|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Класифікації фразеологічних одиниць у німецькій мові. Структура німецькомовних фразеологізмівВизначення фразеологічного фонду сучасної німецької мови, уточнення принципів обмеження фразеологічних накопичень слів від сталих словосполучень нефразеологічного типу стало можливим лише в останні роки в результаті розвитку загальної теорії фразеології. [ КЛАСИФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ Івашина І. М. Суми 2012] Фразеологію сучасної німецької мови дослідники систематизували за цілим рядом принципів. Існує безліч класифікацій, запропонованих вітчизняними та зарубіжними лінгвістами. Теа Шіппан називає основні критерії фразеологічності: відтворюваність, стійкість, лексикалізація, ідіоматичність. Уільям Фляйшер розглядає фразеологізми з точки зору синтаксису і виділяє: непредикативні словосполучення; стійкі предикативні конструкції та стійкі пропозиції. [ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ «ЧАСТИНА ТІЛА» Пономаренко Мм. Суми, 15-16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова,О.В. Ємельянова та ін. — Суми: СумДУ, 2013. — С. 96-98] Останніми роками широкого розповсюдження набули дві класифікації: функціональна і структурно-семантична. Функціональна класифікація з'явилася в той період, коли фразеологічні дослідження В.В. Виноградова показали важливість розгляду стійких словосполучень і поєднань слів, які мають цілісне розуміння. Ці одиниці з чистою номінацією, позначені як лексичні єдності, номінативні фразеологізми вперше були досліджені як особлива частина вчення про стійкі словосполучення сучасної німецької мови. Ця обставина дозволила детально простежити функцію і структурно-семантичні особливості стійких поєднань слів цієї групи, і навіть їх відмінні риси, порівняно з поєднаннями слів, що виконують у мові експресивно-номінативну функцію. I група – так звані номінативні фразеологізми, охоплює по-перше, стійкі словосполучення, які мають семантичну цілісність номінації з урахуванням власних лексичних значень компонентів, без будь-якої ознаки семантичного перетворення останніх. По-друге, словосполучення, що виникають з урахуванням переносного значення одного з компонентів. По-третє, дієслівні стійкі поєднання, відомі в німецькій літературі як "аналітичні конструкції". II група функціональної класифікації – номінативно-експресивні фразеологізми – містить семантично перетворені фразеологізми зі структурою словосполучень і речень. [КЛАСИФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ Івашина І. М. Суми 2012] У межах структурно-семантичної класифікації О. В. Кунін виділив такі структурно-семантичні типи фразеологічних одиниць: 1. Номінативні фразеологічні одиниці, тобто фразеологізми, що означають предмети, явища і тощо. 2. Номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці. Сюди належать дієслівні фразеологічні одиниці, які можуть трансформуватися в речення при вживанні дієслова в пасивному стані. 3. Вигукові і модальні ФО, тобто ФО, що виражають емоції, волевиявлення тощо, але не володіють предметно-логічним значенням. 4. Комунікативні ФО, тобто ФО зі структурою простого та складного речення. [ Кунин А. В. Курс фразеологиисовр. англ. Язика / Кунин А. В. - М.: Высшая школа, 1996. - 381с. 243 - 331] Ідеографічна класифікація розподіляє усі фразеологічні одиниці між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): "Людина", "Абстрактні відношення" і "Природа". Фразеотематичні групи поділяються на фразеосемантичні поля (ФСП). У межах названих полів виділяються варіантно-синонімічні групи (ВСГ), які представлені фразеосемантичними рядами (синонімічні й варіантні ряди). Таким чином, кожна модель окреслена фразеотематичною групою, варіантно-синонімічним полем і варіантно-синонімічною групою. [Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія. — Луганськ: Альма-матер, 2003. — 362 с. 115]. ФТГ Людина структурується таким чином: ФТП Людина як жива істота; ФТП Людина як розумна істота; ФТП Людина як суспільна істота. ФТП Людина як жива істота представлена декількома фразеосемантичними полями: ФСП Зовнішній вигляд; ФСП Фізичний стан; ФСП Психічний стан; ФСП Одяг; ФСП Рух. ФТП Людина як розумна істота включає такі фразеосемантичні поля: ФСП Розум; ФСП Емоції, почуття, стан; ФСП Характер, поведінка. ФТП Людина як суспільна істота містить ФСП Стосунки між людьми. ФСП Зовнішній вигляд включає ряд варіантно-синонімічних груп: ВСГ "sehr hoch", ВСГ "sehr dick", ВСГ "sehr mager", ВСГ "kahlköpfig", ВСГ "schmierig", ВСГ "unschön, nicht schön". ФСП Фізичний стан об'єднує варіантно-синонімічні групи "heißhungrig", "schwanger", "frieren". ФСП Психічний стан складається з варіантно-синонімічних груп "lachen", "sich fürchten"; ФСП Одяг – з варіантно-синонімічних груп "passen/passen nicht", "unreinlich"; ФСП Рух – з варіантно-синонімічних груп "verschwinden", "sich peinlich fühlen". ФТГ Абстрактні відношення і поняття включає: ФСП Можливість; ФСП Простір; ФСП Кількість; ФСП Якість. Варіантно-синонімічне поле Кількість, наприклад, об'єднує ВСГ "sehr viel" і ВСГ "ganz wenig". ФТГ Природа включає ФСП Час. Варіантно-синонімічне поле Час представлене варіантно-синонімічними групами "nie", "sehr lange", "zu frühst", "sehr spät".[КЛАСИФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВОЛЬОВИХ СТАНІВ ЛЮДИНИ Івашина І. М. Суми 2012] В.В. Виноградов класифікував фразеологічні одиниці на основі різного ступеня ідіоматичності (невмотивованості) компонентів у складі фразеологізмів. Він виділяв три типи фразеологічних одиниць: 1) фразеологічні зрощення – стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких не виводиться із значення складових їх компонентів, тобто не мотивоване ними з точки зору сучасного стану лексики: бити байдики, собаку з’їсти, була не була, як пити дати та ін.; 2) фразеологічні єдності – стійкі поєднання, узагальнено-цілісне значення яких частково пов’язане з семантикою складових компонентів, спожитих в образному значенні: зайти в тупик, бити ключем, плисти за течією, брати в свої руки, прикусити язика і т. п.; 3) фразеологічні поєднання – стійкі звороти, значення яких мотивовано семантикою складових їх компонентів, один з яких має фразеологічні пов’язане значення: делікатне питання (ситуація, положення обставина), потупити погляд (Голову ), справжнісіньке пекло (тьма) і т. д. [Зубков М. Г. Універсальний довідник. Українська мова. – 5-те вид., випр. – Х.: ФОП Співак В.Л., 2009. – 416 с. стр. 41] Щодо структури німецькомовних фразеологізмів. Домінантною є модель «іменник (в знахідному відмінку) + дієслово». Фразеологічні одиниці утворені за цим зразком відображають найрізноманітніші аспекти життя. Наведемо деякі приклади, з сучасного молодіжного сленгу: Banane machen (поспішати) [Wörterbuch der Jugendsprache. – Stuttgart: PONS GmbH, 2011. – 138 S. – s16] Film schieben (знаходитись під впливом наркотичних засобів) [Wörterbuch der Jugendsprache. – Stuttgart: PONS GmbH, 2011. – 138 S.: s41], Schnecken checken (шукати (очима) привабливих дівчат) [Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache / Wolfgang Fleischer. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1982. – 250 S. S133] Не рідко зустрічається і конструкція «прикметник/ прислівник/ дієприкметник + дієслово». Звернемося знову до сучасного молодіжного сленгу. fit machen (щось дістати, добути) [Wörterbuch der Jugendsprache. – Stuttgart: PONS GmbH, 2011. – 138 S. –: 41] französisch duschen (забивати запах власного тіла дезодорантом) [Jugendsprache unplugged 2013: Deutsch – Englisch – Spanisch – Französisch. – Berlin und München: Langenscheidt KG, 2013. – 168 S.: 55], gefickt bekommen (справитися з чимось; добитися чогось) [Jugendsprache unplugged 2013: Deutsch – Englisch – Spanisch – Französisch. – Berlin und München: Langenscheidt KG, 2013. – 168 S: 60]. Помірна частотність притаманна моделі «прикметник + прикметник/ дієприкметник», фразотворчі результати якої найчастіше матеріалізують певні характеристики людини [ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ Михайло ГАВРИШ Київ 2013]: geistig unbewaffnet (дурний) [Wörterbuch der Jugendsprache. – Stuttgart: PONS GmbH, 2011. – 138 S: 48] Підбиваючи підсумки можемо зазначити, що фразеологізм – це одиниці мови, які виконують різні функції і мають складну структуру.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |