економіка АПК. - 2007. - № 3. - С.104-109

15. Шканова О. М. Інфраструктура товарного ринку: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 319 с.

16. О.І. Дегтярьова ї О.А. Кандинський «Біржова справа» М., ІО «Юніті» 1997

17. Грязнова А.Г. "Біржова діяльність" М., 1995

18. Іващенко О.О. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини», 1991.

19. Васильєв Г.А., Каменева Н.Г. Товарні біржі»М.,«Вища школа», 1991.

20. Іващенко О.О. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини», 1991.

21. Васильєв Г.А., Каменева Н.Г. Товарні біржі»М.,«Вища школа», 1991.

Поиск по сайту: