Не є адміністративними послуги, які не пов’язані з прийняттям владних рішень (наприклад: освітні та медичні послуги тощо)

У ширшому значенні, адміністративною послугою можна вважати звернення до адміністративного органу не лише за юридичним оформленням суб'єктивних прав особи, а й щодо виконання обов'язків фізичної або юридичної особи.

2. Адміністративним послугам притаманні ряд таких ознак:

1) заявний характер їх отримання. Послуги надаються за ініціативою (заявою) фізичних та юридичних осіб (незалежно від самої форми заяви особи (усна або письмова) та порядку її отримання органом влади);

2) законодавче визначення права на отримання особою конкретної послуги та відповідних повноважень органів (осіб), наділених публічно-владними функціями з їх надання. Необхідність і відповідно можливість отримання конкретної адміністративної послуги безпосередньо передбачена законом (вимога особи до органу влади вчинити якісь дії на її користь може розглядатися як адміністративна послуга лише тоді, коли порядок розгляду цієї заяви є чітко регламентованим);

3) реалізація владних повноважень органами (особами), наділеними публічно-владними функціями. Закон наділяє повноваженнями з надання кожної адміністративної послуги відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування (за конкретною адміністративною послугою можна звернутися лише до певного (тільки одного) органу влади, визначеного законом, на відміну від інших звернень, які можуть бути розглянуті та вирішені ширшим колом суб’єктів);

4) реалізація суб’єктивних прав фізичної чи юридичної особи як мету їх отримання. Надання адміністративних послуг пов'язане із забезпеченням умов для реалізації суб'єктивних прав конкретної особи.

5) формалізація надання адміністративних послуг в адміністративному акті (рішенні або дії), який має конкретного адресата – споживача адміністративної послуги (особа, яка звернулася за даною послугою). Адміністративна послуга має кінцеву форму індивідуального адміністративного акта, в якому вказаний його адресат – «споживач послуги»(при задоволенні заяви особи цей акт має типову форму (свідоцтво, ліцензія тощо), хоча можливо власне адміністративним актом може вважатися лише саме рішення органу про реєстрацію чи видачу свідоцтва).

6) добровільність отримання адміністративних послуг. Тобто відносини, які виникають у рамках послуг між суб’єктами, доцільно будувати не лише за допомогою зобов’язуючих (установлюють обов’язок здійснити позитивні дії) та заборонних (фіксують обов’язок утриматися від певних дій) норм, а також завдяки використанню уповноважуючих (надають право на здійснення тих чи інших позитивних дій), рекомендаційних (містять поради щодо раціональних дій) або стимулюючих (містять інформацію про заохочення діяльності, яку вважають корисною) норм адміністративного права.

7) оперативність (швидкодія) у наданні адміністративних послуг.

3. Відмінність між поняттям «адміністративні послуги» та «публічні послуги», полягає в тому, що насамперед всі послуги, що надаються державою та місцевим самоврядуванням, складають сферу публічних послуг.

Публічні послуги – це всі послуги, що надаються публічним сектором, а також приватним сектором під відповідальність публічної влади та за рахунок публічних коштів.

Адміністративні послуги – це частина публічних послуг, які надаються органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування і надання яких пов’язане з реалізацією владних повноважень. Головною вадою адміністративних послуг є ставлення до приватної особи як до прохача, орієнтація не на сприяння запиту особи, а на формальне дотримання правил.

4. Загалом, відносини між публічною адміністрацією, фізичними та юридичними особами повинні будуватися на принципах:

1) Верховенства права, тому числі законності та юридичної визначеності як необхідна умова дотримання принципу верховенства права полягає у чіткості підстав, цілей та змісту нормативних приписів, а також законодавчого встановлення повноважень органів влади у відносинах із суб’єктами звернення;

2) Стабільності даний принцип означає стійкість, належність, правомірність функціонування усього механізму держави (системи публічних органів);

3) Рівності перед законом принцип віднаходить своє вираження у концептах формальної рівності, заборони дискримінації, відсутності необґрунтованих, безпідставних переваг чи привілеїв для якогось із суб’єктів звернення;

4) Відкритості та прозорості цей принцип передбачає можливість для суб’єктів звернення повсякчасно й оперативно отримувати всю повноту необхідних їм достовірних відомостей щодо функціонування системи надання адміністративних послуг(Наприклад, строки, плата за надання адміністративних послуг);

5) Принцип оперативності та своєчасності означає, що справу має бути вирішено якомога швидше, у якомога коротший період часу, незважаючи на офіційно відведений на це строк.

6) Доступносності інформації про надання адміністративних послуг цей принцип означає достовірність, повноту і своєчасність подання відомостей про адміністративні послуги та порядок їх надання;

7) Захищеності персональних даних даний принцип встановлює необхідність захисту відомостей про конкретно визначену особу чи особу, яку може бути достовірно встановлено, зокрема і в результаті використання згаданих відомостей;

8) Раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання адміністративних послуг має на меті спрощення процедури отримання адміністративних послуг;

9) Неупередженості та справедливості як гарантування зваженого та неупередженого застосування права, поваги до людини, захисту її честі та гідності;

10) Доступності та зручності для суб’єктів звернень принцип охоплює сукупність чинників і критеріїв (територіальне розташування суб’єкта надання послуг, наявність транспортної мережі, режим роботи, розвиток інформаційно-комунікаційної мережі), які забезпечують можливість доступу (безпосереднього чи дистанційного) до адміністративних послуг

11) Відповідальності як обов'язку кожного адміністративного органу відповідати за свої дії та прийняті рішення перед особою та суспільством.Держава або територіальна громада, мають право зворотної вимоги до посадової особи (право регресу), яка своїм рішенням завдала шкоди фізичним або юридичним особам).

5. Особлива увага має приділятися процедурним гарантіям захисту прав приватних осіб, до числа яких належать:

1. Забезпечення права приватної особи бути вислуханою перед прийняттям адміністративного акта;

2. Доступу адресата адміністративного акта або заінтересованої особи до матеріалів справи;

3. Обмеження дискреційних повноважень адміністративних органів з урахуванням принципу пропорційності;

4. Прийняття адміністративного акта протягом розумного (обгрунтованого) строку;

5. Обов'язкового мотивування (обґрунтування) адміністративного акта;

6. Визнання права приватної особи на допомогу та представництво в адміністративній процедурі;

7. Наявності засобів правового захисту від адміністративного акта та обов'язкового повідомлення адміністративним органом порядку його оскарження.

6. Запровадження демократичних стандартів діяльності органів публічної адміністрації – одна з передумов розвитку в Україні правової держави, утвердження верховенства права, громадянського суспільства, забезпечення всебічної реалізації прав та свобод, законних інтересів громадян. Стандарти належної адміністрації розробляються з метою досягнення необхідного рівня виконання принципів належного управління.

Стандарти якості адміністративних послуг - мінімальні вимоги щодо надання адміністративної послуги, що їх повинен забезпечити адміністративний орган, а також критерії, за допомогою яких можна оцінити, наскільки споживач адміністративної послуги буде задоволений її наданням.

Основними компонентами стандарту є його зміст та опис. Зміст стандарту складає наступна інформація:

1) нормативно-правові акти, що стосуються надання послуги;

2) перелік категорій одержувачів, у тому числі вразливих верств населення;

3) перелік документів, необхідних для надання послуги;

4) склад і послідовність дій одержувача й адміністративного органу, опис етапів надання послуги;

5) строк надання послуги, а також строк здійснення дій, прийняття рішень у процесі надання послуги;

6) перелік підстав для відмови у наданні послуги;

7) опис результату, який повинен отримати одержувач;

8) платність або безоплатність надання послуги та розмір плати, якщо вона передбачена;

9) вимога до посадових осіб, які безпосередньо надають послуги та їх кваліфікація;

10) місце надання послуги з урахуванням транспортної та пішохідної доступності;

11) режим роботи органу, порядок прийому одержувачів, у тому числі можливість одержання бланків запитів про надання послуги та їх реєстрації;

12) черговість надання послуги у випадку перевищення попиту на послуги над можливістю її надання без очікувань, у тому числі і умови очікування надання послуги;

13) вимоги до інформаційного забезпечення надання одержувачу, при зверненні за одержанням послуги;

14) особливості надання послуги особам похилого віку;

15) порядок подачі, реєстрації і розгляду скарг на недотримання стандарту;

16) порядок виправлення можливих недоліків наданої послуги та відшкодування збитків одержувачу.

7. На сьогодні ще не існує єдиної, офіційно прийнятої класифікації адміністративних послуг, а є лише різні авторські підходи науковців.

Варіантів класифікації адміністративних послуг може бути багато:

1. За змістом адміністративної діяльності щодо їх надання:

a) Видача дозволів, акредитація, атестація, сертифікація (на зайняття окремими видми підприємницької діяльності; на проведення мітингів, демонстрацій; на розміщення реклами; на зберігання і носіння зброї, атестація вищих навчальних закладів, атестація підприємств, сертифікація товарів, послуг);

b) Реєстрація зведенням реєстрів та легалізація суб’єктів (реєстрація актів громадянського стану,суб’єктів підприємницької діяльності, легалізація об’єднань громадян);

c) Легалізація актів, нострифікація та верифікація (консульська легалізація документів, визнання дипломів, встановлення достовірності сертифікатів про походження товарів з України);

d) Соціальні послуги – встановлення певного статусу, прав індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги (призначення пенсії, субсидій).

Поиск по сайту: