Принцип науковості і посильної складності

За принципом науковості у змісті освіти повинні знайти відображення новітні досягнення відповідної галузі знань з адаптацією на пізнавальні можливості учнів. Це завдання загалом спрощується, оскільки в інформатиці на сьогодні ще немає чіткого розподілу на вищу і нижчу, будь-яке поняття з «великої» інформатики знаходить свої аналоги в будь-якому курсі інформатики.

Принципом науковості і посильної складності в навчанні передбачається також ретельний відбір істотного змісту науки. При навчанні інформатики будь-які відомості, що не знаходяться в руслі основних понять та ідей, перешкоджають їх засвоєнню. Загострюється проблема відбору мінімально необхідного матеріалу, особливо для перших занять. Для її розв'язання важливим є виділення мети і завдань заняття, головного і другорядного, чітке формулювання для учнів вимог до знань і вмінь, які необхідно сформувати і виробити під час вивчення кожної нової теми. Саме мета і завдання заняття, сформульовані лаконічно і в доступній для учнів формі, дають перші уявлення учням про ту інформацію, на яку вони повинні спрямувати свою увагу і пізнавальні можливості на занятті.

Наукове подання матеріалу передбачає коректне визначення або опис понять інформатики, правильне вичленування їх сутності. Необхідно, щоб учні могли ознайомитися з чіткими означеннями понять (якщо вони означувані), що мають однозначне тлумачення, і з їхніми істотними ознаками, якщо поняття вводяться на описовому рівні. В іншому випадку учні не набувають чітких уявлень, що призводить до помилок, нерозуміння матеріалу, який вивчається.

Принцип науковості доцільно розглядати в єдності зпринципом доступності та посильної складності. Навіть найскладніший і необхідний для подальшого навчання матеріал повинен викладатися в межах можливостей засвоєння його всіма учнями на рівні розуміння. За принципом доступності навчання повинно проводитися так, щоб матеріал, що вивчається, за змістом і обсягом був посильним для всіх учнів. Тобто передбачається врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. Дидактами доведено, що розширення пізнавальних можливостей учнів відбувається у процесі послідовного ускладнення навчальних і практичних задач, що спричинює напруження їхніх розумових і фізичних сил.

Для реалізації викладачем принципу доступності навчання необхідно:

1) Виділяти основне, істотне в емпіричному компоненті змісту

2) Добирати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань — теорій, ідей законів та ін.

3) Обсяг знань і темп навчання обирати з урахуванням реальних вікових та індивідуальних здібностей учнів.

4) Здійснювати диференційовану допомогу.

5) Забезпечувати відповідність прийнятим нормам обсягу самостійної роботи..

6) Забезпечувати послідовне ускладнення навчальних і практичних задач.

7) Під час вивчення матеріалу використовувати послідовний перехід від простого до складного, від часткового до загального, від уявлень до понять, від невідомого до відомого. Доступність не означає легкість, слід пропонувати учням завдання на межі їхніх можливостей.

Принцип посильної складності у навчанні інформатики передбачає ретельний відбір навчального матеріалу та видів завдань і вправ з урахуванням рівнів підготовки учнів. Завдання, що ставляться перед учнями, повинні бути їм зрозумілими. Необхідно враховувати рівень сформованості інформаційної культури учнів, рівень володіння комп'ютером. На посильність виконання завдань з інформатики можуть впливати обсяг матеріалу, темп виконання завдань, відповідність рівня реальних умінь учнів тим, які необхідні для виконання завдань. Посильність означає відповідність рівня готовності учнів виконати завдання ступеню складності цього завдання.

Принцип послідовності і систематичності навчання. Ще А.П. Єршовим при навчанні інформатики була запропонована реалізація принципу послідовності в формі циклічності. Це означає, що поняття повторюється, збагачуючись, у нових контекстах. Якщо при навчанні інших дисциплін це бажаний шлях, то при навчанні інформатики — необхідність.

Головним у цьому принципі є логічна побудова змісту освіти, а також обґрунтована послідовність етапів освітнього процесу.

Для реалізації цього принципу на заняттях з інформатики доцільно:

1.Поділяти навчальний матеріал на логічно зв'язані розділи і блоки.

2.При ознайомленні з новим матеріалом практичного характеру корисно дати орієнтовну основу дій, сформулювати мету навчання.

3.Не перевантажувати заняття другорядними фактами: навчати учнів користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями.

4.На кожному занятті встановлювати його змістовий центр. При цьому він може буде розкритим на початку, в середині або під час підсумкового узагальнення.

Принцип наочності змісту і діяльності. Особливе значення при навчанні інформатики набуває принцип наочності. За рахунок продуманого застосування засобів наочності можна посилити емоційний вплив на учнів, підвищити рівень доступності матеріалу, що вивчається, прискорити активізацію розумової дальності учнів.

На заняттях з інформатики доцільно використовувати натуральну (природну) і символічну наочність. Знання в цьому випадку засвоюються швидше і є міцнішими. Засоби натуральної наочності особливо ефективні під час формування політехнічних понять курсу.

Практичне використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі, робота кожного учня з комп'ютером є реалізацією принципу наочності, важливою умовою досягнення загальноосвітніх цілей навчання інформатики. При цьому істотно, щоб робота учнів з комп'ютером була систематичною і регулярною формою навчальної роботи протягом усього курсу, а не лише її фіналом.

Якщо в традиційному розумінні під наочністю розуміється насамперед ілюстративна компонента, забезпечення потреби учня побачити в будь-якій формі предмет або явище, виконати з ним деякі мінімальні дії, то при використанні комп'ютера наочність дозволяє побачити і те, що не завжди можливо в реальному житті навіть за допомогою чутливіших і точних приладів.

Більш того, з представленими у формі комп'ютерних моделей об'єктами можна здійснити різні дії, вивчити не лише їх статичне зображення. а й динаміку розвитку в різних умовах. При цьому використання комп'ютера дозволяє як вичленити основні властивості чи закономірності предмета або явища, що вивчається, так і розглянути його в деталях. Принцип активності і самостійності. Активність учня реалізується через його діяльність. Принцип активності в навчанні інформатики передбачає розумову активність учнів у процесі оволодіння діяльністю. Цей принцип має велике значення для правильної організації процесу навчання. В методиці навчання інформатики розрізняють інтелектуальну, емоційну активність. Інтелектуальна активність забезпечується постановкою проблемних завдань, які стимулюють пізнавальні процеси. Емоційна активність пов'язана з питанням: цікаво чи не цікаво учням вивчати ті чи інші питання. Позитивне емоційне ставлення до предмета відіграє велику роль у досягненні успіхів. Негативні емоції блокують активність учня.

Форми прояву активності можуть бути різними, наприклад: самоконтроль через рефлексію власної діяльності, контроль за роботою товариша, модифікація готових і розробка власних алгоритмів та програм, участь в проектній діяльності. Активність природно виходить з інтересу до навчання, але при цьому викладачеві важливо чітко сформулювати, які результати навчання контролюються.

Навчання ефективне, коли учень розуміє необхідність свого навчання, ставить чи приймає цілі заняття, бере участь у плануванні й організації своєї діяльності, в її розумінні, самоконтролі і самооцінці.

Для реалізації принципу активності викладачу доцільно:

1.Учити учнів ставити запитання. Запитання важливіше за відповідь, оскільки відкриває, а не закриває пізнання.

2.Відшукувати з учнями причини того, що вивчається.

3.У процесі навчання робити зупинки і пропонувати учням проаналізувати їхню діяльність.

Самостійність учня також є метою і умовою успішного вивчення інформатики. Вона слідує за активністю: учень може активно сприймати лекцію проблемного типу, але це ще не самостійність. Можливі етапи зростання самостійності: від повного управління викладачем через оперативну допомогу до самоуправління пізнавальною діяльністю за допомогою комп'ютера. При переході до творчої діяльності самостійність реалізується повністю.

Внаслідок зростання самостійності зростають і продуктивність навчання, вміння самостійно знаходити виходи зі скрутних ситуацій, користуватися літературою і комп'ютерними засобами допомоги. Ознакою високого рівня самостійності, окрім інших, є також пошукова діяльність за комп'ютером, у комп'ютерній мережі.

Принцип свідомості в навчанні можна вважати одним із головних принципів навчання інформатики. За цим принципом передбачається цілеспрямований добір навчального матеріалу, який забезпечує розвиток пізнавальних здібностей учнів. Принцип свідомості реалізується також через усю організацію навчання, протягом якого відбувається перехід від усвідомлення правил виконання дії до її автоматизованого виконання, від формування окремих елементів діяльності до їх об'єднання.

Усвідомлення явища, яке має бути вивченим, забезпечується:

а) шляхом моделювання ситуацій, під час яких учні, завдяки певній розумовій роботі, краще розуміють сутність цього явища та особливості його проявів;

б) шляхом повідомлення учням правил-інструкцій, які полегшують засвоєння понять та їх сутності, місце і роль в оточуючому світі;

в) шляхом виділення характерних ознак явища для формування орієнтувальної основи дій з метою виконання з ним відповідних дій;

г) шляхом звертання до підказок та навчальних допомог, які можуть мати різні форми.

В узагальненому вигляді цей принцип означає, що навчання проходить успішніше, якщо учень добре розуміє смисл усіх компонентів, що входять до діяльності стосовно того, що він робить, а не виконує механічно певний набір операцій.

Принцип міцності і системності знань. Принцип міцності знань набуває особливого значення в навчанні інформатики, оскільки опанування комп'ютером та програмними засобами опрацювання інформації пов'язане з накопиченням засвоєного матеріалу.

Міцність засвоєння навчального матеріалу з інформатики може бути забезпечена в навчальному процесі шляхом підвищення змістовності навчального матеріалу, підвищення внутрішньої мотивації вивчення матеріалу, здійснення яскравого першого ознайомлення з новим матеріалом для створення реальних ситуацій, пошуку конкретних асоціацій, які виконують роль «гачка» в пам'яті, мобілізації мислення і почуттів, що сприяють запам'ятовуванню, виконання численних тренувальних вправ, систематичного повторення того, що зберігається в пам'яті, виконання великої кількості творчих завдань, систематичного контролю знань матеріалу і вмінь володіння ним.

Для реалізації принципу міцності і системності знань викладачу доцільно:

1.Зробити початковим і основним завданням роботи зі учнями забезпечення їх позитивного ставлення до предмета та його окремих тем.

2.Навчати учнів виділяти в матеріалі головне.

3.Вивчати матеріал з різних боків і за допомогою різних видів діяльності.

4.Повертатися до вивченого матеріалу тоді, коли це стає необхідним в контексті вивчення нового.

5.Організовувати систематичний контроль (самоконтроль, взаємоконтроль) і оцінювання (самооцінку, взаємооцінку) результатів навчання.

Міцність знань тісно пов’язана з їх системністю, заснованою на пошукові та побудові внутрі- і міжпредметних зв’язків та асоціацій.

Принцип індивідуалізації і колективності навчання. Індивідуалізація і колективність навчання доповнюють одне одного, особливо при навчанні інформатики. Тільки організувавши колективну або групову роботу, можна знайти час для занять з сильнішими і слабшими учнями.

Індивідуалізація визначається як організація навчального процесу, під час якого при доборі способів, прийомів, темпу навчання враховуються індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання.

Індивідуалізація можлива під час роботи учнів з програмними засобами, що вивчаються, зі своїм індивідуальним темпом, своїми шляхами подолання труднощів та за допомогою гнучкого налагодження навчальної програми. Принцип індивідуалізації реалізується у навчанні інформатики шляхом урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів, які значно впливають на успішність оволодіння основами інформаційної культури. Забезпечення індивідуалізації навчання можливе тільки за умови обізнаності викладача з такими особливостями своїх учнів та способами індивідуалізованого навчання.

Принцип зв'язку теорії з практикою. Однією з причин актуальності принципу зв'язку теорії з практикою для навчання є існуюче відчуження теоретичного навчання учнів від їх практичного життя. Навчальний підхід: спочатку теорія, потім її застосування на практиці не є єдино правильним для інформатики.

Для реалізації принципу зв'язку теорії з практикою викладачу необхідно:

1.Намагатися не допускати в навчанні розходження: це — знання, а це — життя.

2.Практика — це не зона застосування вивченої теорії, вона завжди її продовження. В процесі практичної діяльності учень розширює і поглиблює свої теоретичні представлення, «нарощує теорію».

Принцип гармонійного розвитку особистості. при проведенні занять з інформатики необхідно концентрувати увагу на їх виховних можливостях, для чого реалізовувати такі задачі:

• Ставити виховну мету на кожному занятті.

• Використовувати зміст заняття з виховною метою.

• Цілеспрямовано формувати узагальнені прийоми розумової діяльності студентів.

• Формувати загальнонавчальні навички раціональної організації навчальної праці.

• Формувати інтерес до предмета.

• Формувати уміння користуватися набутими знаннями і розширювати їх під час самостійного вивчення.

• Розвивати самостійність і пізнавальні здібності студентів, готувати їх до творчої діяльності.

• Формувати критичне та творче мислення.

• Прищеплювати любов до праці, почуття відповідальності за результати власної діяльності і поведінки, організованість і дисципліну, навички якісного виконання робіт, ефективного використання навчального часу, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети.

• Виховувати культуру усної і писемної мови.

• Формувати вміння виділяти основне при вивченні навчального матеріалу.

• Формувати вміння працювати з книжкою, інформаційним і програмним забезпеченням комп'ютера, пошуковими системами глобальної мережі Інтернет.

Принцип виховуючого навчання. Під розвивальним навчанням будемо розуміти тип навчання, в якому розвиток людини є прямою і основною метою. Особливості розвивального навчання: учень перетворюється на суб'єкт пізнавальної діяльності; розвивається на формуванні механізмів мислення, а не завантаження пам'яті; пізнавальна діяльність учня опановується в єдність емпіричного і теоретичного пізнання; процес навчання будується на пріоритеті дедуктивного способу пізнання; основа процесу навчання — навчальна діяльність учнів в процесі виконання навчальних завдань.

Принцип виховуючого навчання інформатики реалізується при такій організації навчального процесу, яка забезпечує учням можливість проявити себе як особистість, гармонійно і всебічно розвинутися соціально, удосконалити здібності, сформувати пізнавальні мотиви як домінуючі в навчальній діяльності. Особлива увага повинна бути спрямована на надання учням можливості здійснювати самостійну дослідницьку діяльність творчого характеру та самоорганізовуватись.

Щоб результативно управляти діяльністю учнів, необхідно формувати в них потрібну мотивацію навчання. Завдання полягає в тому, щоб, спираючись на потреби учнів, спровокувати їхню діяльність так, щоб вона задовольняла їхні інтереси, вселяла в учнів віру в можливість подолання труднощів, віру в свої здібності, радість, задоволення від праці, гордість за свої успіхи.

Принципи розвивального навчання. У процесі навчання інформатики доцільно спиратися на психологічні принципи розвивального навчання, які базуються на понятті «зони найближчого розвитку» психолога Л.С. Виготського.

Розглянемо особливості розвивального навчання в різних концепціях його засновників.

Дидактичні принципи концепції Л.В. Занкова

• Принцип провідної ролі теоретичних знань означає, що поки учні не засвоїли основні поняття теми, властивості об'єктів, правила, методи і способи їх дослідження, не можна приступати до формування умінь і навичок, аналізу об'єктів і процесів, що вивчаються в курсі інформатики.

• Принцип навчання швидкими темпами (в розумній мірі). На практиці після вивчення основного матеріалу швидкими темпами здійснюється контроль його засвоєння, а звільнений час використовується для розв'язування задач, під час роботи над якими теоретичний матеріал повторюється, поглиблюється і закріплюється.

• Принцип навчання на високому (але доступному) рівні складності. Подолання учнем складностей в «зоні найближчого розвитку» веде до розвитку учня і закріплює його віру у власні сили.

• Систематична робота викладача над загальним розвитком усіх учнів, у тому числі й найслабкіших. Не допускається поділяти учнів за здібностями. Кожний просувається в своєму розвитку в результаті співробітництва з різними за розвитком учнями.

Дидактичні принципи концепції В.В. Давидова - Д.Б. Ельконіна

1. Основним компонентом змісту освіти є система наукових понять, на основі якої учень опановує загальний принцип розв'язування задач певного типу.

2. Навчальна діяльність учня націлена не на емпіричне мислення, а на абстрактно-теоретичні форми мислення. Засвоєння знань відбувається за допомогою руху від загального до часткового і з'ясування умов походження змісту понять.

3. Змістом навчальної діяльності виступають теоретичні знання, опанування якими розвиває у учнів теоретичне мислення, а також творчо-особистісний рівень здійснення практичних видів діяльності.

4. Основним методом навчання виступає спосіб проходження думки учня від абстрактного до конкретного: учень аналізує за допомогою викладача зміст навчального матеріалу; виділяє в ньому вихідне загальне відношення; знаходить його прояви в часткових відношеннях; фіксує виділене вихідне загальне відношення в знаковій формі, тобто будує його змістовну абстракцію; продовжуючи аналіз матеріалу, розкриває закономірний зв'язок вихідного відношення з його різними проявами, одержуючи змістовне узагальнення потрібного предмета.

Обидві системи розвивального навчання в їх поєднанні можна застосовувати і при навчанні інформатики.

Зазначені дидактичні та психологічні принципи взаємопов'язані. Природно, реалізація кожного з них окремо не може не призвести до певного підвищення ефективності навчання, але впровадження методичної системи в цілому є значно ефективнішим. Оскільки дидактичні та психологічні принципи навчання с об'єктивно існуючими закономірностями, їх треба враховувати в процесі навчання.

Поиск по сайту: