Історіографія повоєнного періоду української історії

Аналіз історіографії повоєнного періоду ускладнюється тим, що його хронологічні рамки досить рухомі. Спочатку повоєнний період вкладався в четверту п’ятирічку 1946-1950рр. Потім його подовжили до смерті Сталіна. Тепер же частіше за все під повоєнним періодом розуміють дві п’ятирічки – четверту і п’яту. Хронологічною межею стає не перехід до нової, шостої п’ятирічки (її навіть припинили виконувати на півдорозі), а ХХ з’їзд КПРС. Це не звичайний партійний з’їзд, а знакова подія в історії Росії та України. Причому, беручи до уваги всі обставини місця і часу, набагато важливіша подія якраз для України, ніж для Росії. З’їзд легітимізував, тобто зробив невідворотними всі ті зміни, що відбулися за 2,5 роки після смерті Сталіна.

В історіографії 1960-80-хрр. є немало праць, у тому числі монографічних, з аналізом подій відбудовного періоду 1946-1950рр. Всі вони мають приблизно однакову проблематику, яка мало кого може тепер зацікавити. Повоєнні роки захоплююче цікаві, проте все, що цікаве, проходило повз увагу дослідників. Натомість абсолютно нецікаві сюжети на кшталт одноманітних розповідей про соціалістичне змагання або провідної ролі КПРС у відбудові, вщерть заповнюють сторінки монографій, схожих одна на одну мов близнята. Добросовісним узагальненням такого роду праць була монографія В.Юрчука і І.Кожукало «Коммунистическая партия во главе всенародной борьбы за восстановление и развитие народного хозяйства Украины. 1945-1950» (К., 1986). Таким же узагальненням є відповідний том багатотомної праці «Історія Української РСР» українською мовою (т.8, кн.1, – К., 1979) або російською мовою (т.9, – К., 1985, істотно перероблена і доповнена).

Праці останніх 10-15 років висвітлюють в основному «білі плями» недавнього минулого – голод 1946-1947рр., масові репресії, депортації, національно-визвольну боротьбу в Західній Україні.

Найбільш солідною працею про голод 1946-1947рр. є збірник документів і матеріалів (Голод 1946-1947 років в Україні, – К., 1996). Аналізу карально-репресивної політики уряду присвячені двотомник І.Біласа. (Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953). Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Кн.2. – К., 1994) та історичні нариси Ю.Шаповала (Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993).

Депортаціям населення західноукраїнських земель присвячений тритомник львівських учених (Депортації: західні землі України кінця 30-х – початку 50-х років. Документи, матеріали, спогади). Перший том цієї фундаментальної праці вийшов у 1996р. Цілий ряд документальних збірників про операцію «Вісла» з’явилися у Польщі й Україні. Перший з них, упорядкований польським істориком українського походження Є.Місило, був надрукований у Варшаві польською мово в 1993р., і у Львові українською мовою – в 1997р. (Акція «Вісла». Документи).

Національно-визвольна боротьба у Західній Україні має колосальну історіографію. Проте з підсумкових політично незаангажованих праць на цю тему ми можемо назвати тільки одну: книгу А.Кентія «Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946-1956рр.)». Вона була видана в 1999р. мізерним накладом у рамках досліджень робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА, створеній Президентом України у вересні 1997р.

Документальні збірники з висвітленням політики «верхів» грунтуються на матеріалах московських архівів і друкуються в Москві. Серед збірників, спільно підготовлених російськими й американськими вченими в рамках серійного видання «Россия. ХХ век. Документы», особливу увагу привертає книга «Лаврентий Берия, 1953. Стенограмма июльского пленума ЦК КПСС и другие документы» (М., 1999). Це видання може бути взірцем археографічної публікації. Вивчаючи опубліковані в ньому документи, дослідник має повне уявлення про те, в яких умовах вони готувалися, за яких обставин і як саме змінювався їх текст тощо.

Велике значення для дослідників вітчизняної історії має збірник спогадів М.Хрущова «Время. Люди. Власть». Мемуари Хрущова багато разів друкувалися в різних країнах, але цей чотиритомник найбільш повний, точніше – максимально повний. Опублікувала його інформаційно-видавнича компанія «Московские новости» у 1999р.

Книга колишнього керівника архівної служби РФ Р.Пихоя «Советский Союз: история власти (1945-1991)», яка була видана в Москві у 1998р., цікава для українського дослідника своєю джерельною базою. У розділах, присвячених аналізу кремлівських таємниць першого повоєнного десятиліття, є немало винятково важливих для нас нюансів.

Період 1946-1955рр. ще не вивчався в українській історіографії спеціально. Ми маємо лише кілька узагальнюючих видань, у яких йому приділяється належна увага. У першу чергу слід назвати дві книги луцького історика В.Барана: «Україна 1950-1960-хрр.» (– Львів, 1996) і «Україна: новітня історія (1945-1991)», яка теж видана у Львові в 2003р. Досить великий розділ «Останні роки сталінської тиранії» у шеститомній «Політичній історії України ХХ століття» (– К., 2003) підготували О.Рафальський, Ю.Шаповал і Б.Ярош.

Повоєнний період пам’ятають мільйони наших співвітчизників. Ті, хто народився пізніше, знайомі з його реаліями за розповідями батьків, кінофільмами й книгами. Тим не менш, це найбільш загадковий навіть для істориків-професіоналів період в історії ХХ ст. Адже сталінська тиранія була всепроникною і створювала для тих, хто тоді жив і працював, дуже специфічний і мало схожий на реальність оточуючий світ. Історики тільки починають реконструкцію цього пласту нашого життя.

Поиск по сайту: