Грошовий обіг і його закони

Під грошовим обігом розуміють рух грошей, що опосередковує рух товарів і послуг. Грошовий обіг обслуговує купівлю-продаж товарів і послуг, а також рух фінансів (сукупність усіх грошових засобів, а також система їх формування, розподілу і використання).

Формою грошового обігу виступає грошова система. Найважливішими елементами грошової

системи є:

– національна грошова одиниця;

– масштаб цін;

– форми грошей;

– валютний паритет;

– інститути, що регулюють грошовий обіг.

Історія знає три типи грошових систем: біметальну, монометальну і систему нерозмінних кредитних (символічних грошей).

Закони грошового обігу полягають у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей. Найпростішою формулою визначення цієї необхідності є: маса грошей в обігу прямо пропорційна вартості товарів і послуг, товарна маса, що знаходиться в обігу, обернено пропорційна швидкості обертання грошової одиниці. Цей закон враховує виконання грошима функцій міри вартості та засобу обігу і може бути представлений формулою:

де: К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році;

∑ Ц ⋅ Т – вартість товарів та послуг, що реалізуються у певному році;

О – середнє число обігів за рік кожної грошової одиниці.

З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває більш складного вигляду:

де:

К – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – сума платежів за борговими зобов'язаннями;

В – сума взаємопогашених безготівкових платежів.

Коли товар продається в кредит (К) і коли платежі взаємопогашаються (—В), наявних грошей непотрібно (у формулі перед К і В стоїть знак –); коли ж настає термін платежу, гроші потрібні (перед П стоїть знак +).

Таким чином, основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей.

Ці формули відображають закони обігу або їх готівкових знаків (банкнот, монет) в обігу.

Окрім готівкових грошей у сучасній економіці більшість і товарів і послуг реалізується через безготівковий обіг. Зростання останнього робить непридатним застосування зазначених формул. Тому використовують рівняння Фішера:

де:

М – маса грошей (готівка і безготівкові чекові гроші);

V – швидкість обігу грошей;

Р – ціни товарів та послуг (рівень цін);

Q – обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг).

Звідси:

M=PQ/V

Зі сформульованих законів випливає дуже важливий принцип грошового обігу – обмеження грошової маси реальними потребами обігу, тобто грошова маса повинна відповідати потребам обігу.

Поиск по сайту: