|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Суть і функції грошейРозглядаючи суть і функції грошей, слід мати на увазі те, що: 1. Вони виникли завдяки розвитку обміну товарів; 2. Вони є товаром, результатом розвитку товару і товарообміну, в процесі якого товар – гроші – став загальним еквівалентом; 3. Гроші – це економічна категорія товарного виробництва, яка виражає певні суспільно-виробничі відносини товаровиробників. В економічній теорії зустрічається декілька визначень суті грошей: 1. Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари. 2. Гроші – це універсальний платіжний засіб. 3. Гроші – це все те, що виконує функцію грошей. 4. Гроші – це не товари, речі, метали, папери, проте вони є економічними відносинами в суспільстві щодо загального еквівалента при обміні результатами господарської діяльності. Найповніше суть грошей виявляється і розкривається через їхні функції. Марксистська теорія виділяє п'ять функцій грошей: гроші як міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, як світові гроші. Економічна думка Заходу зосереджує увагу лише на трьох функціях: міра вартості, засіб обміну та засіб нагромадження. 1. Гроші як міра вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів називають ціною. Таким чином, лише завдяки грошам ми можемо судити про ціну того чи іншого товару. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаби цін. Масштаб цін – це певна вагова одиниця грошового металу, прийнята за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць. Наприклад, свого часу долар у США прирівнювався до 0,888671 грама золота, радянський карбованець (рубель) зразка 1961 р. – 0,987412 грама золота. У даний час усі країни відмовились від золотого вмісту своїх грошей. Роль масштабу цін виконують курси національних валют. 2. Гроші як засіб обігу – обслуговують процес реалізації (купівлі, продажу) товару. Тут вони виступають в єдності функцій міри вартості і засобу обігу, тобто за допомогою грошей вимірюються вартості всіх товарів (ціни) і на гроші за відповідними цінами купуються всі товари. Особливістю цієї функції є плинність грошей. Вони можуть робити кілька оборотів на добу, обслуговуючи кілька актів купівлі-продажу, переходячи із рук у руки. Тобто гроші не затримуються на довго в одних руках.. Функцію засобу обігу можуть виконувати не тільки справжні і повноцінні гроші, а й неповноцінні. Золоті гроші стерлися і втратили частину грошового металу, однак продовжували функціонувати як повноцінні гроші. Це було однією з передумов появи паперових грошей. 3. Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів, означає що гроші мають здатність бути символом багатства – більшою кількістю грошей володіє особа, тим більше її багатство. Крім того, зберігати (нагромаджувати) гроші необхідно для купівлі дорогих речей у майбутньому; запас коштів необхідний для неперервності процесу виробництва – відтворення. В умовах, коли існували повноцінні (золоті) гроші, грошові скарби виступали своєрідним резервуаром, який то поглинав гроші, що вивільнялися з обігу, то викидав в обіг, якщо зростала потреба в грошах. 5. Гроші як засіб платежу діють толі. коли процес купівлі-продажу не збігається в часі: процес відчуження (продажу) товару не збігається з часом реалізації його ціни, з отриманням грошей продавцем. Один товаровиробник продає свій товар раніше, ніж інший може його купити. В цих умовах продавець стає кредитором, позичальником, а покупець – дебітором, боржником. Таким чином, гроші виконують функцію засобу платежу тоді, коли їх рух не супроводжується зустрічним потоком товарів або наданням певних послуг, тобто якщо вони надаються в кредит, а оплата їх (реалізація ціни) здійснюється через певний час після продажу. Ця функція виходить за межі кредитних відносин, тобто вона діє при сплаті податків, ренти, виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій тощо. На ґрунті розвитку виконання грошима функції засобу платежу з'явились кредитні гроші, формами яких є вексель, чек, платіжне доручення тощо. Ця функція зумовлює систему безготівкових розрахунків, які за обсягом набагато перевищують обсяг готівкового грошового обігу. 5. Функцію світових грошей гроші виконують, коли функціонують на міжнародних ринках, тобто виступають засобом міжнародних розрахунків, засобом платежу та засобом збалансування торговельного і платіжного балансів країни. Світові гроші виступають міжнародним загальним суспільним засобом. Функцію світових грошей в недалекому минулому виконували лише повноцінні гроші – тобто золото. Уданий час її виконують національні валюти окремих найрозвинутіших країн (наприклад, долар США), а також міжнародні та регіональні платіжні засоби – СДР (Спеціальні права запозичення Міжнародного валютного фонду – МВФ), екю – Європейська розрахункова одиниця, яку поступово замінюють на євро – спільну грошову одиницю країн Європейського союзу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.) |