Еволюція грошей. Сучасна грошова система

Процес еволюції грошей відбувався залежно від ритму, темпу і масштабів товарного обміну, які обумовлювали певні форми грошей, зокрема грошово-товарну, грошово-знакову та ідеальну.

Грошово-товарна форма. Вона утвердилася із закріпленням за золотом як товаром ролі загального еквівалента. У ній виокремлюють грошово-металеву, грошово- зливкову та грошово-монетну форми.

Грошово-металева форма. У цей період золото та срібло зважували, визначали їх пробу, ділили на певні шматки.

Грошово-зливкова форма. За такої форми також використовувався шмат грошового металу, але вже відповідно оформлений з огляду на його пробу і вагу.

Грошово-монетна форма. У цей час грішми були повноцінні карбовані державою золоті й срібні монети.

Грошово-знакова форма. її розвиток почався з відокремлення грошового знака від повноцінних (товарних) грошей. До неї відносять монетно-знакову, паперово- кредитну і розрахунково-знакову форми.

Монетно-знакова форма. Спершу монети за вагою відповідали своєму номіналу, але в процесі зношування, стирання номінал усе менше відповідав вазі монети. З часом це свідомо робили при карбуванні монет із благородних металів, а потім перейшли до карбування їх з металів і сплавів — замінників золота й срібла. Так утвердився замість повноцінних монет грошовий знак. А з переходом до паперових грошей зникає і предметний образ грошового товару.

Пanepoвo-кредитна форма. Грошовий знак остаточно відокремився від реальних грошей і включився у самостійний обіг за своїми специфічними законами, протилежними законам обігу повноцінних грошей. Якщо товарні гроші обертаються, тому що мають власну вартість, то паперові — мають вартість, тому що обертаються.

Розрахунково-знакова форма. Вона виникла на основі паперово-кредитної з розвитком ринкових відносин, взаєморозрахунків, науки і техніки. Розрахунково- знакова форма заперечує не лише товарні гроші, а й грошові знаки у функції засобу обігу. Розрахункові (грошові) знаки (банківські білети, розмінні монети) вже не обертаються, а діють як розрахункові засоби, своєрідні свідчення права суб'єкта взаємовідносин на отримання послуг, товарів, грошей або відпрацьованого ним часу.

Ідеальна форма. У ній виокремлюють кредитну і платіжно-розрахункову форми. Кредитна і платіжно-розрахункова форма. Вони передбачають використання сучасних технологій, зокрема електронних сигналів за допомогою пластикових кредитних та дебетних карток.

Пластикові кредитні картки. Фіксують купівлю в рахунок банківського кредиту на конкретну суму банку, де зберігаються гроші суб'єкта і який зв'язаний відповідною електронною системою із закладами торгівлі. Одразу після акту купівлі-продажу заклади торгівлі отримують гроші-свідчення, гроші-права. Використання пластикових кредитних карток дає змогу поєднувати кредитну і платіжно-розрахункову форми грошей, оскільки карт ки є іменними і не обертаються в системі обігу.

Дебетні картки. Виконуючи функції кредитівок, вони дають змогу вносити гроші на рахунки суб'єктів-власників карток.

Ідеальні гроші (гроші-символи) в розрахунково-знаковій формі вартості наближаються до своєї вершини, оскільки паперові гроші вже не є реальними грішми, хоч сам знак ще матеріальний. Цим він відрізняється від розрахункового знака, позбавленого і цієї якості, хоча й таку його специфічну форму, як форму руху матерії, напевне, можна визначити.

Використання електронних сигналів за допомогою кредитних та дебетних карток, інших засобів у сфері обігу засвідчує Перехід до ідеальної форми вартості. У цьому контексті передбачають заміну товарної форми виробництва та обміну обміном здібностями як визначальною формою багатства майбутнього суспільства.

Послуговування логіко-історичним методом (вивчає економічні явища, категорії та закони, виходячи з їх внутрішньої зумовленості історичним розвитком та конкретно- історичними умовами) узагальнює еволюцію грошей і розкриває логіку їх зародження і трансформації в сучасні форми вартості та обміну:

– грошово-товарна форма (грошово-металева, грошово-зливкова, грошово-

монетна);

– грошово-знакова форма (монетно-знакова, паперово-кредитна, розрахунково-знакова);

– ідеальна форма (кредитна і платіжно-розрахункова). Еволюція грошей супроводжувалася виникненням і функціонуванням таких загальних еквівалентів:

– товарний (функціонування у якості грошей різноманітних товарів: худоба, хутро, шкіра та інші, які виступали як загальні еквіваленти);

– металево-карбівний (функціонування у якості грошей золотих і срібних монет);

– емісійний, або вексельно-депозитний (використання в якості загального еквівалента депозитних вкладів у банках, що перебувають в обігу у формі чеків, кредитних карток, електронних грошей. Йдеться не про різновид грошей, а про використання нових технологій обігу);

– депозитно-електронний (цей тип загального еквівалента ґрунтується на електронній технології розрахунків, тобто на використанні при оплаті товарів і послуг електронних карток).

Утворення грошових систем. Відповідно до загальних типів еквівалентів формувалися грошові системи. За товарного типу загальних еквівалентів суто грошової системи ще не було, вона функціонувала як товарно-грошова система. За металево- карбівного типу загального еквівалента використовувалися металеві гроші з благородних металів (золота, срібла), що означало функціонування металево-грошової системи. Емісійному (вексельно-депозитному) типу загального еквівалента відповідають кредитні гроші як основний матеріальний носій кредитно-грошової системи, тобто коли в її межах у якості загального еквівалента у сфері обігу функціонують депозитні вклади в банках у формі чеків, кредитних карток, інших форм електронних грошей.

Отже, в еволюції грошових систем окреслилися такі їх типи: грошова система металевого обігу і грошова система паперово-кредитного обігу.

Грошова система металевого обігу. Сюди належать грошові системи, в яких роль загального еквівалента виконували благородні метали: біметалеві грошові системи (золото і срібло) та монометалеві грошові системи (золото).

У XIX ст. утвердилася система золотого монометалізму, за якої загальним еквівалентом було тільки золото. У ній функціонували такі види:

золотомонетний стандарт (усі функції грошей виконували золоті монети, які мали фіксований вміст золота. На них вільно обмінювали паперові гроші. Цей стандарт забезпечував стійкість валютних курсів, тому що ціна золота і золотий паритет (вміст чистого золота у грошовій одиниці) були однаковими. Наприклад, долар СІЛА містив

1,50 463 г золота, а російський золотий рубель 1897 р. – 0,774 234 г. Оскільки у доларі містилося в 1,94 рази більше золота, то і його курс становив 1,94 руб.);

золотозливковий стандарт (лише на золото можна було обміняти певну законом установлену суму банкнот. Приміром, в Англії — 1700 фунтів стерлінгів на зливок у 12 кг; у Франції цю кількість золота обмінювали за 251 тис. франків. Цей стандарт існував у країнах, які мали значні запаси золота);

золотодевізний стандарт (передбачав обмін банкнот на іноземну валюту — девізи (франц. devis — кошторис), яку можна було обміняти на золото. Його запроваджено у країнах, які мали незначні запаси золота, — Австрія, Данія, Німеччина);

золотодоларовий стандарт (скасовано обмін банкнот на золото, а обмін доларів на золото здійснювали уряди та центральнібанки країн-учасниць Міжнародного валютного фонду (МВФ). Цей вид системи золотого монометалізму перестав існувати з при пиненням обміну доларів на золото у 1971 p.).

За золотозливкового і золотодевізного стандартів у обігу не перебували золоті монети. Під час світової кризи 1929 —1933 pp. золотомонетний, золотозливковий і золотодевізний стандарти було скасовано.

Грошова система паперово-кредитного обігу. Базується вона на кредитно- паперових грошах. її особливістю є вилучення золота з грошового обігу, скасування золотого вмісту грошових знаків, державна монополія на випуск грошей, розширення сфери безготівкового обігу, скорочення готівки. На рубежі XX— XXI ст. почалося формування електронної кредитно-грошової системи. Електронні гроші відповідають особливостям інформаційного суспільства, вони дешевші, оперативніші, більш кон- трольовані.

Грошова система – форма організації грошового обігу, яка історично склалася в країні та закріплена національним законодавством.

Складовими грошової системи є грошова одиниця країни, масштаб цін, карбування монет, емісія грошей, порядок забезпечення обігу та вилучення з нього грошових знаків, регламентація безготівкового обігу, інститути грошового обігу, зокрема центральний банк (в Україні – Національний), міністерство фінансів, скарбниця (в Україні – казначейство).

Поиск по сайту: