Методика та техніка складання балансу

1.3 Методика складання активу балансу

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівники та бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. [1]

У ринковій економіці під активами балансу розуміється майнова маса, що повинна активно працювати і приносити прибуток. Статті активу розташовуються по визначеній системі. В Україні актив балансу будується в порядку зростаючої ліквідності і поділяється на три розділи: необоротні активи, оборотні активи й витрати майбутніх періодів.

Розділ 1 „Необоротні активи” поєднує різні по своєму економічному значенню статті балансу і містить зведення про засоби, вкладені в основні фонди і на інші цілі. Об’єднання їх в одному розділі обумовлено приналежністю до найменш ліквідних активів. Ці активи не призначені для продажу, а використовуються для виробництва продукції, її транспортування і збереження. Виробничі і фінансові вкладення тривалого користування характеризують діяльність підприємства. Тут зосереджені наступні статті.

Стаття „ Основні засоби ” включає вартість основних засобів як діючих, так і тих, що знаходяться в запасі.

У статті „Нематеріальні активи” показуються активи, що не мають матеріальної форми, але мають значну вартість: права користування землею та ін. природними ресурсами; патенти, ліцензії, товарні знаки і т.п.

Стаття „Незавершене будівництво” призначена для відображення фактичних витрат підприємства на капітальне будівництво, по монтажу устаткування.

По статті „Довгострокові фінансові інвестиції” відбиваються фінансові вкладення з розшифровкою по видах вкладень: інвестиції в дочірні підприємства, позики на термін більш 12 місяців.

У статті „Довгострокова дебіторська заборгованість” показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті „Відстрочені податкові активи” відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

По статті „Інші необоротні активи” наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Необоротні активи”.

Загальним для статей активів першого розділу є те, що вони не змінюють свою економічну і фізичну форму протягом декількох років і вимагають тривалих джерел покриття, якими є власні засоби і довгострокові кредити і позики, що у сумі складають перманентний капітал.

Розділ 2 „ Оборотні активи ” включає оборотні активи підприємства, що приймають участь у виробничо-технологічному процесі, боргові права підприємства, а також короткострокові фінансові зобов’язання і кошти. Основні статті розділу наступні.

У групі „Запаси” показуються запаси сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, тара; наявність на складі закінчених виробництвом виробів та ін.

В другому розділі враховується також дебіторська заборгованість, що утворюється з розрахункових взаємин підприємства з господарськими організаціями. Дебіторська заборгованість є важливою частиною оборотних коштів. При наявності конкуренції і складностей збуту продукції підприємства можуть продавати її.

По статті „Поточні фінансові інвестиції” показються короткострокові (на термін не більше одного року) вкладення підприємства які можуть бути реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентом грошових коштів).

У статті „Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних рахунках та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. Збільшення в динаміці по цій статті, як правило, свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

У статті „Інші оборотні активи” відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу „Оборотні активи”.

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

1.4 Методика складання пасиву балансу

У ринковій економіці пасив балансу показує, яка величина засобів (капіталу) вкладена в господарську діяльність підприємства, хто і якою мірою брав участь у створенні майнової маси підприємства. Він визначається як зобов’язання за отримані цінності чи як вимоги на отримані підприємством ресурсів. Зобов’язання розрізняються по суб’єктах: одні з них є зобов’язаннями перед власниками підприємства, інші – перед кредиторами, банками. Такий розподіл зобов’язань у балансі має важливе значення при визначенні терміновості їх погашення.

Статті пасиву групуються по ступені терміновості повернення зобов’язань. У бухгалтерському балансі власний капітал підприємства відбивається в першому розділі пасиву „Власний капітал”. Основна стаття цього розділу „Статутний капітал” показує суму засобів, інвестовану власникам для забезпечення статутної діяльності підприємства. У цьому ж розділі відбиті залишки резервних фондів, утворених на підприємстві відповідно до законодавства й установчих документів, нерозподілений прибуток.

У статті „Пайовий капітал” наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

У статті „Додатковий вкладений капітал” акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У статті „Інший додатковий капітал” відображаються сума до оцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

У статті „Резервний капітал” наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті „Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)” відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті „Неоплачений капітал” відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті „Вилучений капітал” господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Другий розділ пасиву „Забезпечення наступних витрат і платежів” відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати на платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

У третьому розділі пасиву „Довгострокові зобов’язання” показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточною. Наводиться заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (у інших суб’єктів господарювання), на які нараховуються відсотки. Показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою ставкою та податковою базами оцінки.

Четвертий розділ „Поточні зобов”язання” включає короткострокові (до 1 року) кредити банків і позики, а також притягнуті в ході розрахунків засоби кредиторів. Вони погашаються протягом року за рахунок поточних активів. Сюди входить заборгованість за внесками до позабюджетних фондів передбачених чинним законодавством, також відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

Загальним для 3 і 4 розділів є те, що тут відбиваються зовнішні джерела. Вони не належать підприємству, але протягом визначеного часу використовуються їм у господарській діяльності.

1.5 Зміни в балансі, зумовлені господарськими

операціями

Кожний господарський факт як явище має два аспекти: продуктивний (активний, функціональний) та правовий (пасивний) власний або запозичений. На цьому будується балансова структура господарства. Водночас кожний господарський факт як процес теж має два аспекти, бо торкається двох об’єктів господарювання як явища або процесу.

Приклад: Із складу передані матеріали для виробництва.

Цей господарський факт пов’язує такі об’єкти господарювання: склад матеріалів, де внаслідок господарського факту (як процесу) цінностей стало менше, та виробництво (як діяльності), де цінностей стало більше.

Господарські факти як процеси бухгалтерського обліку називаються господарськими операціями. Оскільки засоби господарювання активи й джерела їх утворення пасиви відображаються в балансі, то кожна господарська операція певним чином впливає на нього. За характером таких змін усі господарські операції можна віднести до чотирьох типів.

Поиск по сайту: