Конвертованість грошових одиниць та їх види

Конвертованість валют — здатність валюти однієї країни обмінюватися на валюти інших країн у певній пропорції, яка визначається масштабом цін і купівельною спроможністю національної валюти.

Вона забезпечує юридичним і фізичним особам вільний доступ до іноземної валюти, робить національну валюту доступною для іноземців, що сприяє міжнародній торгівлі. Конвертованість національних грошей є не просто вираженням їх вартості в іноземній валюті в процесі обміну, вона забезпечує розвиток взаємозв'язків внутрішнього ринку зі світовим через валютний паритет, валютний курс за максимальної свободи торгівлі, руху капіталів, робочої сили.

Валютний паритет. Це законодавчо обумовлене співвідношення між двома валютами, яке є основою встановлення валютного курсу. Однак валютний паритет не тотожний валютному курсу, який сформувався на даний момент.

Валютний курс. Він є ціною певної валюти, вираженою в іншій валюті, яка визначається попитом на неї та її пропозицією на валютному ринку.

Конвертованість валюти може бути повною і частковою, внутрішньою і зовнішньою, а також конвертованістю за поточними операціями.

Поєна конвертованість валюти. Вона означає вільний обмін національної грошової одиниці на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі при здійсненні всіх валютних операцій і без обмеження суми. Такими є долар США, марка ФРН, франки Франції та Швейцарії, фунт стерлінгів Великобританії, японська єна та деякі інші, а також євро.

Часткова конвертованість валюти. її особливість у тому, що обмін частково конвертованої валюти на іноземну дозволяється, але тільки для певних власників і для певних валютних операцій. До обмеженої або часткової конвертованості європейські країни перейшли наприкінці 50-х років XX ст. У 1991 р. 17 країн-учас-ниць МВФ зняли обмеження, а 60 країн в основному ліквідували обмеження в побічних операціях. Решта країн-учасниць МВФ (понад 150) перебуває на шляху до нього.

Внутрішня конвертованість. Вона означає вільний обмін національної валюти на іноземну для резидентів (юридичних і фізичних осіб даної країни) і здійснення ними вільних платежів за кордоном. Запровадження внутрішньої конверсії вимагає від країни відповідних валютних резервів, зближення структури цін на внутрішньому та світовому ринках тощо. Із запровадженням її формуються передумови для повної конвертованості національної грошової одиниці.

Зовнішня конвертованість. Вільне нагромадження валюти на рахунках нерезидентів (юридичних та фізичних осіб інших країн), переказ її за кордон чи конверсія в іншу валюту. Вона обслуговує приплив у країну іноземної валюти, необхідної для обміну національної валюти для нерезидентів, тому є доступнішою для впровадження.

Конвертованість за поточними операціями. За такої конвертованості національна валюта вільно обмінюється лише для забезпечення повсякденної зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин (торгівлі, страхування, транспорту, туризму).

Для забезпечення конвертованості національної грошової одиниці необхідні:

—збалансований товарний ринок, який кількісно і якісно задовольняв би попит власників валюти на товари і послуги;

—наявність стабілізаційного фонду — резервів товарів і грошей, у тому числі й іноземних резервних валют. Резервною валютою при цьому є національні, регіональні, колективні валюти, які використовують у міжнародних розрахунках і для стабілізації національних грошових одиниць інших держав (долар, євро);

– юридичний і організаційно-технічний режим вільного обміну національної валюти на іноземну;

– розвинуті й стабільні фінансово-кредитна система і система грошового обігу в

країні;

– наявність потужного конкурентоспроможного експорту як джерела

підтримання національної валюти за кордоном.

Отже, конвертованою валюту робить економіка країни. На цій підставі можна зробити висновок, що забезпечення конвертованості гривні відбуватиметься поступово і тривалий час. Стабільність національної грошової системи залежить і від правильності визначення та підтримання національного валютного курсу, на який впливають в основному попит і пропозиція, а також валютний паритет, рівень інфляції, динаміка цін, платіжний баланс та ін. В Україні на конвертованість гривні негативно впливає позабанківська циркуляція іноземної конвертованої валюти, масштаби якої за різними оцінками сягають 12–15 млрд. доларів та понад 12–13 млрд. гривень. До 5 млрд. доларів щорічно різними шляхами, в тому числі незаконними, опиняються за кордоном. Однак є і позитивні зміни. На початку XXI ст. заявила про себе тенденція зростаючого попиту за кордоном на українську гривню.

Поиск по сайту: