Особливості догляду за хворими пневмонією

Для запобігання розвитку ортостатичного колапсу хворого на крупозну пневмонію транспортують тільки на ношах у положенні лежачи на хворому боці. Це стосується і хворих молодого віку, бо саме у них часто і раптово розвивається гостра артеріальна гіпотензія. Госпіталізують хворих через приймальне відділення, але без тривалої затримки там хворого, який повинен постійно перебувати під наглядом лікаря або медичної сестри, які в змозі надати допомогу при появі перших ознак ускладнення.

У перші дні захворювання хворому необхідний ретельний догляд, неухильне додержання постільного режиму. Треба подбати, щоб палата регулярно провітрювалася. Взимку палату провітрюють 2—3 рази на день, а влітку тримають вікна відчиненими. Ліжка хворих на пневмонію не повинні стояти близько до опалювальних приладів і біля вікна. Треба проводити 3 рази на день вологе прибирання палат. Медична сестра стежить, щоб протягом гарячкового періоду хворий не розкривався, забороняє йому лежати на спині весь час, примушує і допомагає перевертатися і набувати положення напівсидячи, що сприяє кращій вентиляції легенів. Для хворих з задишкою і для осіб похилого віку встановлюють підголівник.

Найчастішим симптомом при пневмонії є кашель. Він може бути нестерпним, сухим або вологим. Медична сестра повинна полегшити стан хворого, дати йому відхаркувальні засоби при сухому кашлі, напоїти лужним теплим питвом, а також стежити за характером харкотиння. При виділенні харкотиння хворого забезпечують індивідуальною плювальницею. Хворому слід пояснити, що харкотиння треба спльовувати у плювальницю, а не ковтати його, бо це може призвести до інфікування шлунка й кишок.

За призначенням лікаря хворому ставлять банки і накладають гірчичники. Якщо хворого непокоїть біль у грудній клітці, медична сестра допомагає йому вибрати таке положення в ліжку (наприклад, повертає його на бік для кращої фіксації плеври), при якому біль зменшується.

Необхідно пам’ятати, що при появі у хворого раптового гострого колючого болю, в грудній клітці, який супроводжується сильною задишкою, ціанозом, холодним потом, зниженням артеріального тиску, треба негайно викликати лікаря, а при погіршенні стану хворого розпочати реанімаційні заходи.

Хворих лікують антибіотиками та сульфаніламідними препаратами за схемою, яка передбачає їх приймання і в нічний час, щоб концентрація Ліків в організмі протягом доби була однаковою, тому медична сестра повинна будити хворого. Ці препарати можуть викликати явища інтоксикації та подразнення нирок, утворення в них каменів. Для запобігання цим ускладненням хворому призначають лужне питво і стежать за скаргами (біль у ділянці попереку), а також за аналізами сечі.

Хворому забезпечують не надмірне, легко засвоюване харчування. Він повинен багато пити, в тому числі фруктові соки, кисломолочні продукти. їжа має бути багатою на вітаміни, особливо на аскорбінову кислоту (вітамін С), напіврідкою, висококалорійною. Годувати хворого треба часто і невеликими порціями. Можливе швидке і критичне зниження температури тіла з 40 до 35—36 °С, що супроводжується різким зниженням артеріального тиску. У зв’язку з цим виникає різке виділення холодного і липучого поту. Обличчя хворого бліде, кінцівки холодні, пульс ниткоподібний. Якщо в цей період не надати йому допомогу, то внаслідок різкого падіння тонусу судин може настати смерть. Медична сестра повинна про це завжди пам’ятати. Тіло хворого необхідно витерти сухим рушником, перемінити натільну та постільну білизну, дати гарячий міцний чай, до ніг прикласти теплі грілки.

Під час кризу медична сестра не повинна відходити від хворого, вона стежить за його загальним станом, шкірою та пульсом. Якщо хворий непритомніє, для поліпшення кровопостачання мозку в нього забирають з-під голови, подушку і трохи піднімають ніжний кінець ліжка. Негайно викликають лікаря.

Треба слідкувати за фізіологічними відправленнями хворого. У разі потреби йому ставлять катетор або очисну клізму. При мимовільному сечовиділенні або дефекації хворого негайно підмивають і підкладають гумове судно. При метеоризмі ставлять газовідвідну трубку. Велике значення має лікувальна гімнастика, характер якої залежить од віку та загального стану хворого. Медична сестра самостійно проводить ранкову гігієнічну гімнастику з пацієнтами, яким призначено певний руховий режим. Спеціальний комплекс вправ для хворих на пневмонію проводить методист з лікувальної фізкультури.

Поиск по сайту: