Поняття фразеологізму у німецькій мові. Функції фразеологізмів

Невід’ємною частиною будь-якої мови є фразеологізми, знання яких, без сумніву, сприяє залученню до культури народу країни. Вони – відображення багатовікової історії народу.

У більшості випадків фразеологізми створені народом, тому тісно пов’язані з його інтересами й повсякденними заняттями. У них відображені уявлення, пов’язані з трудовою діяльністю, побутом, культурою, норду. Вони повністю розкривають національну специфіку мови, її самобутність. [ Головко О. І., Горчакова Н. В., Бояринцева М. Д. Порівняльний аналіз фразеологізмів з анімалістичним значенням м. Дружківа 2011]

Сам термін «фразеологізм» присутній майже у всіх совах і по-суті трактується однаково.

Перш ніж розкрити поняття фразеологізму, нам потрібно з’ясувати, що таке фразеологія в цілому. Перш за все, фразеологію можна охарактеризувати як розділ мовознавства, який займається вивченням фразеологізмів. Але її також розуміють як сукупність фразеологічних одиниць певної мови. Фразеологія німецької мови пройшла довгий шлях становлення як окремої наукової дисципліни. Фразеологія розробляє власні методи та прийоми дослідження фразеологічних одиниць. Зокрема, такі, як метод ідентифікації та метод аплікації. Також цей розділ мовознавства пропонує різні шляхи класифікації фразеологічних одиниць. Фразеологія безперервно поповнюється за рахунок все нових фразеологічних одиниць, які несуть відомості про культуру, побут та інші специфічні особливості народу-носія мови.. [ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ «ЧАСТИНА ТІЛА» Пономаренко Мм. Суми, 15-16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова,О.В. Ємельянова та ін. — Суми: СумДУ, 2013. — С. 96-98]

Власне фразеологізм – це відтворена в мовленні одиниця, найчастіше еквівалентна слову, що має цілісне значення, постійний компонентний склад і граматичну структуру [Баранов А. Н., Добровольський Д. О. Аспекти теории фразеологии / А. Н. Баранов. – М.: Знак, 2008. – 345 с.]

М.Пономаренко пропонує нам ще одне визначення фразеологізму. Фразеологізми – це складні семантичні явища, досить різноманітні за своєю структурою: сполучення двох або кількох повнозначних слів; сполучення слів, структура яких ідентична структурі речення; сполучення службового слова з повнозначним. Фразеологізми – це невичерпні мовні джерела, які живлять мовлення будь-якої стильової зорієнтованості. Фразеологізми наповнюють мовлення глибинною свіжістю, надають йому художнього звучання, лексичної й синтаксичної витонченості, довершеності.. [ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ «ЧАСТИНА ТІЛА» Пономаренко Мм. Суми, 15-16 березня 2013 р. / Ред.кол.: С.О. Швачко, І.К. Кобякова,О.В. Ємельянова та ін. — Суми: СумДУ, 2013. — С. 96-98]

Німецький лінгвіст Теа Шіппан в книзі «Лексикологія сучасної німецької мови» під фразеологізмом розуміє «стійку фразову єдність». Автор називає основні критерії фразеологічності і детально описує їх:

– Відтворюваність(фразеологізми – відносно постійні компоненти мовної системи і відтворюються як певна єдність без новоутворень).

– Стійкість (фразеологізм – мовна цілісність і їх видозміни можливі лише в незначній мірі).

– Лексикалізація (фразеологізми утворюють нові семантичні єдності). [Schippan 1992: 47].

Як і слово, фразеологічна одиниця може бути однозначною і багатозначною; може вступати в омонімічні, синонімічні, антонімічні парадигми; поєднуватися з тим чи іншим колом слів. Якщо говорити про специфічні риси фразеологізмів, то крім цілісного значення, вони мають ще ряд інших характерних особливостей.

По-перше, фразеологізми завжди складні за складом, вони утворюються з’єднанням декількох компонентів, що мають, як правило, окремий наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: ламати голову, кров з молоком, собаку з’їв. Також фразеологізми семантично неподільні, вони мають звичайно нерозчленованим значення, яке можна виразити одним словом: розкинути розумом – «подумати», п’яте колесо у возі – «зайвий», як сніг на голову – «несподівано», як кіт наплакав – «мало» і т.д.

Фразеологізми на відміну від вільних словосполучень характеризують сталість складу. Той чи інший компонент фразеологізму не можна замінити близьким за значенням словом.[ПОНЯТТЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ. РІЗНОВИДИ ТА ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Надія Бутинкевич (м. Переяслав-Хмельницький) 2014 ctp 139-144)

Ми притримуємося думки, що мова – живий організм. Як і будь-який живий організм, вона складається з певних частин, які тісно взаємодіють між собою. Функціонуючи ці одиниці приводять у дію цілий механізм мови. Якщо ж говорити про функціонування саме фразеологізмів, то слід зазначити, що як і інші одиниці мови, фразеологізми функціонують майже у всіх сферах людського життя.

Проаналізуємо оцінну функцію. Фразеологізми дають змогу висловити своє ставлення до чого-небудь, що стосується безпосередньо автора, його рідних, друзів, їхніх особистих або суспільних інтересів. Фразеологічні одиниці викликають у читача (слухача) певне ставлення до зображуваного, дають йому оцінку − позитивну чи негативну.

Емоційно-експресивна функція. Емоційні мовні одиниці також містять компонент оцінки, виражають позитивні чи негативні почуття, характеризують психічний стан мовця, передбачаючи існування додаткового стилістичного колориту. Емоційне завжди експресивне. В основі експресивних мовних одиниць є соціопсихологічні та власне мовні критерії оцінки виражальних засобів. Експресія з’являється там, де є можливість зіставлення, посилення певних ознак на підставі протиставлення.

Якщо ж мова йде про фразеологізми у тексті, наприклад художньому, то слід зазначити наступні їх функції:

– Функція відтворення внутрішнього стану персонажа. Природно, що численні фразеологізми, які виконують таку функцію, виражають психічний стан людини, її настрої, переживання та почуття.

– Функцію портретної характеристики, зображення зовнішнього вигляду людини. Зовнішність людини змальовують дуже розгалуженими спектрами висловів, особливо порівняннями.

– Функція мовної характеристики персонажа. Мову героїв найточніше можна передати за допомогою фразеологічних одиниць.

Поиск по сайту: