ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

1.Лікування (немедикаментозне і медикаментозне)необхідно починати якомога раніше і проводити його постійно, як правило, все життя. Поняття «курсове лікування» до антигіпертензивної терапії неприйнятне.

2.Всі особи з підвищеним АТ підлягають немедикаментозному лікуванню, або модифікації способу життя. Дієтичні рекомендації займають важливе місце серед немедикаментозних методів корекції АГ.

3.Схема лікування повинна бути простою, по можливості – за принципом «одна таблетка на день». Це збільшує кількість хворих, що реально лікуються.

4.Перевагу слід надавати антигіпертензивним препаратам тривалої дії, в т. ч.– ретардним формам, оскільки це попереджує значні коливання АТ протягом доби, а також зменшує кількість призначених таблеток.

5.Хворі літнього віку з ізольованою систолічною гіпертензією підлягають лікуванню так само, як із систоло-діастолічною.

7.У хворих із вторинною гіпертензією першочерговим завданням є лікування її причини. Артеріальна гіпертензія також підлягає обов'язковій корекції.

Як зазначає комітет експертів ВООЗ, для поліпшення прогнозу хворого з артеріальною гіпертензією більш важливим є зниження артеріального тиску, ніж характер препаратів,що застосовуються для цього.

Немедикаментозне лікування називають також модифікацією способу життя,тому що його основа – це усунення шкідливих звичок (паління, надмірного вживання алкоголю),збільшення фізичної активності, обмеження солі в їжі тощо).

Розглядаючи лікування необхідно повторити фармакотерапію артеріальних гіпертензій, звернути увагу на класифікацію гіпотензивних препаратів.

Препарати першої лінії:

діуретики

інгібітори АПФ

антагоністи кальцію тривалої дії

антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ

бета адреноблокатори

Препарати другої лінії:

альфа1 адреноблокатори

алкалоїди раувольфії

центральні α-2 агоністи (клонідін, гуанфацин, метилдопа)

агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин)

Докази ефективного зниження ризику серцево судинних захворювань при застосуванні препаратів другої лінії значно менші порівняно з препаратами першої лінії.

Особливості лікування різних видів симптоматичних артеріальних гіпертензій такі:

- при гострому гломерулонефриті призначають препарати раувольфії, альфа-метилдофи як самостійно, так і разом із салуретиками;

- при хронічному гломерулонефриті ті ж засоби. А у випадках помірного порушення функції нирок ще й октадін та гангліоблокатори;

- у хворих з нефропатією вагітних вважають за доцільне задовольнятись тіазидними сечогінними;

- при синдромі Кушинга - препарати антиальдостеронової дії.

Повне одужання при симптоматичних артеріальних гіпертензіях можливе лише у випадку своєчасного усунення основного етіологічного фактору гіпертензії. Коли ж добитися повного видужання не вдається, прогноз залежить від форми артеріальної гіпертензії, її толерантності до гіпотензивної терапії, та від особливостей перебігу основного захворювання.

Поиск по сайту: